Словникова форма дієслова

У навчальному латинському словнику дієслова записуються в двох формах: в l-й особі однини теперішнього часу дійсного способу і в неозначеній формі, яка пишеться скорочено (суфікс -rе з попередньою голосною основи). Наприклад: раrо, ārе - готувати; vіdeo, ērе - бачити, дивитись; tero, ĕге - розтирати: sentio, īrе-відчувати.

§24. Допоміжне дієслово бути (sum, esse)

Дієслово esse в латинській мові виконує функцію простого присудка або зв'язки при складеному присудку. Наприклад:

Medicus est. Він лікар.

Valeriana planta medicata est. Валеріана - лікарська рослина.

Aurum metallum est. Золaтo - метал.

Відмінювання допоміжного дієслова esse в теперішньому часі

дійсного способу (Praeseпs iпdicativi)

Singularis Pluralis

sum я є sumus ми є

es ти є estis ви є

est він, вона, воно є sunt вони є

§25. Вправи

1. Утворити З-ю особу однини і множини активного і пасивного стану і перекласти українською .мовою:

filtro, āre - фільтрувати, servo, āre - зберігати, lаbоко, āке - працювати, studeo, ēге - вчитися, floreo, ēге - цвісти, repeto, ĕrе - повторювати. divido, ĕrе - розділяти, coquo, ĕrе – варити, finio, īrе - закінчувати. nutrio, īrе - годувати.

2. Перекласти українською .мовою написати початкову форму дієслів:

1. Remediam раrаt et dat. 2. Decoctum praepărant. 3. Medicus unguentum рraescrībit. 4. Repěte, repetĭte. 5. Decoctum filtrātum. 6. Іnstrumentum sterilisātur. 7. Crystallus solvĭtur. 8. Аеgrōtus remedium sumit. 9. Tinctūra praeparātur. 10. Mentha planta medicāta est.

3. Перекласти латинською .мовою:

1. Настойка видається. Ліки видаються. 2. Приготуй настій. 3. Розчин фільтрується. 4. Відвар проціджується. 5. Хворий приймає ліки.

КРИЛАТІ ЛАТИНСЬКІ ВИСЛОВИ

Vivěre memento. Пам'ятай про життя.

Еrrāre humānum est. Людині властиво помилятись.

Vivĕre est cogitare. Жити - думати.

Nota benе. (скор. N.B.) 3азнач добре. Зверни увагу.

Веnе dignoscĭtur, bеnе curātor. Добре діагностується - добре Лікується.

§26. Лексичний мінімум і дієвідміна

agito, āre збовтувати

соlо, āre цідити

сurо, āre лікувати

dо, āre давати

filtro, āre фільтруваги

macero, āre вимочувати

ргаераrо, āre приготoвляти

signo, āre позначати

steriliso, āre стерилізувати

ІІ дієвідміна

adhibeo, ērе застосовувати

habeo, ēre мати

misceo, ēre змішувати

video, ēre бачити

ІІІ дієвідміна

condido, ĕre різати

conspergo, ĕre посипати

coquo, ĕre варити

diluo, ĕre розводити

divido, ĕre розділяти

infundo, ĕre наливати

гесіріо, ĕre брати

solvo, ĕre розчиняти

ІV дієвідміна

sentio, īrе відчувати

audio, īrе слухати

nutrio, īre годувати

finio, īrе закінчувати

§27. Контрольні запитання

1. Які ознаки дієслова в латинській мові?

2. Як визначається дієвідміна дієслова?

3. Які дієслова належать до І, II, III і IV дієвідмін?

4. Які форми має наказовий спосіб і як вони утворюються?

5. Назвати закінчення дієслів в третій особі однини і множини активного і пасивного стану

УРОК 5 (LЕСTIO QUINTA)

§28. ВСТУП ДО МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Термін - це слово чи словосполучення, яке точно позначає спеціальне поняття в галузі науки, техніки, мистецтва.

Всі терміни в сучасній медичній науці поділяються на три групи:

1. анатомічні (назви органів і частин людського тіла);

2. клінічні (назви хвороб і захворювань);

3. фармацевтичні (назви ліків і лікарських засобів). Наприклад: oculus - око. typhus - тиф, unguentum - мазь. Медичні терміни виражаються іменниками, а також прикметниками.

§29. ІМЕННИК (NОМЕN SUBSTANTIVUM)

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

В латинській мові іменник має три роди:

чоловічий рід – genus masculinum (m)

жіночий рід — genus femininum (f)

середній рід – genus neutrum (n)

Іменники змінюються за числами:

однина – numerus singularis (sing.)

множина - numerus pluralis (plur.)

За відмінками:

н

хто? що?

Кого? Чого?

Кому? Чому?

Кого? Що?

Ким? Чим?

На кому? На чому?

азивний відмінок –casus nominativus (Nom.)

родовий відмінок – casus genetivus (Gen.)

давальний відмінок - casus dativus (Dat.)

знахідний відмінок – casus accusativus (Acc.)

орудний відмінок

- casus ablativus (Abl.)

місцевий відмінок

кличний відмінок – casus vocativus (Voc.)

Іменники в латинській мові поділяються на п'ять відмін. Відміна іменників визначається за закінченням родового відмінка однини.

Відміна І II III IV V

Genetivus singularis -ае -i -is -us -ei

Отже, закінчення родового відмінка однини — це основна ознака, яка визначає приналежність іменника до однієї з п’яти відмін.

І відміна II відміна III відміна IV відміна V відміна f т m т f

n f n

n

Основу іменника визначають за родовим відмінком однини, відкидаючи його закінчення. Наприклад: Nom Gen Значення Основа

_ala аl-ае f крило al-

musculus muscul-i т м’яз muscul-

unguentum unguent-i п мазь -unguent

corpus corpŏr-is п тіло сorроr-

processus process-us m відросток process-

Основа необхідна: а) для відмінювання (до неї додаються відмінкові закінчення) і б) утворення складних медичних термінів.

Рід іменників визначається за закінченням називного відмінка однини (так званий граматичний рід), а інколи і за значенням слова. Наприклад:

vertebra, ае f хребець

collēga, ае т колега, товариш за професією

Рід іменників у латинській мові не завжди співпадає з родом відповідних іменників в українській мові. Наприклад:

solutio,ōnis f розчин ч

соstа, ае f ребро с

Іменники пишуться і завчаються в називному і родовому відмінках однини з вказівкою роду. Наприклад:

incisura, ae f вирізка

facies, ēi f поверхня, обличчя

pulmo, ōnis m легеня

Замість повної форми родового відмінка однини пишеться тільки його закінчення, а в III відміні — частина основи. Наприклад:

homo, ĭnis т — людина (основа homin-)

radix, īcis f - корінь (основа radic-)