5. Формування навчальних планів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу
Перехід вищої освіти України на принципи, задекларовані у Болонській декларації, відбувається повільно і зі значними труднощами. Причинами цього є не лише нормативна неврегульованість окремих питань організації навчального процесу в умовах впровадження болонських принципів (зокрема, це стосується питань повторного вивчення дисциплін; норм і системи оплати праці науково-педагогічних працівників; статусу бакалаврів, спеціалістів і магістрів; формування системи кваліфікацій тощо), а й відсутність чітких і зрозумілих методичних підходів до реформування навчального процесу у вищих навчальних закладах (ВНЗ) (зокрема, це стосується різного трактування положень Болонської декларації і розуміння кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП); використання навчальних планів, які обмежують можливості реалізації болонських принципів; переважання у навчальному процесі репродуктивних методів навчання тощо).
Ключовим фактором для вирішення зазначених проблем є приведення у відповідність до положень Болонської декларації навчальних планів. Насьогодні їх структура і зміст навіть формально не відповідає болонським принципам, зокрема:
не забезпечуються мобільність і повна реалізація освітніх потреб студентів внаслідок недосконалої системи формування нормативної і варіативної складових навчальних планів;
не реалізується принцип «навчання протягом всього життя» внаслідок недостатньої інтеграції навчальних програм різних освітньо-кваліфікаційних рівнів (ОКР) (окрім того, що є значні відмінності у нормативній частині планів, варіативна частина майже зовсім не зараховується при продовженні навчання на наступному ОКР);
не створено можливостей для мобільності викладачів і стимулів до розроблення нових якісних програм;
утруднюється співпраця ВНЗ у сфері інтеграції навчальних програм внаслідок їх суттєвих відмінностей.
Єдиним здобутком сучасних планів є перерахунок кредитів до 36 год., що за теперішньої структури навчальних програм все рівно не дозволяє реалізувати положення Болонської декларації стосовно запровадження системи перезарахування кредитів. Проте, і за наявних умов можна реалізувати значну частину болонських принципів.
Насамперед потрібно змінити підхід до формування нормативної і вибіркової частини навчальних планів. Нормативна частина має бути строго регламентована. Зокрема, це стосується загального обсягу дисциплін, видів навчальної роботи, періодів (семестрів) вивчення, форм підсумкового контролю. Тоді при переведенні на навчання в інший ВНЗ за тим же напрямом підготовки не виникатиме академічна різниця. А за умови наявності великої кількості альтернативних вибіркових дисциплін таке поняття взагалі зникне.
Вибіркова частина навчального плану має містити 3 блоки:
дисципліни, які враховують спеціалізацію ВНЗ;
дисципліни, які визначають професійну спеціалізацію студента;
дисципліни, спрямовані на задоволення освітніх потреб студента, розвиток його як особистості.
Перший блок вибіркових дисциплін має бути обов’язковий для всіх напрямів підготовки ВНЗ і може складати не більше 10 кредитів. Він формується методичною радою університету і не передбачає право вибору студента переліку дисциплін. За допомогою цього блоку ВНЗ реалізує цілі набуття студентом базових знань і вмінь, які становлять спеціалізацію університету, реалізації його пріоритетів тощо.
Другий блок має містити перелік альтернативних дисциплін професійного спрямування з усіх можливих спеціалізацій за напрямом підготовки, набуття яких спроможний забезпечити університет, і які забезпечують набуття знань і вмінь, зазначених в освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ). Дисципліни цього блоку можуть бути розділені за спрямуванням на: а) гуманітарні; б) науково-природничі; в) професійно орієнтовані.
Третій блок вибіркових дисциплін теж може містити розподіл на підгрупи за спрямуванням для полегшення вибору студента, зокрема: а) гуманітарні; б) технічні; в) економічні; 4) тренінги; 5) військова підготовка тощо. Розмір цього блоку має бути не більше 20 кредитів (орієнтовно по одній 3-х кредитній дисципліні протягом 7 семестрів). Для врахування різноманітності потреб студентів цей блок може містити велику кількість альтернативних дисциплін, які викладаються в університеті за різними напрямами підготовки.
