2. Cуб'єкти, строки, порядок касаційного оскарження

Відповідно до ст. 384 КПК касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК, мають право подати особи, коло яких визначено у ст. 348 КПК, тобто ті, які мають право подати апеляцію.

Касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК, мають право подати:

1) засуджений, його законний представник і захисник — у частині, що стосується інтересів засудженого;

2) виправданий, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав виправдання;

3) законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру, - у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

4) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;

5) обвинувачений, щодо якого справу закрито, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав закриття справи;

6) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення позову;

7) потерпілий і його представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8) цивільний позивач або його представник - у частині, що стосується вирішення позову;

9) особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду;

10) особи, які в судовому порядку оскаржили постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, за винятком випадків, встановлених законом, - у частині мотивів і підстав відмови в порушенні кримінальної справи.

Касаційну скаргу на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК, має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, або прокурор, який затвердив обвинувальний висновок.

Касаційну скаргу на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК, має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, а також Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, міст Києва і Севастополя, прирівняні до них прокурори та їх заступники в межах їх повноважень — незалежно від їх участі в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції. Таким чином, на судові рішення, вказані в ч. 2 ст. 383 КПК, не може внести подання лише прокурор, який затвердив обвинувальний висновок.

Статтею 386 КПК встановлено два види строків касаційного оскарження і внесення касаційного подання щодо рішень, передбачених відповідно частинами 1 і 2 ст. 383 КПК.

Касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК, можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови.

Касаційні скарги на судові рішення, що набрали законної сили (ч. 2 ст. 383 КПК), можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили.

Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, справа ніким не може бути витребувана із суду, який виконує судове рішення, за винятком суду касаційної інстанції.

У разі подачі скарги з пропуском, встановленого частинами першою і другою статті 386 КПК, строку і при відсутності клопотання про його відновлення скарга чи подання постановою судді визнається такою, що не підлягає розгляду. Цей строк може бути відновлений у випадках і в порядку, передбачених статтею 353 КПК.

Питання про відновлення касаційного строку на оскарження судового рішення і внесення касаційного подання відповідно до вимог статей 386 і 353 КПК повинно вирішуватися:

- у справах, передбачених ч. 1 ст. 383 КПК, — судом , який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову;

• у справах, передбачених ч. 2 ст. 383 КПК, — судом касаційної інстанції.

Особам, які вправі подати касаційну скаргу надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами справи для вирішення питання про внесення касаційної скарги (ч. 5 ст. 384 КПК).

Стаття 387 КПК передбачає, що касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК, подаються через суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу або постанову, а на інші рішення — безпосередньо до касаційного суду.

Закон також вимагає, щоб зміст касаційної скарги на рішення по справах обох категорій (частини 1 і 2 ст. 383 КПК) відповідав вимогам, зазначеним у ст. 350 КПК, а також щоб до скарги додавалося стільки копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких вона стосується. Обов'язок подавати копії скарг не поширений лише на засудженого, який перебуває під вартою. Але ні в першому, ні в другому випадках відповідно до справ, зазначених в ч. 1 ст. 383, КПК не передбачає наслідків невиконання цих вимог. Наслідки невиконання вимог ст. 350 КПК передбачені відносно касаційних скарг у справах, зазначених у ч. 2 ст. 383 КПК. Виходить, що ця норма має застосовуватися за аналогією.

Повідомлення про надходження касаційних скарг і подання на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК, здійснюється судом, який постановив оскаржуване рішення, з додержанням вимог статті 351 КПК (ч. З ст. 387 КПК). У названій статті зазначено, що це треба робити відповідно до вимог, передбачених ст. 351 КПК, а саме: про надходження скарги апеляційний суд зобов'язаний направити письмові повідомлення особам, інтересів яких стосується скарга.

Подання касаційних скарг на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК, зупиняє набрання ними законної сили.

Подання касаційних скарг на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст.. 383 КПК, не зупиняє набрання ними законної сили.

Після виконання вимог, передбачених ст. 351 КПК, суд, який постановив судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК, протягом семи діб передає справу разом з поданою скаргою і запереченнями на неї до касаційного суду і визначає дату розгляду справи, про що повідомляє сторони у справі.

Касаційну скаргу на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК, протягом тридцяти діб після надходження справи призначає до розгляду суддя касаційного суду, який виніс постанову про витребовування справи. Про призначення справи до розгляду суддя повідомляє прокуророві, а також особам, зазначеним у ст. 384 КПК, роз'яснює їм, що вони вправі подати заперечення на скаргу або ж подати власні скарги про перегляд справи у касаційному порядку.

Чинний КПК встановив, що касаційною інстанцією по перегляду кримінальних справ в Україні є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних .

Касаційні скарги на судові рішення, постановлені Апеляційним судом Автономної Республіки Крим, апеляційними судами областей, міст Києва і Севастополя, вироки районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів розглядаються колегією суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ст.. 385 КПК).