5. Засоби товарної інформації

Засоби товарної інформації призначені для доведення відомостей про товар, його характеристиках до користувачів. Багато засобів товарної інформації виконують ідентифікаційну функцію, сутність якої полягає в розпізнаванні, ототожненні товару з певними споживчими властивостями, в тому числі органолептичними - зовнішній вигляд колір, смак, запах. Функція ідентифікації найбільш притаманна таким засобам, як маркування, нормативні та інші технічні документи.

Засоби товарної інформації відрізняються різними співвідношеннями основоположною, комерційною та споживчою інформаціями. Спільним для них є наявність основоположної інформації. Так, наприклад, у маркуванні найбільша питома вага припадає на основоположну і споживчу інформацію; в товарно-супровідних документах основоположна інформація дублює маркування на транспортній і споживчій тарі. Це дублювання обумовлено тим, що якщо маркування призначена для всіх суб'єктів ринку, то транспортно-супровідна документація призначена в основному для підприємств-виробників, продавців, а також для контролюючих органів. Тому крім основоположною інформації переважає комерційна інформація (маси брутто, нетто товарної партії, одиничних упаковок, реквізити транспортних засобів), яка не представляє інтересу для основної маси споживачів. У транспортно-супровідної документації практично відсутня споживча інформація, призначена для компетентного вибору товарів, а також раціонального використання, зберігання і експлуатації.

До загальноприйнятих класифікаційними групами засобів товарної інформації прийнято відносити інформаційні ресурси; спеціальну літературу; маркування; рекламу.

Інформаційні ресурси

Інформаційні ресурси (ІР) - являють собою цілісну сукупність окремих документів і масивів документації в інформаційних системах - бібліотеках, архівах, фондах, інших інформаційних системах. До інформаційних ресурсів відносяться:

1. Нормативні документи,

2. Технічні документи,

3. Товарно-супровідні документи,

4. Проектна документація,

5. Конструкторська документація,

6. Документи поставки продукції на виробництво.

Нормативний документ - документ, що містить правила, загальні принципи, характеристики, що стосуються певних видів діяльності, доступні широкому колу користувачів.

До нормативних документів по стандартизації, наприклад, відносяться Державні стандарти України, міжнародні регіональні стандарти, правила, норми і рекомендації по стандартизації, стандарти галузей народно-господарського комплексу , стандарти підприємств (СТП), стандарти науково-технічних, інженерних товариств та інших громадських об'єднань, санітарні норми і правила (СанНіП), будівельні норми і правила (СНиП), технічні умови (ТУ).

ОКП представляє собою систематизований звід кодів і найменувань угруповань продукції, побудованих по ієрархічній системі класифікації. Він призначений для забезпечення достовірності, порівнянності та автоматизованої обробки інформації в таких сферах діяльності, як стандартизація, статистика, економіка.

Класифікатор використовується:

• при вирішенні завдань каталогізації продукції - розробки каталогів і систематизації в них інформації з найважливіших техніко-економічними ознаками продукції;

• для статистичного аналізу виробництва, реалізації та використання продукції на макроекономічному, регіональному та галузевому рівнях;

• для структуризації промислово-комерційної інформації з метою маркетингових досліджень та здійснення комерційних операцій.

Вся світова торгівля ведеться в рамках штрихового кодування, яке присвоює конкретної одиниці товару штриховий і цифровий код, що характеризує країну виробника, ціну, розмір, масу.

У міжнародній практиці розроблено і використовується штриховий код EAN ( Europe , article, number - Європа, артикул, номер).

Штриховий код EAN розроблений Міжнародною асоціацією EAN, що знаходиться в Брюсселі. Асоціація присвоює кожній країні цифровий код централізовано.

Цифровий код країни - це єдина інформація, що міститься в штриховому коді

Державна система стандартизації України висуває загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та створення стандартів. Зокрема, згруповані загальні вимоги до маркування продукції, в тому числі до транспортної: при перевезенні продукції маркування має бути нанесена в чітко відведеному місці - безпосередньо на продукції, тарі, ярликах, етикетках; позначені способи нанесення маркування - гравіювання, травлення; при маркуванні транспортних вантажів вона повинна мати достатньо повний зміст.

