- •Біологія
- •1. Пояснити, що таке симбіоз, навести приклади; пояснити роль азот фіксуючих бактерій у бобових рослин.
- •2.Сформулювати основні постулати клітинної теорії.
- •3.Розглянути будову рослинної клітини та її відмінності від тваринної.
- •4.Проаналізувати хімічний склад клітини.
- •5. Проаналізувати тканини та їх роль для живих організмів
- •6. Проаналізувати як відбувається передача спадкової інформації; вплив екологічних факторів на процеси життєдіяльності.
- •7. Описати структуру та властивості днк та рнк.
- •8.Розкрити питання ролі днк в підтриманні потоку інформації в біосистемах.
- •9.Описати функції білків, вуглеводів та ліпідів в організмі людини.
- •10.Проаналізувати питання статевого та безстатевого розмноження організмів.
- •11.Проаналізувати питання вегетативне розмноження.
- •13.Розглянути біорізноманіття як особливість функціонування біосфери.
- •14.Назвіть форми природного добору; спадкова і неспадкова мінливість.
- •Геологія з основами геоморфології
- •3. Представити загальну характеристику Землі (її форму, розміри та густину).
- •8. Визначити роль геологічної складової у формуванні екологічних умов.
- •Метеорологія і кліматологія
- •2.Визначити основні фізико-хімічні процеси, що відбуваються в атмосфері.
- •3.Проаналізувати вплив діяльності людини на зміну клімату.
- •4.Охарактеризувати впливметеорологічних величин і атмосфернихявищ на стан навколишнього природного середовища.
- •5.Визначити основні метеорологічні фактори, що впливають на процеси самоочищення в атмосфері.
- •Ґрунтознавство
- •1.Охарактеризувати морфологічні ознаки ґрунтів та їх значення.
- •2. Розглянути основні та другорядні фактори ґрунтоутворення
- •3.Охарактеризувати процеси, що призводять до деградації грунтів.
- •4.Проаналізувати механічний склад ґрунтів, методи визначення та сільськогосподарське значення.
- •5. Проаналізувати умови формування гумусу як головного чиннику родючості грунтів.
- •7.Проаналізувати сорбційну здатність ґрунту та її екологічне значення.
- •8.Розглянути кислотність (лужність) ґрунтів: види, фактори формування та вплив на продуктивність ґрунту.
- •9. Проаналізувати суть та принципи бонітування ґрунтів.
- •10.Розкрити поняття родючості ґрунту та назвати методи підтримки родючості ґрунтів.
- •Основи загальної екології
- •1.Визначити основні положення вчення в. Вернадського про біосферу Землі.
- •2.Дати визначення біосфери; назвати її орієнтовні межі і описати структуру.
- •3.Проаналізувати колообіг речовин та перетворення енергії.
- •5.Проаналізувати соціальні аспекти екології.
- •6.Визначити основні закони аутоекології.
- •7.Проаналізувати склад і функціонування біосфери.
- •8.Дати визначення і коротко охарактеризувати наступні поняття: продуценти, консументи, редуценти.
- •9.Дати визначення екосистеми; назвати її складові компоненти.
- •10.Охарактеризувати проблему забруднення довкілля від авіаційного транспорту.
- •11.Проаналізувати вплив шуму на довкілля і людину.
- •12.Охарактеризувати антропогенні забруднення довкілля, навести їх класифікацію.
- •13.Розкрити основний зміст Закону України про охорону довкілля.
- •14.Проаналізувати питання міжнародного співробітництва в галузі екології.
- •15.Проаналізувати глобальні проблеми довкілля.
- •Моніторинг і методи вимірювання параметрів нс
- •3. Проаналізувати регіональний рівень моніторингу довкілля.
- •4. Проаналізувати локальний та об’єктовий рівні моніторингу.
- •5. Визначити поняття про кризовий моніторинг довкілля та його завдання.
- •6. Визначити поняття про загальний моніторинг довкілля та його завдання.
