4. Вивчення району, що картографується за картографічними, довідковими і статистичними матеріалами.

Зміст даного етапу підготовки тематичної карти полягає у відборі інформації стосовно структури туристичних ресурсів Городоцького, Жовківського, Мостиського, Яворівського районів за статистичними звітами Обласної і районних державних адміністрацій, управління туризму ОДА і РДА, наукових публікацій тощо у вигляді таблиць. Групування опрацьованої інформації у вигляді таблиць.

Таблиця 1. «Місця тимчасового розміщення на території Городоцького району» з наступними змістом граф:

Тип і назва об’єкта	Місце розташування об’єкта	Назва СПД власника об’єкта, ПІБ керівника	№ тел./факс	Вартість проживання	К-ть номерів (кімнат)	К-ть ліжко- місць
Готелі
„Каскад”	м.Городок, вул. Л.Мартовича,2	ПП „Міко”Макар Олена Єфимівна	(03231) 32079, 32288, 32530,ф. 32285	100 – 200грн.	7	9
„Мрія”	м.Городок, вул. Львівська, 38Р	Левик Марія Йосипівна	(03231) 332130671451421	150 – 200грн.	13	26
„Комарик”	м.Комарно, пл.І.Франка,8	Хлопецька Л.В.	067 - 9483200	100 – 150грн.	10	20
„Либідь”	м.Комарно, пл.І.Франка	Слука С.Б.	0673940394	100 – 150грн.	5	10
Готельно-відпочинковий комплекс
„Чарівна долина” –	с.Родатичі вул. Озерна,1	Возняк Олена	(22) 973418,ф. (22) 417260	150 – 250грн.	36	56
Дитячо – оздоровчий заклад
„Сонячна галявина ”	с.Родатичі		(03231)26-341, 30913, ф.30913	90 -150грн.	60	200

Городоцький район є одним із 20 районів Львівської області, розташований у центральній частині Львівщини близько до обласного центру. В адміністративному поділі до Городоцького району віднесено 80 населених пунктів, об’єднаних у 32 місцеві ради, з яких 2 міських, 29 - сільських та 1 – селище міського типу.

Через місто Городок проходить траса міжнародного значення Львів-Шегині (М-11). Городок розташований на відстані 25 кілометрів від м.Львів та близько 60 кілометрів від с.Шегині. Доїзд до м.Городок можливий маршрутним таксі №140 (Львів-Городок), що відправляється кожні 10 хвилин з Приміського вокзалу, а також маршрутними таксі Мостиського напрямку, які регулярно відправляються як з Приміського так і з Залізничного вокзалів. Також до районного центру можна дістатись електричкою напрямком «Львів-Мостиська» та «Львів-Мостиська II».

Городок вперше згадується літописцем Нестором в 1213 році у Галицько – Волинському літописі, як поселення Галицько - Волинського князівства. У лiтописi говориться, що мiсто вiдоме далеко на схiд як центр торгiвлi сiллю, а тому мало назву ,,Городок Солонний” або,,СолянийГородок”.

Городок – старовинне, дуже привабливе і таємниче місто. Кожна його частина переносить нас, то в княжу добу, то у розвиток міста в австрійські часи, і не менш захоплюючим є спогади про воєнні дії, які проходили саме на теренах Городоцького району. Хоч ми живемо у сучасному світі, але старовина і таємничість завжди захоплювали нас. Довкола Городка завжди ходило безліч легенд. Однією з легенд є легенда коли Богдан Хмельницький вдруге йшов на польську шляхту, що осіла в Холмщині. Одного разу він затримався на невеликому пагорбі і подумав: „Незабаром почнуться володіння ворога, треба помолитись перед боєм ”. Наказав він поставити хрест і всім військам помолитися. Богдан дуже поважав Св. Миколая, а тому почав слати до нього мольби щирі. Раптом він почув голос : „ Ти оборониш свою землю, я - тебе ”. На наступний день військо вступило в бій, розгромило польську шляхту. Повертаючись додому з перемогою, наказав Богдан Хмельницький заповів збудувати церкву Св. Миколая в Городку. Це була подяка Богдана за те, що отець Миколай допоміг звільнити рідну землю від загарбників. 1696 року була збудована церква Св. Миколая, але під час Другої світової війни на неї впала бомба і її було зруйновано. На сьогоднішній день вона уже відреставрована та відправляються богослужіння.