У маркувальних стандартах на потенційно небезпечну продукцію містяться завбачливі заходи безпеки: повинна бути присутня інформація про умовах застосування, запобіжні заходи при транспортуванні, зберіганні та споживанні, пожежо-і вибухобезпеки, термінах періодичного огляду, контролю, переконсервації. У технічних умовах - підрозділ "Маркування" включає вимоги до змісту маркування: зазначення товарного знака, зареєстрованого в установленому порядку, знака відповідності на сертифіковану продукцію, позначення стандарту.

У технічних вимогах зазвичай даються тільки класифікація і асортимент, номенклатура показників та їх регламентовані значення.

Технічні документи – документи , що містять інформацію для ідентифікації товарних партій на всьому шляху просування від виробника до кінцевого споживача.

Транспортно-супровідні документи - документи, що містять необхідну і достатню інформацію для ідентифікації вантажів на всьому шляху руху товару. На відміну від нормативних документів транспортно-супровідні документи мають слабку правову основу. Вимоги до складання багатьох з них регламентовані недостатньо чітко або зовсім не встановлені. Відсутність єдиного підходу ускладнює аналіз і порівнянність відомостей, наведених у відповідних документах.

Транспортно-супровідні документи поділяються на такі види:

• кількісні,

• якісні,

• розрахункові,

• комплексні.

Кількісні транспортно-супровідні документи - документи, призначені для передачі та зберігання інформації про кількісні характеристики товарів або товарних партій (схили, забірні листи, пакувальні листи, специфікації, акти про встановлення розбіжностей у кількості товарів, комерційні акти). Крім розмірних характеристик (маса, довжина, об'єм тощо), в них обов'язково містяться відомості, що ідентифікують товар, до якого ці характеристики відносяться - найменування, сорт, марка, іноді даються ціни.

При наявності якісних транспортно-супровідних документів (сертифікати відповідності, якісні посвідчення, протоколи випробувань, акти списання, заяви-декларації, сертифікати) протокол випробувань не є обов'язковим документом при реалізації товарів, але інформація про результати випробування, дійсних значеннях показників якості, безсумнівно, становить інтерес для виробників, продавців і споживачів. Тому при придбанні унікальних і цінних видів продукції є сенс поцікавитися у власників першотвору сертифіката про зміст протоколу випробувань

Розрахункові документи, призначені для документального оформлення угоди про ціни, оплати транспортних витрат і інших витрат виробництва товарів та їх споживання. До розрахункових транспортно-супровідним документів належать протокол узгодження цін, рахунки, рахунки-фактури та інші документи.

Рахунки в своєму змісті мають інформацію про ціну та вартість товару для його оплати, а також відомості про кількість товарів в упаковці, кількості послуг з транспортування, пересиланні і т. д.

Рахунок-фактура містить наступні дані: номер і дату виписки рахунку-фактури; найменування та банківські реквізити вантажовідправника і вантажоодержувача-платника; найменування та інші ідентифікують відомості про товар (сорт, торгова марка, кількість; ціна і вартість товару, в тому числі до оплати одержувачем; прізвище, ім'я, по батькові особи, який відпустив і прийняв товар).

Комплексні транспортно-супровідні документи - документи, призначені для передачі і зберігання інформації про кількісних, якісних і вартісних характеристиках товарних партій, а також для кількісного обліку їх у процесі руху товару. Комплексними транспортно-супровідними документами є накладні: товарно-транспортні, автомобільні, залізничні, авіа, коносаменти (при морських перевезеннях).

Велику роль при формуванні інформаційного масиву про купівлю-продаж товарів виконують експлуатаційні документи.

Експлуатаційні документи - документи, призначені для передачі і зберігання інформації про правилах експлуатації складно-технічних товарів, використання і обслуговування яких не вимагає спеціальної підготовки. Якщо спецпідготовка необхідна, то в експлуатаційних документах є на це відповідні вказівки.