- •7. Визначити основні законодавчі документи у сфері системи Державного моніторингу довкілля України.
- •8.Визначити основні суб’єкти державної системи моніторингу довкілля та коротко охарактеризувати їх.
- •9. Визначити основні об’єкти державної системи моніторингу довкілля.
- •10. Розглянути атмосферне повітря як об’єкт державної системи моніторингу довкілля.
- •11. Розглянути поверхневі і підземні води як об’єкти державної системи моніторингу довкілля.
- •12. Розглянути земельний фонд як об’єкт державної системи моніторингу довкілля.
- •14. Сформулювати поняття про програми моніторингу довкілля та навести приклади.
- •15. Навести приклади класифікацій приладів для дослідження параметрів навколишнього середовища.
- •Моделювання та прогнозування стану довкілля
- •1. Визначити види нормування антропогенного навантаження на пс.
- •2. Проаналізувати санітарно-гігієнічне нормування антропогенного навантаження наПс.
- •3. Проаналізувати нормування якості атмосферного повітря. Визначити екологічні нормативи викидів шкідливих речовин.
- •4. Визначити комплексний індекс забруднення атмосферного повітря.
- •5. Назвати методи оцінювання якості води.
- •6. Визначити нормативні показники якості ґрунту.
- •7. Охарактеризувати принципи нормування вмісту шкідливих речовин у ґрунті.
- •8. Проаналізувати шум як одну із форм фізичного (хвильового) забруднення довкілля.
- •10. Проаналізувати питання нормування в галузі радіаційної безпеки.
- •Урбоекологія і техноекологія
- •6.Визначити комплекс заходів щодо поліпшення якості міського середовища та його рекреаційних можливостей.
- •8.Охарактеризувати техногенний вплив на довкілля об’єктів теплоенергетики
- •9.Охарактеризувати техногенний вплив на довкілля об’єктів гідроенергетики.
- •10.Охарактеризувати техногенний вплив на довкілля об’єктів нафтогазової і вугільної промисловості.
- •Ландшафтна екологія
- •2 Дати визначення ландшафту та навести різні приклади
- •3. Дати визначення антропогенного ландшафту та розглянути питання класифікації антропогенних ландшафтів за Мільковим.
- •4.Охарактеризувати принципи ієрархічного підходу до класифікації ландшафтів.
- •5. Навести класифікацію ландшафтів за ступенем господарської цінності
- •6. Проаналізувати клас антропогенних сільськогосподарських ландшафтів укр..
- •7. Проаналізувати клас антропогенних промислових ландшафтів укр..
- •8. Охарактеризуйте питання водного балансу ландшафту.
- •9. Проаналізувати клас антропогенних водних ландшафтів укр..
- •10. Розглянути питання самовідновлення ландшафтних комплексів.
- •Екологічне право
- •1. Визначити поняття, джерела і об’єктиекологічного права України.
- •2. Сформулювати основніположенняекологічного права.
- •3. Визначити екологічні права та обов'язкифізичних та юридичнихосібУкраїни.
- •4. Проаналізувати питання відповідальності за порушенняекологічногозаконодавства.
- •5.Визначити форми власності на природні ресурси в Україні.
- •Управління природоохоронницькою діяльністю
- •Економіка природокористування
- •3.Принципи визначення плати за використання природних ресурсів та її розподіл
- •4.Охарактеризувати соціально-економічну ефективність природоохоронних заходів.
- •5.Проаналізувати економічні механізми стимулювання природоохоронної діяльності
- •Екологічна експертиза
- •1.Визначити об’єкти державної екологічної експертизи
- •3. Визначити права та обов’язки замовників екологічної експертизи.
- •4. Проаналізувати основні принципи екологічної експертизи.
- •Екологія людини
- •1.Проаналізувати біосоцільний процес активного пристосуванн ялюдини до навколишньог осередовища.
- •2.Розглянути «зусилля», які витрачає організм під час адаптації.
- •3.Визначити, що розуміється під здоров’ям згідно визначенням вооз.
