- •Методичні вказівки
- •Затверджено
- •1. Загальні вимоги
- •2. Структура розділу
- •3. Приклади розв’язання варіантів виконання розділу «Цивільний захист» у дипломному проекті (роботі)
- •3.1. Визначення можливих втрат працездатності під час дії на радіоактивно забрудненій місцевості
- •3.2. Визначення глибини зони зараження сдор
- •3.3.1. Визначення тривалості вражаючої дії сдор
- •3.3.2. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкта
- •3.3.3. Визначення можливих втрат людей
- •3.4. Розрахунок зони надзвичайної ситуації при вибухах газоповітряних (гпс), паливоповітряних сумішей (ппс) у відкритому просторі
- •3.5. Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об’єкті
- •3.6. Оцінка захисної споруди за місткістю
- •3.7. Оцінка захисної споруди за системою повітропостачання
- •3.8. Оцінка захисних споруд щодо захисту від радіоактивного ураження
- •3.9. Знезаражування сировини напівфабрикатів, готової продукції та води
- •3.9.2. Дегазація
- •3.10. Визначення обсягів ремонтних та відбудовних робіт на ог
- •Орієнтовний перелік питань при захисті дипломного проекту (роботи)
- •Література
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
3.9. Знезаражування сировини напівфабрикатів, готової продукції та води
Знезаражування – це очищення сировини, готової продукції та води від радіоактивних, отруйних речовин та біологічного зараження.
3.9.1. Дезактивація – це ліквідація радіоактивного забруднення. З усіх токсичних речовин, що надходять в організм, радіоактивні речовини (РР) найбільше шкодять здоров'ю людини, тому потрібно максимального зменшувати їх надходження.
Цього можна досягти шляхом проведення безпосередньої дезактивації продуктів харчування і сировини, а також застосуванням доцільних засобів технологічної і кулінарної обробки. Дезактивацію потрібно проводити у стислий термін.
Продовольство, як правило, зберігається в тарі, мішках, ящиках, полімерних упакуваннях. Тара здатна утримувати 80-100% радіоактивних забруднень, тому в першу чергу дезактивації підлягає тара - шляхом протирання щітками, вологим тампоном, відсмоктування пилососом, промивання струменем води та іншими засобами. Особливості радіоактивного забруднення харчової сировини визначають особливості подальшої дезактивації.
Дезактивація зерна, крупи, комбікормів. Зерно (крупа, комбікорм), яке зберігається насипом, дезактивують шляхом зняття зараженого шару. Зерно посипають борошняними змітками в кількості 2-2,5 кг/м2 і заливають водою з розрахунку 5-6 л/м2, далі знову посипають борошном у кількості близько 1 кг/м2. Воду необхідно розпиляти у вигляді дрібних крапель. Після висихання кірку відділяють дерев'яними лопатами, відправляють на утилізацію або знищення.
Зерно, яке зберігається в мішках, спочатку очищають від пилу за допомогою пилососів. Далі на поверхню мішка за допомогою щітки рівномірно наносять розплавлений парафін. Парафін змочує прилеглий шар зерна і швидко висихає, утворюючи твердий шар продукту товщиною до 5 мм. Після засихання кірки зерно пересипається в чисту тару.
У випадку відсутності парафіну використовують борошняний клейстер.
Також дезактивацію зерна (крупи) у мішках здійснюють шляхом ізоляції зараженого шару за допомогою порожнистого металевого циліндра без дна і кришки. Циліндр роблять із жерсті висотою 25-30 см. Дезактивація починається з видалення пилу з поверхні мішка, далі мішок розв’язують, кінці завертають назовні, совком знімають верхній шар зерна і вставляють циліндр у мішок так, щоб шар зерна, що знаходиться ближче до мішковини, був відділений стінкою циліндра. Зерно з циліндра пересипають у чисту тару.
Якщо радіоактивне забруднення проникло вглиб зернових продуктів, то тоді зерно (крупи) необхідно промити, для чого використовуються млинові мийні машини, потім зерно сушать.
Дезактивація борошна. Борошно при безтарному зберіганні дезактивують такими способами.
1. Природна дезактивація, тобто відлежування борошна впродовж часу, потрібного для зниження рівня зараження внаслідок спонтанного розпаду РР. Цей спосіб застосовується до всіх видів продуктів, що витримують тривале зберігання.
Видалення верхнього зараженого шару. Дезактивацію проводять за допомогою пневматичних засобів або вручну шляхом видалення верхнього шару борошна товщиною 1-2 см. Для дезактивації борошна в цих умовах може бути використаний також спосіб замочування верхнього шару борошна розпиленою водою з витратою 2-2,5 л/м2. Після утворення й засихання кірку видаляють разом із зафіксованими в ній РР руками.
«Валка» - перемішування. У випадку крайньої необхідності негайного використання борошна і неможливості його дезактивувати проводять змішування всього борошна з метою зменшення зараженості до гранично допустимої. Цей спосіб може бути застосований, якщо зараженість борошна перевищує гранично допустиму норму не більше, ніж у два рази.