Городок багатий ще на такі архітектурні та історичні пам’ятки: 1403 р. - збудована церква Івана Хрестителя 1419 р. – збудовано римо-католицький костел Чесного Хреста 1419 р. – Францисканський монастир, сьогодні Храм Преображення Господнього 1419 р. – монастирські келії 1547 р. – збудована церква Благовіщення Пресвятої Діви Марії ХХ ст. – дзвіниця церки Благовіщення ХІХ ст. – збудовано будинок районного суду 1832 р. – міська рада 1863 р. – дзвіниця церкви Івана Хрестителя 1971 р. – пам’ятник Т. Г. Шевченку 1899-1903 рр. – будинок , де жив і працював Л. Мартович 1990 р. – меморіал українських січових стрільців 1990 р. – пам’ятник Б. Хмельницькому 1996 р. – пам’ятник жертвам репресій.

З історією Городка пов’язані імена багатьох відомих людей. Свого часу тут жили Лесь Мартович, Іван Франко, Василь Стефаник, Осип Маковей, Максим Рильський, Павло Тичина, Андрій Малишко, Микола Бажан, Володимир Сосюра.

Не лише цікавою історією славиться Городок. Дуже важливий фактор відіграють і природні умови. Городоцький район та його адміністративний центр розташовані в Прикарпатській географічній зоні України. Основною специфічною особливістю району є те, що він розташований на стику двох значних геотектонічних структур, що формує його основні ландшафтні характеристики, визначає види ґрунтів і наявність корисних копалин. Саме місто Городок розкинулось у Галицько – Волинській долині в зоні її переходу у так звану зовнішню зону Передкарпатського прогину. В основному це горбистий рельєф, з хвилястими лесовими рівнинами з опідзоленим чорноземом, озероподібними рівнинами та значною кількістю мілководних водойм.

На території Городоцько – Комарнівської горбистої рівнини в рельєфі добре виражена горбиста смуга, з річковими притоками Верещиці із пологими схилами та заболоченим дном. Долина р. Верещиці в свою чергу характеризується значною заболоченістю та багаточисельними озероподібними розширеннями.

Через територію району пролягає головний європейський вододіл, котрий розмежовує річкові системи Чорного та Балтійського морів.

Територія району характеризується розвинутою водною системою річок, ставків, потічків, струмків. В основному територія району являє собою антропогенно освоєні землі сільського господарства, лісові масиви в районі розташовані тільки на його південній, східній та західній межах.

Наскільки багатий край на ліси, озера, річки. Напевно не один захотів би поєднати пізнавальний туризм з спортивно – оздоровчим. У районі діють комфортні, з високим рівнем обслуговування та досвідом роботи бази відпочинку, які запропонують не лише проживання та харчування, а й інші види туристичних послуг. Візитною карткою району також є курортне селище міського типу Великий Любінь з замком-палацом та місто Комарно славне своєю історією.

Так, що природні умови Городоччини не залишать байдужого ні одного любителя активного відпочинку, адже таких місць для реалізації туризму не так вже й багато.

Жовківщина багата пам’ятками історії, архітектури та культури. За кількістю пам’яток вона займає друге місце в області після Львова. Центр м.Жовкви має статус Державного історико-архітектурного заповідника і має великий інтерес для туристів та гостей міста.

Всього у районі нараховується: археологічних пам’яток – 27, пам’яток архітектури – 49, історичних 82. Серед Жовківських пам’яток найбільш видатними є ансамбль костелу і монастиря домініканів у стилі барокко (1653р.), Парафіяльний костел св.Лаврентія “Фара” (1606р.), Жовківський замок (1594-1606рр.), ренесансна синагога (1692-1700рр.), дерев’яна Святотроїцька церква (1702р.)

