Порівняльна таблица рівня тривожності
Рівень тривожності |
І діагностичний аналіз (показник у %) |
ІІ діагностичний аналіз (показник у %) |
Зміни, що відбулися (показник у %) |
Високий |
75% |
35% |
Зменшився на 40% |
Середній (з тенденцією до високого) |
25% |
50% |
Збільшився на 25% |
Середній (з тенденцією до низького) |
0% |
15% |
Збільшився на 15% |
Низький |
0% |
0% |
Залишився |
Виявилось, що кількість дітей з високим рівнем тривожності суттєво зменшилась, а з середнім(з тенденцією до високого) та (з тенденцією до низького) – зросла.
Також для порівняння рівня самооцінки ми знову використали повторну методику на виявлення емоційного рівня самооцінки. За результатами була зроблена таблиця №2
Таблиця №2
Порівняльна таблиця емоційного рівня самооцінки
Рівні самооцінки |
Рівень % до корекційної роботи |
Рівень % після корекційної роботи |
Зміни, що відбулися (показник у %) |
Високий |
15% |
5% |
Зменшився на 10% |
Середній |
50% |
80% |
Збільшився на 30% |
Низький |
35% |
15% |
Зменшився на 20% |
По даній методиці, після проведення корекційних занять, було показано що високий та низький рівні самооцінки зменшились, а середній суттєво збільшився.
Формуючий експеримент, у завдання якого входила розробка та апробація психокорекційної програми, спрямованої на зниження тривожності, підвищення рівня самооцінки, та подолання страху публічного виступу в дітей молодшого шкільного віку, був проведений у формі корекційних занять, які містили в собі ігри, спеціальні вправи, завдання.
Після проведення корекційно-розвивальної роботи,ми спростерігали динаміку зниження тривожності, самооцінки в дітей молодшого шкільного віку. На даному етапі підтвердилася ефективність складеної корекційно-розвиваючої програми.
Результати діагностичного аналізу показали, що рівень тривожності в учнів групи знизився в різних аспектах, знизився високий та низький рівень самооцінки як тому була потреба, завдяки цьому знизився і рівень страху публічного виступу. Отже, можна зробити висновок, що розроблена нами корекційно-розвивальна програма є ефективною в подоланні високого рівня тривожності , підвищення рівня самооцінки, та подолання страху публічного виступу молодших школярів.
Висновки і перспективи подальших досліджень. За результатами проведеного дослідження можна констатувати наступне: діти молодшого шкільного віку мають велику кількість страхів, а також підвищений рівень тривожності,низький або високий рівень самооцінки, особливо яскраво все це проявляється в страхі публічного виступу. Діти молодшого шкільного віку бояться не тільки того що загрожує їхньому життю, а й того що загрожує соціальним відносинам, контактам. Дана робота показала, що рівень тривожності знизився, занижена самооцінка - підвищилась, висока - знизилась, та знизився страх публічного виступу у молодших школярів, отже дана корекційна робота складена ефективно.
Перспективи подальших досліджень проблеми шкільних страхів у молодших школярів вбачається в таких напрямках: виявлення взаємозв'язку шкільних страхів та психологічного здоров'я дитини, відмінностей шкільних страхів у різних вікових групах; особливостей шкільних страхів у обдарованих дітей, гендерних проявів шкільних страхів; поглиблене вивчення ролі значущого середовища дитини у виникненні та закріпленні шкільних страхів.