- •Хмельницький національний університет
- •Прилади та обладнання
- •1.1. Загальні положення
- •Середньоквадратичне відхилення:
- •Похибки настроювання (клинова установка)
- •1.2. Порядок виконання роботи
- •1.3. Порядок оформлення звіту
- •1.4. Контрольні питання
- •Мета роботи
- •Прилади та обладнання
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •2.3. Порядок оформлення звіту
- •2.4. Контрольні запитання
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Експериментальна установка
- •3.3. Порядок виконання роботи
- •3.4. Порядок оформлення звіту
- •4.2. Технічні дані робота рф-202м
- •4.3. Будова та робота системи керування су-202м
- •4.4. Підготовка ртк до роботи
- •4.5. Порядок роботи
- •4.6. Порядок оформлення звіту
- •Провести підготовку ртк до роботи згідно з методичними вказівками.
- •Провести підготовку ртк до роботи згідно з методичними вказівками.
- •Література
3.2. Експериментальна установка
Експериментальна установка для визначення залежності граничного кута підйому від параметрів режиму вібротранспортувания (рис. 3.4) складається з вібраційного лотка-транспортера 5, розташованого на похилій платформі 3. Кут нахилу лотка до горизонту відраховується за кутовою шкалою 2. Амплітуда коливань лотка транспортера регулюється автотрансформатором 1. Амплітуда поздовжніх коливань вимірюється за допомогою пристрою 4.
Вібраційний лоток-транспортер 5 виконаний за одномасовою схемою і настроєний на дорезонансний режим роботи. Частота коливань лотка транспортера = 50 Гц.
Для вимірювання амплітуди коливань лотка застосовується оптичний пристрій – відліковий мікроскоп.
Рис. 3.4 – Схема експериментальної установки
3.3. Порядок виконання роботи
1. Задатися трьома попередніми значеннями параметра (1; 1,2; 1,4) і за формулою (3.4) підрахувати відповідні їм значення, попередньо прийнявши що . Результати записати в таблицю 3.1.
2. Для заданих трьох плоских зразків з різними коефіцієнтами тертя за формулою (3.2) підрахувати і занестиу відповідні графи таблиці 3.1, у порядку зростання.
Таблиця 3.1 – Результати вимірювань
поп. |
, мм |
Деталь | ||||||||
1 |
2 |
3 | ||||||||
| ||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
1,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнти тертя для деяких матеріалів наведені у таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 – Коефіцієнт тертя деяких матеріалів
Матеріал лотка |
Матеріал деталі | |||||
Сталь загартов. |
Алюмі-ній |
Латунь |
Ебоніт |
Свинець |
Текстоліт | |
Сталь без термообробки |
0,19 |
0,30 |
0,36 |
0,50 |
0,60 |
0,80 |
3. Установити на лотку розрахункову амплітуду коливань і, поклавши на жолоб зразок, поворотом платформи3 (див. рис. 3.4) домогтися такого положення, при якому швидкість зразка дорівнює нулю (). Зафіксоване при цьому за шкалою2 значення кута занести в таблицю 3.1 у графу, що відповідає коефіцієнту тертя і значенню попереднього. Цей експеримент провести для кожного з трьох зразків з різними коефіцієнтами тертя і кожного зі значень(всього дев’ять експериментів).
4. За експериментально знайденими кутами підрахувати дійснезначення виходячи з формули (3.4) і занести у відповідні графи таблиці 3.1.
5. За формулою (3.5) підрахувати і занести у відповідні графи таблиці 3.1.
6. Побудувати графіки залежності для кожного. Всі три графіки побудувати в одній системі координат, використавши для кожної кривої значення. Необхідно пам’ятати, що по осі абсцис відкладається дійсне значення .