1) Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;
2) аварійно-рятувальні служби;
3) формування цивільного захисту;
4) спеціалізовані служби цивільного захисту;
5) пожежно-рятувальні підрозділи (частини);
6) добровільні формування цивільного захисту.
Військові і спеціальні цивільні аварійно-рятувальні формування, з яких складаються зазначені сили і засоби, укомплектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі протягом не менше трьох діб і перебувають в стані постійної готовності ( сили постійної готовності).
Забезпечення пожежної безпеки
Види пожежної охорони
1. Пожежна охорона поділяється на державну, відомчу, місцеву та добровільну.
Сили постійної готовності, згідно із законодавством, можуть залучатися для термінового реагування у разі виникнення НС.
Сили і засоби МВС України, Національної гвардії, Адміністрації Держприкордонслужби і СБУ залучаються до ліквідації НС та їх наслідків у межах, що не суперечать законодавству.
Рис.1. Організація ЦЗ на ОГ.
Література:
1. Конституція України.
2. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" від 08.06.2006.
3. "Про цивільну оборону України" від 03.02.1993.
4. "Про правові засади цивільного захисту" від 24.06.2004.
5. Постанова Кабінету Міністрів України № 1198 від 3 серпня 1998 р. “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру”.
6. Євдін О.М., Могильниченко В.В., Скидан М.А., Рибакова Е.О. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Том 1. "Техногенна та природна небезпека". Посібник.- К.: КІМ, 2007.- 636 с.
7. Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. « Основи цивільного захисту» Навч. Посібник, Львів, 2010р., В-во Львівської політехніки, с.384.
Тема 2.
Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайні ситуації
1. Надзвичайні ситуації та причини їх виникнення
2. Мета і завдання системи моніторингу небезпек
3. Галузевий моніторинг довкілля та його основні показники
4. Територіальний моніторинг НС
5. Паспортизація та реєстрація об’єктів підвищеної небезпеки
6. Зонування територій за ступенем небезпеки
Вступ
Природно-техногенна ситуація в Україні залишається напруженою, а в ряді її складових і в окремих регіонах країни – загрозливою .Моніторинг природної та техногенної безпеки впродовж останніх років підтверджу У цьому аспекті набувають своєї практичної ваги питання прогнозування та запобігання надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Досвід підтверджує, що необхідно насамперед проводити постійний моніторинг найнебезпечніших об'єктів.
Як свідчить багаторічний досвід, без урахування даних моніторингу і прогнозування НС неможливо планувати розвиток територій, приймати рішення на будівництво промислових і соціальних об’єктів, розробляти програми і плани з попередження та ліквідації можливих НС.
Від ефективності і якості проведення моніторингу та прогнозування залежить ефективність і якість програм, планів, прийняття рішень щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій.
Необхідно підкреслити, що якість моніторингу і прогноз надзвичайних ситуацій значною мірою впливає на ефективність діяльності у сфері зниження ризиків їх виникнення і зменшення їх масштабів,