- •Жовтяниця новонароджених Клінічний протокол надання неонаталогічної допомоги дітям
- •Визначення
- •Методика клінічного обстеження та оцінки жовтяниці
- •Алгоритм диференціальної діагностики неонатальних жовтяниць (вооз, 2003 isbn 92 4 154622 0)
- •Фототерапія
- •Проведення фототерапії у новонародженого
- •Гіпоксія і асфіксія плода і новонароджненого
- •Етіологія.
- •2. Діагностичні критерії «помірної (легкої) асфіксії при народженні або асфіксії при народженні середньої важкості» [р21.1]
- •2.1. Оцінка стану новонародженого за шкалою Апґар на першій і п’ятій хвилинах життя менше 7 балів.
- •3. Неспецифічні діагностичні критерії інтранатальної асфіксії[38]
- •4. Неонатальна енцефалопатія
- •Пологові травми
- •Клініка , діагностика і лікування пологових травм. 1. Травми шкіри і м’яких тканин.
- •Диференційна діагностика кефалогематоми і родової пухлини.
- •2. Пологові травми м’язів. Пошкодження і крововиливи в грудинно-ключично-сосковий м’яз.
- •3. Пологові травми кісток.
- •4. Пологові травми периферичної нервової системи.
- •Диференційно - діагностичні критерії параліча плечового сплетення.
- •5. Пологові травми цнс.
Гіпоксія і асфіксія плода і новонароджненого
Гіпоксія і асфіксія плода і новонародженого є основною причиною перинатальної захворюваності і смертності новонародженого. В структурі перинатальної смертності асфіксія займає біля 40 %. Часто після неї настають тяжкі морфологічні та функціональні розлади ЦНС з глибокими порушеннями мозкового кровообігу та нерідко внутрішньочерепними крововиливами. Останні можуть обумовлювати смерть плода, загибель дитини в постнатальному періоді або мають несприятливий вплив на подальший соматичний і психомоторний розвиток дитини. Встановлено, що гіпоксія має сильну тератогенну дію і може стати причиною вроджених вад. Ступінь порушень розвитку плода залежить не тільки від періоду виникнення гіпоксії, але й від інтенсивності кисневого голодування. Нестача кисню сама по собі, при відсутності механічних впливів на головку дитини, може спричинити тяжкі циркуляторні розлади з множинними крововиливами в головний мозок і внутрішні органи. Особливе значення має ця патологія для недоношених новонароджених, в яких в 10-15 разів частіше вона є причиною загибелі дитини.
Гіпоксія – це патологічний симптомокомплекс, що обумовлений кисневою недостатністю плода і новонародженого (внутрішньоутробна гіпоксія плода і позаутробна гіпоксія новонародженого). Гіпоксія поділяється на:
первинну (є причиною всіх інших патологічних станів новонародженого);
вторинну (виникає як результат хвороби чи патологічного стану дитини, наприклад, при пневмонії, пологовій травмі ЦНС, тощо).
Внутрішньоутробна гіпоксія, як правило, первинна і обумовлена не патологією плода, а патологією матері (фетоплацентарна недостатність, хвороби серцевосудинної системи з недостатністю кровообігу, анемія матері під час вагітності та інші).
Вторинна внутрішньоутробна гіпоксія буває рідко (наприклад, внутрішньоутробні інфекції плода, внутрішньоутробна гемолітична хвороба).
Постнатальна гіпоксія, як правило, вторинна і спричиняється недостатністю дихальної функції легень дитини, серцевосудинними розладами новонародженого, обмінними порушеннями тощо.
Гіпоксія плода поділяється на:
антенатальну (до початку пологів);
інтранатальну (під час пологів).
Можливе поєднання антенатальної, інтранатальної і навіть постнатальної гіпоксії. В такому випадку говорять за перинатальну гіпоксію.
За тривалістю розрізняють:
гостру гіпоксію (декілька хвилин декілька годин; як правило, в пологах);
хронічну гіпоксію (декілька днів декілька тижнів; антенатальна і постнатальна).
Гіпоксія веде до асфіксії!