На відміну від транспортно-супровідних документів, які призначені в основному для продавців, експлуатаційні документи виступають як носії споживчої інформації.

Інструкція з експлуатації - експлуатаційний документ, призначений для забезпечення споживача всіма відомостями, необхідними для правильного використання і обслуговування виробу. Даний документ включає опис конструкції виробу, принцип дії, відомості, необхідні для правильної експлуатації та технічного обслуговування.

Паспорт - експлуатаційні документ, що засвідчує гарантовані виробником основні параметри та характеристики виробів. Паспорт включає такі відомості: загальні вказівки, технічні дані, комплект поставки, свідоцтво про приймання, гарантійні зобов'язання, ціну.

Етикетка - експлуатаційний документ, призначений для викладу основних показників і відомостей, потрібних для експлуатації виробу. У етикетці вказуються найменування виробу, позначення виробу або його індекс, технічні дані, номер стандарту або технічні умови, вимогам яких відповідає виріб, відомості про приймання виробу відділом технічного контролю (ВТК), відомості про якість, ціна, дата випуску.

Особливу групу експлуатаційних документів складають паспорти безпеки речовини (матеріалу), які є обов'язковою складовою частиною технологічної документації на речовину, матеріал, відходи промислового виробництва.

Спеціальна література

До спеціальної літературі відносяться:

1. Довідники

2. Словники

3. Наукова література

4. Науково-популярна література

Маркування

Маркування - текст, умовні позначення або малюнок, нанесені на упаковку і (або) товар, призначені для доведення до споживачів інформації про виробників, кількісних і якісних характеристиках товару. Маркування має відповідати вимогам стандартів, інших нормативних документів.

Основними функціями маркування є:

• інформаційна,

• ідентифікаційна,

• емоційна,

• мотиваційна.

Інформаційна функція полягає в дублюванні товарної інформації, що міститься в транспортно-супровідних документах. Однак на відміну від транспортно-супровідних документів вона призначена для всіх суб'єктів комерційної діяльності, а для основної маси споживачів вона фактично є єдиним доступним засобом ознайомлення з товарною інформацією.

Ідентифікуюча функція маркування обумовлена визначенням термінів "ідентифікація" і "маркування", яке звучить наступним чином: "Ідентифікація товару - встановлення відповідності найменування товару, зазначеного у маркуванні та/або в супровідних документах, що пред'являються до нього вимогам ".

Емоційна і мотиваційна функції маркування взаємозалежні. Барвисто оформлена маркування, що пояснюють тексти, застосування загальноприйняті символів викликають у споживачів позитивні емоції і служать важливою мотивацією для прийняття рішення про купівлю товару.

Маркування ділиться на два види: виробниче і торговельне.

Виробниче маркування - текст, умовні позначення або малюнок, нанесені виробником на товар і (або) упаковку. Носії виробничого маркування: етикетки, вкладиші, ярлики, бирки, контрольні стрічки, клейма, штампи.

Торгове маркування - текст, уловного позначення або малюнок, нанесені виробником не на товар, а на носії. Носії торгової маркування: цінники, товарні та касові чеки, рахунку.

Маркування може включати три елементи:

1. Текст: 50-100% (питома вага);

2. Малюнок: 0-50%;

3. Умовні позначення - інформаційні знаки: 0-30%.

Кожне підприємство, випускаючи товар на ринок, має подбати про його впізнаваності споживачами. Фахівці з маркетингу займаються і цією областю діяльності, тобто оформленням індивідуального ринкового "особи" товару. Для цього призначена товарно-знакова символіка.

Вибір споживачем товарів не завжди є раціональним, заснованим на характеристиках самого товару, а визначається його асоціативним сприйняттям як символіка, через який будуються уявлення про товар. Маркетингові дослідження показують, що приблизно 85% промислових рішень про купівлю грунтуються на візуальної інформації. Тому основний функцією товарно-знакової символіки є індивідуалізація товару і можливість його виділення серед інших аналогічних товарів, донесення до споживачів інформації, що саме цей товар краще своїх аналогів. За допомогою товарно-знакової символіки і створюється імідж товарів.

