- •1.Поняття світогляду. Його структура та головні функції.
- •2. Історичні типи світогляду, їх головні риси
- •3. Філософія як історичний тип світогляду і своєрідна форма суспільної свідомості
- •4. Проблема людини і світу в її філософському тлумаченні.
- •5. Загальна хар-ка філософії стародавнього сходу.
- •6. Головні етапи розвитку та ключові ідеї античної філософії
- •7. Загальна характеристика середньовічної філософії.
- •8. Основні риси філософії відродження
- •9. Головна проблематика філософії нового часу
- •10. Загальна характеристика німецької класичної філософії.
- •11. Основні положення філософії марксизму
- •12. Основні положення та напрямки некласичної філософії
- •13. Головні напрямки сучасної західної філософії
- •14. Філософські погляди сковороди та юркевича.
- •17. Філософське поняття матерії. Сучасні уявлення про структуру матеріального світу
- •18. Рух як спосіб існування матерії.
- •19. Простір і час як форми існування матерії
- •20. Проблема методу. Діалектика та її альтернативи
- •21. Закони діалектики
- •22. Категорії діалектики.
- •23. Свідомість. Її сутність, структура, головні чинники виникнення та розвитку
- •24. Суспільна свідомість. Її рівні та форми.
- •25. Проблема пізнання. Витоки, рівні, форми.
- •26. Проблема істини та її критеріїв
- •27. Форми та методи наукового пізнання
- •1.Емпіричні методи.
- •28. Людина як предмет філософського аналізу
- •29. Практика як специфічно людський спосіб буття.
- •30. Природа людини. Її біологічні, соціальні та духовні виміри.
- •31. Свобода як сутнісна характеристика людського буття.
- •32. Загальна характеристика проблеми сенсу людського буття
- •33. Суспільство як обєкт філософского аналізу. Специфіка соц пізнання.
- •34. Проблема детермінації суспільного процесу. Його головні чинники та субєкти.
- •35. Суспільство та природа. Динаміка взаємодії.
- •36. Соціально-етнічні спільності людей: етнос, народ, нація.
- •39. Культура. Її сутність, типологія, діалектика розвитку.
- •40. Глобальні проблеми сучасності та перспективи їх розвитку.
12. Основні положення та напрямки некласичної філософії
Осн риси: ірраціоналізм, соц песимізм, поширення містичних та релігійних симпатій, антисаєнтизм.
Шопенгауер. В основі сущого лежить ірраціональне начало, світова воля, яка існує поза простором і часом, безцільна і ірраціональна. Світ – результат об’єктивації волі. Світ страшний, бо ірраціональний, ним не керує ні закон, ні провидіння, ні розум. Життя – це страждання., причиною є безглуздість та ірраціональність. Життя людини трагічне і безрадісне. Шляхи спасіння: мистецтво як світ ілюзій та усвідомлення конечності та трагізму людського буття, приборкання власної волі. В основі наших вчинків мають лежати не егоїзм та злоба, а співчуття. Людина має стати пасивною та покірливою долі, взірцем такої настанови є стан нірвани. Людина живе, але життя для неї – ніщо.
Кіркегор. Людське існування абсолютно неповторне та самостійне. Екзистенція – неповторне існув, не може бути осягнуто за доп абстрактних понять. Почуття, переживання, емоції зводять людину з її існуванням, розкривають його найпотаємнішу суть. Істина відкрив перед нами в найкритичніші момент нашого життя, це результат відчаю, а не здивування. Стадії життєвого шляху: естетична (людина під владою почуттів, дон жуан), етична (людина керується моральними вимогами, Сократ), релігійна (приймає рішення серцем, Авраам).критерієм істинності вибору є власна переконаність людини. Готовність людини піти на муки заради свого вибору.
Ніцше. Поза межами нашого буття світ не існує. Світ завдячує своїм існуванням волі індивіда, який прагне, думає, переживає. Воля до влади – основний критерій добра і зла. Добре те, що зміцнює владу. Зміни, що відбуваються у світі, не знають прогресу. У кращому випадку все повертається на круги своя (циклічність). Людина – комаха, що деградує. Раціональне пізнання неспроможне пізнати істину, немає фактів, ї лише їх інтерпретації. Важливо не те, щоб інтерпретації відповідали істині, а щоб вони допомагали вирішувати практичні завдання. Слід відновити аристократичну мораль, коли владу мали кращі – аристократи. Людина має право створити власний імператив.. надлюдина – сильна і смілива, може взяти на себе вирішення тих проблем, які роздавлять пересічну людину. Перспективи людського суспільства: створення союзу європейських народів, захоплення влади соціалістами, посилення влади держави, війни за світове панування, протистояння між Європою та Росією, німці обєднають Європу і створять умови для появи надлюдини. Розвиток масової культури, індустрії відпочинку.
Фрейд. Досліджує духовні механізми, які зумовлюють вчинки людини. 3рівневе тлумачення людини: я, воно, понад-я. якщо перемагає принцип реальності, витиснутий тип особистості, Достоєвський. Якщо принцип задоволення, сублімований тип особистості, Гітлер. Пізнання несвідомого – анамнезіс, застосовував гіпноз, асоціації, жарти, сновидіння, мрії, фантазії, помилкові дії. Найважливіший постулат теорії Фрейда – визначальна роль сексуальних потягів поняття лібідо –це ерос, інстинкт життя. Другий інстинкт – танатос – смерті. Зведення вчинків до природженої сексуальності доповнюється зведенням минулого до майбутнього. Сублімація – перехід сексуальної енергії назад у підсвідоме, відхилення від прямої мети та спрямування на несексуальні (соціальні) цілі.