- •4.Приблизно на скільки відсотків залежить здоров’я людини від стану навколишнього середовища згідно із сучасними уявленнями.
- •5.Розглянути питання стосовно того, що має надходити в організм людини з їжею.
- •6.Проаналізувати питання патологічного стану організму людини, пов'язаного із недостатнім або надлишковим надходженням в нього мікроелементів.
- •7.Зазначити наслідки для здоров’я людини пов’язані із накопиченням низьких доз свинцю в організмі.
- •8.Зазначити наслідки для здоров’я людини пов’язані із накопиченням низьких доз опромінення в організмі.
- •10.Визначити основні аспекти впливу урбанізованого середовища на здоров’я людини.
- •Заповідна справа
- •1.Визначити, у чомуполягаютьосновнізавданняекологічноїмережі та їїзначення.
- •2.Визначити, якітериторії та об'єктивідносяться до водоохоронних та охарактеризуватиїх.
- •3.Охарактеризувати роль природоохороннихзахиснихсмуг. Визначитивимоги до їхоблаштування.
- •4.Назватиосновнізасобизбереженнятериторій та об'єктів природно-заповідного фонду.
- •5.Проаналізувати роль та значення водно-болотнихугідь в підтриманніекологічноїрівноваги.
- •Радіоекологія
- •1. Захист шляхом використання матеріалів.
- •2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.
- •3. Захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація).
- •Паливно – мастильні матеріали
3.Охарактеризувати процеси, що призводять до деградації грунтів.
Деградація ґрунтів – це зменшення їх родючості або втрата властивостей, характерних їм як природному тілу (підкислення, засолення, вилуговування, ерозія, підтоплення, заболочення, забруднення, опіщанення тощо).
Господарськадіяльністьлюдини (антропогенний фактор) є основною причиноюдеградаціїґрунтів.Коли господарськадіяльністьлюдини не перевищуєекологічнодопустименавантаження на грунт, він не деградує. Але вартопереступитицейпоріг, як грунт починаєдеградувати. Потрібночіткоусвідомити, щодеградованіземлідужеважко, а інодізовсімнеможливовідродити.
Залежно від характеру й тривалості процесів руйнування верхніх шарів ґрунту та материнської породирозрізняють геологічну ерозію і ерозію прискорену. Остання часто посилюється в зв'язку згосподарською діяльністюлюдини.
Геологічна ерозія ─ це природний процес, який відбувається протягом геологічних епохі завдяки якому сформувався сучасний характерземної поверхні. Головні фактори, що зумовлюють геологічну ерозію іопади,вітер, крутизна схилу,температурніколивання,фізичні властивості порід, часткове підняттяземної кориіземлетруси. В нашихширотахця ерозія не є небезпечною для сільського чилісового господарства, бо швидкість процесу руйнування ґрунту дорівнює швидкості процесуґрунтоутворення. Небезпечніший цей вид ерозії впустелях, де відсутній рослинний покрив, і ніщо не може перешкодити вітру, який зносить верхні шари ґрунту.
Шкоди народному господарствузавдає водна та вітрова ерозія.
Водна ерозія буває внаслідок змивання й вимивання частин ґрунту опадами, талимита проточними водами. Вона залежить від кількості й інтенсивності опадів,рельєфу, властивостейґрунту, рослинного покриву.
Небезпека водної ерозії полягає не лише в зниженні родючості орного горизонту, а й замулюванні річок, ставків, водойм,заплавнихземель. Цей вид ерозії поширений на схилах, переважно розораних, і найнебезпечніший угірських ландшафтах, в яких знищений лісовий покрив.
Дуже небезпечна яружна ерозія. Ліквідувати її можна лише залісненнямта будівництвом спеціальнихгідротехнічних споруд.
При річковій ерозії внаслідок швидкої течіїводи зноситься ґрунт з дна річок і незакріплених берегів. Щоб запобігти цьому, треба оберігати лісові насадження в прирусловій смузі, закріплюватиберегиза допомогою спеціальних гідротехнічних прийомів.
