3. Організація виконання курсової роботи

Приступаючи до курсової роботи, студент отримує від наукового керівника завдання на її виконання, в якому обумовлюється коло проблем та джерел, що необхідно вивчити. Крім того, уточнюються цілі, методи дослідження, а також визначається перелік основних питань, що підлягають розробці з можливістю практичного використання матеріалів.

Організація виконання більшості етапів курсової роботи має індивіду­альний характер та погоджується студентом зі своїм науковим керівником. Студент приступає до викладення розділів курсової роботи при накопиченні відповідного матеріалу, їх оцінки з точки зору повноти, якості та вірогідності.

Після написання курсової роботи необхідно подати її на перевірку науковому керівнику для ознайомлення та приведення змісту викладених матеріалів у відповідність з існуючими вимогами.

Отримані від наукового керівника зауваження усуваються в обумовлені терміни.

4. Структура, зміст та методи виконання курсової роботи

Виконання курсової роботи передбачає:

- обгрунтування актуальності теми, цілей та завдань дослідження, оцінку новизни та перспективності, зазначення методів та джерел дослі­дження;

- визначення теоретичних засад дослідження (основних категорій, по­нять, закономірностей розвитку явища, яке вивчається, вивчення історії пи­тання, документів, нормативних актів, інших джерел інформації);

- аналіз конкретної проблемної ситуації і підтвердження логічними судженнями, розрахунками відповідних пропозицій та рекомендацій.

З урахуванням основних вимог до змісту та структури курсової роботи складається план, що € основою для відбору та систематизації матеріалів, по­слідовного та логічного викладу результатів дослідження.

Важливо, щоб студент самостійно обгрунтував свої судження, уза­гальнення та практичні рекомендації, аргументував усе це достатнім фак­тичним матеріалом.

Починаючи виконання курсової роботи, студент повинен чітко уявити її структуру та зміст. При цьому усі складові частини роботи повинні бу­ти логічно взаємопов'язані та переконливо аргументовані.

Курсова робота, яка подається студентом до захисту, повинна містити:

- титульний лист (додаток 1);

- зміст;

- вступ;

- основну частину, що складається з розділів, які передбачені планом роботи;

- висновки;

- перелік використаної літератури та інформаційних джерел;

- додатки.

Зміст - це послідовність усіх розділів та підрозділів курсової роботи із зазначеним їх нумерації та номером сторінки, яка відповідає початку розді­лів (підрозділів), а також висновків, переліку використаної літератури та інших інформаційних джерел, додатків.

Вступ передбачає обгрунтування актуальності курсової роботи, її цілі, оцінку сучасного стану досліджуваної проблеми та її новизну. Обсяг вступу не повинен перевищувати 1 -2 сторінок машинописного тексту.

Основна частина курсової роботи складається, як правило, з трьох розділів, які починаються постановкою завдання, що розглядається в кож­ному розділі, а також розкривають його основні сторони та положення.

Перший розділ (обсяг якого складає не більше 8-12 сторінок машино­писного тексту, викладеного в двох-трьох підрозділах) повинен містити:

- виклад основних теоретичних положень, що визначають сутність та зміст предмета досліджуваної теми, виходячи з цілей і завдань курсової роботи;

- розгляд різних точок зору провідних фахівців з досліджуваних пи­тань на основі аналізу літературних та інших інформаційних джерел;

- визначення пріоритетних питань, що підлягають першочерговому розв'язуванню.

Цей розділ повинен скласти теоретичну основу для другого та третього розділів. З цією метою студент подає тільки той теоретичний матеріал, який є необхідним для розв'язання практичних питань, визначених ці­лями та завданнями курсової роботи. Невиконання цієї вимоги призводить або до надмірного збільшення обсягу першого розділу, або до відриву від змісту другого та третього розділів. Тому в цьому розділі слід не просто ви­класти загальновідомі положення з навчальних дисциплін, а проаналізу­вавши теоретичні питання за темою, обраною студентом. При цьому сту­дент критично усвідомлює факти, дає їм власну оцінку.

Теоретична сторона проблеми, що наведена в першому розділі, пови­нна продемонструвати рівень знань студента, його ерудицію в зазначеній галузі та стати інструментом до розв'язування поставлених у роботі завдань.

