- •Isbn 966-7613-60-7
- •Isbn 966-7613-60-7
- •Глава 1
- •§ 1. Методологічні основи
- •§ 2. Основні форми взаємодії людини і суспільства з природним середовищем
- •§ 3. Природноресурсові відносини
- •§ 4. Об'єкти природноресурсового права
- •§ 5. Суб'єкти природноресурсового права та природноресурсова правосуб'єктність
- •§ 6. Методи правового регулювання природноресурсових відносин
- •§ 7. Принципи природноресурсового права
- •§ 8. Система природноресурсового права
- •Глава 2
- •§ 1. Розвиток природноресурсового законодавства до 1917 р.
- •§ 2. Розвиток природноресурсового законодавства в період 1917—1938 pp.
- •§ 3. Розвиток природноресурсового законодавства і права у 1938—1990 pp.
- •§ 4. Сучасний період розвитку природноресурсового права
- •Глава 3 Джерела природноресурсового права
- •§ 1. Поняття і характеристика джерел природноресурсового права
- •§ 2. Конституційні засади
- •§ 3. Кодифікаційні закони як основні джерела природноресурсового права
- •§ 4. Спеціальні закони як джерела природноресурсового права
- •§ 5. Нормативно-правові акти органів
- •§ 6. Нормативні акти місцевих органів
- •Глава 4
- •§ 1. Основні ознаки та визначення
- •§ 2. Конституційні засади права власності на природні об'єкти та їх ресурси
- •§ 3. Право власності на природні об'єкти в природноресурсових кодексах
- •Глава 14 цього Кодексу повністю присвячена праву власності на землю*. Згідно з її положеннями земля може перебувати у приват-
- •§ 4. Особливості закріплення права власності
- •§ 5. Зміст права власності на природні ресурси та його реалізація
- •§ 6. Способи захисту й охорони
- •Глава 5
- •§ 2. Основні види природокористування та їх юридичне закріплення
- •§ 3. Правове регулювання загального природокористування
- •§ 4. Правове регулювання спеціального природокористування
- •§ 5. Зміст права природокористування, права й обов'язки природокористувачів
- •§ 6. Підстави виникнення, зміни та припинення права природокористування
- •Глава 6
- •§ 1. Загальна характеристика управління та контролю у галузі природокористування
- •§ 2. Система органів управління і контролю в галузі природокористування
- •§ 3. Функції управління і контролю у галузі природокористування
- •§ 4. Правове регулювання ведення
- •Глава 7
- •§ 1. Земельні відносини в умовах сучасної земельної реформи
- •§ 2. Склад земельного фонду України
- •§ 3. Правові засади використання земельних ресурсів
- •§ 4. Умови та порядок вирішення
- •Глава 8
- •§ 1. Визначення поняття надр як природного
- •§ 2. Особливості правовідносин
- •§ 3. Компетенція органів державної влади щодо розпорядження надрами
- •§ 4. Умови і порядок надання надр у користування
- •§ 5. Використання надр для видобування корисних копалин
- •Глава 9
- •§ 2. Поняття і види водокористування, права та обов'язки водокористувачів
- •§ 3. Особливості спеціального
- •§ 4. Стандартизація і нормування в галузі
- •§ 5. Особливості застосування
- •Глава 10
- •§ 1. Визначення виключної (морської)
- •§ 2. Особливості правового статусу континентального шельфу України
- •§ 3. Використання рибних та інших
- •§ 4. Охорона суверенних прав України у її виключній (морській) економічній зоні
- •§ 5. Юридична відповідальність за порушення
- •Глава 11
- •§ 1. Загальна характеристика законодавства про рослинний світ
- •§ 2. Рослинний світ як об'єкт правового регулювання
- •§ 3. Види природних рослинних ресурсів
- •§ 4. Правові форми та види використання природних рослинних ресурсів
- •§ 5. Правове регулювання відтворення природних рослинних ресурсів
- •Глава 12
- •§ 1. Поняття лісового фонду та лісових ресурсів
- •§ 2. Право лісокористування та його види
- •§ 3. Підстави припинення права
- •§ 4. Особливості державного управління
- •§ 5. Державний облік лісового фонду,
- •Глава 13
- •§ 1. Загальна характеристика законодавства про тваринний світ
- •§ 2. Тваринний світ як об'єкт права власності та права користування
- •§ 3. Основні види використання тваринного світу
- •§ 4. Державне управління і державний контроль
- •§ 5. Юридична відповідальність
- •Глава 14 Правове регулювання використання
- •§ 2. Правове регулювання
- •§ 3. Правовий режим природних
- •§ 4. Особливості використання територій
