- •Зміст лекції
- •Радіонуклідні дослідження “in vivo”
- •Динамічні дослідження
- •Статичні дослідження
- •2. Радіонуклідні дослідження серцево-судинної системи Радіокардіографія
- •В клінічній кардіології застосовуються два варіанта методів сцинтиграфічного дослідження за допомогою гамма-камери:
- •Радіонуклідні дослідження дихальної системи в клінічній практиці застосовуються три групи методик радіонуклідного обстеження легень
- •Радіопульмонографія
- •Якісна інтерпретація радіоспірограми
- •Кількісна інтерпретація радіоспірограми
- •Радіопульмосцинтиграфія (гамма-топографія легень)
- •Радіонуклідні дослідження центральної нервової системи в клінічній практиці знайшли використання 4 методики радіонуклідних досліджень цнс:
- •Радіоенцефалографія
- •Якісна інтерпретація радіоенцефалограмми Виділяють декілька типів кривих:
- •Кількісна інтерпретація радіоенцефалограм
- •Радіонуклідні дослідження захворювань печінки в клінічній практиці застосовуються 4 методики радіонуклідного обстеження печінки:
- •Радіогепатографія
- •Сканування печінки та жовчного міхура
- •Гепатобілісцинтиграфія
- •Сканування і гепатосцинтиграфія печінки з колоїдними розчинами
- •Норма (вогнищеве ураження печінки)
- •Підшлункова залоза
- •Панкреатосцинтиграфія
- •6. Радіонуклідні дослідження нирок радіоренографія
- •Існує якісна і кількісна інтерпретація ренограм.
- •Якісна інтерпретація
- •Типи ренограм :
- •Кількісна інтерпретація
- •Сканування і нефросцинтиграфія
- •Динамічна реносцинтиграфія
- •Радіонуклідні дослідження кісткової системи в клінічній практиці для дослідження кісткової системи використовують методику остеосцинтиграфії. Остеосцинтиграфія
- •8. Радіонуклідні дослідження в ендокринології дослідження щитовидної залози
- •Визначення йоднакопичувальної здатності щитовидної залози
- •Сканування і сцинтиграфія щитовидної залози
- •Рнд наднирників
- •Виділяють дві групи:
Радіонуклідні дослідження центральної нервової системи в клінічній практиці знайшли використання 4 методики радіонуклідних досліджень цнс:
Радіоенцефалографія.
Ецефалоангіосцинтиграфія.
Енцефалосцинтиграфія.
Мієлосцинтиграфія.
Радіоенцефалографія
Показання: виявлення і визначення локалізації пухлини головного мозку; діагностика рецидивів пухлини після хірургічного або консервативного втручання; виявлення та визначення локалізації інфарктів мозку, запальних процесів та крововиливів; скринінговий тест при підозрі на судинні аномалії.
РФП: 99mТс-пертехнетат.
Апаратура: багатодетекторні установки типу КПРДІ-1, УР 1-3.
Принцип методики: реєстрація швидкості проходження РФП крізь праву та ліву напівкулю мозку з метою визначення порушень мозкового кровообігу.
Методика дослідження: дослідження проводиться в положенні хворого лежачи або сидячи. Детектори встановлюють над симетричними ділянками обох півкуль. Після в/в введення РФП "болюсом" активністю 20-50 МБк відзразу включають самописці.
Якісна інтерпретація радіоенцефалограмми Виділяють декілька типів кривих:
Нормальний(3) - активність над досліджуємою зоною знижується на протязі перших 2-х хвилин.
Радіоциркулограма
мозку в нормі: ВМК - час мозкового
кровотоку; ТВ - час виведення індикатора
Рис. 4.4. Радіоенцефалограмми
Гіперемічний (2) - швидке та круте зниження першої експоненти.
Криві при наявності феномена артеріовенозного шунтування (4) - блискавичне зниження активності (не менш чим на 10% від початкової).
Ішемічний (1) - повільне зниження активності.
Кількісна інтерпретація радіоенцефалограм
Час мозкового кровообігу (5-8с).
Час виведення РФП (7-9с).
Час повної циркуляції РФП (13-16с).
ГАММА-ТОПОГРАФІЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Сцинтиграфію головного мозку виконують у двох режимах - динамічному (енцефалоангіосцинтиграфія) і статичному (енцефалосцинтиграфія). Статична візуалізація може здійснюватися як самостійне дослідження або як продовження ангіографічної фази.
ЕНЦЕФАЛОАНГІОСЦИНТИГРАФІЯ
Показання: визначення порушень мозкового кровотоку.
РФП: 99mТс-пертехнетат.
Апаратура: гама-камера з компютерною обробкою.
Принцип методики: реєстрація кінетики РФП проводиться безперервно за перші 40 секунд з тривалістю кадру від 0,3 до 1 секунди після його в/в введення активністю 555-700 МБк.
Потім через 3-4 хвилини виконується статична сцинтиграфія.
ЕНЦЕФАЛОСЦИНТИГРАФІЯ
Проводиться в 4 проекціях: передній, задній, правій та лівій бокових. Розподіл РФП визначається через 30 хвилин, 1,5 та 2 години після в/в його введення активністю 200-240 МБк. В даний час ці методики проводяться з застосуванням ОФЕКТ і ПЕТ. При ОФЕКТ застосовується перфузійний РФП 99mТс-ГМПАО, який не накопичується в ішемічних вогнищах.
Рис. 4.5. ОФЕКТ головного мозку
4. Радіонуклідні дослідження шлунково-кишкового тракту
Дослідження слинних залоз –радіосіалографія, сіалосцинтиграфія.
РФП:99mТс-пертехнетат.
Рис. 4.6. Дослідження стравоходу – прохідність стравоходу (99mТс-колоїд + куряче яйце).
До бужування Після бужування
Рис. 4.6. Серія сцинтиграм стенозованного страховоду у хворого з опіком оцтовою есенцією (через 5 секунд та 5 хвилин після ковтку розчину 99мТс–пертехнетату
Дослідження шлунка – проводять через 15-20 хвилин після в/в введення 99mТс-пертехнетата (можливість візуалізації, оцінка моторної функції).
Рис. 5.3. Серія сцинтиграм, які характеризують моторно-евакуаційну функцію шлунка: А-після пробного сніданку; Б-через 20 хвилин; В-через 40 хвилин; Г-через 60 хвилин.
Дослідження кишок - з 99mТс-пертехнетатом з метою визначення та локалізації дивертикулу Меккеля і інвагінації кишок.
Всмоктування жирів в кишках – РФП: олеїнова кислота, мічена 131I. Діагностика – порушення всмоктування жирів, як причина стеатореї. Це може бути пов’язано з 3 причинами:
Порушенням зовнішньосекреторної функції підшлункової залози (перетравлення).
Зниженням абсорбційної здатності тонкого кишечника (всмоктування).
Порушення жовчоутворення та жовчовиведення.