Кїнословник-Мисливскїі
.pdf
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У |
цьому |
піджанрі працю |
||||||
ЗАПЕКЛА |
|
КРОВ |
|
[англ. |
вали режисери різних кіно- |
|||||||||||||
Gore — у перекладі може озна |
шкіл, різного світовідчуття, які |
|||||||||||||||||
чати й «густо пролита кров»] — |
вносили |
власне психологічне |
||||||||||||||||
так |
|
характеризують |
напрям |
сприйняття |
дійсності. У |
най |
||||||||||||
фільмів |
жахів, |
де |
важливим |
більш відомих фільмах «П'ят- |
||||||||||||||
елементом, |
що |
породжує по |
ниця-13», «День усіх святих», |
|||||||||||||||
чуття страху, стає сцена кри |
«Різанина в Техасі механічною |
|||||||||||||||||
вавого вбивства. Вікова історія |
пилкою», |
«Повсталі |
з пекла» |
|||||||||||||||
піджанру ознаменувалася сво |
акт |
убивства |
ірраціональний |
|||||||||||||||
їми |
«шедеврами» і |
невдачами, |
і не |
має |
соціальної |
мотивації. |
||||||||||||
злетами й падіннями. Великий |
І все ж деякі режисери шукали |
|||||||||||||||||
Д.В. Гріффіт у «Нетерпимості» |
раціональне пояснення причин |
|||||||||||||||||
(1916) |
вперше |
показав |
масову |
кривавих |
убивств, |
|
через |
що |
||||||||||
та |
ефектну |
сцену |
кривавого |
звичайні люди ставали крово |
||||||||||||||
вбивства |
в |
палаці |
Валтазара. |
жерними |
недолюдками («Ма |
|||||||||||||
Бенджамін Крістенсен у фільмі |
ніяк», 1962, реж. М. Карерас; |
|||||||||||||||||
«Відьомство крізь століття» на |
«Генрі: |
портрет |
убивці», |
1991, |
||||||||||||||
туралістично зобразив |
карти |
реж. Дж. Макнаутон). |
|
|||||||||||||||
ну шабашу і жертвоприношень |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
дітей. У 20-ті роки кіноцензура |
ЗОМБІ-ФІЛЬМ [англ. Zo |
|||||||||||||||||
відсікала |
епатажні |
сцени |
кри |
mbie Movie] — цей піджанр ба |
||||||||||||||
вавих убивств, вбачаючи у них |
зується |
на |
воскресінні мерт |
|||||||||||||||
падіння суспільної моралі. |
вих, |
і весь |
фільм |
заснований |
||||||||||||||
Новий |
злет |
«gore» відбувся |
на прагненні вбити цього мер |
|||||||||||||||
у 60-х роках і пов'язаний з іта |
ця, хоча це важко, бо він уже |
|||||||||||||||||
лійською школою відомих кі- |
мертвий. |
Важко |
визначити, |
|||||||||||||||
нопотрошителів: |
Маріо |
Вава, |
на яку |
аудиторію |
розрахова |
|||||||||||||
Даріо |
Ардженто. Серед |
лідерів |
ний цей жанр, усе залежить |
|||||||||||||||
останнього двадцятиліття у цьо |
від режисера фільму. Своїм на |
|||||||||||||||||
му напрямі: Т. Хупер, Л. Фульчі, |
родженням жанр зобов'язаний |
|||||||||||||||||
К. Баркер та ін. Окремо стоять |
давнім повір'ям африканських |
|||||||||||||||||
стрічки, зняті Д. Ромеро, почи |
племен, що мешкали на тери |
|||||||||||||||||
наючи з його невмирущих «Ночі |
торії сучасної Гвінеї та Беніну, |
|||||||||||||||||
живих |
мерців» |
|
(1968) |
і «Сві |
їхні |
нащадки |
були |
вивезені |
||||||||||
танок |
живих |
мерців» |
(1978), |
на американський |
континент |
|||||||||||||
де кров ллється рікою. |
|
|
в епоху работоргівлі й були роз- |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
158 |
|
|
|
|
|
|
|
|
селені на острові Гаїті та в Бра |
міцний напій (коктейль із ро |
||||||||||||
зилії. Серед легенд переселен |
мом) — «зомбі». |
|
|
|
|||||||||
ців збереглися традиції культу |
Ренесанс |
кінозомбі |
припа |
||||||||||
«вуду», |
що наділяли |
чаклунів |
дає на кінець 60-х — на початок |
||||||||||
властивостями оживляти мер |
70-х років і пов'язаний з іменем |
||||||||||||
ців і керувати їх діями. |
|
Дж. Ромеро. Його «Ніч живих |
|||||||||||
Перший фільм, створений у |
мерців» |
(1968), |
продовження |
||||||||||
й ще численніші наслідування |
|||||||||||||
1932 році, («Білий зомбі»), в ці |
|||||||||||||
не зовсім, утім, |
поєднувалися |
||||||||||||
лому відповідав |
духу й |
букві |
|||||||||||
із канонічним образом зомбі. |
|||||||||||||
переказів про чаклунів |
вуду. |
||||||||||||
У 80-ті роки піджанр ви |
|||||||||||||
Дія наступної |
стрічки («Бунт |
||||||||||||
зомбі», 1936) відбувається в ін |
живав завдяки фантастичним |
||||||||||||
шій частині світу, але й тут зом- |
за складністю |
і |
витонченістю |
||||||||||
біподібні мерці діють спочатку |
спецефектам |
(відзначимо се |
|||||||||||
за волею злого генія. |
|
|
ред інших майстрів — Тома |
||||||||||
Сорокові |
роки |
принесли |
Савіні, художника з гриму в |
||||||||||
нові відтінки у цей легендар |
стрічках «Зомбі» Дж. Ромеро, |
||||||||||||
ний образ. Поряд із суворими |
«Зловісні мерці» С. Раймі). |
||||||||||||
«страшилками», |
виконаними |
Класикою |
жанру |
є: |
«Білий |
||||||||
згідно з канонами жанру «ho |
зомбі» |
(White |
|
Zombie, |
1932), |
||||||||
rror», з'являються стрічки про |
«Ніч живих мерців» (The Night |
||||||||||||
зомбі |
пародійно-комедійного |
of the Living Dead, |
1967-1968), |
||||||||||
характеру. Піджанр так сподо |
«Змій та веселка» (The Serpent |
||||||||||||
бався американцям, що на той |
and the Rainbow, 1987). |
|
час завсідники барів охрестили
159
ICTEPH [англ. Eastern — східний] — відносно вітчизня ного кіно, цікаво відзначити, що незважаючи на шалену колись популярність на наших екранах німецьких вестернів з югослав ським актором Гойко Мітічем, у радянському кіно пряме на слідування традицій вестерну помітних успіхів не принесло, декілька винятків — «Вершник без голови» і музична пародія «Людина з бульвару Капуци нів». Однак, насправді культо вими стали, безперечно, зробле ні під вестерн, «Біле сонце пус телі» і «Невловимі месники».
ІСТОРИЧНАДРАМА-див. «Костюмна драма».
ІСТОРИЧНИЙ ФІЛЬМ [англ. Costume Picture] — див. «Костюмна драма».
КАМЕРНИЙ ФІЛЬМ [англ. Ark — ковчег + Film] — камер ний фільм, дія якого відбува ється у замкнутому просторі — готелі, кімнати, магазини, суд на, літаки: «Великий Готель» (Grand Hotel, 1932), «Пригоди «Посейдона» (The Poseidon Ad venture, 1972), «Аеропорт» (Air port, 1979).