У товарно-знакову символіку входять:

1. Товарна марка - ім'я, знак або символ (малюнок або поєднання малюнків), які потрібні для того, щоб розрізнити товари різних виробників.

2. Фірмове ім'я (марочна назва) - буква, слово, група букв або слів, яке можна вимовити (наприклад, "ВАЗ", "Інтурист").

3. Фірмовий (марочний) знак - символ, малюнок, відмітний колір чи інше позначення. Фірмовий знак є частиною товарної марки, яку можна впізнати, але не можна вимовити (олень, що біжить або пливуча тура на капоті автомобіля дозволяють легко дізнатися, ким зроблений автомобіль).

4. Товарний знак - товарна марка або будь-яка її частина, яка захищена юридично силою закону.

Товарні знаки і знаки обслуговування - позначення, за допомогою яких можна відрізнити відповідно товари і послуги одних юридичних або фізичних осіб від однорідних товарів і послуг інших юридичних або фізичних осіб.

Товарні знаки у залежно від об'єкта, інформацію про який вони містять, поділяються на групи - фірмові, звичайні, престижні і асортиментні, а останні - на підгрупи: видові і марочні.

Види товарних знаків визначаються формою представленої в них інформації. Розрізняють такі види:

• словесні,

• літерні,

• цифрові,

• образотворчі,

• об'ємні,

• комбіновані.

Товарні знаки можуть бути також колективні та індивідуальні.

Існують три основних типи оформлення товарних знаків:

1. Фірмове ім'я - слово, буква, групи слів або букв, які можуть бути вимовлені.

2. Фірмовий знак - символ, малюнок, відмітний колір або позначення.

3. Торговельний знак - фірмове ім'я, фірмовий знак, товарний образ або їх поєднання, офіційно зареєстровані в Міжнародному реєстрі й захищені юридично, на що вказує знак В®, розміщений поруч з товарним знаком. Якщо товарні знаки є власністю фірми, то вони можуть мати знак В©.

Товарні знаки з'явилися в середині минулого століття на вимогу гільдії ремісників і торговців. Кожен виробник повинен був позначати товари так, щоб можна було контролювати обсяг виробництва і виявляти виготовлювачів продукції низької якості.

У сучасних умовах українського ринку можливі різні підробки і фальсифікація продукції. Багато фірми, що завоювали визнання споживачів, прагнуть забезпечити захист своїх фірмових знаків.

За ступенем значущості та престижності можна виділити: звичайні і престижні фірмові знаки.

Звичайні фірмові знаки розробляються самими виробниками або за їх дорученням фахівцями-дизайнерами, реєструються у встановленому порядку. У Відповідно до Закону "Про товарні знаки" обов'язковість реєстрації даних знаків не передбачена.

На відміну від них престижні знаки реєструються у Міжнародному реєстрі і дають можливість виходу на зовнішній ринок. Власники престижних знаків можуть реалізовувати свою продукцію за вищими цінами як на національному ринку, так і за кордоном.

Також існують інформаційні знаки - умовні позначення, призначені для ідентифікації окремих або сукупних характеристик товару. Їх наносять на упаковку, ярлики, бирки, експлуатаційні документи. Вони володіють всіма функціями, притаманними маркуванні і, як правило, є короткими, виразними, наочними та швидко впізнаваними за рахунок окремих слів, букв, цифр, малюнків, символів.

Інформаційним знакам властиві: стислість, виразність, наочність і швидка впізнаваність.

Інформаційні знаки - обширний блок інформаційних даних про товар. Вони бувають - товарні, компонентні, експлуатаційні, попереджувальні, найменування місця походження, знаки якості та відповідності, штрихове кодування, розмірні, маніпуляційні, екологічні.

У процесі ринкового взаємодії, проведення рекламних і PR-кампаній велике значення надається наявності знаків відповідності або якості.

Знак відповідності (у області сертифікації) - захищений у встановленому порядку знак, застосовується або ви дається відповідно до правил системи сертифікації, вказує, що дана продукція, процес або послуга відповідають конкретному стандарту або іншому нормативному документу.

