- •Конспект лекцій навчальної дисципліни. Заліковий модуль №1 Змістовий модуль 1. Поняття права та правових явищ.
- •1. Поняття і види соціальних норм.
- •2. Поняття права, його ознаки, функції та джерела.
- •3.Система права: норми, інститути, галузі.
- •4.Правовідносини. Поняття законності та правопорядку. Правопорушення. Юридична відповідальність.
- •Змістовий модуль 2. Поняття, ознаки і форми держави. Правова держава.
- •1. Поняття держави, її ознаки та функції.
- •2.Історичні типи держави.
- •3.Форми держави.
- •4. Правова держава.
- •Змістовий модуль 3. Конституційне право - головна галузь національного права України.
- •1.Загальні засади демократичного конституційного ладу України
- •2. Конституційні права, свободи та обов'язки громадян України, гарантії їх дотримання
- •3. Народовладдя в Україні та форми його здійснення. Види референдумів. Виборче право та виборча система в Україні
- •Заліковий модуль 2 Змістовий модуль 4. Основи адміністративного права України.
- •1. Адміністративне право України: поняття і предмет правового регулювання
- •2. Адміністративні правопорушення: поняття та ознаки
- •3. Склад адміністративного правопорушення. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
- •4. Адміністративні стягнення: поняття і види. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
- •Змістовий модуль 5. Основи кримінального права План
- •1. Поняття кримінального права, його принципи, джерела та система
- •2. Поняття злочину, його види та стадії
- •3. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •4. Покарання, його цілі і види
- •5. Загальна характеристика злочинів в сфері господарської діяльності; злочинів проти життя, здоров’я, волі, честі і гідності особи; злочинів проти власності; злочинів у сфері службової діяльності.
- •Заліковий модуль 3. Змістовий модуль 6. Цивільне права як галузь права. Цивільні правовідносини.
- •1.Цивільне право України: поняття, предмет правового регулювання та система. Цивільне законодавство
- •2.Цивільно-правові відносини та їх елементи. Суб’єкти цивільно-правових відносин
- •3.Об’єкти цивільно-правових відносин. Здійснення цивільних прав та виконання юридичних обов’язків
- •4. Поняття, види та форма правочинів
- •5. Представництво і довіреність. Строки в цивільному праві.
- •1. Поняття сімейного права, його принципи та джерела. Сімейне законодавство України
- •2. Укладення та припинення шлюбу
- •3. Права та обов’язки подружжя
- •4. Права та обов’язки батьків і дітей за законодавством України
- •Заліковий модуль 4. Змістовий модуль 8. Основи трудового права
- •1. Поняття, предмет, принципи та функції трудового права Суб’єкти трудового права
- •2. Колективні договори і угоди. Колективні трудові спори (конфлікти)
- •3. Поняття, зміст та сторони трудового договору. Підстави припинення трудового договору
- •4.Робочий час. Час відпочинку. Оплата праці.
- •5. Поняття трудової дисципліни, методи її забезпечення та дисциплінарна відповідальність. Поняття, види, підстави та порядок застосування матеріальної відповідальності
- •Змістовий модуль 9. Основи природоохоронного законодавства.
- •2. Поняття та склад екологічних правовідносин
- •3. Механізм забезпечення екологічної безпеки в Україні
- •4. Юридична відповідальність за порушення екологічного законодавства
Конспект лекцій навчальної дисципліни. Заліковий модуль №1 Змістовий модуль 1. Поняття права та правових явищ.
План
1. Поняття і види соціальних норм.
2. Поняття права, його ознаки, функції та джерела.
3.Система права: норми, інститути, галузі.
4.Правовідносини. Поняття законності та правопорядку. Правопорушення. Юридична відповідальність.
1. Поняття і види соціальних норм.
Будь-яка спільність людей, а тим більше суспільство в цілому, вимагає певної внутрішньої організації, узгодженості та упорядкованості, відповідних правил людських стосунків і поведінки.