Канадський вестерн [англ. Mountie Film — гірський фільм] — як і в американських вестернах, це фільми про ро мантичних героїв, зазвичай шерифів, мисливців, першопоселенців: «Renfrew of the Royal Mounted», «Північні пригоди» (Northern Pursuit, 1943), «Дика Північ» (The Wild North, 1951), «Божевільний мисливець Якон» (Mad Trapper of the Yu kon, 1972), «Ранковий патруль» (The Dawson Patrol, 1985).
КАЮДЖА-ЕЙРА |
[Kaiju |
Eiga — фільми про |
страхо |
виськ] — жанр ,у японському кіно, сформований на початку 50-х років під впливом амери канських фільмів. У 1954 році з великим успіхом вийшов фільм «Годзилла». У подальшому японський кінематограф без жально експлуатував цю тему, і вивів на екрани інших вогне дишних монстрів (Родан, Мотра, Гаммера, Варан і Барагун). Більшість фільмів базувалася на науковій фантастиці і розпо відали про катастрофи, пов'яза ні з атомною енергією, боротьбу людей проти всіляких монстрів або протистояння гігантських монстрів між собою. Провід ні мотиви цих фільмів — різні соціальні та культурні фобії, пов'язані з науковими експери ментами і розвитком техноло гій, протистояння винахідни ків і військових.
Інша підгрупа «каюджаейра» розповідає про доісто ричних рептилій, які ожива ють після стихійних природ них лих.
КІБЕР ПАНК [англ. Cyber punk, від Cybernetics — кібер нетика + Punk — погань, по кидьки] — термін кіберпанк
вигаданий і запроваджений письменником Б. Бетке, який у 1983 році опублікував одно йменне оповідання. У кінема тографі — один із різновидів наукової фантастики, в основі якого комп'ютери, високі тех нології і проблеми, що виника ють у суспільстві через згубне застосування результатів тех нічного прогресу. Кіберпанку притаманний футуристичний тон, зруйновані та збіднілі міс та, часткова загибель навко лишнього середовища, могутні корпорації, злочинність на ву лицях — і все це на тлі надзви чайно потужних комп'ютерів, робототехніки та інформа ційних технологій. Фільми «Втеча з Нью-Йорка» (Escape from New-York, 1981), «Той, що біжить по лезу бритви» (Blade Runner, 1982), «Робокоп», «Вте ча з Лос-Анджелеса» (1996), «Матриця» (1999-2003) вва жаються яскравими представ никами цього жанру. Див. «На уково-фантастичний фільм» і «футуризм».
КІДНЕПІНГ [англ. Kidnap Drama] — фільми про викра дення дітей з метою отримання грошей або політичного шан тажу. У контексті фільмів при сутні війна, злочин, викраден-
160
ня молодих дівчат і знущання |
сеансі французів братів Люм'єр |
|||||||||
над ними. Фільми цього жан |
у 1895 році серед інших стрічок |
|||||||||
ру: «Людина, яка занадто бага |
демонструвалася |
короткоме |
||||||||
то знала» (The Man Who Knew |
тражна комедія |
|
«Политий по |
|||||||
Too Much, 1934, 1955), «Ніч |
ливальник», в |
якому |
малень |
|||||||
наступного дня» (The Night of |
кий хлопчик пожартував із са |
|||||||||
Following |
Day, |
1964), |
«Abduct |
дівника, примусивши його по |
||||||
ion» (1975), «Викрадення |
пре |
ливати самого себе зі шланга. |
||||||||
зидента» (The Kidnapping of the |
У |
Франції |
Жорж |
Мельєс |
||||||
President, |
1979), |
«Patty Hearst» |
зняв |
багато кумедних |
картин, |
|||||
(1988). |
|
|
|
|
але ще талановитішим комеді |
|||||
|
|
|
|
|
ографом став його великий су |
|||||
КІНО ВИЖИВАННЯ [англ. |
перник Ф. Зекка. Крім удоско |
|||||||||
Survival Picture] — протисто |
налення |
такого |
популярного |
|||||||
яння природі людей, які опи |
в усі часи комедійного прийо |
|||||||||
нилися далеко |
від цивілізації. |
му, як погоня, він також відкрив |
||||||||
Екстремальна ситуація замість |
для кінематографа М. Ліндера, |
|||||||||
звичного |
життєвого |
укладу. |
чий образ гульвіси-нещасливця |
|||||||
Розкриття особистості завдяки |
мав величезний успіх у всьому |
|||||||||
обставинам, в яких опиняється |
світі починаючи з 1910 року. |
|||||||||
людина, |
вимушена |
викорис |
Саме Ліндер вплинув на Ч. Ча- |
|||||||
товувати |
лише |
інтелект |
для |
пліна, бо його відомий Бродяга |
||||||
того, щоб знайти вихід і вижи |
багато в чому був заяложеною |
|||||||||
ти. Кіно виживання — піджанр |
копією паризького джентльме |
|||||||||
пригодницьких фільмів, де дія |
на Макса. |
|
|
|
||||||
відбувається на островах, у пус |
Серед |
інших |
провідних ко |
|||||||
телі, джунглях, на Північному |
міків німого кіно слід виділити |
|||||||||
полюсі: «Повернення п'ятірки» |
Г. Ллойда, який створив собі |
|||||||||
(1939), «Єремія Джоне» (1972) і |
ім'я, втіливши на екрані образ |
|||||||||
«Виживання» (1993). |
|
|
Віллі Ворка і Самотнього Люка |
|||||||
|
|
|
|
|
більш ніж у 100 стрічках про |
|||||
КОМЕДІЯ, КІНОКОМЕДІЯ |
дюсера X. Роуча, того самого, |
|||||||||
[грец. Komodia; |
лат. Comoedia; |
який |
згодом відкрив |
відомий |
||||||
англ. Film Comedy — комедія] — |
дует Лаурел і Харді. Можли |
|||||||||
найстаріший жанр художнього |
во, найвідомішими роботами |
|||||||||
кіно, найпопулярніший у 20-ті |
Ллойда були комічні триле- |
|||||||||
роки XX ст.. На першому кіно |
ри, в яких його життєрадісний |
персонаж |
весь |
час |
опинявся |
конаний, що комедія повинна |
||||||||||
у різних скрутних і небезпеч |
залишатися німою, і не визна |
|||||||||||||
них ситуаціях. |
Небезпечність |
вав звукового кіно до 1940 року, |
||||||||||||
трюків, які він виконував у та |
коли |
зняв |
фільм |
|
«Великий |
|||||||||
ких |
картинах, |
як |
«Нарешті |
диктатор». Свого місця у звуко |
||||||||||
в безпеці» (1923), доводить той |
вому кіно він так і не знайшов, |
|||||||||||||
факт, що у 1920 році на зйомках |
багато з його пізніших картин |
|||||||||||||
фільму «Переслідувані |
духи» |
відрізнялися зайвою сентимен |
||||||||||||
Ллойд через нещасний випадок |
тальністю і претензійністю. |
|||||||||||||
залишився без правої руки. |
Звук повністю змінив коме |
|||||||||||||
Із |
самовпевненим Ллойдом |
дію. |
Оскільки |
публіка |
вима |
|||||||||
різко |
контрастував |
сором'яз |
гала |
якомога більше |
звукових |
|||||||||
ливий Харрі |
Ленгдон, |
якому |
картин, |
продюсери |
вирішили |
|||||||||
нетривалу |
славу принесла ви |
відмовитися від візуальної ко |
||||||||||||
тончена комедія «Довгі штани» |
медії та зосередитися на ко |
|||||||||||||
(1927). Хоча його зірка із при |
медійних |
стрічках, |
насичених |
|||||||||||
ходом звуку потьмяніла, роже |
дотепними |
