2.Міжнародний маркетинг. Його сутність, принципи, функції та

Міжнародний маркетинг — комплексне вивчення поточних і перспективних потреб зовнішніх ринків, система планування, організації й управління діяльністю транснаціональної корпорації у розрізі наукових досліджень і розроблення (конструювання) нових видів товарів, їх виробництва, цілеспрямованого формування споживчого попиту і збуту виготовленої продукції з метою ефективного забезпечення довгострокових інтересів і привласнення на цій основі максимальних і стабільних прибутків.

Маркетинг міжнародний — маркетинг товарів і послуг за межами країни, в якій розташована організація.

Основні функції міжнародного маркетингу:

аналітична - збір та обробка надійної, достовірної та своєчасної інформації про міжнародні ринки;

виробнича - організація виробництва такого товару, який найбільш точно відповідає умовам зовнішнього ринку в порівнянні з товарами-аналогами інших виробників;

збутова - організація просування товару по міжнародних каналах розподілу, формування попиту на нього і стимулювання збуту;

управлінська - планування, інформаційне забезпечення і контроль заходів маркетингу, націленого на зовнішні ринки, з оцінкою ризику, прибутку, ефективності.

Основні принципи міжнародного маркетингу:

-орієнтація на клієнта

-захист клієнта

-вплив на клієнта

-свобода клієнта і компанії

-задоволення потреб

-інформування клієнтів

-інновації

-комплектність

-системність

-економічна ефективність

-спрямованість на перспективу

-обмеження потенційного збитку

-адаптованість та гнучкість

Основні принципи маркетингу визначають конкретні напрями діяльності компаній, які здійснюються в рамках маркетингу, зміст і напрями його основних функцій.

Міжнародний маркетинг є комплексом підходів і методів, орієнтованих на зовнішній ринок і спрямованих па досягнення цілей підприємства .

Варіант 3

1.Розкрийте способи реалізації інвестиційних проектів їх моніторинг.

Механізм проведення такого постійного нагляду і контролю за процесом освоєння інвестицій називаєтьсямоніторингом інвестиційних проектів. Загальний моніторинг проекту здійснює інвестор (замовник) або від їх імені дирекція підприємства, що будується. Такий моніторинг за угодою з інвестором можуть здійснювати фірма-девелопер або генеральний підрядник відповідно до договору про консорціум.

Моніторинг інвестиційної діяльності — це механізм проведення постійного нагляду та контролю за процесом освоєння інвестицій, визначення розмірів відхилень фактичних результатів від передбачених і виявлення причин цих відхилень.

Моніторинг поділяється за видами: маркетинговий, фінансовий, технічний.

Маркетинговий моніторинг — проводиться з метою забезпечення своєчасних поставок матеріально-технічних ресурсів і його здійснюють ті учасники, на яких покладені обов'язки у контрактах з матеріально-технічного забезпечення.

Фінансовий моніторинг — проводиться інвестором, замовником, а також іншими учасниками проекту на першому етапі освоєння інвестицій (проектування та будівництво) за такими показниками: загальний обсяг інвестицій за проектом, витрати на земельну ділянку, витрати на проектно-дослідницькі роботи, вартість будівельно-монтажних робіт (договірна ціна); контрактова вартість обладнання, інструментів тощо. Моніторинг здійснюється у розрізі використання джерел фінансування: власних, запозичених або залучених коштів. У процесі моніторингу виявляються відхилення від програми реалізації проекту, приймаються рішення про мобілізацію внутрішніх фінансових ресурсів, додаткове залучення або запозичення коштів.

Технічний моніторинг, крім інвестора та його представників, здійснюють зазвичай генеральний проектувальник, інші проектувальники (у межах авторського нагляду). Технічний моніторинг проводиться з метою забезпечення відповідності будівельно-монтажних та конструктивних рішень встановленим вимогам.

Розрізняють такі види інвестиційного контролю:

1) За формою здійснення контролю:

• Зовнішній контроль, здійснюваний зовнішніми контролюючими органами з метою виявлення змін у процесі реалізації проекту та відповідності існуючим стандартам;

• Внутрішній контроль, здійснюваний самими підприємствами чи інвестором з метою перевірки виконання інвестиційних планів та управлінських рішень у сфері інвестицій.

2) За часовою ознакою:

• Стратегічний інвестиційний контроль — спрямований на інвестиційну стратегію підприємства й виконання її інвестиційних показників;

• Тактичний інвестиційний контроль — спрямований на використання показників тактичних планів інвестиційної діяльності підприємства;

• Оперативний інвестиційний контроль — контроль виконання календарних планів і бюджетів інвестиційних проектів.

2.Міжнародний фінансовий ринок: призначення та основна функція. Сегменти фінансового ринку.

Міжнародний фінансовий ринок – це система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію і перерозподіл капіталу між кредиторами і позичальниками через посередників на основі попиту і пропозиції на капітал.

 Головне призначення міжнародного фінансового ринку – забезпечення доступу до фінансових ресурсів і міжнародних проектів.

Головною функцією міжнародного фінансового ринку є забезпечення міжнародної ліквідності, тобто можливості швидко залучати достатню кількість фінансових засобів у різних формах на вигідних умовах на наднаціональному рівні.

Міжнародний фінансовий ринок на сучасному етапі має такі особливості:

-доступ на світові ринки довгострокового кредитування для більшості позичальників значно спрощений;

-потрібні менші витрати на проведення операції;

-ставляться менш жорсткі вимоги до розкриття інформації;

Сегментація фінансового ринку — процес цілеспрямованого поділу його видів на індивідуальні сегменти залежно від характеру фінансових інструментів, які обертаються на ринку.

Залежно від терміну залучення фінансових ресурсів і напрямів їх використання фінансовий ринок має наступні сегменти:

• Грошовий ринок (money market)

• Ринок капіталів (capital market)

На грошовому ринку термін залучення ресурсів до одного року, залучені кошти використовуються як "гроші", для задоволення поточних потреб. До фінансових інструментів грошового ринку належать:

• короткотермінові цінні папери,

• кредитні, депозитнідоговори (з терміном до одного року)

   На ринку капіталів термін залучення коштів більше одного року, або не зовсім не встановлюється. Залучені ресурси використовуються для здійснення інвестицій. До інструментів ринку капіталів належать:

• середньо-, довгострокові цінні папери, а також цінні папери без встановленого строку погашення (наприклад, акція),

• кредитний, депозитний договір (більше одного року).

   Залежно від ступеня стандартизації фінансових інструментів на фінансовому ринку можна виділити:

• ринок цінних паперів (використовуються стандартизовані фінансові інструменти - цінні папери). Ринок цінних паперів, у свою чергу, складається з фондового ринку (ринку капіталу, інвестиційного ринку) і грошового ринку, де здійснюється оборот короткотермінових цінних паперів.

• ринок банківських позик (використовуються нестандартизовані фінансові інструменти - кредитні, депозитні договори).

За стадіями життєвого циклу фінансових інструментів фінансовий ринок має наступні сегменти:

• Первинний

• Вторинний

   Первинний ринок характеризується тим, що на ньому фінансові інструменти розміщуються серед перших інвесторів (кредиторів). Кошти, що мобілізуються на первинному ринку, спрямовуються на здійснення реальних інвестицій в економіці.     На вторинному ринку здійснюється купівля-продаж раніше розміщених на первинному ринку фінансових інструментів. 

Варіант 4