Додаткова література

50. Аникст,А.А. Гете и Фауст /А.А.Аникст.-М.:Книга,1983.- 272с.

51. Аникст, А.А. Трагедия Шекспира «Гамлет»: Литературный комментарий /А.А.Аникст.-М.:Просвещение,1986.-124с.

52. Асоян А.А. «Прочтите высочайшего поэта…». Судьба «Божественной комедии» Данте в России. /А.А.Асоян.-М.:Книга, 1990.- 214с.

53. Баткин Л.М. Данте и его время.-/Л.Баткин .-М.:Наука,1965-269с.

54. Бахтин М.М. Творчество Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса /М.М.Бахтин.-М.:Худож.лит.,1990.-527с.

55. Бэлза И. Размышления Мандельштама о Данте. // Дан­товские чтения.-М.:Наука,1968. -240с.

56. Бояджиев Г.Н.Вечно прекрасный театр эпохи Возрождения. Италия, Испания, Англия. /.-Л.:Искусство, 1973.-471с.

57. Бояджиев,Г.Н. Мольер:Исторические пути формирования жанра высокой комедии/Г.Н.Бояджиев.-М.:Искусство,1967.-555с.

58. Выготский,Л.С. Трагедия о Гамлете, принце датском /Л.С.Выготский//ВыготскийЛ.С. Психология искусства.-СПб.:Азбука,2003.-С.223-264.

59. Голенищев-Кутузов И.Н. «Божественная комедия» //И.Н. Го­ленищев-Кутузов И.Н.. -М.:Наука,1971. -350с.

60. Жирмунский В.М. Творческая история «Фауста»//В.М.Жирмунский очерки по истории немецкой классической литературы. –Л.:Наука,1972.- с.58-75.

61. Иванов.К.А. Трубадуры, труверыи минние-зингеры./ 2-е изд.-М.:«Алетейя», 2001.-608с.

62. Кагарлицкий Ю.И.Шекспир и Вольтер./ -М.:Наука,1980.-109.

63. Михайлов А.Д. Французский рыцарский роман./-А.Д.МихайловМ.:Наука,1976.-С.15 -195.-348с.

64. Михайлов А.Д. Старофранцузская городская повесть и вопросы специфки средневековой пародии и сатиры./.-М.:Наука, 1986.-346с.

65. Модестова Н.О. Данте Алігієрі. /Н.О.Модестова -К.: Просвіта, 1965.- 120с.

66. Морозов М.М.Театр Шекспира.М.М.Морозов-М.:Всерос.театр.о-во, 1984.-304с.

67. Пинский Л.Е..Шекспир. Основные начала драматургии Л.Е.Пинский.-М.:Худож.лит,1071.-605с.

68. Соколянский М.Г.Творчество Генри Филдинга. /М.Г.Соколянский.-Киев. Вища школа, 1975.-173с.

69. Стеблин-Каменский М.И. Мир саги, Становление литературы ./М.И.Стеблин-Каменский -Л.:Наука,1984.-245с.

70. Урнов Д.М.Робинзон и Гулливер. /Д.М.Урнов М.:Наука,1973.-88с.

71. Штейн А.Л. Литература испанского барокко /А.Л.Штейн-М.:Наука, 1983.-176с.

72. Хлодовский Р.И. Заметки о стиле Данте. // Дантовские чтения. --М.:Наука,1976-с.240—255.

73. Хлодовский Р.И. Франческо Петрарка. /Р.И.Хлодовский- М.:Наука,1974.-175с.

74. Элиот,Т.С. Гамлет и его проблемы /Т.Элиот Назначение поэзии.-К.:AirLand; М.:Совершенство,1997.-С.151-156.

1Х. Тезаурус основних термінів до курсу

алегорія - (від грець. allos – іншій та agoreuo -розмовляю) - вид іномовлення, зображення абстрактного поняття або явища через конкретний образ.

альба – ( від alba – зоря) –жанр лицарської поезії

балада – (від франц. ballade – танцювальна пісня) –жанр ліро-епічної поезії

бароко– (португ.- «перлина неправильної форми» ) - напрям у літературі ХУ11ст.

вагант– («бродяча людина») – поети-клерікали середньовіччя

гібелін – представник партії у Флоренції (прихильниквлади імператора)

гвельф – представник партії у Флоренції (прихильниквлади папи Римського)

гистріони– ( пер. ліцедеї) - римське найменування акторів

гротеск– максимальне перебільшення, засновано на поєднанні фантастичного та реального, страшного та смішного.

декамерон - десятиденник

епістолярний роман - ( від лат. Epistola–лист) -роман у листах

жонглер – середньовічний актор

ідальго – іспанський шляхтич.

іронія - (от греч. eironeia - притворство, насмішка) вид комічного: тонка, прихована насмішка

канцона- пісня

карнавал - ( від лат. сarrusnavalis–«корабельний віз») –народне свято за участю переодягнених

класицизм – (від лат clasis–вищий разряд) – напрям у літературі, який спирається на зразки античності

куртуазна література –(від франц. - courtoise – «шляхетний») - що створювалась лицарями при дворах феодалів

мадригал - вид поезії

мінізінгер– (співак кохання) – лицарський поет

мізантроп- людиноненависник

метафора –(від грець. - перехрестя) вид тропа, вживання слова в переносному значенні, коли переносяться ознаки одного предмета на інший

метонімія - вид тропа, вживання слова у переносному значенні, коли тільки частка ознак одного предмета переноситься на інший.,

міракль - (франц. miracle – «чудо») – жанр церковної літератури

містерія – (від грець. mysterion – «таїнство») - жанр середньовічної західної релігійної драми

лімб – частина пекла.

новела – ( від італ. novella-«новина дня») – різновид малої прози, коротке оповідання

парадокс - (від грец. paradoxos - страний, несподіваний,) – глибока думка, що протиречить традиційному поняттю

поетика – наука про поезію (далі розділ теорії літератури)

притча - малий дидактично - алегоричний жанр літератури

сага–перекл. «розповідати», жанр скандинавського народно-героїчного епосу

сірвента – ( службова пісня) - вид лицарської поезії

сентименталізм–– напрям у літературі ХУ111ст.

символ (от грець.. symbolon - знак, опознавальна прикмета) - універсальна естетична категорія, особливий художній образ-знак

тенсона- («пісня двох») – вид лицарської поезії

трубадур – (від франц.trobar- «шукаючий») – поет-лицар

фабліо – (від давфранц. fableaux, fabliaux – «байка») - короткий комічний вірш

утопія – «неіснуюче місце» - жанр літератури

фарс –(від франц. farce, від лат. farsa- фарш) - один з комічних жанрів середньовічного театру.

шансон де жест – пісня про подвиги (діяння)

хроніка – ( від грець. chronos–час) - історична драма