- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Завідувач кафедри
- •Ухвалено
- •Опис предмета навчальної дисципліни «Релігієзнавство»
- •2. Мета і завдання дисципліни «Релігієзнавство», її місце у навчальному процесі
- •1. Мета вивчення дисципліни
- •2.Завдання дисципліни
- •3. Місце дисципліни у навчальному процесі
- •Структура залікового кредиту дисципліни
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам Розподіл балів
- •Пояснення до розподілу балів
- •Основні критерії оцінювання:
- •Перелік питань до поточного контролю знань з дисципліни “Релігієзнавство”
- •План семінарського заняття
- •Семінарське заняття 2. Родоплемінні релігії первісної епохи
- •Теми доповідей на міні конференції
- •Семінарське заняття 9. Нетрадиційні релігії хх століття План:
- •Теми доповідей на міні конференції
- •Основна література:
- •Методична література до дисципліни:
- •Додаткова література:
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення студентами матеріалу дисципліни «релігієзнавство»
- •Завдання для самостійної роботи заліковий модуль і. Стародавні форми релігійної культури
- •Заліковий модуль іі. Світові релігії: історія і культура
- •Індивідуальні науково-дослідні завдання
- •Заліковий модуль і. Стародавні форми релігійної культури
- •Заліковий модуль 2. Світові релігії: історія і культура
- •Список літератури до дисципліни:
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
Кафедра філософії і психології
Робоча навчальна програма
з дисципліни «Релігієзнавство»
галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво»
напрями підготовки:
6.030507 «Маркетинг» 6.030508 «Фінанси і кредит»
6.030509 «Облік і аудит»
форма навчання: денна
курс: ІІІ (згідно з інтегрованими планами навчання)
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні вченої ради ДонДУУ
Рішення 10/15
від 21.06.2012
|
Донецьк – 2012
Робоча навчальна програма з дисципліни «Релігієзнавство» призначена для студентів галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво», напрямів підготовки 6.030507 «Маркетинг», 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит», освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр; форма навчання: денна; курс: ІІІ (згідно з інтегрованими планами навчання)
Дисципліна розрахована на 72 години, з них 36 годин аудиторної роботи, в тому числі 18 годин – лекційні заняття, 18 годин – семінарські заняття, 18 годин самостійної роботи, 18 годин індивідуальної роботи для студентів денної форми навчання;
Укладачі:
к.філос.н., доцент І.В. Сабірзянова
викладач О.О. Пасько
Голова ПМК з філософії
к.філос.н., доцент І.В. Сабірзянова
Завідувач кафедри
д.держ.упр., професор Н.Г. Діденко
Ухвалено
на засіданні кафедри
філософії і психології
Протокол № 13
від 06.06.2012
Опис предмета навчальної дисципліни «Релігієзнавство»
Предмет: історично змінні форми співвідношення буття і духовності, матерії та духу, закони і форми мислення.
Курс
|
Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика навчальної дисципліни |
Денна форма навчання
Кількість кредитів, відповідних ECTS - 1,5 Залікових модулів: 2 Змістових модулів:7 Загальна кількість годин: 72 Тижневих годин: 2 |
галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво»,
напрями підготовки: 6.030507 «Маркетинг»
6.030508 «Фінанси і кредит»
6.030509 «Облік і аудит»
ОКР «бакалавр» |
За вибором Рік підготовки: ІІІ Семестр V Лекції: 18 годин Семінари: 18 годин Самостійна робота: 18 годин Індивідуальна робота: 18 годин Форми та засоби контролю знань: модульний контроль, підсумковий контроль (залік)
|
Передмова до навчального модуля «Релігієзнавство»
Релігія – один з вихідних варіантів пошуку змісту світобудови, спроба його розуміння і тлумачення. Для релігії мир завжди має розумний сенс і ціль. Тому адекватний погляд на неї, без зайвої ідеологічної упередженості, свідчить про те ще феномен релігії який надає людині саме як розумної істоті абсолютні життєві (екзистенційні) смисли являє собою загальнолюдську потребу і виходячи з цього – універсалію культури. Такі мислителі як М. Бердяєв, П. Флоренській та ін. звертаючи увагу на очевидне етимологічне споріднення термінів “культ” і “культура” і підкреслюючи саме сакральні витоки виникнення культури, стверджують що релігія є першоосновою виникнення антропологічного феномену культури. У всякому разі релігія як невід’ємна складова культури притаманна всім народам (історія людства взагалі не знає жодного народу у якого були би відсутні релігійні вірування).