Упорядкування суспільних відносин або соціальне регулювання здійснюється за допомогою соціальних норм – правил поведінки загального характеру, що регулюють різні сфери суспільних відносин, маючи зміст, зумовлений рівнем економічного, соціального і культурного розвитку суспільства, та забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу. Оскільки суспільне життя складне і різноманітне, то соціальні норми відрізняються одна від одної не лише за регульованими сферами суспільних відносин, а й за способами свого встановлення та забезпечення. За сферами суспільних відносин розрізняють політичні, економічні, організаційні, культурні, естетичні, соціально-технічні та інші норми. За способами встановлення і забезпечення соціальні норми поділяються на норми права, норми моралі, звичаї, традиції, норми об’єднань громадян, релігійні норми. Крім того соціальні норми поділяються на усні та письмові; свідомі та стихійні, а також залежно від того чим забезпечується їх виконання (внутрішнім переконанням суб’єктів, об’єднаннями громадян, суспільством чи державою).
Серед усіх соціальних норм найбільш поширеними і значущими для суспільства є мораль і право. Мораль і право відрізняються належністю та мають ряд спільних рис. Їх єдність засновується на тому, що обидва засоби соціального регулювання є соціальними нормами, існують у реальній поведінці людини, мають основним змістом права та обов’язки, протидіють свавіллю і беззаконню, певним чином встановлюються, закріплюються та гарантуються. Але наявність цих рис не означає повної тотожності норм права та моралі, кожна з яких виконує своєрідні функції у процесі впорядкування суспільних відносин. Вони й визначають відмінності вказаних норм. Право існує лише в соціально неоднорідному суспільстві, в межах якого виникає держава, а мораль існує як у державному, так і додержавному суспільстві.
Право регулює лише найважливіші суспільні відносини, а мораль такі відносини, які здебільшого не регулюються правом (дружба, кохання). Право має, як правило, письмовий характер та існує у формі офіційного документа, а моральні норми існують в основному в усній формі. Правові норми поширюються на громадян держави та осіб, які перебувають на її території, а моральні лише на те населення або соціальну групу, яка дотримується саме цих моральних норм.
Право має обов’язковий характер, а моральні норми виконуються лише у випадку авторитетності норми для суб’єктів. Право реалізується за допомогою спеціальних органів держави, а мораль гарантується суспільством у цілому, а не окремими його структурами. Порушення правових норм веде до застосування одного з видів юридичної відповідальності, а наслідком порушення норм моралі є застосування засобів громадського впливу, які не мають примусового характеру. Отже, мораль і право характеризуються як спільним призначенням у процесі регулювання суспільних відносин, так і різним впливом та значенням у забезпеченні системності суспільства.
Правові норми розподіляються на окремі види за певними суттєвими ознаками, які визначають специфічну роль кожного різновиду норм у процесі регулювання суспільних відносин.
1. За функціями:
– регулятивні норми, що визначають зміст суб’єктивних юридичних прав і обов’язків та умови їх дії, наприклад, норма, що визначає порядок укладення шлюбу; – охоронні норми, що визначають умови застосування до суб’єкта засобів державно-примусового характеру у випадку скоєння правопорушення, а також зміст цих засобів.
2. За галузями права визначають норми конституційного, адміністративного, трудового, цивільного, кримінального та інших галузей права. 3. За юридичною силою розрізняють норми законів і підзаконних актів.
4. За характером правил поведінки: – зобов’язуючі норми, що встановлюють обов’язок вчиняти позитивні дії (норма про сплату за проїзд у міському транспорті); – уповноважуючі норми, що дають учасникам правовідносин можливість здійснювати конкретні дії з метою задоволення своїх інтересів (право отримати певний рівень освіти); – заборонні норми, що встановлюють заборону вчиняти недозволені дії чи зловживати правом (заборона переходити вулицю на червоне світло). Існує також поділ норм на загальні та спеціальні; постійні та тимчасові; імперативні та диспозитивні, а також на загальні, відомчі, місцеві та локальні.