Богдан Хмельницький

Політичні передумови національно- визвольної війни Б.Х.:

• Правова та політична нерівність громадян, православної шляхти;

• Відсутність власної держави;

• Утиски православ’я, заборона займати адміністративні посади;

• Політика спольщення населення, насадження каталіцизму;

• свавілля шляхти;

• Прагнення козацької верхівки здобути владу.

Все це породило серйозну реакцію серед населення. Поштовхом став конфлікт сотника ХМ. Із представником польської шляхти.

• У лютому 1649 року проголосив програму створення незалежної козацької держави («Визволим народ руський від неволі лядської…»)

• На час національно-визвольної війни було ліквідовано кріпацтво; козацтво стає провідною верствою населення; запрацювало козацьке судочинство;

• Почала існувати держава Війська Запорізького, навіть був введений адміністративний поділ регіонів;

• Встановлюються самостійні дипломатичні відносини з Туреччиною, Молдавією, Угорщиною, Москвою, Валахією, Трансільванією.

• Була висунута ідея української соборності, характерна ознака суспільного життя козацтва – демократизм.

• Утверджена ідея української державності.

Березневі статті та Переяславська угода 1654 року були невдалим кроком зовн. політики БХ, адже Олексій Михайлович фактично силою захопив владу. Потім буде слободищенський трактат Юрка ХМ з Річчю Посполитою проти Москви, але почалася доба руїни.

Іван Мазепа

Політична доктрина гетьмана Івана Мазепи (1640—1709)> пе­редбачала об´єднання захоплених агресивними сусідами українських земель і відновлення державності під протекторатом шведського короля. Свої задуми він пояснював у «Промові до урядників військових і цивільних козацької України напередодні розриву з Москвою 1708 p.», «Маніфесті до українського війська і наро­ду» (1708 p.).

По-перше, за словами Мазепи, у переговорах з польським, шведським королями і з російським царем він домігся нейтралі­тету України у російсько-шведській війні, права захищати свою територію, а з досягненням миру —відновлення її державності, «з усіма колишніми правами і привілеями, що вільну націю озна­чають». Гарантом України, за його словами, погодилися бути Франція і Німеччина. Проте цар Петро І зовсім не зважав на нейтралітет України і втяг її у війну.

По-друге, українсько-шведський договір, переконував Мазе­па, лише відновлював попередні договори і союзи, «од предків на­ших королями шведськими уложені». За новим актом, стверджу­вав він, відновлювався правовий статус України як самостійної держави під шведським протекторатом — «найвищим ступенем сво­боди та самостійності». Договір гарантував Україні збереження її державного ладу, єдності і недоторканність території.

Політичні плани Мазепи передбачали створення в майбут­ній Україні спадкоємної влади гетьмана, що спирався б на укра­їнську шляхту (новий прошарок суспільства - аристократія). Прагнув знайти опору серед козацької старшини Лівобережної України, дбав про забезпечення її представників маєтностями (гетьманські універсали Василю Борковському, Прокопу Левенцю, Михайлу Миклашевському, Івану Скоропадському, ін.). Захищав інтереси простих козаків, посполитих (зафіксовано універсалами від 1691, 1692, 1693, 1701 років, ін.), в яких регулювалися питання оподаткування, відробіток («панщина»).  Але їм не дано було збутися. Полтавська битва 1709 р. і розгром шведських військ поставили хрест і на полі­тичних планах гетьмана, і на його долі.

За спогадами С. Величка, політичні погляди Мазепи знахо­дилися під сильним впливом вчення Н. Макіавеллі. На думку мемуариста, гетьман добре засвоїв головні принципи макіавелізму, любив повторювати: треба вміти змінювати шкіру лиса на шкіру лева; таємниця — це дуже важлива справа; государ повинен читати історію, міркувати над справами видатних людей; нехай не боїться пізнати ганьби за ті недоліки, без яких важко було б врятувати державу; усе гине там, де государ що­хвилини не готовий захищати свою владу як лев, як вовк, як собака та ін.

I. Мазепа мріяв замінити демократичний порядок самоустрою на українських землях монархією в особі гетьмана. Як відомо, він зробив деякі кроки в цьому напрямі, поширив свою владу на значну територію України, прийняв під своє керування наперекір московському цареві правобережних козаків, вів таємні переговори зі шведським королем Карлом XII і закликав його об'єднати зусилля для боротьби з Петром І.

Саме І. Мазепа першим виплекав ідею незалежної держави, підняв цю ідею на висоту загальнонаціональної історичної мети.