1.1. Опис лабораторного стенду і його приладів

Здвоєне реле тиску типу Д220-13. Принципова схема здвоєного реле тиску надана на рис.1.6. Здвоєне реле тиску призначено для автоматичного захисту компресора від зниження тиску усмоктування при якому, можливе підсмоктування повітря в систему й спінювання масла, а також від підвищення тиску нагнітання компресором.

Лінія усмоктування компресора приєднана до коробки сильфона 1 с сильфоном 2. При зниженні тиску усмоктування ΔРус зменшується сила впливу штовхальника 3 на важіль 22. Цей важіль плечем 21 впливає на перемикач 12 таким чином, що при зниженні тиску

до обумовленого, контакт розмикається. Гвинтом 10 змінюють ступінь стиску пружини 9, і таким чином установлюють величину тиску ΔРрозм розмикання контактів, що відповідає обумовленому низькому тиску в ресивері 4. Це значення низького тиску у ресивері відображується по шкалі 8, і являється прототипом низького тиску усмоктування Рус компресора.

Величина диференціала ΔРд (зона повернення), установлюється гвинтом 6 по шкалі 7, за рахунок стиску пружини 5. Тобто, цим гвинтом задається величина різниці між тиску замикання Рзам й розмикання Ррозм контактів реле. Важіль 4 з’єднує вузол диференціала з вузлом завдання і контактною групою реле. Пружина 11 і гвинт 13 призначені для заводської регуліровки. Таким чином, величина диференціала визначається як ΔРд=Рзам - Ррозм. Якщо на шкалах установлені конкретні значення ΔРд й Ррозм, то з наведеної формули знаходимо Рзам = ΔРд + Ррозм.

Лінія нагнітання компресора приєднується до сільфонної коробки 19 з сильфоном 20 здвоєного реле. При підвищенні тиску нагнітання Рн збільшується сила впливу штовхальника 18 на двуплечий важіль 17. На горизонтальне плече цього важеля діє сила натягу пружини 16, значення якої надається гвинтом 14 задатчика.

Рисунок 1.6 - Принципова схема здвоєного реле тиску Д220: а) –внешний вид, б) – схема конструкции

При підвищенні тиску Рн важіль 17 повертається навколо осі проти годинної стрілки і своїм лівим кінцем натискує на плече важеля 21. Подолаючи опір пружини 11, важіль 17 відводить важіль 21 від перемикача і тим самим розмикає контакт.

Гвинтом 14 змінюють ступінь стиску пружини 16, установлюючи по шкалі 15 величину тиску розмикання контактів. Диференціал блоку високого тиску здвоєного реле не регулюється.

Реле різниці тиску типу РКС -1 (рис. 1.3) призначено для автоматичного захисту компресора від порушення системи змащування. Воно контролюю різницю тиску в масленій магістралі й у картері компресора ΔР = Рмм - Ркарт.

Реле високого тиску типу РД -1 призначено для контролю й регулювання тиску повітря в різних посудинах й апаратах. Його пристрій необхідний вивчити за зразком, який розглядається в Частині 1, наданої лабораторній роботі.

2. Опис електричної схеми лабораторного стенду

Електрична принципова схема управління компресором надана на рис. 1.7. Регульованим об'єктом стенда являється ресивер. Як прилад регулювання тиску, в схемі використано здвоєне реле тиску (його блок низького тиску). Схема передбачає ручне й автоматичне управління компресором.

У ручному режимі роботи схеми перемикач S_Р переводить у положення Р, при якому замикаються його контакти 3 - 1. Далі пакетним перемикачем Q включається напруга в схему, о наявності якої сигналізує лампа Н2. Потім кнопкою включаємо компресор.

При цьому котушка К1 магнітного пускача одержує живлення по ланцюзі С→Q→F3→K1→S1→S2(1-3)→F1→Q→A, що приводить до замикання блоку контактів – К1:1 і головних контактів К1:2, К1:3, К1:4 магнітних пускачів. У результаті включається електродвигун М компресора и шунтується кнопка S1, яку тепер можна відпустити. При цьому включається лампа H1, що сигналізує про роботу компресора (вона розташована на стенді в центрі умовної позначки двигуна компресора).

Тиск повітря Рп в ресивері поступово підвищується. За його ростом спостерігають за манометром. При досягненні певного тиску в ресивері компресор виключається кнопкою S2, при цьому вимикається лампа H1. При необхідності, за допомогою крана 3 (див. рис. 1.5), повітря з ресивера випускають в атмосферу.

Робота схеми в автоматичному режимі здійснюється в такий спосіб. Допустимо, що блок низького тиску здвоєного реле настроєний на діапазон (диференціал або зону нечутливості) 0,28 – 0,32 МПа. Це означає, що його контакти ВР (рис. 1.7) при тиску повітря в ресивері Рп =0,32 МПа (3,2 кгс/см²) замикаються, а розмикаються при Рп = 0,28 МПа.

Перемикач Sр переводиться у положення А (автоматичний режим), при якому замикаються його контакти 1-4. Якщо в момент включення схеми тиск в ресивері дорівнює атмосферному то контакти ВР розімкнуті, реле К2 знеструмлене а його розмикальні контакти К2:1 у ланцюзі котушки К1 замкнуті. В результаті, котушка К1 замкнутого пускача одержує живлення по ланцюзі С→Q→F3→K1→К2:1→Sр(4 -1)→F1→Q→A , що приводить до включення двигуна М компресора і лампи Н1, в результаті чого здійснюється поступове наростання тиску у ресивері. Кран 3 (рис.1.5) при цьому відкритий на таку величину, що повітря в ресивер надходить більше, ніж виходить з нього через цей кран в атмосферу.

При підвищенні тиску до Рп=0,32 МПа, контакти ВР замикаються й реле К2 одержує живлення. Останнє своїми контактами К2:1 виключають електродвигуні М компресора й лампу Н1. Оскільки повітря виходить із ресивера, то тиску в ньому поступово знижується. При зменшенні його до 0,28 МПа контакти ВР розмикаються і реле К2 знеструмлюється, що приводить до повторного включення компресора. Надалі робота схеми повторюється.

Таким чином, у ресивері здійснюється двопозиційне регулювання тиску шляхом включення і виключення компресора, тобто здійснюється регулювання типу «пуск - зупинка». У цій схемі роль виконавчого органа виконує компресор, що у процесі роботи може перебувати у двох положеннях а саме: перше - включений й друге виключений.