- •§ 5. Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду і контроль за режимом їх використання
- •§ 6. Юридична відповідальність
- •Глава 15
- •§ 1. Поняття та види природних лікувальних ресурсів і комплексів
- •§ 2. Правовий режим використання природних ресурсів курортів
- •§ 3. Правовий режим використання
- •§ 4. Правовий режим використання
- •Глава 16
- •§ 2. Правовий режим використання природних ресурсів рекреаційних зон
- •§ 3. Правове регулювання зеленого туризму
- •§ 4. Особливості правового режиму використання природних ресурсів
- •Глава 17
- •§ 1. Поняття та види нематеріалізованих природних ресурсів
- •§ 2. Правові питання використання простору
- •§ 3. Правове регулювання використання атмосферного повітря
- •§ 4. Особливості правового регулювання використання кліматичного ресурсу
- •§ 5. Правове регулювання використання альтернативних джерел енергії
- •§ 6. Правове регулювання використання радіочастотного ресурсу
- •Глава 18
- •§ 1. Поняття та види правових режимів
- •§ 2. Правовий режим використання природних ресурсів зони екологічного лиха
- •§ 3. Особливості правового регулювання
- •§ 4. Правовий режим використання
- •§ 5. Особливості правового режиму
- •§ 6. Спеціальні правові режими використання екологічно уражених природних ресурсів
- •Загальна частина
§ 4. Правове регулювання спеціального природокористування
В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям згідно з ч. З ст. 38 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища" надаються у володіння, користування або в оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України — на пільгових умовах.
Вказане положення охоплює основні ознаки спеціального природокористування. До них належать: наявність спеціального дозволу на використання природних ресурсів; виділення у відособлене володіння і користування природного об'єкта чи його ресурсових компонентів; строго цільове використання наданого природного об'єкта; реєстрація у встановленому порядку відповідного виду спеціального природокористування; внесення плати за спеціальне використання природних об'єктів та їх ресурсів і деякі інші характерні риси. Отже, право спеціального природокористування передбачає постійне чи тимчасове володіння і користування природними об'єктами для здійснення виробничо-господарських та інших видів діяльності, на підставі спеціальних дозволів і на платних умовах з метою одержання корисних властивостей природних багатств.
Спеціальне природокористування характеризується виділенням юридичним і фізичним особам природних об'єктів у відособлене володіння. З урахуванням цієї обставини чинне законодавство більш детально регламентує право спеціального природокористування. Воно знайшло своє закріплення у всіх галузях природно ресурсового законодавства. Так, згідно зі ст. 19 Кодексу
107
про надра надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр. Право на користування надрами посвідчується актом про надання гірничого відводу.
Надра надаються для геологічного вивчення, у тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, для видобутку прісних підземних вод і розробки родовищ торфу, для поховання відходів виробництва й інших шкідливих речовин, а також скидання стічних вод та інших спеціальних цілей. Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу із застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, відповідно до ч. 2 ст. 23 Кодексу про надра погоджується з місцевими радами та органами Мінприроди на місцях.
Спеціальне природокористування найбільшою мірою деталізовано у водному законодавстві. Відповідно до ч. 1 ст. 48 ВК спеціальне водокористування — це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Воно здійснюється юридичними і фізичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
У водному законодавстві детально регламентується спеціальне водокористування, насамперед для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення, спеціальне користування водними об'єктами для лікувальних, курортних і оздоровчих цілей, а також особливості спеціального користування водними ресурсами для потреб- різних галузей економіки тощо. Суттєво доповнює регламентацію спеціального водокористування для питних потреб Закон України від 10 січня 2002 р. "Про питну воду та питне водопостачання"'.