діалогами. З |
цією |
|||||||||||
вощокий |
персонаж |
Ленгдона |
метою на екран були перенесе |
|||||||||||
став |
прообразом незліченних |
ні деякі стилі, що вже зареко |
||||||||||||
простаків. |
|
|
|
|
|
мендували себе в театрі. Одним |
||||||||
Чаплін у своїх фільмах тро |
із них був тепер уже озвучений |
|||||||||||||
хи пригальмував темп дії, щоб |
фарс, коли серія збігів і непо |
|||||||||||||
підкреслити |
поєднання своєї |
розумінь |
призводить до |
хаосу |
||||||||||
витонченої |
клоунади із соці |
у найзвичайнісіньких ситуаці |
||||||||||||
альною комедією. Короткоме |
ях. Розповсюдженим варіантом |
|||||||||||||
тражки, засновані на неповтор |
цього стилю є комедія станів, у |
|||||||||||||
ній |
індивідуальності |
Бродя |
якій персонажі приймали один |
|||||||||||
ги, відображали його власний |
одного не за тих, ким вони були |
|||||||||||||
життєвий |
досвід, |
але |
кожен |
насправді. Приклади цих філь |
||||||||||
глядач, незалежно від соціаль |
мів: «Магазин за рогом» (1940), |
|||||||||||||
ного |
статусу, |
знаходив |
у них |
«Квартира» (1960), «Біллі-бре- |
||||||||||
щось близьке для себе. Ті ж ри |
хун» (1963), «Босоніж по пар |
|||||||||||||
си були властиві і для його кла |
ку» (1967), «Будучи там» (1979), |
|||||||||||||
сичних повнометражних стрі |
«Коли |
Гаррі |
зустрів |
Саллі» |
||||||||||
чок |
«Малюк», |
«Золота |
лихо |
(1989), «Бартон Фінк» |
(1991), |
|||||||||
манка», «Вогні великого міста» |
«День |
бабака» |
(1993), «Ті, |
|||||||||||
і «Нові часи». Чаплін був пере |
що не сплять у Сіетлі» (1993). |
163
|
КОМЕДІЯ ЗВИЧАЇВ [англ. |
дістав розповсюдження в теле |
|||||||||||||||
Sophisticated |
Comedy |
|
— |
со |
серіалах. |
Приклади |
фільмів: |
||||||||||
фістична |
комедія] |
— |
жіноча |
«Моя |
людина Годфрі» (1936), |
||||||||||||
кокетлива |
|
комедія, |
що |
глузує |
«Тутсі» |
|
(1982), |
«Помінятися |
|||||||||
зі звичаїв |
і |
стилю |
життя |
того |
місцями» (1983), «Година за го |
||||||||||||
чи |
іншого |
соціального |
стану. |
диною» (1987), «Дейв» (1993). |
|||||||||||||
Зазвичай |
демонструє |
|
стерео |
|
|
|
|
|
|
||||||||
типи поведінки француженки |
КОСТЮМНА |
|
ДРАМА |
||||||||||||||
під час флірту. Жанр бере по |
[англ. Costume Drama] — філь |
||||||||||||||||
чаток із другої половини 20-х |
ми, що базуються на реальних |
||||||||||||||||
років XX ст. у фільмах Ернста |
подіях |
та історичних |
особах, |
||||||||||||||
Любіча, який зняв низку блис |
часто |
називають |
«костюмни |
||||||||||||||
кучих |
комедій |
про |
гультяй |
ми» драмами, бо в них вагому |
|||||||||||||
ство і багатство. Американські |
роль відіграють старанно роз |
||||||||||||||||
історики |
кіно |
вважають, |
що |
роблені декорації |
та розкішні |
||||||||||||
нахкомедію |
звичаїв |
справи |
костюми, які допомагають гля |
||||||||||||||
ли значний вплив дві дуже не |
дачеві |
перенестися в |
античні |
||||||||||||||
схожі |
картини |
«Це |
трапилося |
або біблійні часи, середньовіч |
|||||||||||||
якось уночі» (1934, реж. Френк |
ну або вікторіанську епохи. |
||||||||||||||||
Каира) і «Тонка людина». Най |
Історичні |
сюжети |
збуджу |
||||||||||||||
більш |
відомі фільми: |
«Безлад |
|||||||||||||||
ють уяву |
кінематографістів ще |
||||||||||||||||
у раю» (1932), |
«Ребро |
Адама» |
|||||||||||||||
з 1890-х років. Компанія Томаса |
|||||||||||||||||
(1949), «Той, що народився вчо |
|||||||||||||||||
Едісона у |
1895 році випустила |
||||||||||||||||
ра» |
(1950), |
«Чотири |
весілля |
||||||||||||||
кінетоскопний фільм |
«Страта |
||||||||||||||||
і один похорон» (1994). |
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
Марії Стюарт». Більш вражаючі |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кіноепопеї виходили у Франції |
||||||
КОМЕДІЯ |
СТАНІВ |
[англ. |
та Італії в |
1910-ті роки. І все ж |
|||||||||||||
Gadret Comedy] — піджанр ко |
найкращими історичними філь |
||||||||||||||||
медії, заснований на тому, що |
мами німого кіно стали дотепні |
||||||||||||||||
герої |
фільму |
|
потрапляють |
драми про придворне життя ми |
|||||||||||||
у курйозні, |
|
смішні |
|
ситуації |
нулих століть, зняті після Пер |
||||||||||||
під час |
виконання |
звичних |
шої світової війни в Німеччині |
||||||||||||||
життєвих |
справ, |
при |
|
цьому |
Ернстом Любічем. |
|
|
||||||||||
кумедні моменти |
викликають |
Тисячі «костюмних» картин |
|||||||||||||||
бурхливий сміх в аудиторії (як |
і мелодрам |
були |
зняті |
за мо |
|||||||||||||
ми кажемо — тупий американ |
тивами |
відомих |
літературних |
||||||||||||||
ський |
гумор). Піджанр |
також |
творів. |
Однак, |
екранізація |
164
часто виявлялася дуже непро |
увагу |
лише любовним |
приго |
|||||||||||||
дам монархів або їх нескінчен |
||||||||||||||||
стим |
завданням. |
Багато |
п'єс, |
|||||||||||||
зокрема, |
«Небезпечні |
|
зв'язки» |
ній боротьбі за владу. У карти |
||||||||||||
|
ні «Божевілля |
короля |
Георга» |
|||||||||||||
(1988) і «Царство тіней» (1994), |
||||||||||||||||
(1994) |
показано, що вінценос |
|||||||||||||||
були перенесені на екран бук |
||||||||||||||||
ці — такі |
самі |
живі |
люди, |
як |
||||||||||||
вально, |
тобто дослівно. Проте |
|||||||||||||||
і ми |
з |
вами. |
Багато |
фільмів |
||||||||||||
в більшості випадків режисери |
||||||||||||||||
присвячено також і американ |
||||||||||||||||
воліють |
надавати дії |
|
більшої |
|||||||||||||
|
ським |
|
президентам, |
напри |
||||||||||||
кінематографічності, |
|
знімаю |
|
|||||||||||||
|
клад, «Юний містер Лінкольн» |
|||||||||||||||
чи її |
не |
на театральній |
сцені, |
|||||||||||||
(1939). |
У |
картині |
«Д. Ф. К.» |
|||||||||||||
а на натурі. |
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
(1991) |
було |
зроблено |
спробу |
|||||||||
Деякі |
режисери |
прагнуть |
||||||||||||||
відтворити події, що призвели |
||||||||||||||||
до максимально точної |
екрані |
|||||||||||||||
до вбивства |
президента Джо |
|||||||||||||||
зації |
першоджерела, пробуючи |
|||||||||||||||
на Ф. Кенеді у 1963 році. Най |
||||||||||||||||
засобами кіно передати |
стиль |
|||||||||||||||
більш |
відомі |
фільми «Горбань |
||||||||||||||
твору. Серед найкращих |
екра |
|||||||||||||||
з Нотр |
Дам» |
|
(The |
Hunchback |
||||||||||||
