84.Проаналізувати погляди в.І. Вернадського щодо походження життя на Землі та значення біосфери в еволюції планети.

В процесі еволюціїна Землі утворилась особлива оболонка-біосфера.Цей термін вперше ввів в 1875р.австрійський вчений Едуард Зюс.Біосфера-оболонка Землі, склад, енерге-тика та організація якої зумовлені взаємодією її біотичних та абіотичних компонентів. Біосфера включає всі організми,їх залишки,зони атмосфери,гідросфери й літосфери,які населені та видозмінені цими організмами.В 20 роки ХХ ст.видатний російський вчений академік В.І.Вернадський (1853-1945)розробив «Учение о биосфере»-оболонці Землі, населеною живими організмами.За уявленнями Вернадського,біосфера містить у собі живу речовину,утворену сукупністю організмів;біогенну речовину,яка створюється в процесі життєдіяльності організмів(гази атмосфери,кам'яне вугілля,нафта,торф,вапняки); косну речовину,яка формується без участі живих організмів(магматичні гірські породи); біокосну речовину,що представляє собою спільний результат життєдіяльності організмів і небіологічних процесів (наприклад,грунту);а також радіоактивну речовину,речовину космічного походження(метеорити)і розсіяні атоми.Усі ці речовини геологічно пов'язані між собою.Сутність вчення Вернадського укладена у визнанні виняткової ролі «живої речовини»,що перетворює вигляд планети.Сумарний результат його діяльності за геоло-гічний період часу величезний.Саме живі організми вловлюють і перетворюють енергію Сонця і створюють нескінченну різноманітність нашого світу.Другим найголовнішим аспектом вчення Вернадського є розроблене ним уявлення про організованості біосфери, яка проявляється в узгодженому взаємодії живого і неживого,взаємної пристосовності організму і середовища.Границі біосфери Землі проводяться по границям розпов-сюдження живих організмів,а це означає,що верхня її границя проходить на висоті озонового шару на висоті 20-25 км,а нижня границя проходить на тій глубині,де пере-стають зустрічатися живі організми.Найважливішою частиною вчення Вернадського є уявлення про її виникнення та розвитку.Сучасна біосфера виникла не відразу,а в результаті тривалої еволюції в процесі постійної взаємодії абіотичних і біотичних факто-рів.Перші форми життя,мабуть,були представлені анаеробними бактеріями.Проте творча і перетворююча роль живої речовини стала здійснюватися лише з появою в біосфері фотосинтезуючих автотрофів-ціанобактерій і синьо-зелених водоростей(Прокаріотів),а потім і справжніх водоростей і наземних рослин(Еукаріотів),що мало вирішальне значення для формування сучасної біосфери.Діяльність цих організмів призвела до накопичення у біосфері вільного кисню,що розглядається як один з найважливіших етапів еволюції.У стислому вигляді ідеї Вернадського про еволюцію біосфери можуть бути сформульовані наступним чином:1)Спочатку сформувалася літосфера- провісник навколишнього середовища,а потім після появи життя на суші-біосфера.

2)Протягом усієї геологічної історії Землі ніколи не спостерігалися азойні геологічні епохи(тобто позбавлені життя).Отже,сучасне жива речовина генетично пов'язана з живою речовиною минулих геологічних епох.3)Живі організми-головний фактор міграції хімічних елементів у земній корі,«по крайней мере,90% по весу массы ее вещества в своих существенных чертах обусловлено жизнью».4)Грандіозний геологічний ефект діяльності обумовлений тим,що їх кількість нескінченно велика і діють вони практично протягом нескінченно великого проміжку часу.5)Основним рушійним чинником розвитку процесів у біосфері є біохімічна енергія живої речовини.

86.Визначте місце концепції боротьби за існування серед механізмів еволюційного процесу.

Метафоричне вираження,запропоноване Ч.Дарвіном(1859)для визначення активності організму,спрямованої на збереження життя й забезпечення існування потомства.Б.за іс-вся сукупність складних різнобічних звязків особини між собою і різними факторами довкілля.Поняття Б за іс.тісно пов'язане із природним добором. Мірою боротьби за існування є приріст популяції,кількість особин що вижили.Боротьба за існування приводить до обмеження розмноження.Процес природного добору-вибіркове розмно-ження одних та загибель інших особин.Важливе значення для еволюції має не виживання особин,а внесок кожної особини в генофонд популяції( диференціальне розмноження).У загальному виді Б. за іс. випливає з невідповідності між високою здатністю організмів до розмноження й граничними розмірами простору, запасів їжі,води,необхідних для нормального існування організмів будь-якого виду. Так, по підрахунках Дарвіна,за умови виживання й розмноження всього потомства,що з'явилися на світло,пари слонів -одного із,що повільно розмножуючих ссавців,-через 750р. залишила б 19 млн. нащадків. Однак ця потенційна здатність до розмноження ніколи в природі не реалізується повністю.Більша частина особин,що з'являються,не доживає до дорослого стану й гине в процесі прямої або непрямої Б. за іс.-або під дією несприятливих кліматичних і інших абіотичних факторів або в боротьбі із представниками інших видів(міжвидова Б. за с.),або в боротьбі з особинами свого виду (внутрішньовидова Б. за с.).Тільки внутрішньо-видова боротьба веде до створення нових форм організації.При описі процесів внутрі-шньовидової Б.за іс.часто користуються поняттям кокуренція.Результатом конкуренції особин з різних родин даного виду в боротьбі за життя й розмноження служить вибір-кова елімінація;загальна елімінація, індивідуальна елімінація(включає пряму елімінацію фізичними факторами,біологічними факторами й непрямою елімінацією фізіологічними факторами;остання зводиться до переживання менш виснажених особин),сімейна елімінація й групова.В еволюції особливе значення має з'єднання індивідуальної й групової елімінації.Елімінація приймає виборчий характер тільки через конкуренцію,що може бути внутрішньогруповою (індивідуальним активним і пасивним),міжсімейною і міжгруповою(Шмальгаузен).Форми Б за іс.:1.Внутрішньовидова-проявляється в конкуренції між особинами одного виду за їжу,місце розмноження,територію. Найгостріша,бо розгортається між особинами з подібними потребами.2.Міжвидова Б. за іс.може протікати безпосередньо між хижаком і жертвою,а також між особинами різних,часом дуже далеких видів:травоїдні ссавці й травоїдні комахи(наприклад сарана,коники)змагаються,«борються»за їжу.3.Взаємодія з чинниками неживої природи, несприятлива дія умов довкілля.Природний добір–наслідок боротьби за існування,що проявляється у виживанні і розмноженні найпристосованіших до певних умов.Головна рушійна сила еволюційного процесу носить спрямований характер.Борьба за существование связана с гибелью(элиминацией)особей.Дарвин рассматривал борьбу за существование скорее как предпосылку действия естественного отбора.Единственным обьективным материалом борьбы служит соотношение между числом родившихся особей и числом особей из них,достигших половой зрелости.Но это есть естественный отбор-дифференциальное размножение особей в популяциях.Поэтому борьба за существование не самостоятельный фактор эволюции,а экологическая предпосылка естествен.отбора.