Вихід професури

По закінченю номеру «Привітальний», учасники театру народного танцю «Заповіт» йдуть за сцену. Звучить музика _________. На майданчику зі сторони їдальні зявляються дівчата, які до цього йшли з табличками. Вони крокують до сцени та разом з цим розгортають голубу стрічку. При цьому, кожна пара дівчат(симетрично з протележних боків) зупиняються у зазначених місцях.

Ведучий: Ми, молоде покоління, прямуємо у нове квітуче, талановите та яскраве майбутнє.

Ведуча: Але, як відомо, без минулого немає майбутнього.

Ведучий: Тож ми поважаємо традиції попередніх поколінь, їхню мудрість та знання.

Ведуча З давніх-давен вважалося, що людина, яка пройшла за своє життя багато випробувань і достойно переборола їх, буде наділена великою шаною і повагою.

Ведучий: Дозвольте познайомити вас зі світилами та творцями науки нашої академії, з людьми, які невтомно виховують достойних культурних громадян нашої держави.

Ведуча: Вітайте! Професорський склад нашої академії!

Ведучі запршоують на свято викладачів згідно списку (список додається). Професори виходять на майданчик по білій доріжці та зупиняються у зазначених місцях біля сцени.

Професори займають свої місця перед подіумом. Урочисто звучать фанфари. Останнім йде ректор ХДАК. Ходулісти супроводжують ректора до сцени та зникають у проході, ліворуч від сцени. За ходулістами йдуть і дівчата.

Ведучий: А зараз на цю сцену ми запрошуємо ректора нашої академії.

Ведуча: Зустрічайте, заслужений діяч мистецтв України, Член-кореспондент Академії Мистецтв України, Академік міжнародної академії інформатизації при ООН, професор, доктор історичних наук, ректор ХДАК, Василь Миколайович, Шейко!

Звучить фанфарний сигнал, ректор підіймається на сцену для вітального слова.

Ведучий: Шановний Василь Миколайович, запрошуємо Вас до привітального слова.

Вітальне слово ректора.

Ведуча: Дякуємо за теплі слова! Шановний Василю Миколайову! Шановні професори! Прийміть, будь ласка, ці квіти у знак щирої поваги за те, що завдяки вам наша держава багата на кваліфікованих працівників свого фаху. Нехай ваша невтомна праця завжди огортається щирими подяками студентів.

Чотири студентки в стилізованих жовто-блакитних костюмах вручають професорам та ректору жовто-блакитні квіти (жовті квіти – блакитна обгортка із паперу, зроблена як струмені джерела, і, відповідно, навпаки ).

Ведучий: Шановний ректоре! Шановні професори! Ми запрошуємо вас зайняти почесні місця у колі глядачів.

Ведуча: І ми продовжуємо наше свято.

Коли ректор та професори займають свої почесні місця у колі глядачів, чотири студентки скручують доріжку до середини майданчику.

Ведуча: Для всіх, хто зібрався разом з нами в цей святковий день, привітання від театру танцю «Естет», художній керівник старший викладач кафедри сучасної хореографії Євгенія Яніна-Ледовська.

Номер «Лісові мавки». По закінченню номеру учасники танцювального колективу завмирають в стоп-мізансцені.

Ритуал посвячення

Звучить лейтмотив свята. На сцену виходять ведучі. Поки вони говорять слова, на майданчик виходять дівчата, що йшли з табличками. Вони виходять від їдальні через центр, на зустріч їм йдуть танцівниці з попереднього номеру проходять одна крізь одну. В центрі крокує Берегиня.

Ведуча А тепер настав час для урочистого посвячення першокурсників у студенти нашої академії.

Ведучий: Першокурсники, ви маєте стати вірними продовжувачами давніх традицій академії та сміливо творити своє майбутнє.

Ведуча: Але усім відомо, що неможливо творити квітуче майбутнє, забуваючи своє минуле. Є речі, які супроводжують наше життя постійно. Так, у студентського роду нашої академії є Берегиня, яка з покоління у покоління передає мудрість першокурсникам! Тож, вітайте, Берегиня нашої академіїї.

Звучить загадкова мелодія. В цей час на сцену піднімається дівчина – Берегиня знань академії, яка одягнена в довгу блакитну сукню з українським орнаментом у вигляді кайми, на голові довга коса, у яку вплетені білі стрічки та квіти. Дівчата завмирають в стоп-мізансцені.

Берегиня: Вітаю всіх, хто зібрався сьогодні у цьому святковому дворі на царемонію посвячення у студенти. Сьогодні у нашу велику та дружну родину під назвою Академія Культури вступить нове покоління. Я, Берегиня академії, щиро вірю у те, що ви станете справжніми спеціалістами свого фаху та гордо носитимете звання студента ХДАК. А зараз я запрошую до святкового майданчика по одному представнику від кожного факультету, щоб разом із вами пройти магічній ритуал посвячення.

Чотири дівчини, що супроводжували Берегиню, беруть кошики з зерном за сценою. Коли першокурсники виконали це завдання і розташувалися по всьому майданчику, чотири дівчини підходять до них, кожна в руках тримає по два віпичених символа факультету. В цей Берегиня говорить слова:виходять дівчата з кошиками і посипають всіх першокурсників зерном.

Берегиня: Всі ми знаємо, що хліб всьому голова. Хто шанує хліб, той шанує працю, бо з колоссям проростає труд. Тож ми даруємо вам ці випечені символи факультетів. Бо виплекані, вирощені та зігріті, вони дають плоди розуму та мудрості. Ми сіємо у ваші серця ці зерна, щоб ви навчалися втілювати свої можливості на благо рідної академії.

На зміну першим дівчатам, які посипали зерном виходять чотири дівчини, які виносили символи, тим часом дівчата, які посипали, йдуть за сцену. Вони піднімаються на сцену(4 дівчат) під задником і ніби з джерела дістають кувшини з водою. Спускаються через центральні сходинки, йдуть з кувшинами колом по майданчику, бризкаючи на першокурсників водою із джерела. Як тільки вони почали спускатися, під задником виходять інші дві дівчини. Вони теж беруть кувшини та прямують до представників факультетів. Представники п’ють воду з кувшинів. Тим часом, дівчата, які ходили колом йдуть за сцену. В цей час слова Берегині:

Берегиня: З давніх-давен вважалося, що той, хто доторкнеться до джерела знань, разом із водою поглинає мудрість поколінь. Нехай ковток цієї життєдайної води вселяє в ваші душі любов та прагнення до навчання. А в кожному, на кого потратить хоч крапля ту могутню енергію стихії, яка дасть вам сили подолати будь-які перешкоди. А кожен, на кого впаде хоч краплина, вбере

Після того, як представники випили води з кувшину, дівчата йдуть з майданчику, а перші чотири дівчини, що виходили з зерном, підіймаються на сцену до Берегині, з фонтану дістають стрічки, на яких написані назви факультетів. Дівчата віддають стрічки першокурсникам. Першокурсники з цими стрічками підходять та стають у колони студентів. В цей час слова Берегині:

Берегиня: Шановні першокурсники! Ви вступаєте в права творців майбутнього. Поєднуючи ці стрічки, ви поєднуєте себе з обраним вами фахом. Сьогодні ви поинаєте у вирій знань, таланту та натхнення, який не відпустить вас до кінця днів. Я прошу повернутися до своїх факультетів. А теепер, візміться за руки та нехай ваші серця поєднаються у єдиному ритмі, бо настав час урочистої клятви. Вам належить усім разом про себе повторювати слова клятви, а вголос промовити лише остані її слова:

Я вірую!