- •Національний університет фізичного виховання і спорту україни факультет здоров′я ,фізичного виховання ,туризму
- •Пояснювальна записка
- •Список умовних скорочень
- •Розділ 1 Організаційно методичні засади фізичного виховання учнів 1-4 класів загальноосвітньої школи
- •1.1. Сучасний стан роботи з фізичного виховання у загальноосвітніх школах та значення пропаганди здорового способу життя у формуванні особистості дітей молодшого шкільного віку
- •1.2. Роль позаурочної форми фізкультурно-спортивної роботи у фізичному розвитку та фізичній підготовленості дітей
- •1.3. Вікові особливості розвитку молодших школярів
- •1.4. Перспективи використання інноваційних технологій у фізичному вихованні молодших школярів
- •1.5. Основні засади програми занять хортингом з дітьми молодшого шкільного віку
- •Розділ 2
- •2.1.3 Фізіологічні методи дослідження.
- •Норми чсс та життєвої ємності легень для дітей молодшого шкільного віку
- •2.1.4. Педагогічні методи дослідження.
- •2.1.5. Педагогічний експеримент.
- •2.1.6. Методи математичної статистики.
- •2.2 Організація дослідження
- •Розділ 3 Перевірка ефективності занять хортингом по оздоровЧій програмі для дітей молодшого шкільного віку в системі позаурочних занять
- •3.1. Основний зміст тренувального процесу під час педагогічного експерименту
- •План-графік підготовки на період педагогічного експерименту для груп першого року навчання з хортингу
- •1. Рухливі ігри:
- •3. Парні положення:
- •4. Техніка партеру у двобою:
- •5. Техніка прийомів у стійці:
- •Показники фізичного розвитку та функціонального стану ссс школярів на початку педагогічного експерименту
- •Показники фізичного розвитку та функціонального стану ссс школярів в кінці педагогічного експерименту
- •Показники фізичної підготовленості молодших школярів на початку занять хортингом
- •Показники фізичної підготовленості молодших школярів після трьох місяців занять хортингом
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Показники фізичного розвитку та функціонального стану ссс школярів на початку педагогічного експерименту
Значення показників ФР |
Показники | ||||||||
вага, кг |
зріст, см |
ОГК, см |
ЖЄЛ, л |
ЧСС, уд•хв-1 |
АТ, мм.рт.ст. | ||||
у спокої |
після навантаження |
сист. |
діаст. | ||||||
30,7 |
130,5 |
60,6 |
1425,3 |
88 |
142,1 |
97,3 |
60,8 | ||
S |
5,73 |
10,23 |
4,87 |
154,21 |
5,57 |
8,47 |
7,35 |
4,8 |
Після трьохмісячних занять хортингом значення показників, які характеризують фізичний розвиток та функціональну підготовленість дітей дещо змінились (табл. 3.3).
Табл. 3.3
Показники фізичного розвитку та функціонального стану ссс школярів в кінці педагогічного експерименту
Значення показників ФР |
Показники | ||||||||
вага, кг |
зріст, см |
ОГК, см |
ЖЄЛ, л |
ЧСС, уд•хв-1 |
АТ, мм.рт.ст. | ||||
у спокої |
після навантаження |
сист. |
діаст. | ||||||
30,6 |
130,4 |
60,6 |
1448,42 |
87,8 |
137,5 |
97,8 |
60,2 | ||
S |
5,73 |
10,23 |
4,87 |
144,74 |
5,58 |
9,76 |
7,6 |
5,1 |
Фізичний розвиток відображає формування структурних і функціональних особливостей організму в онтогенезі. Фізичний розвиток спостережуваних школярів оцінювали на підставі порівняння середньостатистичних значень довжини, маси тіла, окружності грудної клітини (ОГК) з середньостатистичними даними для визначеного віку.
При досліджені довжини тіла найбільший відсоток учнів – 42,1 % мали середній рівень, у 10,5 % відмічено високий і низький рівні, вище середнього рівня спостерігалось у 15,8 %, а нижче середнього – 21,1 %.
При визначені ваги тіла найбільший відсоток учнів 36,8 % мали середній рівень, 5,3 % відмічено високий рівень, вище середній рівень становить 10,5 %, нижче середній рівень 31,6 % , а низький рівень 15,8 %.
При вимірювані ОГК найбільший відсоток учнів 47,4 % мали рівень нижче середнього, у 10,5 % відмічено рівень вище середнього, середній рівень становить 31,6 %, низький рівень – 10,5 %, високий рівень не спостерігався.
Рис. 3.1. Показники рівня фізичного розвитку дітей, які приймали участь в експерименті
Протягом 3 місяців занять хортингом рівень фізичного розвитку у дітей не змінився.
На початку експерименту 36,8 % учнів мали середній рівень показників ЖЄЛ, 21 % – вище середнього рівня, нижче середнього – 31,6 %, низький рівень – 10,6 %, високий рівень не спостерігався. Після трьохмісячних занять хортингом у дітей молодшого шкільного віку відбулось збільшення ЖЄЛ. Різниця між показниками до і після експерименту статистично достовірна (р˂0,05).
В результаті оцінювання функціонального стану серцево-судинної системи дітей було встановлено, що достовірні відмінності в значеннях між початком та закінченням педагогічного експерименту спостерігались тільки в такому показнику, як ЧСС після навантаження (р˂0,05), у значеннях ЧСС у спокої та артеріального тиску спостерігалась тенденція до покращення (р˃0,05).
В цілому зміни, що відбулися в серцево-судинній системі (уповільнення ЧСС, подовження періоду загальної діастоли, підвищення артеріального тиску, уповільнення кругообігу крові) свідчать про економізацію функцій серця у дітей і покращення кровопостачання.
Також було проведено педагогічне тестування для оцінювання рівня розвитку основних рухових якостей дітей, які приймали участь в експерименті, до його початку і в кінці (табл. 3.4, 3.5).
Таблиця 3.4.