нізацій такого роду, зроблених |
|
|||||||||||||||
of Notre Dame, |
1923), «Клеопа |
|||||||||||||||
останнімчасом, можнавиділити |
||||||||||||||||
тра» |
(Cleopatra, 1963) |
і «Екс- |
||||||||||||||
картину Д. Айворі «Ховард енд» |
||||||||||||||||
калібур» |
(Excalibur, |
1981). Див. |
||||||||||||||
(1992) за романом Е. М. Форсте |
||||||||||||||||
«Пеплум». |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
ра і фільм Дж. Армстронга «Ма |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
ленькі жінки» (1994) за книгою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Л. М. Олкотт з В. Райдер у голо |
КРИМІНАЛЬНИЙ ФІЛЬМ |
|||||||||||||||
вній ролі. Інші режисери вико |
[англ. Crime Story — криміналь |
|||||||||||||||
ристовують загальну |
|
сюжетну |
на історія] — піджанр зазвичай |
|||||||||||||
лінії |
першоджерела |
і |
пропо |
детективу |
чи |
кримінальної |
||||||||||
нують |
глядачеві |
ніби |
власне |
драми (часто передісторія того, |
||||||||||||
бачення |
твору. |
Наприклад, |
як герої перетворилися на зло |
|||||||||||||
картина Акіри Куросави «Ран» |
чинців) |
або |
тюремна |
історія |
||||||||||||
(що означає «смута») поставле |
про боротьбу людського духу. |
|||||||||||||||
на за мотивами |
трагедії |
Шек- |
Кримінальний |
фільм, |
як |
|||||||||||
спіра «Король Лір». |
|
|
|
правило, |
малює дуже |
похмуру |
||||||||||
Персонажами «костюмного» |
картину сучасного життя у ве |
|||||||||||||||
кіно були правителі всієї Євро |
ликих містах. Дія, що відбува |
|||||||||||||||
пи, від Івана Грозного до коро |
ється |
на |
багатолюдних, негос |
|||||||||||||
леви Марго. Але не всі стрічки |
тинних вулицях, має динаміч |
|||||||||||||||
такого роду приділяли головну |
ний характер і супроводжуєть- |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
165 |
|
|
|
|
|
|
|
|
ся крутим діалогом персонажів. |
ко досягла Америки. Зазвичай, |
||||||||||||
Тут буквально на кожному розі |
основу сюжету складала помста |
||||||||||||
стикаєшся із гангстерами, гра |
учня за смерть свого вчителя, |
||||||||||||
біжниками та вбивцями, а по |
вбитого |
конкуруючою |
|
групою |
|||||||||
ліцейські, |
приватні |
детективи |
або окреміш |
супротивником. |
|||||||||
і спеціальні агенти |
невтомно |
У двобоях між антагоністами |
|||||||||||
шукають |
докази, |
|
прагнучи |
часто |
застосовувались |
|
пазурі, |
||||||
розкрити моторошні |
злочини. |
ланцюги, зірки, нунчаки, шаблі. |
|||||||||||
У кримінальних фільмах життя |
Брюс Лі став одним з перших |
||||||||||||
демонструється міським жахом. |
майстрів «кунг-фу» які розро |
||||||||||||
Кримінальнатемамалауспіх |
бляли |
стиль |
боротьби |
«джит |
|||||||||
ще в добу німого кіно. Перши |
к'юн-до» і з часом продемонстру |
||||||||||||
ми екранними злочинцями, за |
вали її в своїх голлівудських |
||||||||||||
звичай, були нічні грабіжники |
фільмах. |
Приклади |
фільмів: |
||||||||||
або |
ж |
мелодраматичні злодії |
«Входить |
Дракон» |
(Enter |
the |
|||||||
та аферисти. Але в такому філь |
Dragon, 1972), «Шлях Дракона» |
||||||||||||
мі, як «Мушкетери Піг-Еллі» |
(The Way of the Dragon, 1972), |
||||||||||||
(1912) Д. В. Гріффіта, фігурува |
«Один |
кікбоксер» (One |
Armed |
||||||||||
ли більш небезпечні злочинці, |
Boxer, 1973), «Клеопатра Джонс» |
||||||||||||
які |
тероризували |
мешканців |
(Cleopatra Jones, 1973), |
«Велика |
|||||||||
нью-йоркських нетрів. Осно |
сутичка» (The Big Brawl, 1980), |
||||||||||||
вні фільми «Великий будинок» |
«Останній Дракон» |
(The |
Last |
||||||||||
(1930), |
«Лють» (1986), «Гру |
Dragon, |
1985), |
«Великий пере |
|||||||||
ба сила» (1947), «Скуті одним |
полох у маленькому Китаї» (Big |
||||||||||||
ланцюгом» |
(1958), |
«Птахолов |
Trouble in Little China, 1986)'. |
||||||||||
із Алькатрасу» (1961), |
«Холод |
Див. «Мартіал артс ». |
|
|
|
|
|||||||
нокровний Люк» (1967), «Мете |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
лик» (1972), «Втеча з Шоушен- |
КОНЯЧА ОПЕРА [англ. Ho |
||||||||||||
ка» |
(1974), |
«Звинувачуваний» |
rse Opera] — сленгова назва вес |
||||||||||
(1988), «В ім'я батька» (1963), |
терну. Див. «Вестерн». |
|
|
|
|||||||||
«Фірма» |
(1993). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
КУНГ-ФУ ФІЛЬМ [англ. Kung Fu Film] — цей жанр філь му дістав розповсюдження на початку 1970-х у Гонконзі. Проте його популярність швид
166
ЛАВ СТОРІ [англ. Love Sto ry — історія кохання] — фільми, які реалістично зображують кохання та романтику. Сюжет на лінія фільму може склада тися як з повної розповіді про життя героїв, так і розкривати лише невеликий момент з їх нього життя, де вони борються за свої почуття. Найбільш відо мі фільми: «Прощавай зброя» (A Farewell to Arms, 1932), «Час кохати, час помирати» (A Time to Love and a Time to Die, 1958), «Ромео і Джульетта» (Romeo and Juliet, 1968), «Чорний Мар мур» (The Black Marble, 1980), «Привід» (Ghost, 1990), див.
«Мелодрама», «Романтичний фільм».
ЛЕСБІЙСЬКІ ФІЛЬМИ [англ. Leabian Film] — дістали розповсюдження в 70-ті роки. Одними з перших фільмів про кохання жінки до жінки були «Дівчата в уніформі» (Німеч чина, 1931) і «Година дітей» (СІЛА, 1961). Найбільш пока зові лесбійські фільми «Діви ці» (1978), «Питання кохання» (1978), «Кращадлямене» (1982), «Черв'яки пустелі» (1985).
Останнім часом проводять
ся кінофестивалі |
лесбійських |
і гомосексуальних |
фільмів. |
Див. «Гей кіно». |
|
167
МАРТІАЛ АРТС [англ. Ma rtial Arts — бойові мистецтва]
— певний напрям фільмів дії. Сюжетна сфера каратешних бойовиків зазвичай не відріз няється оригінальністю: хоро брий герой, що досконало воло діє бойовими мистецтвами (ка рате, кунг-фу, тей-кван-до чи іншими бойовими мистецтва ми або у процесі отримання бо йових навичок), кидає виклик знахабнілим злочинцям, пере магає їх і у фінальному двобої завдає нищівної поразки го ловному злочинцю, великому майстру східних единоборств. Найбільш відомі виконавці:
Д.Чан (кунг-фу в комічно-па родійному варіанті), Ч. Норріс (карате, кікбоксінг), С Сігал (айкідо), Ж.-К. Ван Дамм (кік боксінг), Д. Лундгрен, Д. Вілсон, Б. Янг, М. Дакаскос, С. Ротрак, Ш. Косугі, М. Дудікофф,
Д.Лі. Найбільш відомі фільми: «Карате кід» (Karate Kid), «Men of the Dragon», 1974), «Kill and Kill Again» (1981), «Кривавий спорт» (Bloodsport, 1987). Див. «Кунг-фу фільм».
