24. Василь Симоненко.

Симоненко В. Поезії. – К., 1984. (Попереднє слово Олеся Гончара)

Симоненко В. Берег чекань. – Б. м.: Вид. Сучасність, 1993.

Симоненко В. П’єса без назви // Сучасність. – 1995. – № 1.

Симоненко В. Спадщина: У 2 т., 4 кн. / Упоряд. В. Яременка. – К.. 2008.

Його ж. Листи Анатолію Перепаді та Іванові Світличному // Сучасність. – 1992. – № 7; Сверстюк Є. Симоненкові листи. –Там само.

Дзюба Ів. Більше за самого себе // Наука і культура України. – 1989. – Вип. 23.

Дзюба Ів. Виступ на вечорі, присвяченому 70-річчю з дня народження В. Симоненка // Сучасність. – 1995. – № 1.

Дмитренко О. Згадуй зрідка черкаську осінь // Літературна Україна. – 1994. – № 43–48.

Карнаух Л. “Живе лиш той, хто не живе для себе”// Сучасність. – 1999.– № 2.

Коваль В.К. Серце моє в колючому дроті...: Есе. Спогади. Документи / Упоряд. О. Коваль, М. Луків; ред. Т. Поливода; передм. Б. Олійника. – К., 2005. – С. 535–552.

Куштенко Ів. Відрядження. Розмови з Василем Симоненком. – К., 1993. – № 8.

Мусієнко Ол. Василь Симоненко // Літературна Україна. – 1993. – 7 січня. – № 1.

Осадчий І. “Усвідомити себе як українця допоміг мені Василь... ” //Літературна Україна. – 1995. – № 1.

Рачук М. Симоненкові уроки // Сучасність. – 2003. – № 3.

Сверстюк Є. Василь Симоненко прилетів на білому коні // Сучасність. – 1995. – № 1.

Світличний І. Перша книга поета // Слово і час. – 1997. – № 7.

Стуканов С. Бути людиною // День. – 2010. – 12 січня.

Стус В. Серед грому і тиші // Сучасність. –– 1995. – № 1.

Ткаченко А.О. Василь Симоненко. – К., 1990.

Україно, ти моя молитва... Біо-бібліографічний покажч. В. Симоненка / Упоряд. Л. Тарнашинська. – К., 2007.

Шитова Л.П. Я воскрес, щоб із Вами жити: Філософія життя і творчості В. Симоненка. – Черкаси, 2005.

25. Яр Славутич.

Славутич Я. Твори у 2 т. Передмова Л.Череватенка. – К., 1994.

Його ж. Меч і перо. – К., 1992.

Його ж. Розстріляна муза. – К., 1992.

Його ж. Хотів би збудувати хату на Україні // Вітчизна. – 1995. – № 1, 2.

Його ж. Твори: В 5 т. – К.; Едмонтон, 1998.

Славутич Я. З останніх творів // Березіль. – 2003. – № 1–2.

Волинський К. Псевдонім Яр Славутич // Літературна Україна. – 1993. – № 3.

Гордасевич Г. Цей невгамовний Славутич // Дзвін. – 1995. – № 3.

Гордасевич Г. Сяйво золотої булави // Дзвін. – 1998. – № 1.

Красноштан Ю. Козацького кореня // Вітчизна. – 1992. – № 11.

Кулиняк Д. Дві присяги Яра Славутича // Молодь України. – 1990. – 20 листопада.

Немченко І. Діяльність УПА в поетичній інтерпретації Яра Славутича // Визвольний шлях. – 2000. – Кн. 8.

26. Анатолій Солов’яненко

Солов’яненко Анатолій Борисович // Шаров І. 100 видатних імен України. – К., 1999. – С. 385 – 389.

Сікорська І. Співак Божою милістю // Українська культура. – 1999. – № 8–9.

Терещенко А. Анатолий Соловьяненко: Творческий портрет. – К., 1988.

Терещенко А. Своїм голосом зачарував світ (Пам’яті А. Б. Солов’яненка) // Мистецькі обріії-99: Альманах. – К., 2000. – Ч ІІ.

Терещенко А.К. Анатолій Солов’яненко: Творчий шлях. – К., 2009.

27. Василь Стус.

Стус В. Дорога болю. – К., 1990; Коцюбинська М. Страсті по Вітчизні (післяслово упорядника)

Його ж. Дещо з думок наших попередників (про національне питання на Україні та про її сьогоднішнє буття // Україна. – 1990. – № 22, 23.

Страждання без Батьківщини (З табірного зошита В. Стуса) // Україна. – 1990. – № 23.

Його ж. Листи із слідчого ізолятора // Політика і час. – 1992. – № 1.

Стус В. Палімпсест: Вибране. – К., 2003.

Його ж. Феномен доби (про ранню творчість П. Тичини) // Дніпро. – 1993. – № 1 – 5; Є окреме видання “Феномен доби (Сходження на Голгофу Слави)”. – К., 1993.

Сверстюк Євг. Василь Стус. 15 років. Міра присутності // Визвольний шлях. – 2000. – Кн. 9.

Світлична Л. Хресні побратими // Сучасність. – 1998. – № 7–8.

Стус Д. Життя і творчість Василя Стуса. – Бібліотека українця. – 1992. – № 7.

Стус Д. До літературної біографії письменника // Слово і час. – 2000. – № 9.

Його ж. Біографія: суб’єктивізація об’єкта // Сіверянський літопис. – 2002. – № 1.

Його ж. Життя після смерті. Перепоховання Василя Стуса і боротьба за спадщину. Рік 1989-й // Сучасність. – 2002. –№ 7–8.

Його ж. “Коли не я – то хто?” // Сучасність. – 2003. – № 9.

Його ж. Життя на виріст // Сучасність. – 2003. –№ 12.

Білоус Г. Рокований вересень // Київ. – 2003. –№ 10.

Болабольченко А. “Цей бенкет смерті в образі життя” // Вітчизна. – 1991. – № 8.

Гармаш Г. Червоне і чорне. Поезія – доля В.Стуса // Слово і час. – 1991. – № 5.

І свічка, і вогонь до свічки // Літературна Україна. – 1992. – № 42.

Коцюбинська М. Перегук дум. Василь Стус про Володимира Свідзинського // Слово і час. – 1991. – № 5.

Не відлюбив свою тривогу ранню (Василь Стус – поет, людина): Спогади. – К., 1993.

Овсієнко В. “Ми канемо у вічність молодими…” // Вітчизна. – 1994. – № 7.

Його ж. Останні дні Василя Стуса. Як вбивали видатного українського поета // Книга і культура. – 1994. – № 2, 3.

Пеунов В. Стежка до його серця: роздуми про життя живих і смерть загиблих // Вітчизна. – 2009. – № 1–2.

Пічкур Д. У глухому лісі за Уралом // Київ. – 1997. – № 5–6.

Плющ Л. “Вільготно гойдається зламана віть” // Слово і час. – 1991. – № 11.

Сверстюк Є., Калиниченко І. Василь Стус у віддаленнях і наближеннях // Сучасність. – 1995. – № 12.

Славутич Яр. Єдність дум і поезія Василя Стуса // Славутич Яр. Меч і перо. – К., 1992.

Суд над В. Стусом // Розбудова держави. – 1993. – № 2.

Чікалін В. Учитель поета: До дня народження В. Стуса: 6 січня 1938 року // День. – 2009. – 30 грудня.

Шумук Д. Я знав В. Стуса // Сучасність. – 1994. – № 3.