3. Електробезпека

1. Найменша сила невідпускаючого струму становить (для змінного стуму):

1 - 85 мА; 2 - 1 мА; 3 - 10 мА; 4 - 0,5 А.

2. За пороговим значенням струм визначають як:

1 – Максимальний; 2 – Мінімальний; 3 – Відчутний; 4 – Замикаючий.

3. За пороговим значенням струм визначають як:

1 – Фібриляційний; 2 – Замикаючий; 3 – Стимулюючий; 4 – Комбінуючий.

4. Від статичної електрики захищаються:

1 – Відстанню; 2 – Заземленням обладнання; 3 – Зниженням напруги; 4 – Вимиканням струму.

.5. В організмі електричний струм викликає дію:

1 – Фізичну; 2 – Літичну; 3 – Електролітичну; 4 – Морфологічну.

6. За характером подразнюючої дії струми бувають:

1 – Відмикаючі; 2 – Невідпускаючі; 3 – Відчутні; 4 – Відриваючі.

7. Джерелами електричного струму є:

1 -Аатомні електростанції; 2 – Телевізори.

3 - Електричні підстанції; 4 - Пральні машини

8. Електролітична дія струму проявляється:

1 - Розкладанням крові на іони; 2 - Збудженням живих тканин організму

В - Розривом тканин організму; Г - Нагріванням тканин.

9. Механічна дія струму проявляється:

1 - Розривом тканин організму; 2 - Нагріванням тканин.

3 - Розкладанням крові на іони; 4 - Збудженням живих тканин організму

10. При ураженні електричним струмом в першу чергу

1 – Повідомляють родичів; 2 - Вивільняють від дії електричного струму.

3 - Викликають швидку допомогу; 4 - Надають долікарську допомогу.

11. Під час грози:

1 – Ховаються під деревом; 2 – Сідають на землю;

3 – Ховаються в вагончику; 4 – Біжуть в приміщення.

4. Пожежна безпека

1. В процесі горіння утворються токсичні продукти:

1 – Ацетон і бензол; 2 – Мурашина і оцтова кислоти.

3 – Синильна кислота і оксид вуглецю; 4 – Діоксид вуглецю і аміак.

2. Самозаймання буває:

1 – Вуглектслотне; 2 – Механічне; 3 – Мікробілогічне; 4 – Лужне.

3. В процесі горіння утворюються:

1 - Тринітротулуол і толуол; 2 – Сірководень та ціаністий водень.

3 – Сірчана та азотна кислоти; 4 – Селітра і діоксид вуглецю.

4. Безпечна відстань при пожежі будівлі залежить:

1 – Від величини полум’я; 2 – Від вогнестійкості матеріалу.

3 – Від висоти будівлі; 4 – Від тривалості пожежі.

5. При наявності пожежі в приміщенні необхідно в першу чергу:

1 - Негайно покинути приміщення; 2 - Відкрити вікна;

3 - Гасити пожежу; 4 - Повідомити про пожежу сусідів та протипожежну службу.

6. Без доступу кисню можуть вибухнути:

1 – Соляна кислота; 2 – Хлористий азот та озон; 3 – Тринітрогліцерин; 4 – Нафтопродукти.

7. Заходи боротьби з пожежами:

1 – Пісок; 2 – Хімікати; 3 - Протипожежні смуги; 4 - Пуск зустрічного вогню.

8. При наявності пожежі необхідно:

1 - Вийти із вогню за вітром; 2 - Вийти із вогню поперек вітру.

3 - Вийти із вогню проти вітру; 4 - Лягти на землю і чекати коли припиниться пожежа.

5. ТЕМА «Безпека (екологія) харчових продуктів»

1. Гербіциди використовуються для:

   1. Покращання смакових якостей продукту.

   2. Для боротьби з бур’янами.

   3. Для миття овочів і фруктів.

   4. Як емульгатори.

   5. Для боротьби з хворобами рослин.

2. Інсектициди використовуються для:

   1. Покращання фізико-хімічних властивостей продуктів.

   2. Для боротьби з шкідливими комахами.

   3. Для миття овочів і фруктів.

   4. Для боротьби з хворобами рослин.

   5. Для боротьби з гризунами.

3. Фунгіциди використовуються для:

   1. Харчових добавок.

   2. Для боротьби з шкідливими комахами.

   3. Для миття овочів і фруктів.

   4. Для боротьби з хворобами рослин.

   5. Для боротьби з гризунами.

4. Для боротьби з бур’янами використовують:

   1. Гербіциди.

   2. Фунгіциди.

   3. Альгіциди.

   4. Зооциди.

   5. Інсектициди.

5. Для боротьби з хворобами сільськогосподарських культур використовують:

   1. Гербіциди.

   2. Фунгіциди.

   3. Альгіциди.

   4. Зооциди.

   5. Інсектициди.

6. Для боротьби з гризунами використовують:

   1. Гербіциди.

   2. Фунгіциди.

   3. Альгіциди.

   4. Зооциди.

   5. Інсектициди.

7. Для боротьби з шкідливими комахами використовують:

   1. Гербіциди.

   2. Фунгіциди.

   3. Альгіциди.

   4. Зооциди.

   5. Інсектициди.