МЕЛОДРАМА [англ. Mel odrama] — жанр, який за тема тикою схожий з драмою, але трактує її з більшим надривом.
Часто цим терміном познача ють сентиментальні «любовні» картини з примітивними пер сонажами та малоправдоподібними подіями.
У мелодрамі почуття і пе реживання героїв показані у вкрай перебільшеному вигля ді. Спочатку термін «мелодра ма» означав «п'єса під музику». Такі театральні вистави з'яви лися в середині XIX століт тя і справили суттєвий вплив
на ранній |
кінематограф. |
Як |
правило, |
мелодрама була |
сен |
тиментальною любовною істо рією з дуже примітивними пер сонажами та нагромадженням неправдоподібних подій. Часто наголос більше робився на кос тюми та декорації, ніж на про стенький сюжет, в якому до брочесність завжди перемагає, а зло незмінно карається. І все ж багато найпопулярніших картин за всю історію кіно були зняті саме у жанрі, мелодрами. Великим майстром німої мело драми був Д. В. Гріффіт. У де сятках його картин роль неви нної героїні виконувала Ліліан Гіш. Але у 1920-ті роки, коли стиль Гріффіта вийшов із моди, її змінили більш земні персона жі Клари Боу і Глорії Свенсон.
Досить поширеною була сю жетна лінія, згідно з якою герої
168
не відразу |
закохувалися один |
Хічкок |
представляє», |
«Борис |
||||||||||
в одного. Наприклад, РХадсон |
Карлоф |
показує», |
|
«Крок |
на |
|||||||||
більшу частину екранного часу |
зад», демонстрація яких триває |
|||||||||||||
фільму |
«Розмова |
у |
спальні» |
ось уже п'яте десятиліття. |
|
|||||||||
(1959) витратив на те, щоб пе |
У багатьох |
випадках |
«міс |
|||||||||||
реконати Д. Дей, що він і є той |
терія» |
використовує |
той |
же |
||||||||||
самий |
|
єдиний і неповторний. |
арсенал |
засобів |
залякування, |
|||||||||
Пізніше, у |
картині |
«Френкі |
що й традиційний трилер, з ті |
|||||||||||
та Джонні» (1991), А. Пачіно, |
єю лише різницею, що відьми |
|||||||||||||
який |
грав |
кухаря, |
стикаєть |
і привиди додаються до сюже |
||||||||||
ся з |
аналогічною |
ситуацією, |
ту. Фільми «містерія», з одного |
|||||||||||
маючи |
справу з офіціанткою |
боку, подібні |
до |
традиційних |
||||||||||
(М. Пфайффер). |
|
|
фільмів жахів, але з другого — |
|||||||||||
У багатьох картинах закохані |
вони можуть |
бути |
близькими |
|||||||||||
мусили |
назавжди |
розлучитися |
до творів наукової фантастики. |
|||||||||||
в сентиментальних |
фінальних |
Герої «містерії» |
зазвичай |
зна |
||||||||||
сценах, |
змушуючи |
заплакати |
ходяться у п'ятому вимірі, тобто |
|||||||||||
весь кінозал. А такі «жалісли |
десь між наукою і забобонами. |
|||||||||||||
ві» стрічки, як «Каміла» (1936) |
Серед останніх |
робіт |
цьо |
|||||||||||
та «Історія кохання» (1970), ще |
го напряму найбільш |
відомий |
||||||||||||
більше роз'ятрювали душу гля |
серіал «Байки зі склепу». Див. |
|||||||||||||
дачеві, змушуючи одного з геро |
«Фільм |
жахів». |
|
|
|
|
|
|||||||
їв помирати саме в ту хвилину, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
коли |
вони |
зустріли, нарешті, |
МОЛОДІЖНИЙ |
|
БУНТ |
|||||||||
справжнє кохання. |
|
|
[англ. |
Juvenile |
|
|
Delinguincy |
|||||||
|
|
|
|
|
|
Film] — |
жанр |
фільму, який |
||||||
МІСТЕРІЯ [Mystery - таєм |
бере початок з 30-х років XX ст. |
|||||||||||||
ниця] — піджанр фільмів жахів, |
і відображає |
сподівання |
бун |
|||||||||||
як проміжна жанрова форма |
тівної молоді, яка постає про |
|||||||||||||
затвердився на телеекрані з по |
ти суспільних норм і правил. |
|||||||||||||
явою у 1958 році американської |
Ці фільми |
часто |
розкривають |
|||||||||||
серії |
«Зона |
сутінків». «Місте |
проблеми |
молоді |
та |
ситуації, |
||||||||
рія» — розповіді про таємниці, |
що її хвилюють. Деякі фільми |
|||||||||||||
зустріч з якими викликає тре |
цього жанру: «Дикі хлопці на |
пет, породжує почуття страху. дорозі» (Wild Boys of the Road,
До цього різновиду жанру на |
1933), «Молодий |
та поганий» |
лежать фільми з серії «Альфред |
(So Young so Bad, |
1950), «Бунт |
169 |
|
без |
причини» |
(Rebel |
Without |
За |
жанровою |
природою |
||||||||
a Cause, 1955), «Тюремний рок» |
«мильна опера» веде своє по |
|||||||||||||
(Jailhouse Rock, |
1957), |
«Лорди |
ходження від так званих «жі |
|||||||||||
Флетбуша» (The Lords of Flatb- |
ночих романів». Саме в них со |
|||||||||||||
ush, 1974), «Погані хлопці» (Bad |
лодкувато і патетично описува |
|||||||||||||
Boys, |
1983). |
|
|
|
|
|
|
лися романтичні захоплення і |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
далеко не романтичні пригоди |
||||||
«МИЛЬНА |
ОПЕРА» [англ. |
успішних героїв з «гарного сус |
||||||||||||
Soap |
Opera] |
— |
багатосерійна |
пільства», а героїнями були які- |
||||||||||
телевізійна |
мелодрама, |
сюжет |
небудь скромні секретарки або |
|||||||||||
якої |
насичений |
любовними |
бідні модистки, які після трива |
|||||||||||
конфліктами, родинними дра |
лих поневірянь і невдач знахо |
|||||||||||||
мами з обов'язковим хепі-ен |
дили собі заможних чоловіків. |
|||||||||||||
дом у фіналі. «Мильні опери» |
Широке |
розповсюдження |
||||||||||||
мають, зазвичай, значну попу |
«мил ьннхопер» нарад іота особ |
|||||||||||||
лярність у |
глядачів. «Мильна |
ливо |
на |
телебаченні |
трохи |
|||||||||
опера» зародилася на |
амери |
зменшили |
престиж |
«жіночих» |
||||||||||
канському |
радіо |
після |
Другої |
романів. Адже телебачення має |
||||||||||
світової війни і назву свою |
якість |
видовищності, якої по |
||||||||||||
дістала завдяки тому, що в ній |
збавлена книга. Важливо й те, |
|||||||||||||
попервах рекламувалися різні |
що перегляд |
«мильної |
опери» |
|||||||||||
сорти мила. |
Поступово коло |
легко |
поєднати |
з домашньою |
||||||||||
рекламованих |
|
товарів |
розши |
працею (недарма у багатьох ро |
||||||||||
рювалося, |
до |
|
нього |
входили |
динах телевізор розташований |
|||||||||
парфуми, |
пральні |
порошки, |
на кухні), а читання потребує |
|||||||||||
кава, кулінарні вироби та ба |
спеціальної трати часу. А проте |
|||||||||||||
гато |
іншого. Незмінним було |
«жіночі» романи і до сьогодні є |
||||||||||||
одне: товари, як і передачі, що |
основним |
джерелом |
телевізій |
|||||||||||
їх рекламували, |
були адресо |
них мелодрам. |
|
|
|
|||||||||
вані, перш за все, жіночій ау |
До |
жанру |
«мильної |
опери» |
||||||||||
диторії, здебільшого |
домогос |
можна віднести популярні аме |
||||||||||||
подаркам. |
|
|
|
|
|
|
риканські |
серіали, що |
демон |
|||||
Передавалися |
«мильні опе |
струвалися |
на |
вітчизняному |
||||||||||
ри», як правило, вдень, епізоди |
телебаченні, |
«Санта-Барбара», |
||||||||||||
однієї серії з'являлися на екра |
«Династія», бразильський «Ра |
|||||||||||||
ні до п'яти разів па тиждень, |
биня |
Ізаура», мексиканський |
||||||||||||
тобто практично щодня. |
«Багаті теж плачуть». |
|
|
170
МЮЗИКЛ [англ. Musical, від Music — музика] — жанр, осно ву якого складають спів і хоре ографічні номери, що являють собою єдине ціле та поєднані єдиним художнім задумом. Мюзикл як сценічний жанр з'явився у США наприкінці XIX — на початку XX століт тя, а у 20-ті роки мюзикли по чали екранізувати, що зробило цей жанр ще популярнішим. Мабуть, кіномюзикл — єдиний жанр, що так тісно пов'язаний зі злетами й падіннями Голлі вуду. Публіка насолоджувала ся музичними постановками, операми та водевілями задовго до появи кінематографа. Але лише з появою у кіно звуку ста ло можливим перенести всі ці жанри на екран.