В другому розділі курсової роботи аналізують стан досліджуваної проб­леми. Мета такого аналізу - отримання обґрунтованих даних, що дозволяють з'ясувати "вузькі місця" та можливі варіанти їх розширення. Структура та зміст другого розділу носять аналітичний характер і залежать від специфіки курсової роботи. Тому вибір обсягу та методів аналізу стану проблеми дослі­джуваного об'єкта необхідно погодити з науковим керівником.

Для скорочення тексту викладу розділу студент повинен широко ви­користовувати фактичний матеріал у вигляді таблиць, малюнків, схем та графіків. Щоб уникнути поверхового викладу матеріалу в цьому розділі необхідно постійно зіставляти цілі та завдання курсової роботи з отримани­ми результатами аналізу. Тому, з фактичного матеріалу студент повинен ві­дібрати найбільш суттєвий, обмежуючи за необхідності обсяг дослі­джень або звужуючи коло проблем, що розглядаються.

Розділ повинен закінчуватись переліком основних проблем об'єкта дослідження та можливих шляхів їх розв'язування. Обсяг другого розділу не повинен перевищувати 10-15 сторінок машинописного тексту.

В третьому розділі на основі отриманих результатів розглядаються пропозиції, рекомендації, заходи щодо досягнення цілей у відповідності з темою курсової роботи. Заходи повинні бути логічними наслідками виснов­ків аналізу другого розділу. При цьому студент повинен виявити самостій­ність та ініціативу. Якщо студент не має можливості запропонувати власне рішення, то ним на підставі критичної переробки вітчизняного та світо­вого досвіду обирається варіант, що може бути реально здійснений в конк­ретних умовах.

Необхідно дати обгрунтування кожного заходу, викласти зміст, харак­теристику об'єкта до і. після впровадження, а також прогнозну оцінку його ефективності. Зміст та характер розроблюваних студентом пропозицій визначаються темою, цілями та завданнями курсової роботи. При розробці окремих заходів для доказу їх доцільності рекомендується порівнювати декілька варіантів рішень.

Так як третій розділ роботи є її спеціальною частиною, то для розраху­нків і обгрунтування запропонованих варіантів розв'язання проблем доціль­но використати ЕОМ. Обсяг третього розділу повинен становити 10-15 сто­рінок машинописного тексту.

Висновки є завершальним етапом курсової роботи. Вони повинні містити:

- короткі підсумки за результатами теоретичного та практичного аналізу об'єкта дослідження з наведенням позитивних та негативних сторін, а також не реалізованих можливостей;

- перелік заходів, спрямованих на розв'язання проблеми, підви­щення ефективності об'єкта досліджень;

- отримані якісні та кількісні показники;

- економічний та соціальний ефект, отриманий при можливій реалі­зації запропонованих у курсовій роботі заходів.

Висновки рекомендується починати словами: "розглянуто", "вста­новлено", "показано", "доведено" тощо. Обсяг висновків становить 2-3 сторінки машинописного тексту.

Перелік літератури та інших інформаційних джерел складається, як правило, в послідовності за посиланням на джерело за текстом курсової роботи. До переліку включаються тільки ті джерела, які були використані студентом у процесі виконання роботи.

Додатки містять допоміжні матеріали, необхідні для виконання кур­сової роботи. До цих матеріалів відносять: статистичні дані, схеми, табли­ці, малюнки та результати розрахунків і інші документи, що підсилюють аргументацію зроблених студентом в основному тексті висновків та оці­нок. З допомогою додатків студент доводить вірогідність вихідних даних та виконаних розрахунків, а також підсилює аргументованість виконаного аналізу та запропонованих заходів, рекомендацій, пропозицій.

Курсова робота повинна відповідати певним вимогам за стилем викладу матеріалу. Формулювання назви теми, розділів та підрозділів по­винні бути чіткими, лаконічними і в той же час найбільш повно відображати сутність та зміст питань, що розглядаються.

Матеріал викладається грамотно, простим науковим стилем, не по­винен містити повторів та не бути перевантаженим цитатами. Не допуска­ється просте переписування літературних джерел, їх цитування без поси­лання.

В тексті не повинно бути висловів типу: "я вважаю", "мені здається", "у нас прийнято" тощо. Замість них рекомендуються вислови: "на думку авто­ра", "вважається доцільним", "як свідчить проведений аналіз" тощо.