- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •2. Мета та завдання дисципліни
- •2.3. Місце дисципліни у навчальному процесі
- •3. Структура залікового кредиту курсу
- •4. Засоби контролю знань і критерії оцінки
- •Пояснення до розподілу балів
- •Розподіл балів
- •5. Перелік питань для підсумкового контролю знань
- •Заліковий модуль 1 Історія логіки та основні форми раціонального мислення
- •Заліковий модуль 2 Умовивід і основи теорії аргументації
- •6. Плани та методичні рекомендації до семінарських занять
- •Плани семінарських занять Змістовий модуль 1. Вступ до логіки
- •2 Години план
- •Література
- •Змістовий модуль 2. Поняття як форма мислення
- •Література
- •Семінарське заняття 3. Логічні операції з поняттями
- •2 Години план
- •Література
- •Змістовий модуль 3. Судження як форма мислення
- •Література
- •2 Години план
- •Література
- •Змістовий модуль 4. Умовивід як форма мислення
- •2 Години план
- •Література
- •Семінарське заняття 7. Індуктивні умовиводи і умовиводи за аналогією
- •2 Години
- •Література
- •Змістовий модуль 5. Основні закони логіки. Основи теорії аргументації.
- •Література
- •Індивідуальні науково-дослідні завдання
- •Теми індивідуальних завдань
- •Критерії оцінки індивідуальних завдань
- •6. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 1. Вступ до логіки - 2 години
- •Практикум і Предмет і значення логіки як науки
- •Змістовий модуль 2. Поняття як форма мислення - 2 години
- •Практикум іі Загальна характеристика поняття
- •Види понять
- •Відношення між поняттями
- •Операції над поняттями
- •Практикум ііі Загальна характеристика суджень
- •Прості судження
- •Складні судження
- •Практикум іv дедуктивні умовиводи Безпосередні умовиводи.
- •Складні, скорочені та складно-скорочені умовиводи.
- •Індуктивні умовиводи
- •Аналогія.
- •Змістовий модуль 5. Основні закони логіки. Основи теорії аргументації.
- •Практикум № 5 Основні закони мислення
- •Логічні основи аргументації. Логіка дискурсу.
- •1.Визначте тезу і аргументи, форму обґрунтування тези, запишіть зв’язок між аргументами і тезою у вигляді схеми.
- •Література до дисципліни
Аналогія.
1.Як ви вважаєте, чи був правий відомий російський поет В.Хлєбніков, який, зіставляючи дати знаменних подій, що відбулися в минулому, намагався вивести закон, який дозволяв би передбачати точний час, коли відбудуться майбутні знаменні події?
2.Чи є правомірними такі аналогії:
а) між боротьбою за існування в природі та конфліктами у суспільстві,
б) між державою і людським організмом,
в) між електричними та магнітними явищами,
г) між рухом рідини по судинах і кровообігом,
д) між звуковими хвилями і хвилями в рідині,
е) між Великою французькою та Великою Жовтневою революціями.
3.Чи можна ворожбу і пророкування розглядати як міркування за аналогією?
4.Проаналізуйте наведені тексти. З’ясуйте, в яких з них застосовується міркування за аналогією. Визначте їх вид, встановіть їх правильність. У прикладах, де немає висновку, спробуйте навести його:
1) Припустимо, що ми порівнюємо 2 людей: обидва вони народилися в одному й тому році, ходили до одного дитячого садка, закінчили одну й ту саму школу, причому з усіх предметів отримали однакові оцінки, обидва неодружені. Про одного з них відомо, що він майстер спорту з футболу. Отже, ....
2) В історії фізики є приклади дуже своєрідних аналогій, що зіграли разом з цим важливу роль у розвитку цієї науки. Так, І.Кеплер, який відкрив закони руху планет, уподібнював тяжіння небесних тіл взаємному коханню.
3) І.Кеплер писав про те, що Земля подібно до людини має внутрішню теплоту, в цьому переконує нас вулканічна діяльність. Відповідно до судин живого тіла, на Землі є ріки. Існує ще цілий ряд відповідностей. Але людина – жива істота, яка має душу. Отже, за І.Кеплером, Земля також має душу.
4) І.Кеплер відкрив, що Марс описує навколо Сонця траєкторію у формі еліпса. Знаючи, що між Марсом і Меркурієм, Венерою і Землею, Юпітером і Сатурном є багато спільного. Кеплер дійшов висновку, що ці планети Сонячної системи рухаються по еліптичній орбіті.
5) Було виявлено, що геологічна структура Південно-Африканського плоскогір’я має багато спільного з геологічною структурою Східно-Сибірської платформи. В алмазних жилах Південної Африки знаходили блакитний мінерал. Випадково знайшли такий самий блакитний мінерал у гирлі однієї з річок Якутії. Зробили висновок, що, ймовірно, і в Якутії є алмази. Цей висновок підтвердився. Тепер в Якутії здійснюється промисловий видобуток алмазів.
Змістовий модуль 5. Основні закони логіки. Основи теорії аргументації.
Культура мислення - 3 години
Ознаки правильного мислення.
Суперечка і дискусія як різновиди аргументації.
Логічні парадокси і софізми.
Основні закони мислення
Надзвичайно важливою і цікавою з позицій оцінки мислення є тема «Закони логіки». Першим кроком для засвоєння даної теми є усвідомлення головної ознаки законів мислення - їх об’єктивності.
Далі студент повинен ознайомитися з формальними дефініціями базових логічних законів, а також з позиціями щодо професійного чи повсякденного їх застосування.
Надзвичайно важливою частиною даної теми є питання про ознаки логічного (правильного) мислення. Знання трьох ознак, які слідують безпосередньо з чотирьох законів логіки дозволить студентові оцінювати ступінь розвиненості мислення людини взагалі і сприятиме вдосконаленню власного теоретичного пізнання зокрема.
Отримання опосередкованих, похідних знань відбувається не лише у формі умовиводу. Іншою формою здійснення цього процесу в мисленні є доказ (доведення). Він якісно відрізняється за складністю порівняно з поняттям, судженням і умовиводом - тому і розглядається окремо від них. Доведення - комплексна форма мислення, що обґрунтовує правильність суджень, істинність яких не є очевидною шляхом перетворення їх на судження очевидні.
Дана тема є надзвичайно важливою для студента, оскільки має найбезпосередніший вихід на професійну діяльність та повсякденне життя. Студент мусить ознайомитися з структурою доказу, яка є доволі простою - складовими є тема, аргумент і аргументація.
Надзвичайно важливим є засвоєння правил доказу - умов, за якими доказ треба будувати, а також видів доказу та спростування.
При вивченні теми студент навчиться відрізняти власне суперечку від дискусії, навчиться відслідковувати логічні пастки, які може застосовувати непорядна людина.
Особливою частиною теми є застосування логічного мислення у інноваційному управлінні. Виокремлення даного питання пояснюється однозначною актуальністю інноваційного управління для України.