3. Плавання вікінгів
Розповідь учителя
У VIII—IX ст. великих успіхів у мореплаванні досягли вікінги (нормани). Ці давньоскандинавські морські розбійники й торговці не боялися виходити в море під час шторму й піднімалися руслами річок у глиб суходолу, нерідко захоплюючи великі області. Зразки усної народної творчості — саги (героїчні народні сказання) свідчать: ці відважні й войовничі мореплавці відкрили найбільший острів Землі — Гренландію і побували в Північній Америці за 500 років до Х. Колумба. Проте у християнській Європі майже нічого не знали про мандрівки вікінгів та їхні відкриття, тому вони не вплинули ані на розвиток географічної науки, ані на розширення знань людей про різноманіття світу.
Запитання і завдання
1) Використовуючи фізичну карту півкуль, знайдіть райони світу, у яких побували вікінги.
2) Як ви вважаєте, які труднощі в них виникали під час цих далеких плавань?
Цікаві факти
У суперечці про те, хто першим висунув ідею про кулястість Землі, зазвичай віддають перевагу Піфагору. По-перше, у Парменіда це твердження міститься в тій частині його поеми «Про природу», де викладаються «думки смертних», а не його власні ідеї. По-друге, на відміну від Піфагора, що був його старшим сучасником, Парменід займався більш загальними питаннями й навряд чи прагнув до «революції» в астрономії. Піфагор же мав причини для цього. Примітно, що Парменід і деякі його сучасники були піфагорійцями. Саме їм належать і ранні гіпотези про рухливість Землі.
4. Подорожі Марко Поло
Розповідь учителя
У 1271 р. сімнадцятирічним юнаком Марко Поло разом з батьком і дядьком, венеціанськими купцями, вирушив до Китаю. Шлях був далекий і небезпечний, знадобилося чотири роки, щоб подолати тисячі кілометрів й, пройшовши через маловивчені області Азії, опинитися в Китаї. Згадуючи про перехід через «Дах світу» (так часто називають гірську систему Памір), венеціанець розповідав: «…в усі часи немає ані житла, ані трави; їжу потрібно нести із собою. Птахів тут немає через те, що високо й холодно». Оповідає мандрівник і про пустелю Гобі, розташовану в серці Азії: «А пустеля та, скажу вам, велика… Усюди гори, піски та долини; і немає ніякої їжі».
У Китаї Поло прожили довгі 17 років. Кмітливий та енергійний Марко служив у імператора, який відправляв європейця з дорученнями в різні райони своєї країни. Досить точно відомі два основних маршрути Марко Поло: один — уздовж приморської смуги на південь, інший — у східний Тибет і на північ Індокитаю. Подорожуючи Китаєм, допитливий венеціанець познайомився із природою та культурою загадкового велетня Сходу. У 1295 р. він повернувся в Європу, обігнувши морем Південну Азію і пройшовши суходолом через територію Південно-Західної Азії.
Про свої пригоди в малознайомих європейцям землях Марко Поло написав «Книгу про розмаїтість світу…». Часто її називають Книгою Марко Поло. Книга вийшла захоплююча й користувалася великою популярністю. Однак багато відомостей про чудові країни були сприйняті сучасниками з недовірою. Та і як європейцям повірити, наприклад, у те, що «чорні камені» можуть горіти жаркіше за дрова; що за товар можна розплатитися папірцями, а не дзвінкою монетою. Адже вони тоді не знали про властивості вугілля й про існування паперових грошей.
Варто сказати, що до свого оповідання мандрівник додавав фантастичні перекази й легенди, які йому довелося почути в далеких мандрівках. От як він описує острів Чипанго (Японія), на якому сам не був. «Острів дуже великий: жителі білі, гарні й чемні… Золота, скажу вам, у них великий достаток: надзвичайно багато його тут, і не вивозять його звідси; з материка ні купці і взагалі ніхто не приходить сюди, тому-то золота в них, як я вам казав, дуже багато. …палац тут великий і критий чистим золотом… Перлів тут достаток; вони рожеві і дуже гарні, круглі, великі; дорогі вони так само, як і білі. Є в них і коштовні камені. Багатий острів, і не злічити його багатств».
Згодом книгою зацікавилися вчені, і виявилося, що поряд з елементами вимислу вона містить дуже важливі й точні відомості. Книгу використали для складання нових, більш точних карт світу: на них з’явився острів Чипанго (Японія), більш точно були зображені обриси Азії. Надалі й Книга, й карти відіграли велику роль у підготовці багатьох подорожей.
Запитання і завдання
1) Чому співвітчизники Марко Поло з недовірою поставилися до його розповідей про країни Сходу?
2) Через які природні райони проходив маршрут подорожі Марко Поло?
3) Деякі середньовічні тлумачі географічної науки стверджували, що якщо біла людина опиниться на екваторі, вона обов’язково стане чорношкірою. Чи згодні ви з таким твердженням? Поясніть свою відповідь.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Прийом «Мікрофон»
Учитель пропонує учням висловитися з приводу одного із запитань.
1. Як би ви уявляли Землю, якби не знали про справжню її форму? Чому?
2. Ви цілком упевнені в тому, що наша планета має кулясту форму? Чи можете ви довести свою точку зору?
3. Як ви вважаєте, чи існують ще люди, які не мають уявлення про форму й розміри нашої планети? Поясніть свою відповідь.