4. Радіонуклідні дослідження центральної нервової системи в клінічній практиці знайшли використання 4 методики радіонуклідних досліджень цнс:

1. Радіоенцефалографія.

2. Ецефалоангіосцинтиграфія.

3. Енцефалосцинтиграфія.

4. Мієлосцинтиграфія.

Радіоенцефалографія

Показання: виявлення і визначення локалізації пухлини головного мозку; діагностика рецидивів пухлини після хірургічного або консервативного втручання; виявлення та визначення локалізації інфарктів мозку, запальних процесів та крововиливів; скринінговий тест при підозрі на судинні аномалії.

РФП: ^99mТс-пертехнетат.

Апаратура: багатодетекторні установки типу КПРДІ-1, УР 1-3.

Принцип методики: реєстрація швидкості проходження РФП крізь праву та ліву напівкулю мозку з метою визначення порушень мозкового кровообігу.

Методика дослідження: дослідження проводиться в положенні хворого лежачи або сидячи. Детектори встановлюють над симетричними ділянками обох півкуль. Після в/в введення РФП "болюсом" активністю 20-50 МБк відзразу включають самописці.

Якісна інтерпретація радіоенцефалограмми Виділяють декілька типів кривих:

1. Нормальний(3) - активність над досліджуємою зоною знижується на протязі перших 2-х хвилин.

Радіоциркулограма мозку в нормі: ВМК - час мозкового кровотоку; ТВ - час виведення індикатора

Рис. 4.4. Радіоенцефалограмми

2. Гіперемічний (2) - швидке та круте зниження першої експоненти.

3. Криві при наявності феномена артеріовенозного шунтування (4) - блискавичне зниження активності (не менш чим на 10% від початкової).

4. Ішемічний (1) - повільне зниження активності.

Кількісна інтерпретація радіоенцефалограм

1. Час мозкового кровообігу (5-8с).

2. Час виведення РФП (7-9с).

3. Час повної циркуляції РФП (13-16с).

ГАММА-ТОПОГРАФІЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Сцинтиграфію головного мозку виконують у двох режимах - динамічному (енцефалоангіосцинтиграфія) і статичному (енцефалосцинтиграфія). Статична візуалізація може здійснюватися як самостійне дослідження або як продовження ангіографічної фази.

ЕНЦЕФАЛОАНГІОСЦИНТИГРАФІЯ

Показання: визначення порушень мозкового кровотоку.

РФП: ^99mТс-пертехнетат.

Апаратура: гама-камера з компютерною обробкою.

Принцип методики: реєстрація кінетики РФП проводиться безперервно за перші 40 секунд з тривалістю кадру від 0,3 до 1 секунди після його в/в введення активністю 555-700 МБк.

Потім через 3-4 хвилини виконується статична сцинтиграфія.

ЕНЦЕФАЛОСЦИНТИГРАФІЯ

Проводиться в 4 проекціях: передній, задній, правій та лівій бокових. Розподіл РФП визначається через 30 хвилин, 1,5 та 2 години після в/в його введення активністю 200-240 МБк. В даний час ці методики проводяться з застосуванням ОФЕКТ і ПЕТ. При ОФЕКТ застосовується перфузійний РФП ^99mТс-ГМПАО, який не накопичується в ішемічних вогнищах.

Рис. 4.5. ОФЕКТ головного мозку

4. Радіонуклідні дослідження шлунково-кишкового тракту

Дослідження слинних залоз –радіосіалографія, сіалосцинтиграфія.

РФП:^99mТс-пертехнетат.

Рис. 4.6. Дослідження стравоходу – прохідність стравоходу (^99mТс-колоїд + куряче яйце).

До бужування Після бужування

Рис. 4.6. Серія сцинтиграм стенозованного страховоду у хворого з опіком оцтовою есенцією (через 5 секунд та 5 хвилин після ковтку розчину ^99мТс–пертехнетату

Дослідження шлунка – проводять через 15-20 хвилин після в/в введення ^99mТс-пертехнетата (можливість візуалізації, оцінка моторної функції).

Рис. 5.3. Серія сцинтиграм, які характеризують моторно-евакуаційну функцію шлунка: А-після пробного сніданку; Б-через 20 хвилин; В-через 40 хвилин; Г-через 60 хвилин.

Дослідження кишок - з ^99mТс-пертехнетатом з метою визначення та локалізації дивертикулу Меккеля і інвагінації кишок.

Всмоктування жирів в кишках – РФП: олеїнова кислота, мічена ¹³¹I. Діагностика – порушення всмоктування жирів, як причина стеатореї. Це може бути пов’язано з 3 причинами:

1. Порушенням зовнішньосекреторної функції підшлункової залози (перетравлення).

2. Зниженням абсорбційної здатності тонкого кишечника (всмоктування).

3. Порушення жовчоутворення та жовчовиведення.