- •1 Аналітичний огляд очищення побутових стічних вод
- •3 Фізико-хімічні основи процесу очищення стічних вод
- •4 Опис технологічної схеми
- •5 Матеріальний баланс процесу очищення стічних вод
- •6 Аналітичний контроль за стадіями процесу
- •7 Норми технологічного режиму
- •8 Конструктивні розрахунки апаратів
- •9 Оптимізація конструктивних параметрів аерації в залежності від дози активного мулу
- •10 Вибір основного технологічного обладнання
- •12 Автоматичний контроль і регулювання технологічних процесів
- •13 Охорона довкілля
- •14 Охорона праці та безпека при надзвичайних ситуаціях
- •15 Обгрунтування еколого-економічних збитків при впровадженні нових технологій
- •Технологический регламент по эксплуатации канализационных очистных сооружений г. Селидово Селидовского пувкх. – Селидово, 2012. – 35c.
15 Обгрунтування еколого-економічних збитків при впровадженні нових технологій
Каналізаційні очисні споруди (КОС) м.Селидове призначені для знешкодження побутових стоків міста від різноманітних забруднень за допомогою механічного, біологічного методів і доочищення в контактних резервуарах. З моменту введення споруд в експлуатацію у 1989 році ніякі реконструкції не проводились. В даній кваліфікаційній роботі спеціаліста представлений проект реконструкції каналізаційних очисних споруд в умовах КОС м.Селидове. Реконструкція передбачає наступне:
заміну решіток з ручним видаленням сміття на решітки-дробарки;
заміну знезаражуючого агента рідкого хлору на гіпохлорит натрія.
Впровадження нових технологій мають обумовлене наступними перевагами:
решітки-дробарки дозволяють повністю автоматизувати їх роботу, виключаючи контакт працівників з відкидами, що добре в санітарному відношенні і для них нема потреби у спеціальному приміщенні;
гіпохлорит натрію рекомендується застосовувати замість хлору через меншу токсичність у процесі зберігання і використання, що теж добре з санітарної точки зору. До того ж гіпохлорит натрію коштує дешевше ніж хлор.
також застосування цих технологій веде до зменшення економічних збитків, заподіяних при скиданні у водойму забруднюючих речовин, у концентраціях більших за гранично допустимі. Розрахунок величини відверненого економічного збитку в результаті проведених заходів наведений далі у розділі.
Проведення реконструкції Селидівських очисних споруд, як вже мовилось вище має істотні переваги як для навколишнього середовища, так і для людей. Однак шкода оточуючому середовищу все одно наноситься, так як застосовувані технології недосконалі. Гіпохлорит натрію безпечніший ніж рідкий хлор, але небезпеку все ж таки має. Хоча він не горить і невибухонебезпечний, але має подразнюючу дію при контакті зі шкірою і слизовою оболонкою людини.
Проведемо розрахунки величини відверненого економічного збитку в результаті проведених заходів.
Спочатку визначимо масу забруднюючих речовин, що скидуються у водойму. Розрахунок матеріального балансу проводився за такими речовинами – завислі частки, органічні речовини і амонійний азот. До реконструкції концентрація цих речовин, виходячи з розрахунків в курсовому проекті, була такою:
завислих часток – (Cзав.час.= 38,34 г/м3);
органічних речовин – 8,83 г/м3 (Cогр.реч.= 10,65 г/м3);
амонійного азоту – 2,05 г/м3 (Cам.азот= 2,46 г/м3).
Після проведення реконструкції концентрація речовин перед скиданням їх у річку Солону становить:
концентрація завислих часток – (C’зав.час.= 35,79 г/м3);
органічних речовин – 8,83 г/м3 (C’огр.реч.= 10,02 г/м3);
амонійного азоту – 2,05 г/м3 (C’ам.азот= 2,31 г/м3).