8. Кумуляція це:

   1. Період за який пестициди розкладаються.

   2. Синонім слова асиміляція.

   3. Властивість хімічних речовин накопичуватися в організмі людини.

   4. Період від застосування пестицидів до можливості споживання продуктів.

   5. Процес метаболізму в організмі людини.

9. Матеріальна кумуляція це:

   1. Період за який пестициди розкладаються.

   2. Те ж, що й асиміляція.

   3. Те ж, що й накопичення речовин в організмі людини.

   4. Те ж, що й виведення речовин з організму людини.

   5. Процес, що супроводжується нагромадженням патологічних ефектів.

10. Функціональна (функційна) кумуляція це:

    1. Період за який пестициди розкладаються.

    2. Те ж, що й дисиміляція.

    3. Те ж, що й накопичення речовин в організмі людини.

    4. Те ж, що й виведення речовин з організму людини.

    5. Процес, що супроводжується нагромадженням патологічних ефектів.

11. Властивість речовин (в тому числі пестицидів) накопичуватися в організмі людини називається:

    1. Кумуляція.

    2. Асиміляція.

    3. Дисиміляція.

    4. Кооцервація.

    5. Метаболізм.

12. Нітрати це:

    1. Солі азотної кислоти.

    2. Солі азотистої кислоти.

    3. Речовини в складі яких є група NH_4.

    4. Характеризуються наявністю нітрозогрупи у сполуці з атомом азоту вуглеводневого радикала.

13. Надходження та наявність нітратів у рослині це:

    1. Шкідливий процес.

    2. Необхідний процес азотного метаболізму.

    3. Процес прямопропорційний забрудненню навколишнього середовища.

    4. Негативний процес, що потрібно і можна звести до нуля.

14. Вживання людиною нітратів з продуктами харчування:

    1. Недопустимо

    2. Неминуче і є небезпечним при надмірній кількості нітратів.

    3. Неминуче і є завжди безпечним.

    4. Шкідливе і повинно бути зменшено практично до нуля.

15. Нітрити це:

    1. Солі азотної кислоти.

    2. Солі азотистої кислоти.

    3. Речовини в складі яких є група NH_4.

    4. Характеризуються наявністю нітрозогрупи у сполуці з атомом азоту вуглеводневого радикала.

16. Вживання людиною нітритів з продуктами харчування:

    1. Недопустимо

    2. Неминуче і є небезпечним при надмірній кількості біологічно-активних речовин.

    3. Неминуче і є завжди безпечним.

    4. Шкідливе і повинно бути зменшено практично до нуля.

17. Нітрозаміни це:

    1. Солі азотної кислоти.

    2. Солі азотистої кислоти.

    3. Речовини в складі яких є група NH_4.

    4. Характеризуються наявністю нітрозогрупи у сполуці з атомом азоту вуглеводневого радикала.

18. Вживання людиною нітрозамінів з продуктами харчування:

    1. Недопустимо.

    2. Неминуче і є небезпечним при надмірній кількості нітрозамінів.

    3. Неминуче і є завжди безпечним.

    4. Покращує діяльність ферментів в організмі людини.

19. Механізм токсичної дії нітрозамінів полягає у:

    1. Канцерогенній, мутагенній та ембріотоксичній дії.

    2. Порушення транспортування кисню кров’ю.

    3. Канцерогенній та мутагенній дії.

    4. Загальнотоксичній дії.

    5. Сенсибілізуючій та канцерогенній дії.

20. Значно знизити синтез нітрозосполук в організмі людини можна:

    1. Споживаючи багато вітаміну В, або додаючи його до продуктів харчування.

    2. Споживаючи багато вітаміну А, або додаючи його до продуктів харчування.

    3. Споживаючи багато аскорбінової кислоти, або додаючи її до продуктів харчування.

    4. Споживаючи багато перманганату калію, або додаючи його до продуктів харчування.

    5. Споживаючи багато білків, або додаючи їх до продуктів харчування.

21. Після забруднення навколишнього середовища радіонуклідами, найшвидше і найбільше їх з’являється у:

    1. Молоці.

    2. Овочах.

    3. Фруктах.

    4. М’ясі.

    5. Ягодах.

22. До методів зменшення токсичних речовин та радіонуклідів у харчових продуктах належать:

    1. Миття; видалення верхнього шару; вимочування, виварювання, квашення, маринування без вживання розсолу чи відвару; дистиляція; сатурація; сушка; іонообмінні методи; ультрафільтрація; методи засновані на жиро чи водорозчинності токсичних речовин.

    2. Миття; видалення верхнього шару; вимочування, виварювання, квашення, маринування без вживання розсолу чи відвару; дистиляція; сатурація; сушка; іонообмінні методи; ультрафільтрація; методи засновані на жиро чи водорозчинності токсичних речовин, смаження, тушкування.

    3. Миття; видалення верхнього шару; вимочування, виварювання, квашення, маринування без вживання розсолу чи відвару; іонообмінні методи; ультрафільтрація; методи засновані на жиро чи водорозчинності токсичних речовин.

    4. Миття; вимочування, виварювання, квашення, маринування без вживання розсолу чи відвару; дистиляція; сатурація; сушка; іонообмінні методи; ультрафільтрація; тушкування.