Асфіксія новонароджених – це патологічний стан, зумовлений порушенням газообміну (гіпоксія, гіперкапнія, ацидоз), що призводять або до транзиторного порушення функції нейронів, або до їх необоротного пошкодження.
Етіологія.
Основні етіологічні чинники гіпоксії та асфіксії плода і новонародженого можна розділити на 4 великі групи.
1. Гіпоксія і гіперкапнія при захворюваннях і інтоксикаціях у матері: а) крововтрати, анемії, лейкози; б) шок; в) серцевосудинні захворювання в стадії декомпенсації у вагітних; г) захворюваня дихальної системи, що супроводжуються порушенням газообміну (пневмонії, туберкульоз, емфізема легень тощо); д) інтоксикації, отруєння; е) наркоз, прийом наркотичних ліків; є) інфекційні хвороби матері. 2. Порушення внутрішньоутробного газообміну: а) справжні вузли пуповини; б) туге обвиття пуповини навколо шиї; в) випадіння петель пуповини; г) передчасне відшарування плаценти; д) передлежання плаценти; е) фетоплацентарна недостатність при пізніх токсикозах; є) переношена вагітність; ж) аномалії пологової діяльності. 3. Захворювання плода і порушення функції його ЦНС: а) вроджені вади ЦНС (аненцефалія, кили головного мозку); б) тяжкі форми вроджених вад серця; в) внутрішньочерепна травма; г) гемолітична хвороба новонароджених; д) лістеріоз, токсоплазмоз, інші внутрішньоутробні інфекції. 4. Часткова чи повна непрохідність дихальних шляхів дитини: а) вади розвитку дихальних шляхів; б) аспірація навколоплідних вод, слизу.
Патогенез гіпоксії плода і новонародженого залежить від наступних факторів: 1. Вміст О2 та СО2 в крові матері. 2. Стан маткового та матковоплацентарного кровообігу. 3. Стан кровообігу плода.
Недостатність одного чи декількох з цих факторів веде до ряду компенсаторнопристосовних реакцій: 1. Підвищення швидкості плацентарного кровотоку. 2. Гіперплазія плаценти. 3. Підвищення об’єму капілярної фетальної зони. 4. Підсилення кровотоку плода.
Фетоплацентарна недостатність – ведуча причина внутрішньоутробної гіпоксії. Киснева недостатність – висхідний фактор патогенезу. Але далі все залежить від тривалості гіпоксії.
«Асфіксія при народженні» – це окрема нозологічна форма, яку характеризують лабораторні ознаки шкідливої дії гіпоксії на організм плода до або під час пологів(значний метаболічний або змішаний ацидоз у крові з артерії пуповини), а також клінічні симптоми кардіореспіраторної і неврологічної депресії новонародженого з можливим наступним розвитком енцефалопатії і поліорганної дисфункції.
Можливу наявність «асфіксії при народженні» слід передбачити у кожної дитини, якій надавали реанімаційну допомогу після народження. Однак, остаточний діагноз «асфіксія при народженні» повинен бути ретроспективним і враховувати відповідні дані анамнезу і діагностичні ознаки, які виникли протягом перших 72 год життя новонародженого. Отже, остаточний і обґрунтований діагноз «асфіксія при народженні» може бути встановлений лише на 4 добу після народження дитини, однак, його недоцільно використовувати за межами раннього неонатального періоду.
1. Діагностичні критерії «важкої асфіксії при народженні» [Р21.0]
1.1. Оцінка стану новонародженого за шкалою Апґар менше 4 балів упродовж перших 5 хв. життя.
1.2. Наявність клінічних симптомів ураження ЦНС важкого ступеня (стадія3 гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, див. п. 3), які виникли в перші 72 год життя, у дітей, народжених при терміні гестації ≥32-34 тиж.
1.3. Ознаки порушення функції принаймні ще одного життєво важливого органу або системи– дихальної, серцево-судинної, сечовидільної, травного каналу тощо протягом перших 3 днів життя.
1.4. Метаболічний або змішаний ацидоз(рН< 7,0 і(або) дефіцит основ(ВЕ) більше-12 ммоль/л) у крові з артерії пуповини.