Залежно від сфери застосування розрізняють національні і транснаціональні знаки відповідності.

Національний знак відповідності - знак, що підтверджує відповідність вимогам, встановленим національними стандартами або іншими нормативними документами

У багатьох країнах також застосовуються загальні знаки відповідності стандартам: у Німеччині - DIN, в Австрії - ONORM, у Франції - NF, у Великобританії - KITEMARK, у Польщі - В. У деяких інших країнах крім загального знака відповідності використовують і групові знаки, наприклад, для продуктів харчування в Японії застосовують національні знаки відповідності JAS.

Транснаціональний (Регіональний) знак відповідності - знак, що підтверджує відповідність вимогам, які встановлені регіональними стандартами. Вони застосовуються в країнах певного регіону на основі погоджених стандартів і взаємного визнання результатів сертифікації.

Прикладами транснаціональних знаків відповідності можуть служити знак CEN, заснований Європейським комітетом з стандартизації (CEN), знак CENELEC. У ці регіональні організації входять країни Європейського Співтовариства та Європейської асоціації вільної торгівлі. Зазначені транснаціональні знаки підтверджують відповідність продукції вимогам європейських стандартів або документів CEN (CENELEC) за гармонізації стандартів.

Експлуатаційні знаки встановлюються багатьом непродовольчих товарів в цілях забезпечення збереження функціонального призначення протягом тривалого часу. Ці знаки інформують споживача про основні правила застосування та використання товарів.

Найбільше поширення набули міжнародні символи, прийняті для текстильних виробів. Багато експлуатаційні знаки для текстильних виробів настільки наочні, що не вимагають пояснень.

Екологічні знаки призначені для інформації про екологічну чистоту споживчих товарів або екологічно безпечних способах їх експлуатації, використання або утилізації.

Серед загальної сукупності екологічних знаків корисно добре знати знаки таких підгруп:

1. Знаки, інформують про екологічну чистоту товару або безпеки для навколишнього середовища;

2. Знаки, інформують про екологічно чистих способах утилізації товарів або упаковки.

Екологічні знаки часто зустрічаються на імпортних товарах, хоча останнім часом і вітчизняні підприємці стали використовувати деякі транснаціональні знаки.

Перша підгрупа інформує про безпеку продукції або окремих її властивостей для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього середовища.

Друга підгрупа екологічних знаків призначена для інформації про способи, що запобігають забруднення навколишнього середовища. Це можуть бути, наприклад, вказівки на те, що ця упаковка отримана з вторинної сировини. Екознак даної підгрупи можуть містити заклики не забруднювати навколишнє середовище упаковкою, здавати її на вторинну переробку або складати в спеціальні сміттєзбірники.

В умовах сучасної інтернаціоналізації економіки абсолютно очевидні важливість і необхідність для всіх, що займаються не тільки маркетингом та громадськими зв'язками, але і всіма видами бізнесу, володіти основами інформатизації, сукупними засобами інформації та товарах і послугах з метою забезпечення гармонійного співіснування з природою без воєн та екологічних проблем.

Реклама

Останньою групою засобів інформації про товар є реклама :

• буклети,

• каталоги,

• листівки,

• рекламні щити,

• ЗМІ, телебачення,

• радіомовлення,

• газети,

• журнали.

Використана література

1. Миколаєва М.А. Товарознавство споживчих товарів. Теоретичні основи: Підручник для вузів. - М.: НОРМА, 2003. - 283 с.

2. Теоретичні основи товарознавства і експертизи непродовольчих товарів: підручник/Ф.А. Петрище. - 3-е вид., Испр. і доп. - М.: Видавничо-торгова корпорація "Дашков і К", 2007. - 510 с.

3. Товарознавство. Експертиза. Стандартизація: підручник/за ред. В.Я. Горфінкеля, В.А. Швандара. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. - 239 с.

4. allprobiz.net/viewpage.php?page_id=903

5. znaytovar.ru/new855.html