Згідно з таблицею 3.2 [9], серед розглянених речовин, тільки амонійний азот і завислі частки мають понаднормову концентрацію. Концентрація органічних речовин знаходиться в межах дозволеного (10,65 і 10,02 г/м3, а затверджена допустима при цьому 15 г/м3). Тому подальші розрахунки будуть вестись за амонійним азотом і завислими частками.
Тоді масу забруднюючих речовин можна розрахувати за формулою 15.1:
(15.1)
де V – витрата стічних вод, м3/год, V= 207,61 м3/год;
Сi – концентрація i-ої забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3;
Сi доз – дозволена для скиду концентрація i-ої забруднюючої речовини у зворотних водах, при затвердженні ГДС, г/м3;
t – тривалість неузгодженого скиду, год;
10-6 – коефіціент перерахування маси забруднюючих речовин у в тони.
За формулою 15.1 знайдемо масу амонійного азоту до і після реконструкції:
т.
т.
Маса завислих речовин буде також знайдена за формулою 15.1:
т.
т.
Далі розрахуємо збитки від забруднення водойми наднормативними скидами за наступною формулою:
(15.2)
де Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта, який визначається згідно з додатком 2 [22];
КР - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3 [22];
kз = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;
Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;
γ’ - питомий економічний збиток забруднення i-ою забруднюючою речовиною, грн/т, який визначається за формулою 15.3:
(15.3)
де γ - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т;
Аi – безрозмірний коефіціент відносної небезпечності i-ої речовини, що розраховують за такою формулою:
(15.4)
Отже, спочатку розрахуємо Аi для забруднюючих речовин за формулою (15.4). Для амонійного азоту:
Для завислих часток:
Питомий економічний збиток (γ) від забруднення водних ресурсів для амонійного азоту складає 802 грн/т, для завислих часток - 23 грн/т. За формулою 15.3 визначимо питомий економіний збиток від забруднення водного об’єкта амонійним азотом:
грн./т.
Питомий економічний збиток від забруднення водного об’єкта завислими частками такий:
грн./т.
Знайдемо тепер величину збитку від забруднення поверхневих вод до впровадження нових технологій за формулою 15.2:
За тією ж формулою визначимо величину збитку від забруднення водоймища після реконструкції:
Визначаємо величину відверненого економічного збитку в результаті природоохоронної діяльності.
Для розрахунку даної величини використаємо формулу:
П = З1 - З2 , (15.5)
П = 882,60 - 647,36 = 235,24 грн.
Отже, величина відверненого економічного збитку в результаті природоохоронної діяльності становить 235,24 грн.
.
ВИСНОВКИ
В результаті виконання кваліфікаційної роботи спеціаліста можна зробити наступні висновки.
В роботі були розглянуті найбільш використовувані методи очищення побутових стоків, серед яких як найкращий був обраний метод біохімічного очищення.
В роботі досліджені фізико-хімічні основи біохімічної очистки, а саме суть методу, склад активного мулу, закономірності розпаду органічних речовин та вплив різних факторів на процеси біохімічного окислення.
Також в роботі наведена характеристика вихідної стічної води і очищених стоків.
В проекті представлена технологічна схема очисних споруд на прикладі КОС м.Селидове, яка вдосконалена за допомогою заміни звичайних решіток на решітки-дробарки та хлору на гіпохлорит натрію.
В дипломному проекті наведені такі розрахунки: матеріальний баланс основних етапів процесу та конструктивний розрахунок технологічного обладнання.
За допомогою програми Mathcad зроблені розрахунки оптимізації конструктивних параметрів аерації в залежності від дози активного мулу.
В проекті описані засоби охорони праці і наведені розрахунки вентиляції складу зберігання гіпохлориту натрія та аварійної ситуації. Розроблені заходи для охорони навколишнього середовища на розгляненому підприємстві.
Були представлені техніко-економічні розрахунки величини відверненого економічного збитку від впровадження нових технологій.
Також в дипломному проекті представлені аналітичний контроль та норми технологічного режиму за стадіями виробництва.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