- •1.2 Модель Якобсона
- •1.3. Модель Шенона-Вівера
- •Отриманий
- •1.4. Модель Нью кома
- •1.5. Модель Лотмана
- •Модель комунікації ю.М.Лотмана
- •1.6. Модель знака
- •1.6.1. Знак за Соссюром
- •1.6.2. Знак за Пірсом
- •1.6.3. Знаки за Якобсоном
- •1.6.4. Знаки в семіотиці кіно
- •1.7. Що таке комунікація?
- •2.1. Комунікація як чинник суспільства
- •2.2. Головні етани розвитку комунікативної теорії
- •3.1. Семіотичний аналіз
- •Форма Зміст
- •Глина влучність
- •3.2. Контент - аналіз
- •3.3. Прагматичний аналіз
- •3.4. Структурний аналіз
- •3.5. Пропагандистський аналіз
- •3.6. Мотиваційний аналіз
- •3.7. Аналіз політичних текстів
- •4.2. Елементарні складники комунікативного процесу
- •4.4. Посткомунікативні процеси
- •6.1. Пропаганда
- •6.2. "Паблік рілейшнз"
- •6.4. Психотерапія
- •6.5. Політичні технології
- •6.6. Релігійні технології
- •7.1. Менеджмент міжнародних конфліктів
- •7.2. Примусова дипломатія
- •7.3. Розвідка як комунікативна діяльність
- •Розділ 8
- •8.1 Термінологія
- •8.2. Визначення понять
- •8.3. Інформаційні війни (психологічні операції)
- •8.4. Асиметрична інформаційна дія
- •8.5. З історії пропагандистської комунікації
- •8.6. Пропагандистські дії в XX сторіччі
- •8.8. Пропагандистський аналіз
- •8.9. З історії пропагандистських досліджень
- •9.1. Комунікативні складники
- •Таблиця 1з Найбільш впливові теми, які використовувалися під час війни у в'єтнамі
- •Хто залежить від радіо і газет чи інших індивідів для випадку
- •9.2. Фактори збільшення ефективності інформаційної операції
- •9.3. Особливості радіо пропаганди
- •9.4. Методи реструктуризації комунікативного простору
- •10.1. Особливості інформаційного впливу
- •10.3. Функціонування мас-медіа в сучасній Україні
- •10.4. Інформаційні конфлікти між різними засобами символізації
- •10.5. Інформаційні конфлікти між різними соціальними групами (інтелігенція та її інформаційні ролі в різні періоди суспільної історії)
- •10.6. Інформаційні конфлікти країн
- •10.7. Інформаційні конфлікти
- •10.8. Інформаційні конфлікти у масовій свідомості
- •10.9. Особливості посттоталітарного
- •10.10. Інформаційні конфлікти
- •Глава11
- •11.1. Інформаційні війни в структурі сучасних цивілізацій
- •11.2. Інформаційна асиметрія
1.4. Модель Нью кома
Існують й інші моделі, з яких ми додатково розглянемо ще одну -модель Т.Ньюкома 1953 р. У загальному вигляді її можна зобразити як гри взаємопов'язані точкові об'єкти: комунікатор, адресат та об’єкт, про який йдеться. Але якщо вони взаємопов'язані, то виникає залежність. Якщо врахувати лише їхні симпатії чи антипатії, ми матимемо вже шість варіантів. Коли комунікатор та адресат ставляться один до одного позитивно, то так само позитивно вони ставляться й до об'єкта. Це буде збалансований трикутник, так само, як і у випадку, коли згадане ставлення буде негативним.
С.13
1.5. Модель Лотмана
Ю.М.Лотман - активний послідовник формальної школи 30-х pp.. з якої він запозичив ідею "деавтоматизації" як характерну для літературної мови, на відміну від побутового спілкування, яке є автоматичним. Ю.М.Лотман був незадоволений моделлю Р.Якобсона, оскільки вона не дозволяє під час передачі повідомлення виникати будь-чому новому. Тому він висунув шерег нових тез:
- культура породжує нові повідомлення за допомоги нових мов;
- культура зорієнтована щонайменше на дві мови, наприклад, зображальну та словесну;
- комунікація - це переклад з мови мого "Я" на мову твого "Ти", тобто коди учасників не є тотожними, а лише перехрещуються;
- жодна "монологічна" структура не може виробити принципово нового повідомлення, бо не є мислячою, якою може бути лише діалогічна (двомовна) структура як мінімум;
- пам'ять культури є механізмом активного моделювання нового, що повернуте у минуле.
Ми можемо умовно зобразити деякі з наведених характеристик таким чином:
Мова1 Мова3
Адресант Текст Адресат
Мова2 Мова3
Рис. 4
Модель комунікації ю.М.Лотмана
В одній із своїх останніх праць Лотман підкреслював ще один з аспектів подібного підходу. Йдеться про категорію авторитетності, яку він вважав за досить важливу для російської культури. Він писав: "Центр уваги переноситься з того, "що" сказане, на те, "ким" це сказане, а також від кого цей останній отримав повноваження на подібне висловлювання".
C.14
Ю.М.Лотман критикує схему Р.Якобсона за заміну поняття "Мова" поняттям "Код". Код не мас історії, саме тому можна уявити адресанта та адресата як таких, що мають повністю ідентичні коди й зовсім не мають пам'яті. Сам Ю.М.Лотман вважає, що мова - це "код плюс його історія". І діалог саме тому цікавий, що він дає можливість передати те, що не перехрещується в кодах, що не перекладається при перекладі. Переклад створює нові повідомлення, як це маємо у випадку перекладу з мови прози, наприклад, на мову кіно.
Відповідно Ю.М.Лотман надає особливої ваги саме художньому тексту практично в усіх своїх працях. Він доходить висновку, що художній текст цікавий своєю непередбачуваністю. Саме тому ми використовуємо ці типи текстів багато разів. Тексти звичайні не здатні на повторне функціонування. Тому Ю.М.Лотман вважає, що мистецтво розширює простір непередбачуваного, це простір свободи.