Ніколи не слід спрощувати сутність релігії і релігійного світогляду: за ним багато-тисячолітня духовно-культурна традиція, що живить собою найвищі творчі досягнення людства. Специфіка релігійного світогляду полягає у тому що вихідним початком миру, його серцевиною, його епіцентром, свого роду абсолютною крапкою відліку серед відносності й плинності різноманіття всього існуючого є ідеал Бога. Він надає цілісність існування Всесвіту, направляє хід світової історії й установлює морально-етичну санкцію вчинків людини. І нарешті, в особі Бога мир має “вищу інстанцію”, джерело сили й допомозі, що надає людині сенс життя і фундаментальну життєву опору.
Не випадково релігія стає предметом наукового вивчення, включається в загальну картину миру, аутентичну сучасному розвитку цивілізації. Вододіл між наукою й релігією проходить відповідно до проблеми співвідношення в цих галузях культури розуму й віри. У науці переважає розум, але й у ній має місце віра, наприклад, в безмежні пізнавальні можливості розуму, без якої просування пізнання неможливо (наприклад, А. Ейнштейн вважав, що наука без релігії збиткова). Наука не винятково раціональна, у ній має місце й інтуїція, особливо на стадії формулювання гіпотез. З іншого боку, і розум, особливо в теологічних дослідженнях, залучався для обґрунтування віри, навіть для онтологічних доказів буття Бога (Ф. Аквінський). І взагалі взаємодоповнюючий характер науки й релігії має свою давню історію. У принципі розпалення ворожого антагонізму між релігією й наукою, між “правовірними” й “єретиками” як з боку фанатиків-фундаменталістів, так і з боку “войовничих атеїстів”, настільки ж аморально й свідчить про відсутність культури, як і розпалення міжособистісної, міжстанової, міжконфесійної, а тим більше класової, національної й расової ненависті. Не випадково періоди релігійної або атеїстичної нетерпимості збіглися з найбільш похмурими періодами історії, як це демонструють інквізиційні трибунали або революційні катаклізми, жертвою яких стає культура. І тому релігія повинна бути піддана дослідженню з позицій науки. Наукове знання про релігію є об’єктивним і відрізняється від ідеологічного, котре припускає суб’єктивно-одномірну оцінку, з позицій апології або дискредитації тих чи інших форм прояву феномена релігії та її конфесійних відгалужень.
Дана програма курсу релігієзнавства є спробою запропонувати основні проблеми цієї дисципліни у вигляді визначеної системи. Програма знайомить з базовими засадами релігієзнавства. Це відносно нова галузь комплексного гуманітарного знання, що виникла в другій половині XIX в. на стику філософії, антропології, етнографії, археології, мовознавства, порівняльної міфології й фольклористики. Із самого початку релігієзнавство поставило своїм завданням не апологію тих або інших релігійних догматів, а всебічне дослідження всієї розмаїтості релігій світу. Вивченням релігії з різних точок зору займаються також антропологи, філологи, історики, правознавці, соціологи, психологи й філософи, вносячись значний внесок у розвиток нової науки. На рубежі XIX-XX сторіч у релігієзнавстві складається ряд дисциплін, щодо яких прийняте відносити філософію релігії, психологію релігії й соціологію релігії, історію релігії, остаточно визначається коло проблем, специфічних для цих дисциплін і для релігієзнавства в цілому. Сучасне релігієзнавство конституюється як самостійна галузь наукового знання зі своїм цілком певним предметом – релігією як складовою частиною культури в самому широкому її розумінні. Сучасне релігієзнавство вивчає релігію в реальному континуумі культури, у її взаємозв’язку з іншими областями життя й діяльності людини. Освоєння релігієзнавства важливо для становлення людини саме як особистості, для формування її світоглядних горизонтів, ціннісних пріоритетів, моральних орієнтирів, духовної культури.