Один з перших звукових фільмів — «Співець джазу» (1927) за участю бродвейської зірки О. Джолсона у прямому значенні слова не можна на звати мюзиклом, то була лише заявка, але вже у наступному фільмі «Не тямитися від пі сень» (також за участю Джол сона) чіткіше визначилися жанрові музичні риси стрічки. У 1929 році на екрани вийшов мюзикл «Бродвейськамелодія», який відразу став одним із най-
касовіших фільмів того часу. Крім того, фільм «Бродвейська мелодія» першим із мюзиклів отримав премію «Оскар».
У 30-ті роки, золотий вік Гол лівуду, популярність мюзиклу зростає завдяки провідному голлівудському хореографу-по- становнику Б. Берклі, який зу мів надати цьому жанру стрім кого електризуючого характеру. В його відомих мюзиклах «Золотошукачки 1933 року» (1933), «42-га стріт» камера Берклі була постійно у русі — то плив ла вдовж дзеркальної поверхні підлоги, що відображала тан цюристів, то проникала в гу щавину танцюючих, де мигтіли їхні руку й ноги.
Іншим королем мюзиклу 30-х років був чудовий танцю рист Ф. Астер, який виступав зі своєю постійною партнеркою Д. Роджерс. Актор був не лише постановником танців у мю зиклах, але й автором пісень («Незрівнянний капелюх», 1935, «У ритмах свінгу», 1936, «Потанцюємо», 1937 та ін.).
Жодна з голлівудських сту дій не бажала відставати у га лузі мюзиклу. Але, мабуть, про відною студією з виробництва найбільш вдалих мюзиклів стала Метро-Голдвін Майєр (МГМ). У 40-ві та на початку
171
50-х років, коли жанр мюзи |
неллі режисера |
і хореографа |
||||||||||||
клу |
переживав |
свій розквіт, |
Б. Фосса, «ІсусХристос-супер- |
|||||||||||
засяяли зірки Д. Гарленд («Зу |
зірка» (1972, реж. Н. Джуїсон), |
|||||||||||||
стрінемось у Сент-Луїсі», 1944, |
«Томмі» |
(1975) |
К. |
Россела, |
||||||||||
В. |
Мінеллі), Р. Хейуорт |
(«Ді |
«Увесь цей джаз» (1979) також |
|||||||||||
вчина |
з обкладинки», |
1944), |
Б. |
Фосса, |
«Волосся» |
(1979) |
||||||||
Дж. Келлі і С. Донана («Звіль |
М. Формана, «Слава» |
(1980) |
||||||||||||
нення до міста», 1949, «Спів під |
А. Паркера. |
|
|
|
|
|
||||||||
дощем», |
1952, «Завжди |
чудова |
Мюзикл |
у |
всьому |
світі |
||||||||
погода», |
1955). |
|
|
|
сприймається перш за все як а- |
|||||||||
|
Хоча |
згодом |
мюзикл |
|
пере |
мериканський жанр, |
але |
в ін |
||||||
живав не найкращі свої часи, |
ших країнах до цього жанру та |
|||||||||||||
у 1961 році на екрани вийшла |
кож зверталися провідні режи |
|||||||||||||
«Вестсайдська історія» Р. Вай- |
сери — у Франції Ж. Демі зняв |
|||||||||||||
за, яка стала справжнім по |
свійнайвідомішийфільм«Шер- |
|||||||||||||
трясінням, поєднавши |
в |
собі |
бурські |
парасольки» |
(1964) |
|||||||||
чарівну музику Л. Бернстайна |
з чарівною музикою |
М. Легра |
||||||||||||
і |
сповнену драматизму |
відто |
на, |
яка одухотворяла |
ліричну |
|||||||||
чену хореографію Дж. Роббінса |
розповідь про кохання. Фільм |
|||||||||||||
із гостросоціальною проблема |
здобув головний приз на МКФ |
|||||||||||||
тикою сценарію. Фільм цілком |
у Канні. У 1967 році Демі ство |
|||||||||||||
справедливо отримав декілька |
рив |
«чистий», дуже професій |
||||||||||||
премій «Оскар». |
|
|
|
ний мюзикл «Дівчата з Рошфо |
||||||||||
|
Однією з найкращих |
|
екра |
ру» також на музику Леграна, |
||||||||||
нізацій тих років стала «Моя |
але рівня |
«Шербурських пара |
||||||||||||
прекрасна леді» (1964) на музи |
сольок» він відверто не сягав. |
|||||||||||||
ку Ф. Лоу. Спробу поєднання, |
Приклади |
|
мюзиклів: |
«Чарів |
||||||||||
здавалося б, несумісних |
жан |
ник з Оз» (1939), «Американець |
||||||||||||
рів анімації та мюзиклу зробив |
у Парижі» |
(1951), «Співаючий |
||||||||||||
В. Дісней у фільмі «Мері |
По- |
під |
дощем» |
(1952), |
«Оркестр |
|||||||||
пінз» |
(1965). |
|
|
|
регтайму» |
|
(1938), |
«Рапсодія |
||||||
|
Серед американських |
мю |
в тонах блюзу» |
(1945), |
«Вночі |
|||||||||
зиклів |
наступних десятиліть |
та вдень» (1946), «Поки не роз |
||||||||||||
слід |
відзначити |
«Смішне ді |
віються хмари» |
(1946), |
«Слова |
|||||||||
вчисько» (1968) з Б. Стрей- |
і музика» (1948), «Історія Глена |
|||||||||||||
занд, |
«Кабаре» (1972) з Л. Мі |
Міллера» |
(1953). |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
172 |
|
|
|
|
|
|
|
НАДПРИРОДНА |
(МОТО |
зона» |
(1983) |
Д. Кроненберга є |
||||||||||||||
справжньою політичною анти- |
||||||||||||||||||
РОШНА) |
|
ФАНТАСТИКА |
||||||||||||||||
[англ. Weird Fiction] — для того, |
утопією. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
щоб |
якось |
роз'єднати |
жанри |
З другогобоку, фільм «Лють» |
||||||||||||||
«надприродної |
|
фантастики» |
(1978) Б. де Пальми, «Сканери» |
|||||||||||||||
та «фільмів жахів», які важко |
(1980) Д. Кроненберга, «Повер |
|||||||||||||||||
розрізняються, цілком доречно |
нення |
живих |
мерців» |
(1985) |
||||||||||||||
віднести |
вампірів, |
зомбі, |
жи |
Д. О'Беннона, |
«Родич» |
(1987) |
||||||||||||
вих мерців тощо до «фільмів |
Дж. Оброу і С. Карпентера |
|||||||||||||||||
жахів», |
а |
непояснені |
наукою |
та й |
кіносеріал |
«Полтергейст» |
||||||||||||
явища |
— |
від |
«полтергейсту» |
(1984-1988), «Особина» (1995) |
||||||||||||||
до інопланетян — до моторош |
Р. Доналдсона можна долучити |
|||||||||||||||||
ної фантастики. До неї, мабуть, |
до «фільмів жахів», а також од |
|||||||||||||||||
слід віднести й картини про всі |
