- •Зміст навчання філологічних дисциплін у вищій школі:
- •2. Мета навчання філологічних дисциплін у вищій школі.
- •3. Вимоги до підготовки вчителів іноземної мови та фахівців з іноземної філології.
- •4. Методи навчання мовознавчих дисциплін у вищій школі.
- •5. Види і структура лекцій.
- •6. Підготовка до виступу.
- •7. Читання лекцій.
- •8. Оформлення лекційних презентацій.
- •9. Структура семінарського заняття.
- •10. Семінарські заняття в активній формі.
- •11. Функції та роль студентів при проведенні семінарського заняття в активній формі.
- •12. Індивідуальні заняття.
- •Структура практичного заняття.
- •19. Функції контролю у навчанні іноземної мови.
- •20. Види та форми контролю.
- •22. Способи виправлення типових помилок студентів.
- •23. Організація складання іспитів і заліків.
- •24. Кредитно-модульна технологія навчання.
- •25. Історія методики викладання іноземних мов.
19. Функції контролю у навчанні іноземної мови.
Виділяють такі функції контролю: функції зворотного зв'язку, оціночну, навчальну і розвиваючу.
Для того щоб ці функції успішно реалізувались у практиці навчання, контролю мають бути притаманні такі якості як цілеспрямованість, репрезентативність, об'єктивність та систематичність.
20. Види та форми контролю.
Систематичність контролю реалізується в таких його видах: а)поточний контроль, який здійснюється у ході вивчення конкретної теми для визначення рівня сформованості окремої навички або вміння, якості засвоєння певної порції навчального матеріалу; б)рубіжний контроль, який проводиться після закінчення роботи над темою, тематичним циклом, в кінці чверті, року; в) підсумковий контроль, який реалізується після завершення відповідного ступеня навчання іноземної мови. Кожний з видів контролю виконує усі функції, властиві контролю, але залежно від його виду та чи інша функція має особливе значення і виступає домінуючою.
За формою організації контроль може бути індивідуальним або фронтальним/груповим;
за характером оформлення відповіді -усним або письмовим;
за використанням рідної мови -одномовним або двомовним.
21. Типові помилки студентів в усному та писемному мовленні.До видів мовних помилок відносять: а) словникові, чи лексичні; б) морфологічні; в) синтаксичні; г) помилки словотвору; д) стилістичні.
1. Помилки і недоліки, що зустрічаються в усному і писемному мовленні: Змістові, логічні та композиційні недоліки; комунікативні недоліки — відсутність точності висловлювань, лексичного багатства, доречності, виразності мовлення; порушення норм мовного етикету спілкування; мовленнєві помилки (порушення правильності мовлення) — лексичні, фразеологічні, словотвірні, стилістичні; граматичні — морфологічні, синтаксичні, синкретичні (комбіновані). 2. Помилки, що зустрічаються тільки в писемному мовленні: орфографічні помилки; пунктуаційні помилки. 3. Помилки, що зустрічаються тільки в усному мовленні: орфоепічні помилки; інтонаційні помилки.
22. Способи виправлення типових помилок студентів.
Способи виправлення помилок: 1) лише підкреслювання червоним кольором помилково вжитої літери чи неправильно написаного слова; 2) використання умовних позначок на полях роботи навпроти рядків, де допущені школярем помилки; 3) виправлення букви чи слова таким самим чорнилом так, щоб не фіксувати на помилці уваги учня; 4) перекреслювання неправильно вжитих літер і надписування потрібних; 5) виправлення не окремих літер, а значущих частин слова, залежно від того, в якій з них допущена помилка — корені, суфіксі, префіксі чи закінченні (лише підкреслюванням чи й надписуванням правильної форми даної морфеми); 6) заштриховка помилково написаного слова і надпис правильної форми; 7) заклеювання помилково написаних слів спеціально підготовленими для цього смужками паперу і надписуванням правильної форми.
23. Організація складання іспитів і заліків.
Складання державних екзаменів проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу за обов'язкової присутності голови комісії.
Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом.
Державні екзамени проводяться за білетами, складеними у повній відповідності до навчальних програм за методикою, визначеною вищим навчальним закладом. Тривалість державних екзаменів не повинна перевищувати 6 академічних годин на день.
Результати захисту дипломного проекту (роботи) та складання державних екзаменів визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно".
Рішення державної комісії про оцінку знань, виявлених при складанні державного екзамену приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.
Студент, який під час складання державного екзамену отримав незадовільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка.
Студент, який не склав державного екзамену допускається до повторного складання державних протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.