311. Поняття "здоров'я людини" як індивідуума (біолого-соціальне поняття) - це:

A. Стан організму людини, при якому він здатний повноцінно виконувати свої біологічні та соціальні функції.

B. Стан організму людини, коли всі його функції врівноважені з навколишнім середовищем.

C. Стан повного соціального, біологічного та психологічного благополуччя людини (одночасно з відсу-

тністю хвороби чи фізичних дефектів).

D. Умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом демографічних пока-

зників, захворюваності, фізичного розвитку і інвалідності та частоти донозологічних станів.

E. *Це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя людини, а не тільки відсутність

хвороб та фізичних недоліків.

312. При вiл-iнфекцiї снід є:

A.* Кiнцевою стадією хвороби.

B. Першим проявом хвороби.

C. Синдромом, що зустрічається рідко.

D. Синдромом, який при ВІЛ-інфекції не зустрічається.

48

E. СНІД нічого спільного з ВІЛ-інфекцією не має.

313. У процесі аналізу стану здоров’я вивчаються чинники ризику хвороби чи смерті. Що є фактором

ризику хвороби чи смерті?

A. Безпосередня причина хвороби чи смерті.

B. *Ендо- або екзогенний додатковий несприятливий вплив на організм, який підвищує ймовірність виник-

нення захворювання чи смерті.

C. Рівень специфічних антитіл у сироватці крові та артеріальна гіпертензія.

D. Спосіб життя, стан навколишнього середовища.

E. Стан навколишнього середовища, психоемоційна нестійкість.

314. До ендогенних керованих факторів ризику інфаркту міокарду належать:

A * Артеріальна гіпертензія.

B Спосіб життя, стан навколишнього середовища.

C Вік.

D Стать.

E Спадковість.

315. До екзогенних керованих факторів ризику гіпертонічної хвороби належать:

A. Психоемоційна нестійкість.

B. Стать.

C. *Спосіб життя, стан навколишнього середовища.

D. Рівень неспецифічних антитіл.

E. Стан навколишнього середовища, рівень неспецифічних антитіл.

316. Коефіцієнт життєстійкості населення будь-якої країни визначається з урахуванням:

A. Середньої тривалості належного життя та показників перинатальної смертності.

B. Відсотка бюджетних витрат на соціальні, економічні та медичні програми та особливостей вікової струк-

тури населення.

C. Перинатальної смертності та вікової структури населення.

D. *Середньої тривалості належного життя, відсотка бюджетних витрат на соціальні, економічні та медичні

програми, якості продуктів харчування, показників смертності немовлят.

E. Смертності немовлят та вікової структури населення.

317. Значення коефіцієнта життєстійкості населення знаходиться у межах (у балах):

A. Восьми - десяти балів.

B. Шести - восьми балів.

C. Чотирьох – п’яти балів.

D. *Одного - чотирьох балів.

E. П'яти - семи балів.

318. Критичне значення коефіцієнта життєстійкості населення України знаходиться на рівні (у балах):

A. *Один бал B. Два бали C. Три бали D. Чотири бали E. П'ять балів

319. Які категорії населення об'єднують в собі групи здоров'я?

A. Здорових, часто і тривало хворіючих.

B. Практично здорових і тих, що знаходяться під диспансерним лікарським спостереженням.

C. Хворих на гострі захворювання та таких, що вимагають постійного динамічного лікарського спостереження.

D. Хворих на хронічні захворювання в стані субкомпенсації, компенсації та декомпенсації.

E. *Здорових, практично здорових та таких, що вимагають постійного динамічного лікарського спостереження.

320. Чи може ВIЛ знаходитись у вільному (поза клiтиною) стані в бiологiчних рiдинах організму?