Серед інших архітектурних перлин Жовківщини найбільшу цінність мають дерев’яна церква Параскеви (1723р.), у Крехові, ансамбль Крехівського монастиря (XVII-XVIII ст.), найдавніша на Галичині дерев’яна церква Св.Духа (1502р.) у с.Потелич. Усі ці архітектурні пам’ятки мають загальноєвропейське значення, що робить їх об’єктами не тільки вітчизняного, а й міжнародного туризму.

Мостиський край – це край багатої природи, який уже протягом багатьох століть залишається окрасою українського Прикарпаття. Тут проживають гостинні люди, які будують сучасну економіку і дбають про своє минуле.

Мостищину кожного року відвідує більше десятка мільйонів туристів.

Кожен, хто приїжджає на Мостищину, знаходить цікаве для себе.Сучасна туристична інфраструктура дозволяє організувати відпочинок на належному рівні.

Мостищина – це зелений край творчої музи – талановитих людей, що своєю творчістю прославили рідну землю.Ці славні люди – дивоцвіт культури –своїм корінням сягають і далекого минулого і є нашим сьогоденням.

Мостищина славиться такою могутньою особистістю, якою був Іван Вишенський – відомий полеміст, літературний і громадський діяч;Модест Менцинський – один з найбільш відомих оперних співаків світу, Тадей Дмитрасевич – талановитий педагог, автор ряду поем, п’єс, легенд, художніх картин, Богдан – Ігор Антонич – видатний український поет-лірик. Поетична спадщина Антонича кращими своїми здобутками входить у скарбницю української поезії. Яким Ярема – видатний вчений, педагог, психолог, літературознавець – виходець зс. Арламівська Воля.

Сучасні письменники-краєзнавці – Ярема Ткачук з Попович , Іван Саган, Володимир Зілінський, Михайло Лосічко, Йосип Гридовий, Нестор Хома, гуморист Іван Мартишко.

Мостичани бережно ставляться до пам’яті творців рідної історії, культури. В м.Судова Вишня встановлено пам’ятник І.Вишенському,в Мостиськах Тарасу Шевченку, Степану Бандері, меморіальні таблиці М.Менцинському в с.Новосілки та с.Хідновичі, Б.І.Антоничу – в с.Бортятино.Цього року в нашому районі в с.Новосілки відбудеться святкове дійство ,за участю творчої інтелігенції України з нагоди 135-річниці від дня народження оперного співака світової слави Модеста Менцинського.В 2009 році відкрито музей-садибу родини Антоничів в с.Бортятин.В різний час на Мостищині побували такі відомі історичні постаті як Петро Могила, Феофан Прокопович, Іван Франко, Юрій Липа, Олександр Олесь, Улас Самчук та інші.

В районі розроблена Програма розвитку туризму та зовнішньо-економічної діяльності в Мостиському районі на 2011-2015 рр.,яка передбачає покращення якості та розширення туристичних послуг; реконструкцію відпочинкових і туристичних закладів, особливо розвиток сільського (зеленого) туризму ; реконструкцію автомобільних доріг до туристичних місць, залучення вітчизняних та іноземних інвестицій.На основі цієї програми розроблені туристичні маршрути: Мостищина історична, Літературно-мистецька Мостищина, Храми Мостищини, Туристично-краєзнавчий маршрут по історичних пам’ятках Мостищини та Судововишенщини „Святий дуб”.

Природні рекреаційні ресурси.

Території і об’єкти природно-заповідного фонду (заповідники, національні парки, заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – назва об’єкту, категорія, площа, інші відомості)

інші відомості (скелі, водоспади, печери, геологічні відслонення у кар’єрах, визначні вершини, тощо)

Цінні об’єкти живої природи (окремі віковічні дерева, алеї, степові чи болотні ділянки, сквери, місця водних концентрації птахів при перельотах тощо)