Спеціальне природокористування закріплене і в лісовому законодавстві. Відповідно до ст. 50 ЛК спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для цього у користування. Земельна ділянка лісового фонду може надаватися одному або кільком тимчасовим лісо-користувачам для спеціального використання різних видів лісових ресурсів. Лісокористувачі мають право здійснювати такі види спеціального використання лісових ресурсів: заготівля деревини під час рубок головного користування; заготівля живиці; заготівля другорядних лісових матеріалів (пень, луб, кора, деревна зелень тощо); побічні лісові користування.
1 Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 16. — Ст. 112.
108
Особливому правовому регулюванню лісовим законодавством підлягає спеціальне користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт, а також спеціального використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду на природно-заповідних територіях і об'єктах, у прикордонній смузі та лісах, що зазнали радіоактивного забруднення. Правове регулювання цих видів спеціального лісокористування тісно пов'язане з вимогами земельного законодавства.
Чинний ЗК прямо не передбачає спеціального землекористування, але власне кажучи, усі відвідні та договірні види землекористування є спеціальними. Так, згідно зі ст. 41 цього Кодексу використання земельних ділянок житлово-будівельними (житловими) і гаражно-будівельними кооперативами є видом спеціального землекористування. Спеціальне землекористування має місце при наданні земельних ділянок у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, промисловим і транспортним підприємствам, підприємствам зв'язку й енергетики тощо.
Найпоширенішими видами спеціального землекористування є використання земель сільськогосподарського призначення. Такими згідно зі ст. 22 ЗК є землекористування: громадян — для ведення особистого селянського господарства, садівництва і городництва, сінокосіння та випасання худоби, а також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; сільськогосподарських підприємств, у тому числі фермерських господарств — для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; сільськогосподарських науково-дослідних установ та навчальних закладів, сільських професійно-технічних училищ та загальноосвітніх шкіл — для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; несільськогосподарських підприємств, установ та організацій, релігійних організацій та інших об'єднань громадян — для ведення підсобного сільського господарства. Вказані види землекористування становлять спеціальне природокористування з наявним цільовим призначенням використання землі як природного об'єкта.
Спеціальне природокористування знайшло широке закріплення й в природноресурсових законах. Відповідно до ст. 10 Закону "Про рослинний світ" спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки. Найпоширенішими видами спеціального використання природних рослинних ресурсів є: збирання лікарських рослин, заготівля кори, лубу, деревної зелені, деревних соків, збирання квітів, ягід, плодів, горіхів, насіння, грибів, лісової підстилки, очерету тощо. При цьому вказані види спеціального вико-
109
ристання природних рослинних ресурсів слід відрізняти від аналогічних видів їх використання на засадах загального природокористування. Критерієм їх розмежування є надання відповідного дозволу уповноваженими органами для спеціального використання природних рослинних ресурсів, на відміну від загального користування ними, що не потребує такого дозволу.
Спеціальне природокористування в Законі "Про тваринний світ" 2001 р. закріплено принципово інакше, ніж раніше. Так, відповідно до ст. 17 зазначеного Закону до спеціального використання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ця вимога поширюється також на власників землі та користувачів земельними ділянками, на яких перебувають об'єкти тваринного світу.
Найпоширенішими видами спеціального використання є ведення мисливського і рибного господарства. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибногосподарськими водними об'єктами. Проте слід зазначити, що умови, вимоги та порядок зайняття мисливством і рибальством детально регламентовані у спеціальних законодавчих актах. До них, зокрема належать закони України від 16 травня 1995 р. "Про виключну (морську) економічну зону України"1, від 22 лютого 2000 р. "Про мисливське господарство та полювання"2, Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. № 1192 тощо.
Незважаючи на природоохоронну спрямованість Закону "Про природно-заповідний фонд України", в ньому також виділяються спеціальні види природокористування. Згідно зі ст. 9 цього Закону, до них можна віднести зокрема використання об'єктів природно--заповідного фонду в природоохоронних, оздоровчих, науково-дослідних і освітньо-виховних цілях. Крім вказаних видів спеціального користування, об'єкти природно-заповідного фонду, віднесені законом до основних, можуть використовуватися для заготівлі деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, полювання та зайняття рибальством, якщо такі види використання не суперечать цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду.