Висновки

У науковій роботі досліджується дитяче мовлення на матеріалі англійської мови, розглядаються напрямки та аспекти вивчення дитячого мовлення, зазначаються особливості засвоєння мови дитиною, розкриваються особливості репрезентації дитячого мовлення у творі Льюїса Керрола “Сільвія та Бруно”, визначаються основні засоби, що вживаються письменником для відображення дитячого мовлення, розглядаються особливості передачі дитячого мовлення при перекладі.

. Отже, дитяче мовлення характеризується меншою, порівняно з мовою дорослих, унормованістю. Причиною цього є низький рівень оволодіння дитиною системою мови і, як наслідок, вільне використання формального словотворчого потенціалу мови, тяжіння до прямого, буквального розуміння фразеологічних одиниць, прагнення пов’язати внутрішній зміст слова з його формою тощо.

В дитячому мовленні різних народів існують загальні стратегії і типи номінації.

До складу лексики дитинства можна віднести тематичні групи слів літературної мови, які позначають поняття, що традиційно вважаються належними до світу дитини: назви дитячих ігор, дитячі вірші, лічилки, загадки, певною мірою назви шкільних предметів і страв, особливо улюблених для дітей, дитячі оказіоналізми.

Оволодіння мовою як засобом знакової поведінки в суспільстві визначається надзвичайною активністю самої дитини по відношенню до мови. Активність засвоєння мови дитиною виявляється в дитячих неологізмах. Акт словотвору в дитячому мовленні відбувається в результаті складної взаємодії словесних структур, де суттєвий компонент складають утворення за аналогією.

Дитяче мовлення не копіюється в літературних творах, а своєрідно відтворюється в них за допомогою стилістичних засобів. Особливості репрезентації дитячого мовлення залежать від образу персонажу, від тих художніх задач, які поставив перед собою письменник.

“Дитячі” неологізми, гра слів, “дитячі” помилки, каламбури служать для створення ексцентричного, гумористичного ефекту репрезентованого мовлення дітей у художньому творі.

Невідповідність дитячого мовлення загальноприйнятим традиціям і нормам часто викликає комічний ефект. Дітям особливо подобаються твори, де звичний світ постає позбавленим сенсу, де не діють загальноприйняті правила і де може статися все, за винятком того, чого не може статися.

У художньому творі Льюїса Керрола “Сільвія і Бруно” можна виділити дві значні групи лексичних одиниць, пов’язаних зі світом дитинства:

1) назви ігор та іграшок;

2) назви їжі.

Автор передає дитяче мовлення за допомогою фонологічних та граматичні помилок та лексико-стилістичних прийомів.

Результати досліджень дитячого мовлення є також надзвичайно корисними для всіх тих, хто стоїть перед складними завданнями моделювання процесу оволодіння мовою в будь-якій навчальній системі.

Список використаних джерел

1. Аркадьева Т.Г. Семантико-ассоциативный компонент в значении окказионализмов детской речи / Т.Г.Аркадьева // Детская речь: Проблемы и наблюдения: Межвуз. сб. научных трудов. – Л.: ЛГПИ, 1989. – С. 54–64.

2. Арушанова А.Г. Парадоксы детской грамматики / А.Г. Арушанова // Дошк. воспитание. — 1991. – N 7. – С. 47– 48.

3. Бодуэн де Куртене И.А. Избранные труды по общему языкознанию: В 2 т. / И.А. Бодуэн де Куртене. – М.: АПН СССР, 1963. – Т. 1. – С. 311.

4. Гвоздев А.Н. От первых слов до первого класса: Дневник научных наблюдений / А.Н. Гвоздев. – Саратов: СГУ, 1981. – 323 с.

5. Гюльвердиева Л.М. Окказиональные слова в речи дошкольников и младших школьников / Л.М. Гюльвердиева, А.М. Сакиев // Нач. школа. – 2000. – N 5. – С. 82–87.

6. Крутій К.Л. Дитячі оказіоналізми як продукт мовної системи / К.Л. Крутій // Дошкільна освіта. – 2009. – N 4(26). – C.34-43.

7. Кудрявцев В.Т. Как рождается субъект деятельности / В.Т. Кудрявцев, Г.К. Уразалиева // Нач. школа. Плюс – минус. – 2001. – N 1. – С. 13–22.

8. Кулешов Е.В. Предисловие / Е.В. Кулешов // Детский сборник: Статьи по детской литературе и антропологии текста. – М., 2003. – С.8-15.

9. Моісеєнко О.Ю. Дискурсно- прагматичні особливості дитячого мовлення (на матеріалі сучасної англійської мови). Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 /; Київський ун-т ім. Тараса Шевченка / О.Ю. Моісеєнко. – К., 1999.

10. Рульова О.О. Номінативний аспект дитячого мовлення (на матеріалі французької, грецької, англійської та української мов). Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.15 /; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова / О.О. Рульов. – Одеса, 2002. – 19 с.

11. Соссюр де Ф. Курс общей лингвистики: Труды по языкознанию / Ф. де Соссюр // – М.: Прогресс, 1977. – С. 58–203.

12. Ушакова Т.Н. Пути усвоения родного языка нормальным ребенком / Т.Н. Ушакова // Вопр. психологии. // 1974. – N 1. – С. 123-130.

13. Ушакова Т.Н. Принципы развития ранней детской речи / Т.Н. Ушакова // Журнал Дефектология. – 2004. – № 5. – С.4-16

14. Федоров А.В. Основы общей теории перевода / А.В. Федоров. – М., “Высшая школа”, 1983. – 303 с.

15. Цейтлин С.Н. Инновации как продукт речевой деятельности ребенка / С.Н. Цейтлин // Детская речь: Проблемы и наблюдения: Межвуз. сб. научных трудов. – Л.: ЛГПИ, 1989. – С. 64-74.

16. Цейтлин С.Н. Речевые ошибки и их предупреждение / С.Н. Цейтлин. – СПб.: МиМ, 1997. – С. 9-49.

17. Цейтлин С.Н. Язык и ребенок: Лингвистика детской речи. / С.Н. Цейтлин. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с.

18. Bates E. & G. Carnevale. New directions in research on language development. // Developmental Review, 1993, v. 13, pp.436-470.

19. Slobin D. (Ed.). The crosslinguistic study of language acquisition. 1985-1997. Vols. 1-5.

20. Werker J.F., Tees R.C. Influences on infant speech processing: Toward a new synthesis. //Ann. Rev. Psychol. 1999. 50. P. 509-535.

21. ru.wikipedia.org/wiki/Онтолингвистика

22. www.classes.ru/grammar/154.new-in-linguistics-7/source   Чарлз Фергюсон. Автономная детская речь в шести языках.

23. nbuv.gov.ua/portal/ Алексєєнко Ю.С.Лексика дитинства у казках Льюїса Керрола

24. visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2006/3(87)/ Огар Е.І. Мова дитячого літературного дискурсу: функціонально-комунікативні аспекти дослідження

25. www.literature.org/authors/carroll-lewis/sylvie-and-bruno/

26. lib.rus.ec/b/144740 Льюис Кэрролл. Сильвия и Бруно (перевод Андрея Москотельников