Вітрова ерозія поширена там, де немає перешкод сильним вітрам, і де відсутній природний рослинний покрив, що захищає поверхневі шари ґрунту, розораного на великих площах. Локальна вітрова ерозіяспостерігається і на безструктурних піщаних ґрунтах. Особливо небезпечні піски біляозерта на узбережжяхморів, де часто дмуть сильнівітри.
4.Проаналізувати механічний склад ґрунтів, методи визначення та сільськогосподарське значення.
Всі види ґрунтів (за винятком торф'яних) по механічному складі ділять на глинисті, піщані, суглинні й супіщані. Основою для такого розподілу служить кількісне співвідношення глинистих (розміром, що втримуються в ґрунті, менш 0,01 мм) і піщаних (розміром більше 0,01 мм) мінеральних часток. Механічний склад можна визначити, скачуючи вологий ґрунт між долонями. Якщо грудка ґрунту скачується в паличку або ковбаску, що при згортанні в кільце не розтріскується, виходить, ґрунт глиниста, якщо на згині утворяться тріщини або зразок ламається - ґрунт суглинна. Із супіщаних ґрунтів скачати паличку й зробити кільце неможливо.
Піщані й супіщані ґрунти називають легкими й теплими: вони швидше прогріваються, їх легко обробляти. Глинисті й суглинні ґрунти називають холодними й важкими.
Кращі ґрунти для вирощування плодових й овочевих рослин - суглинні й супіщані. Вони досить вологоємні й повітропроникні, родючість їх можна поліпшити систематичним внесенням органічних і мінеральних добрив.
Ґрунти піщані і глинисті не можуть забезпечити високий урожай рослин без попереднього окультурення. Для піщаних ґрунтів характерна незначна волого утримуюча здатність, розчинні живильні речовини легко вимиваються. Через високу повітропроникність піщаних ґрунтів органічні речовини в них швидко мінералізуються (за 1-2 роки) і живильні речовини вимиваються опадами в ґрунтові води. Так що звичайним внесенням навіть більших доз гною, компосту й інших органічних добрив стабільної родючості домогтися неможливо.
Піщані ґрунти можна поліпшити, штучно створивши родючий шар. Для цього використовують спеціальний агротехнічний прийом - глинування. Він полягає в тім, що на ділянці, де припускають вирощувати плодові й овочеві культури, насипають шар глини або глинистого ґрунту товщиною 5-6 см (5-6 цебер на 1 м2), ретельно вирівнюють його, а штем - шар суглинного, супіщаного, торф'яного або дернового ґрунту. Шар ґрунту повинен бути не менш 20-25 см, щоб не вивернути назовні глину й пісок при скопуванні лопатою. Поступово родючий шар збільшують до 30-40 см. Глина не розкладається й володіє гарної водо утримуючою здатністю, внесені органічні й мінеральні добрива не вимиваються.
Таким способом окультурення піщаних ґрунтів садівникам-аматорам у Латвії, Литві й Естонії навіть на дюнних пісках удалося створити родючі ділянки, які тепер стали дійсними квітучими оазисами.
Глинисті ґрунти дуже щільні, із працею піддаються обробці, характеризуються поганою повітропроникністю, навесні поверхня їх запливає, утвориться кірка. Такі ґрунти пізно просихають. Глинисті ґрунти також мають потребу в окультуренні, тобто їх потрібно зробити більше пухкими. Для цього використовують прийом, називаний піскуванням. У ґрунт додають звичайний річковий пісок. Вносять його під оранку або перекопку ділянки. Глинистий ґрунт, змішаний з піском, стає по фізико-механічних властивостях близької до суглинного. Внесення гною, торфу, деревних стружки сприяє її розпушенню й поліпшенню повітряного режиму. На глинистих ґрунтах при близькому заляганні ґрунтових вод доцільно вирощувати плодові й овочеві культури на грядах і гребенях.