Умови торгівлі

На світовому ринку, як і на внутрішньому, попит і пропозиція спільно визначають як обмін і структуру експортованих та імпортованих товарів, так і ціни на них. Рівень світових цін є важливим чинником, що визначає, які саме товари і куди експортуватимуться тією чи іншою країною і які і звідки - імпортуватимуться, бо від співвідношення світових цін прямо залежить розподіл між партнерами виграшу від світової торгівлі. Відтак економісти приділяють велику увагу умовам торгівлі, або відношенню експортних цін даної країни до її імпортних цін.

Повернемось до нашого прикладу і поглянемо, які умови торгівлі, тобто в якому міновому відношенні стануть торгувати зерном і пивом Англія і Португалія.

Згідно з прикладом, в Англії можуть збільшити виробництво зерна на 1 фунт, відмовившись від виробництва 0,6 галона пива. Іншими словами, в Англії співвідношення обміну всередині країни (співвідношення витрат двох продуктів: зерна і пива) становить 1 фунт зерна за 0,66 галона пива (1 ф/з = 0,66 г/п). Оскільки в Англії 1 ф/з = 0,66 г/п, то вона повинна отримати понад 0,66 галона пива за кожний фунт експортованого зерна. В противному разі Англія не виграє від експорту зерна в обмін на португальське пиво.

В Португалії інше співвідношення обміну або витрат двох продуктів: пива та зерна. Португалія повинна пожертвувати 1,33 галона пива для отримання 1 фунта зерна. Іншими словами, в Португалії співвідношення внутрішніх витрат становитиме: 1 фунт зерна до 1,33 галона пива (1 ф/з = 1,33 г/п).

Оскільки в Португалії 1 ф/з = 1,33 г/п, вона повинна мати можливість отримувати 1 фунт зерна, експортуючи менше 1,33 галона пива. В противному разі вона не побажає брати участь в міжнародній торгівлі.

Таким чином, умови торгівлі або коефіцієнт міжнародного обміну знаходитиметься між 1 ф/з = 0,66 г/п і 1 ф/з = 1,33 г/п.

Коефіцієнт обміну (або умови торгівлі) дуже важливий тим, що від його фактичного значення залежить розподіл вигоди міжнародної торгівлі між країнами (Англія і Португалія). Фактичне значення коефіцієнта міжнародного бізнесу встановлюється між верхнім і нижнім рубежем, в залежності від світового попиту і пропозиції на товари (зерно і пиво).

• Якщо сукупний світовий попит на пиво нижчий від його пропозиції, а попит на зерно - вище пропозиції, то ціна на пиво буде низькою, а ціна на зерно - високою. Коефіцієнт обміну в цьому випадку встановлюється близьким до 1 ф/з= 1 г/п, - котрому віддає перевагу Англія.

• При зворотному співвідношенні світового попиту і пропозиції коефіцієнт міжнародного обміну становиться близьким до рівня 1 ф/з = 0,66 г/п, котрому віддає перевагу Португалія.

Зростання цього показника звичайно називають «поліпшенням» умов торгівлі. Однак самий по собі показник умов торгівлі ще не свідчить ні про вигідність торгівлі, ні про зміни добробуту. Цей показник потрібно використовувати поряд з іншими даними - про обсяги торгівлі та причини зміни цін. Наприклад, країна знайшла більш; ефективний спосіб вирощування пшениці і значно збільшила її пропозицію на світовому ринку. Це призвело до зниження цін і «погіршання» умов торгівлі. Але це не означає, що торгівля стала менш вигідною. Країна одночасно може отримати виграш як від зростання ефективності виробництва, так і від збільшення обсягу експорту пшениці за більш низькою ціною.

Сучасна теорія міжнародної торгівлі приділяє однакову увагу попиту і пропозиції товарів. Класична та неокласична теорії концентрували увагу більше на пропозицію та фактори виробництва. Тому попередні моделі можна вважати частковим випадком стандартної моделі міжнародної торгівлі.

Стандартна модель міжнародної торгівлі це модель, яка будується на неокласичних постулатах балансу попиту і пропозиції.

Модель порівняльних переваг розглядає ситуацію в умовах постійних витрат заміщення. Графік границі виробничих можливостей – пряма лінія. Стандартна модель базується на зростаючих витратах заміщення.

Зростаючі витрати заміщення передбачають, що для виробництва кожної додаткової одиниці товару 2 необхідно пожертвувати не постійною, а зростаючою кількістю товару 1.

Баланс до торгових відносин (в умовах відсутності торгівлі).

Граничний рівень трансформації – кількість одиниць товару 2, виробництвом якого необхідно пожертвувати, щоб отримати додаткову одиницю товару 1 - це пропозиція.

Граничний рівень заміщення – така кількість одиниць товару 2, яким необхідно пожертвувати, щоб отримати додаткову одиницю товару 1 і при цьому забезпечити зберігання існуючого рівня споживання - це попит (І).

Крива виробничих трансформації (можливостей) країни І стикається з кривою граничного рівня заміщення І (попитом) в точці А, в якій досягається максимальне задоволення потреб країни – країна споживає максимальну кількість товарів 1, які вона виробляє.

В країні ІІ крива виробничих можливостей стикається з кривою граничного рівня заміщення І в точці А^′, яка теж представляє собою максимально можливе споживання товарів 1 і 2 для цієї країни. Рівноважна відносна ціна товару 1 в країні І графічно виражена прямою, яка проходить через точку А і складає ¼ товару 2. Ціна в даному випадку обернено протилежна кількості товару бо інших одиниць виміру немає. Відносна ціна товару 1 в країні ІІ графічно виражена прямою, яка проходить через точку А^′ і складає 4 одиниці товару 2. Так як Р_А < Р_А′ країна І має відносну перевагу по товару 1, а країна ІІ – по товару 2. Максимальний обсяг виробництва обох товарів досягається в точках А і А^′ відповідно у країні І і ІІ де Q₁ і Q₂ - обсяги виробництва товарів 1 і 2.

Крива виробничих можливостей показує, що країна І повинна віддавати більше і більше товару 2, щоб забезпечити виробництво кожної додаткової одиниці товару 1, по якому вона має відносну перевагу. Те ж саме і по країні ІІ, але все більше і більше товару 1 для забезпечення додаткової одиниці товару 2.

Рівновага в умовах відсутності торгівлі показана на рисунку 1.

Рис 1. Баланс в умовах відсутності торгівлі.