ночасно до фантастики. |
|
|
|||||||||||||||
лякі експерименти вчених, про |
А |
ще кінематографи |
кину |
|||||||||||||||
дослідження |
паранормальних |
лися |
освоювати |
водну стихію, |
||||||||||||||
властивостей |
людини. |
Хоча |
де теж можна знайти багато не |
|||||||||||||||
на практиці все одно виходить, |
відомого й такого, що сповнює |
|||||||||||||||||
що фільми опиняються на сти |
жахом |
(«Левіафан» |
Дж. |
Пан |
||||||||||||||
кові жанрів. |
|
|
|
|
|
Косматоса і «Безодня» Дж. Ке- |
||||||||||||
Якщо взяти, наприклад, чис |
мерона, обидва 1989). |
|
|
|||||||||||||||
Погодившись на компроміс |
||||||||||||||||||
ленні екранізації творів С. Кін- |
||||||||||||||||||
не визначення «фантастичний |
||||||||||||||||||
га, то й вони доволі різнорідні. |
||||||||||||||||||
фільм |
жахів» |
неважко |
вияви |
|||||||||||||||
Чіллер (тобто той, що призво |
||||||||||||||||||
ти схожість |
земних |
«Гремли- |
||||||||||||||||
дить до стану ознобу) |
«Керрі» |
|||||||||||||||||
нів» |
(1984) |
Дж. Данте |
з |
іно |
||||||||||||||
(1976) Б. де Пальми не схожий |
||||||||||||||||||
планетними |
|
«Зубастиками» |
||||||||||||||||
на |
містичний |
«фільм жахів» |
|
|||||||||||||||
(1986) |
С. Херека, |
«Хижака», |
||||||||||||||||
«Сяйво» |
(1980) |
С. |
Кубрика. |
|||||||||||||||
що |
прилетів на |
Землю |
(1987) |
|||||||||||||||
У більшій мірі бойовик — «Та, |
||||||||||||||||||
Дж. Мактірнена |
з «Болотним |
|||||||||||||||||
що |
запалює |
поглядом» |
(1984) |
|||||||||||||||
створінням» (1982) В. Крейве- |
||||||||||||||||||
М. |
Лестера |
— |
відрізняється |
|||||||||||||||
на. Найбільш |
помітні |
чотири |
||||||||||||||||
від |
трохи |
комедійної |
картини |
|||||||||||||||
картини у жанрі «моторошної |
||||||||||||||||||
«Кристіна» (1983) Дж. Карпен- |
||||||||||||||||||
фантастики» — «Чужий» (1979) |
||||||||||||||||||
тера. Навіть в одній стрічці «Ко |
||||||||||||||||||
Р. Скотта, |
«Чужі» |
(1986) |
Дж. |
|||||||||||||||
тяче око» (1984) Л. Тіга зібрані |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
три за жанром новели — анек |
Кемерона, (невипадково вони є |
|
лідерами серед творів подібного |
||
дот, трилер і казка. А «Мертва |
||
|
||
173 |
типу), «Щось» (1982) Дж. Кар- |
Fiction] — науково-фантастич |
||||||||||||||||
пентераі «Муха» (1986) Д. Кро- |
не кіно з'явилося вже на почат |
||||||||||||||||
ненберга. Але людський аспект, |
ку XX століття. Дія багатьох |
||||||||||||||||
конфлікт |
любовного |
почуття |
ранніх |
стрічок |
цього |
жанру |
|||||||||||
і страх |
перед |
непередбачува- |
розгорталася |
в далекому |
май |
||||||||||||
ним розвитком подій все ж ви |
бутньому або на інших плане |
||||||||||||||||
діляють стрічку «Муха» з цілої |
тах, а їх творці сміливо експе |
||||||||||||||||
серії фільмів про перетворення |
риментували з комбінованими |
||||||||||||||||
людей у різних істот. Звичайно, |
зйомками, спецефектами, кос |
||||||||||||||||
процес |
перетворення |
вченого, |
тюмами |
і гримом персонажів. |
|||||||||||||
який |
|
займається |
проблема |
Саме науковій фантастиці зо |
|||||||||||||
ми телепортації |
і |
в результаті |
бов'язані ми |
винайденням ба |
|||||||||||||
невдалого |
|
експерименту |
стає |
гатьох |
пристроїв |
і технологій, |
|||||||||||
величезною |
мухою, |
втілений |
які нині широко використову |
||||||||||||||
акторськи й технічно бездоган |
ються |
у картинах |
найрізнома |
||||||||||||||
но, але саме свівпереживання, |
нітніших жанрів. |
|
|
|
|
||||||||||||
співчуття до героя та його ко |
Перші науково-фантастичні |
||||||||||||||||
ханої |
примушують |
ставитися |
|||||||||||||||
фільми |
«Завоювання |
повітря» |
|||||||||||||||
до «Мухи» не лише як до фан |
|||||||||||||||||
(1901, реж. Ф Зекка) і картини |
|||||||||||||||||
тастичного |
фільму |
жахів. |
Ці |
||||||||||||||
Ж. Мельєса «Політ на Місяць» |
|||||||||||||||||
каво, |
що |
до списку двадцяти |
|||||||||||||||
(1902), «20000 льє під водою» |
|||||||||||||||||
кращих картин 80-х років згід |
|||||||||||||||||
(1907), |
|
«На |
завоювання |
по |
|||||||||||||
но з опитуванням |
серед |
про |
|
||||||||||||||
люсу» |
(1912) були зняті фран |
||||||||||||||||
відних |
|
критиків |
США потра |
||||||||||||||
|
цузьким |
режисером |
Жоржем |
||||||||||||||
пили три стрічки з елементами |
|||||||||||||||||
Мельєсом. У 20-ті роки прин |
|||||||||||||||||
фантастики, які так чи інакше |
|||||||||||||||||
циповим явищем у галузі |
на |
||||||||||||||||
зверталися до людських почут |
|||||||||||||||||
уково-фантастичного |
кінема |
||||||||||||||||
тів (до |
доброти |
і співпережи |
|||||||||||||||
тографа стали фільми Ф. Ланга |
|||||||||||||||||
вання |
— |
в «Інопланетянині», |
|||||||||||||||
«Метрополіє» |
(1926) |
— |
песи |
||||||||||||||
до відчуття |
любові |
та |
співчут |
||||||||||||||
містичне |
бачення |
суспільства |
|||||||||||||||
т я — у |
«Мусі» та |
«Блакитному |
|||||||||||||||
майбутнього, і «Жінка на Мі |
|||||||||||||||||
оксамиті»). Див. «Фантастики |
|||||||||||||||||
сяці» |
(1929). |
Ланг |
прагнув |
||||||||||||||
у кіно», |
«Науково-фантастич |
||||||||||||||||
до більшого реалізму |
і |
перед |
|||||||||||||||
ний фільм», «Комікси у кіно» |
|||||||||||||||||
створенням картини «Жінка на |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Місяці» (1929) серйозно вивчав |