За такої структури навчального плану індивідуальний план студента стає необхідною складовою організації навчального процесу.
Для забезпечення мобільності викладачів дисципліни вибіркової частини навчального плану мають містити лише інформацію про кількість кредитів і форму підсумкового контролю. Розподіл годин, виділених на дисципліну, має здійснювати лектор, який її викладатиме, погодивши програму дисципліни з деканом (на відповідність її графіку навчального процесу), завідувачем кафедри і науково-методичною комісією напряму підготовки (визначають достатність методичного забезпечення аудиторних занять, індивідуальної і самостійної роботи). Такий підхід має значні переваги порівняно із сучасною системою планування обсягів за видами роботи, зокрема:
години на певні види роботи плануватимуться лише за умови їх належного методичного забезпечення;
з’являються можливості залучати викладачів окремих дисциплін з інших ВНЗ з їхніми програмами, які не потребують адаптації до зазначених у плані обсягів годин;
для викладачів з’являються мотиви розроблення нових якісних завдань, оскільки лише в такому випадку вони можуть бути внесені в індивідуальний план студента.
Надання студентам права вибору дисциплін дозволяє забезпечити швидку адаптацію навчального процесу до змін на ринку праці, мотивує викладачів до вдосконалення навчальних програм, створює можливості до залучення викладачів з інших ВНЗ, дозволяє повніше реалізовувати принцип «навчання протягом усього життя».
Останнє особливо актуальне при переході з ОКР «молодший спеціаліст» на ОКР «бакалавр», оскільки велика альтернатива вибіркових дисциплін забезпечує можливості зарахування студенту кредитів, набутих на попередньому циклі навчання. Реалізація таких можливостей сприятиме поширенню навчання за схемою «молодший спеціаліст – бакалавр» стане базовою, а в університетах не викладатимуться дисципліни, які не потребують високої кваліфікації викладачів, а відповідно наукових ступенів і звань.
Поряд з цим, за наявної нормативно-правової бази вибір студента потрібно частково обмежувати для недопущення викладання методично не забезпечених курсів і зменшення витрат на навчання студентів.
Для цього на початку року завідувач кафедрою має визначати перелік дисциплін навчального плану, які можуть бути об’єктом вибору студентів, мінімальну (для регулювання собівартості навчання) і максимальну (визначається ресурсним, кадровим, лабораторним забезпеченням тощо) кількість студентів, які можуть вивчати кожну з цих дисциплін.
Для реалізації вибору студентів графік навчального процесу має бути з семестрами однакової тривалості. При цьому потрібно визначати мінімальну і максимальну кількість кредитів у семестр, яку може набрати студент. Максимальна кількість кредитів визначається обмеженням навчального навантаження студента в тиждень 54 годинами (ЗУ «Про вищу освіту») і розраховується як добуток кількості тижнів у семестрі і коефіцієнта 1,5. Мінімальна кількість кредитів має відповідати сумі кредитів з нормативних дисциплін, які вивчаються протягом семестру. За таких умов потребує введення поняття «мінімальний термін навчання», який становитиме 160 тижнів (при повному завантаженні всіх тижнів по 54 год.) для здобуття ОКР «бакалавр». Максимальний період навчання можна не обмежувати. Відраховувати студентів тоді можна лише за не зарахування кредитів з нормативних дисциплін. При невиконанні навчальної програми з вибіркових дисциплін потрібно надати можливості студенту щодо їх повторного вивчення. При цьому плата за навчання має корегуватись відповідно до розмірів навчального навантаження. Для студентів, які навчаються за державним замовленням, обов’язковою вимогою має бути формування індивідуальних навчальних планів, де передбачено отримання студентом 60 кредитів. А відрахування або переведення на контрактну форму навчання здійснювати при невиконанні програми принаймні з однієї дисципліни протягом семестру.
Таким чином, наведена структура навчального плану дозволяє реалізувати основні положення Болонської декларації. При цьому значна частка викладених пропозицій може бути реалізована за сучасної системи нормативно-правового регулювання у вищій освіті України.