1.3. Рельєф та ґрунти

Територія ДП «Сторожинецьке лісове господарство» за характером рельєфу поділяється на гірську і рівнинну частини. Гірська частина займає площу 16190,9 га або 41% території і представляє собою гряду хребтів, що пролягають з північного заходу на південний схід. Хребти розділяються глибокими поперечними долинами річок й ущелинами.

Найвищими точками є г. Петрушка з висотою н.р.м. 1140 м, г. Полтин – 1097 м (Красноїльське лісництво), г. Скала Довбоша – 1066 м (Банилівське лісництво), г. Битка – 1059 м (Лаурське лісництво), г. Галичкі Великі – 1012 м (Гільчанське лісництво).

Рівнинна частина займає площу 23164,1 га або 59% території і представляє собою похилу пагорбисту рівнину між останнім хребтом і річкою Сірет з висотою н.р.м. 250-500 м.

До гірських лісів відносяться ліси Банилівського, Гільчанського, Красноїльського і Лаурського лісництв, до рівнинних – ліси Жадівського, Сторожинецького, Буденецького, Чудейського, Їжівського та Верхньо-Петрівецького лісництв.

Основними типами ґрунтів на рівнинних та пагорбистих територіях є сірі лісові і дернові, а в гірських умовах – бурі гірсько-лісові ґрунти.

Лісорослинні властивості сірих лісових опідзолених ґрунтів визначають у підприємстві формування складних судібров та дібров.

Рівніші ділянки між річками займають темно-сірі лісові ґрунти, які своїм походженням зобов’язані багатій трав’янистій рослинності. У порівнянні з сірими лісовими опідзоленими ґрунтами вони характеризуються меншим ступенем опідзолення, але профіль їх досить помітно диференціюється на горизонти вмивання та вимивання.

За ступенем вологості більша частина ґрунтів відноситься до свіжих і вологих.

1.4. Гідрографія та гідрологічний режим

Територія держлісгоспу розташована в басейні річки Сірет, де протікає велика кількість як її приток, так і приток інших річок. Рівень залягання ґрунтових вод залежить від залягання водостійких шарів і рельєфу. На водорозділах глибина ґрунтових вод дорівнює 10-15 м, рідше – до 25 м, тому вони не впливають на ґрунтоутворення. В місцях, де близько до поверхні розташовані щільні глини, утворюються «верховодки», що сприяє перезволоженню ґрунтів. Частка земель з надмірним зволоженням складає 1,7% площі, вкритих лісовою рослинністю земель. Болота займають площу 4 га. На терасах Сірету і його приток ґрунтові води залягають на глибині 0,5-1,0 м, а в плоских пониженнях наближаються до поверхні (2,5-3,0 м).

Гірський рельєф території визначає потенційну можливість розвитку водних ерозійних процесів. Річки і потоки під час повені або після злив разом з такими чинниками, як: форма схилу, крутизна та площа водозбору значно впливають на розвиток і характер ерозійних процесів. Важливу роль при розвитку і поширенню шкідливих проявів ерозії має антропогенний фактор – характер господарського використання, рельєфу, ґрунтово-рослинних і водних ресурсів.

1.5. Основні галузі народного господарства

Район розташування ДП «Сторожинецьке лісове господарство» відноситься до числа розвинутих сільськогосподарських районів області. Провідною галуззю народного господарства є багатогалузеве сільське господарство. Із зернових культур вирощують озиму пшеницю, кукурудзу; із технічних та кормових – цукровий буряк, бобові культури, соняшник тощо. В районі розташування підприємства переробкою деревини займаються Красноїльський лісопромисловий цех (ЛПЦ), Сторожинецький держспецлісгосп АПК, а також саме підприємство.

Для надання технічної допомоги і контролю за веденням лісового господарства за підприємством закріплено 21 колективне господарство загальною площею лісових земель 15,5 тис. га. Всі господарства входять в Сторожинецький держспецлісгосп АПК. Лісистість зони діяльності держлісгоспу 44,0%. Ліси по території району розташовані рівномірно.