Дезактивацію борошна в тканинних мішках починають з видалення пилу з поверхні мішка обмітанням або аспірацією. Після очищення від пилу поверхню мішка зволожують водою. Вода, пройшовши крізь тканину мішка, перетворить прилеглий до неї шар борошна товщиною в кілька міліметрів у шар тіста, після замочування мішки укладають для просушування на спеціальні настили. Через 5-6 годин після утворення і висихання кірки мішки розв'язують або розшивають, краї закочують на зовнішній бік, знімають верхній шар борошна. Чисте борошно пересипають совком у чисті мішки і потім використовують у виробництві.
Дезактивація хліба і хлібобулочних виробів. Хліб і хлібобулочні вироби дезактивують за допомогою пилососа і зрізанням скоринки разом з прилеглим шаром м'якушки товщиною до 1 см. Сухарі, бублики, сушки, макарони та інші дрібні вироби можна дезактивувати шляхом обдування повітрям,
також вироби підлягають природній дезактивації.
Дезактивація дріжджів. Пресовані дріжджі зберігають у паперовій упаковці. Дезактивацію починають з видалення радіоактивного пилу з обгортки шляхом обтирання. Якщо зараженість перевищує допустимі величини, обгортку видаляють і знищують. Потім з усіх боків брикета зрізують зовнішній шар товщиною до 0,5 см, який потім утилізують.
Рідкі дріжджі можуть бути використані для відтворення (розмноження) живильного середовища.
Дезактивація цукру. Дезактивацію цукру-піску, що знаходиться в тканинних мішках, починають з очищення поверхні мішка від радіоактивного пилу обмітанням або за допомогою пилососа. Якщо після цього зараженість цукру перевищує допустиму, то його розчиняють у воді і фільтрують через тканинні фільтри. Дезактивацію цукру-рафінаду проводять шляхом розчинення його у воді з подальшою фільтрацією.
Дезактивація солі здійснюється шляхом її розчинення у воді з наступним відстоюванням і фільтрацією через тканинні фільтри.
Дезактивація овочів і фруктів. При переробці в промислових умовах фруктів і овочів, забруднених РР, рекомендується режим попередньої дезактивації:
– промивання протягом 1-2 хвилин водним струменем з метою механічного видалення основної частини РР;
– обробка протягом 10 хвилин десорбуючим розчином однопроцентної соляної кислоти і 0,1-процентною поверхнево-активною речовиною (припустимих для миття харчових продуктів) при нормі витрати 1 л розчину на 1 кг продукту при 50-100-кратному використанні;
– повторним миттям водним струменем протягом однієї хвилини для видалення залишків дезактивуючого розчину з поверхні фруктів і овочів.
Доцільний спосіб термічної обробки харчової сировини за умови підвищеного забруднення її РР - це варіння.
Дезактивація м'яса і м'ясних продуктів. Дезактивації м'яса і м'ясних продуктів проводиться такими способами:
– внаслідок розпаду короткоживучих РР у процесі тривалого зберігання продуктів;
– зменшенням вмісту РР у результаті технологічного процесу;
– видаленням РР механічним шляхом.
Для дезактивації м’яса та м’ясопродуктів, по-перше, використовують природню дезактивацію – сировину та продукцію витримують у холодильниках (1-2 тижні). У разі неможливості довгострокового зберігання м'ясо та м’ясопродукти підлягають активним способам дезактивації.
М'ясо спочатку розрізають на невеликі тонкі шматки, ретельно промивають чистою водою. Варіння значно знижує вміст 90Sг в м'ясі. Бульйон після готування, вода після вимочування, ропа після мокрого засолювання м'яса для подальшого вживання не використовуються.
Добрий ефект дає обвалювання (видалення кісток від м'ясних туш). Очищене від кісток м'ясо тварин - сировина, придатна для переробки на м'ясні консерви.
Поверхневе забруднення м'яса і м'ясопродуктів знімають механічним шляхом. Парне, охолоджене м'ясо, ковбасні вироби, окоти, корейку, грудинку промивають теплою водою за допомогою щіток, а морожене - обробляють пилососом або щітками, з найбільш забруднених ділянок зрізують верхній шар.
Тваринні жири дезактивують, зрізуючи з усіх боків верхній шар товщиною 0,5-1,0 см.
Дезактивація молока і молочних продуктів. Існує два основні способи видалення РР з молока - технологічний та іонообмінний.
Технологічний спосіб. Технологічний спосіб полягає в переробці забрудненого молока на вершки, сметану, вершкове масло, сир, сухе і згущене молоко, що дозволяє одержати продукти з більш низьким вмістом РР, нижче допустимих норм (рис. 2).
Рис. 2 – Схема дезактивації забрудненого молока
Технологічні способи дезактивації дозволяють принаймні в 3-4 рази знизити радіоактивне забруднення готового продукту.
Іонообмінний спосіб. Проводиться за допомогою адсорбції або використання іонообмінних колонок.
Тобто, дезактивація молока має певну специфіку: вона може здійснюватися в процесі переробки молока і з використанням іонітів і сорбентів.
Дезактивація рибної продукції. Прісноводну рибу вимочують у воді більш як 1,5 години, а потім нарізають невеликими порціями і варять в чистій воді без солі протягом 10 хвилин, відвар зливають. Морська та океанічна риба дезактивації не потрібує.
Кулінарна обробка риби знижує концентрацію в ній РР незначно.
Очищення води показано на рис. 3