Тема 10: проблема буття у філософії.

Мета розгляду теми:

Виявити особливості проявів філософського мислення в сфері осмислення засад дійсності; прослідкувати, як при осмисленні буття проявляються такі важливі риси філософського мислення, як граничний рівень узагальнення, його принциповий людиноцентризм та ін.; ознайомитись із найпершими філософськими категоріями, що застосовуються при визначенні буття та його атрибутів; окреслити найважливіші особливості сучасної наукової картини світу.

Ключові поняття та терміни

• Буття - дійсність

• існування - мікро, макро та мега процеси

• реальність - наукова картина світу

• монізм - антропний принцип

• динамізм - інтенція

План семінарського заняття

1. Особливості філософського осмислення буття. Функції поняття буття у філософії.

2. Людські виміри проблеми буття.

3. Категоріальні визначення буття в історії філософії. Особливості класичного та некласичного розуміння буття.

4. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття.

Завдання, вправи, тести

1. Буття, існування, реальність – ці слова є синонімами.

Так Ні

2. Поясніть, в чому полягає відмінність між поняттям “буття” та поняттям “все існуюче”? Продемонструйте, чому філософське розуміння дійсності не може задовольнитися поняттям “все існуюче”.

3. Вдумайтесь у тезу відомого онтолога ХХ ст. М.Гартмана: “Буття є те останнє, про що можна запитувати. Але останнє не може бути визначеним. Адже визначати (покладати межі) можна лише на основі чогось іншого, що стоїть позаду того, що визначається. Але останнє є те, за чим вже нічого немає”. Спираючись на ці твердження, спробуйте пояснити, яке значення для розгортання людського мислення може мати його відношення до буття як до того останнього, про яке можна запитувати. Як пов”язані буття і пізнання?

4. Поясніть, якою лінією міркування можна пов”язати між собою наведене вище окреслення філософського змісту поняття буття та визначення хибного та істинного, що його дав Арістотель: “Казати про суще, що його немає, або про не-суще, що воно є, - значить казати хибне; а казати, що суще є, а не-суще не є, - значить казати істинне”.

5. Виберіть варіанти правильної відповіді на питання.

Поняття буття виконує у філософії такі функції:

а) воно окреслює найперші умови помислювання дійсності внаслідок того, що виводить міркування за межі конкретних форм сущого;

б) воно вказує природознавству напрями виправданого вивчення дійсності;

в) воно постає підставою для сенсоутворення, оскільки вказує на найперші та найширші орієнтири людського свідомого відношення до дійсності;

г) воно дозволяє проводити виправдані визначення основних понять науки;

д) воно виводить будь-яке мислення на рівень гранично широкого узагальнення.

6. Розуміння буття у східній філософії передбачає:

а) висування на перший план небуття, порожнечі;

б) надання переваги буттю над небуттям.

7. Людські виміри проблеми буття окреслюються так, що:

а) буття постає найпершим предметом людського пізнання;

б) буття постає вищою людською цінністю та мірою людської відповідальності за наслідки своїх дій;

в) буття людини постає частиною буття як такого;

г) через поняття буття людина прирівнюється до інших видів сущого.

8. “Буття в істині” та “буття у гадці” – це поняття, введені:

а) Гераклітом;

б) Піфагором;

в) Парменідом;

г) Демокрітом;

д) Арістотелем.

9. Поняття “архе” в античній філософії та поняття “субстанції” в новоєвропейскій філософії були тотожними.

Так Ні

10. Відмінність між поняттями “субстанція” та “субсистенція” було проведено:

а) в античній філософії;

б) в середньовічній філософії;

в) у філософії Відродження;

г) в німецькій класичній філософії.

11. Поняття “емінентної причини”, введене середньовічною філософією позначає:

а) внутрішню причину;

б) причину, що спродукована реалізацією свідомого людського задуму;

в) початкову причину, що містить в собі зміст усіх подальших можливих її наслідків;

г) матерію, яка є потенцією усіх можливих речей.

12. У найперші визначення субстанції Б.Спінозою входили наступні поняття:

а) субстанція – субсистенція – речі;

б) субстанція – атрибут – модус;

в) субстанція – субсистенція – акціденція;

г) монада – протяжна субстанція – мислена субстанція.

13. Поняття “res cogitans”та “ res externa”для характеристики засад буття були введені:

а) С.Боецієм;

б) А.Кентерберійським;

в) Р.Декартом;

г) Б.Спінозою;

д) Г.Лейбніцем.

14. В розумінні сутності субстанції можливі такі позиції:

а) матеріалізм, що подає в якості субстанції матерію;

б) ідеалізм, що подає в якості субстанції дух;

в) реалізм, що розглядає дійсність як сукупність речей;

г) дуалізм, що визнає існування двох незалежних субстанцій – матеріальної та духовної;

д) пантеїзм, що розглядає Бога як субстанцію.

Виберіть варіанти правильної відповіді та обгрунтуйте свій вибір.

15. Класичне філософське розуміння буття та некласичне в основних моментах співпадають.

Так Ні

16. Виберіть варіанти правильної відповіді та обгрунтуйте свій вибір.

Некласичне філософське розуміння буття передбачає його тлумачення в якості:

а) найпершої інтенції свідомості;

б) найпершої та необхідної умови відношення мислення до будь-чого;

в) емінентної причини;

г) єдності еманації та еволюції;

д) тривалості.

17. Виберіть варіанти правильної відповіді.

До найбільш авторитетних творців некласичної онтології слід віднести:

а) К.Ясперса;

б) М.Хайдеггера;

в) Е.Кассирера;

г) М.Шліка;

д) М.Гартмана.

18. Назвіть автора концепції “критичної онтології” у філософії ХХ ст.:

а) Н.Аббаняьно;

б) Ч.Пірс;

в) М.Гартман;

г) М.Хайдеггер;

д) А.Бергсон.

19. “Антропний принцип” – це поняття, введене у філософію:

а) Л.Фейєрбахом для обернення усіх філософських проблем до людини;

б) екзистенціалістами для характеристики своєї позиції щодо осмислення людського буття;

в) сучасною космологією для позначення спрямованості космічних процесів до людини;

г) сучасною фізикою для констатації факту неможливості вилучити людину із результатів дослідження.

20. Наукова картина світу – це:

а) сукупність тих знань, що їх накопичила наука;

б) узагальнена картина дійсності, що вимальовується на основі наукових даних;

в) система провідних зв”язків та співвідношень сфер дійсності, що її вибудовують на основі даних різних наук.

21. Проведіть співвідношення таких сфер знань та наук про буття, як онтологія, метафізика, космологія, поясніть їх співвідношення. Як ви вважаєте, чи зберігає в наш час своє значення натурфілософія? – Обгрунтуйте свої твердження.