||||||||
НАУКОВО-ФАНТАСТИЧ |
питання ракетобудування. Це |
||||||||||||||||
НИЙ |
ФІЛЬМ [англ. Science- |
був перший фільм, у якому го- |
174
ворилося про стартовий відлік |
1964). Стрічки 80-х років уже |
|||||||||||||
часу та невагомість у космосі. |
малювали |
апокаліптичний |
||||||||||||
Ще серйозніший |
підхід до |
розвиток подій |
після ядерної |
|||||||||||
цієї теми |
був продемонстрова |
війни в буденному плані, з кон |
||||||||||||
ний у картині «Напрям — Мі |
кретним і достовірним, доступ |
|||||||||||||
сяць» (1950). За фільмом «На |
ним розумінню кожного викла |
|||||||||||||
прям — Місяць» створювалися |
денням |
усіх |
обставин, |
з яки |
||||||||||
десятки |
дешевих |
наслідувань, |
ми |
зустрінуться |
люди |
після |
||||||||
включно з картиною «План 9» |
ядерного вибуху |
(«Наступного |
||||||||||||
з відкритого космосу» (1959). |
дня» Н. Мейєра, 1983, «Нитки» |
|||||||||||||
Коли американська космічна |
М. Джексона, |
1984, «Заповіт» |
||||||||||||
програма 1960-х років пере |
Л. Літтмена, 1983). |
|
|
|||||||||||
творила |
наукову |
фантастику |
Лише під час «холодної ві |
|||||||||||
в реальність, Голлівуд |
утратив |
йни» 1950-х років, коли загроза |
||||||||||||
інтерес до астронавтів і зосе |
ядерної катастрофи і ворожого |
|||||||||||||
редився |
на |
міжзоряних кора |
вторгнення стали здаватися ре |
|||||||||||
блях типу «ЮСС Ентерпрайс» |
альною багатьом американцям, |
|||||||||||||
із серіалу «Зоряний трек». Од |
науково-фантастичні |
фільми |
||||||||||||
нак |
пізніше |
кінематографісти |
почали |
торкатися |
більш сер |
|||||||||
повернулися до теми |
польотів |
йозних тем. Але й тоді в розпо |
||||||||||||
на |
Місяць |
у таких |
фільмах, |
рядженні їх творців не було ні |
||||||||||
як |
«Правильний |
вибір» (1983) |
значних коштів, ні зірок першої |
|||||||||||
і «Аполлон-13» із |
Т. Хенксом |
величини, тому спецефекти за |
||||||||||||
у головній ролі. |
|
|
|
звичай |
були |
другосортними. |
||||||||
У післявоєнну, ядерну добу |
У |
1960-ті роки |
наукова фан |
|||||||||||
тастика знову вийшла з моди, |
||||||||||||||
фантастів |
починає |
непокої |
||||||||||||
але |
замість |
того |
наприкінці |
|||||||||||
ти |
загроза знищення |
людства |
||||||||||||
1970-х стався справжній науко |
||||||||||||||
через Третю світову війну або |
||||||||||||||
во-фантастичний бум, що три |
||||||||||||||
випадкову |
відмову |
|
«системи |
|||||||||||
|
вав |
і у |
1980-х роках. Прикла |
|||||||||||
безпеки». Про це |
попереджа |
|||||||||||||
ди фільмів: «Соляріс» |
(СРСР, |
|||||||||||||
ють картини на межі |
50—60-х |
|||||||||||||
1972), |
«Зоряні |
війни» |
(1977), |
|||||||||||
років («На |
останньому бере |
|||||||||||||
«Козеріг-один» |
(1978), |
«Імпе |
||||||||||||
зі» |
С. Крамера, |
1959, |
«Доктор |
|||||||||||
рія |
завдає удару |
у відповідь» |
||||||||||||
Стрейнджлав, або |
Як я пере |
|||||||||||||
(1980), |
«Ескалібур» |
(1981), |
||||||||||||
став хвилюватися |
і |
полюбив |
||||||||||||
«Інопланетянин» |
(1982), «По |
|||||||||||||
атомну бомбу» С. Кубріка, 1963, |
||||||||||||||
вернення джидай» (1983), «Ко- |
||||||||||||||
«Система безпеки» |
С. Люмета, |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
175 |
|
|
|
|
|
|
ротке замикання»-1, 2, 3 (1986, |
фільмів: «Помста нінзя» (Reve |
||||||||||
1988), «Назад у майбутнє»-!, 2, |
nge of Ninja, 1983), «Американ |
||||||||||
3 (1985, 1989, 1990), «Робот-по- |
ський |
нінзя» (American |
Ninja, |
||||||||
ліцейський»-1, 2, 3 (1987, 1990, |
1985), |
«Академія |
нінзя» |
(Ninja |
|||||||
1993), «Чужий», «Чужі», «Чу- |
Academy, |
1989). |
|
|
|
||||||
жий»-3 (1979, 1986, 1992). Див. |
|
|
|
|
|
|
|
||||
«Фантастика |
у кіно», |
««Над |
Н О С Т А Л Ь Г І Й Н И Й |
||||||||
природна (моторошна) фантас |
ФІЛЬМ [англ. Nostalgia Film] - |
||||||||||
тика». |
|
|
|
головний акцент у цих фільмах |
|||||||
|
|
|
|
|
робиться на підкресленні гар |
||||||
НІНЗЯ |
|
ФІЛЬМ |
[Ninja |
ного минулого. Часи недалеко |
|||||||
Film] — як слуга самурая, нінзя |
го минулого і декількох деся |
||||||||||
був спеціально підготовленим |
тиліть |
стають романтичними |
|||||||||
для того, щоб бути висококлас |
та |
ностальгічними. |
Минуле |
||||||||
ним убивцею. Нінзя як доміну |
відтворюється у |
цих |
фільмах |
||||||||
юча фігура у фільмах про бойо |
з певною |
меланхолією |
|
і лю |
|||||||
ві мистецтва вперше з'явився у |
бов'ю. |
Приклади |
ностальгій |
||||||||
фільмі «Вихід нінзя» (Enter the |
них |
фільмів: «Останній |
кіно |
||||||||
Ninja, 1981). Цей вид фільмів |
сеанс» (The Last Picture Show, |
||||||||||
стає значущим у фільмах про |
1971), |
«Літо 42» (Summer of 42, |
|||||||||
бойові мистецтва. Часто у філь |
1971), |
«Американські |
графіті» |
||||||||
мах |
нінзя |
протиставляються |
(American Graffiti, 1973) і «За |
||||||||
один |
одному, |
ототожнюючись |
кусочна» (Diner, 1982). Див. |
||||||||
із добром |
і |
злом. Приклади |
«Ретрофільм». |
|
|
|
ОКЕР [англ. Ocker] |
- так |
фільми: «Пригоди Баррі |
Мак |
в Австралії називають |
скан |
кензі» (The Adventures of Barry |
|
дальних, невгамовних, |
неоте |
McKenzie, 1971), «Ф. Дж. Хол- |
|
саних і неосвічених людей, які, |
ден» (The F. J. Holden, 1976), |
||
лише те й роблять, що дудлять |
«Літнє місто» (Summer |
City, |
|
пиво. Найбільш характерні |
1976-1977). |
|
176 |
177 |