A. Нi.

B. *Так.

C. Так, з початку хвороби.

D. Так, в розпалi хвороби.

321. Первинна профілактика захворювань включає:

A. Попередження подальшого розвитку хвороби та ускладнень хвороби.

49

B. *Попередження виникнення захворювань та впливу факторів ризику.

C. Оптимізацію способу життя.

D. Поліпшення соціально-економічних умов.

E. Медико-санітарну допомогу хворим на запальні гострі хвороби.

322. Вторинна профілактика захворювань включає:

A. Попередження виникнення захворювань та впливу факторів ризику.

B. Оптимізацію способу життя.

C. Поліпшення соціально-економічних умов.

D. *Попередження подальшого розвитку та ускладнень хвороби.

E. Медико-санітарну допомогу хворим на запальні гострі хвороби.

323. Лікувально-профілактична допомога на первинному рівні медичного забезпечення передбачає:

A. Лікування в спеціалізованих відділеннях.

B. Лікування основних найбільш поширених захворювань, проведення оздоровчих заходів.

C. Направлення хворого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.

D. Просту діагностику, гігієнічне виховання населення.

E. *Консультацію лікаря загальної практики (сімейного), просту діагностику, направлення хворого для на-

дання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.

324. Лікувально-профілактична допомога на вторинному рівні медичного забезпечення поєднує:

A. Направлення хворого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.

B. Просту діагностику, гігієнічне виховання населення.

C. Консультацію лікаря загальної практики (сімейного), просту діагностику, направлення хворого для надан-

ня спеціалізованої та високо спеціалізованої допомоги.

D. *Кваліфіковане консультування, діагностику та лікування лікарями-спеціалістами.

E. Лікування основних найбільш поширених захворювань.

325. Лікувально-профілактична допомога на третинному рівні медичного забезпечення населення на-

дається лікарями або групою лікарів, що мають відповідну підготовку за конкретними вузькими спеціа-

льностями в галузі:

A. *Складних щодо діагностики і лікування хвороб та хвороб, що рідко зустрічаються.

B. Проведення профілактичних оглядів.

C. Проведення диспансеризації.

D. Простої діагностики та гігієнічного виховання населення.

E. Лікування основних найбільш поширених захворювань.

326. Який показник діяльності закладів охорони здоров'я належить визначити, використовуючи мо-

делі кінцевих результатів:

A. Рівень якості лікування.

B. Рівень якості диспансеризації.

C. *Коефіцієнт досягнення результату.

D. Коефіцієнт ефективності.

E. Рівень якості хірургічних втручань.

327. Який із перерахованих показників якості медичного забезпечення населення містить медичну,

соціальну та економічну ефективність роботи лікувально-профілактичних закладів:

A. Рівень якості лікування.

B. Рівень якості диспансеризації.

C. Коефіцієнт досягнення результату.

D. *Коефіцієнт ефективності.

E. Рівень якості хірургічних втручань.

328. Що прийняте за основу оцінки якості діяльності системи охорони здоров'я в умовах ринку:

A. Забезпеченість населення лікарняними ліжками.

B. Забезпеченість населення лікарями.

C. *Кінцевий результат з урахуванням стану здоров'я населення.

D. Обсяг фінансування на 1 жителя в рік.

50

E. Число відвідувань амбулаторно-поліклінічних закладів пацієнтами.

329. Для оцінки якості кінцевих результатів використовують:

A. Моделі кінцевих результатів (МКР), показники, які характеризують здоров'я населення у розрізі окремих

територій.

B. Число ліжко-днів, проведених хворими у стаціонарі, шкалу для оцінки результатів діяльності.

C. Медико-економічні стандарти (МЕС).

D. Число лабораторно-інструментальних досліджень, стандарти якості.

E. *Моделі кінцевих результатів (МКР), медико-економічні стандарти (МЕС), стандарти якості.

330. Головний лікар поліклініки дав завдання сімейному лікареві вивчити патологічну ураженість насе-

лення N-ною хворобою на закріпленій сімейно-територіальній ____________лікарській дільниці. Згідно якого облікового

документу визначається патологічна ураженість населення на сімейно-територіальній лікарській дільниці?

A. За журналом профілактичних оглядів.

B. Статистичного талону для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів (ф. № 025-2/о) зі знаком “+” і “-“.

C. Медичної карти стаціонарного хворого (ф. № 003/о).

D. *Листка профілактичного огляду та Вкладного листка N 1 до Медичної карти амбулаторного хворого (ф. № 025/о).

E. Талону на прийом до лікаря (ф. № 025-4/о).