- •Методичні вказівки
- •Затвержено
- •Відповідальний за випуск завідувач кафедри безпеки життєдіяльності о.А. Нетребський, д-р техн. Наук, професор Загальні положення
- •Змістовий модуль 1 "основи охорони праці"
- •2. Список літератури
- •3. Основні теоретичні положення
- •4. Прилади і методи вимірювання і визначення показників
- •5. Контрольні запитання для самоперевірки
- •6. Порядок виконання лабораторної роботи
- •7. Оформлення протоколу лабораторної роботи і порядок його захисту
- •Лабораторна робота №2 дослідження запиленості повітря робочої зони
- •1. Метаі завдання на підготовку до лабораторної роботи
- •2. Список літератури
- •3. Основні теоретичні положення
- •4. Прилади й устаткування
- •5. Заходи безпеки при роботі на установці от-1
- •6. Питання для самоперевірки
- •8. Оформлення протоколу лабораторної роботи і порядок його захисту
- •Лабораторна робота №3 дослідження виробничого освітлення
- •1. Мета і завдання на підготовку до лабораторної роботи
- •2. Список літератури
- •3. Основні теоретичні положення
- •Якісні показники:
- •4. Прилади й устаткування. Методи вимірювання показників
- •5. Заходи безпеки
- •6. Питання для самоперевірки
- •8. Оформлення протоколу лабораторної роботи і порядок його захисту
- •Лабораторна робота № 4 дослідження шуму та методів боротьби з ним
- •1. Мета і завдання на підготовку до лабораторної роботи
- •2. Список літератури
- •3. Основні теоретичні положення
- •4. Прилади й устаткування. Методи вимірювання показників
- •5. Питання для самоперевірки
- •6. Порядок виконання роботи
- •7. Оформлення звіту і порядок його представлення
- •Тема 1.3. Загальні вимоги техніки безпеки на виробництві Лабораторна робота № 5 дослідження електробезпеки трифазних електрИчнИх мереж напругою до 1 000 в
- •1. Мета і завдання на підготовку до лабораторної роботи
- •2. Список літератури
- •3. Обладнання для дослідження безпеки електричних мереж
- •4. Питання для самоперевірки
- •5. Порядок виконання роботи
- •5.1. Уважно ознайомитися з призначенням кожного органу керування стенда (рис.), вимогами по техніці безпеки при роботі на ньому.
- •6. Оформлення звіту і порядок його представлення
4. Прилади і методи вимірювання і визначення показників
мікроклімату
Кількісна оцінка показників повітря середовища приміщень проводиться з метою встановлення їх відповідності нормам.
Для виміру і контролю температури повітря поряд із традиційними спиртовими або ртутними термометрами використовується сучасна записуюча апаратура – термографи, термопари.
Відносну вологість повітря у робочій зоні визначають за допомогою гігрометрів М-68, психрометрів ПБЦ-1, ВІГ (психрометр Августа), аспіраційного психрометра Ассмана М-34 (рис .1.1), а для безуп и н н ого за п и су – гігрограф М-21.
Психрометр Августа складається з двох термометрів – сухого і мокрого. Резервуар мокрого термометра обгорнутий батистовою тканиною, кінець якої знаходиться у ємності з дистильованою водою. Змочений термометр показує більш низьку температуру в порівнянні з “сухим” – температуру випаровування води. Більш точним є психрометр Ассмана, оснащений вентилятором. Примусовий рух повітря і наявність екрана для захисту термометра від теплового (радіаційного) випромінювання істотно знижує погрішність приладу.
Відносна вологість повітря визначається за психрометричними таблицями, які враховують показання сухого і мокрого термометрів (додаток 2), за до-
помогою психрометричного графіка (рис.1.2). Для цього на верхній горизонтальній лінії знаходять значення температури “сухого” та “вологого” термометрів. Опускаючи значення температури “сухого” термометра по вертикальній лінії, а “вологого” - по похилій лінії, знаходять точку їх перетину. Проекція цієї точки за похилими лініями графіка на ліву вертикальну вісь дає можливість визначити відносну вологість повітря з точністю до 2%.
Рис. 1.1 – Прилади для визначення вологості повітря: аіб– психрометр Августа без футляру та у футлярі;в– аспірацій ний психрометр Ассмана.
Крильчасті або чашкові анемометри призначені для визначення швидкості руху повітря (рис.1.3). Їх основними елементами є повітроприймач (крильчатка) та обліковий механізм кількості обертів, циферблат якого має три шкали: одиниць, сотень, тисяч.
До початку проведення вимірювань крильчастий анемометр розташовують так, щоб вісь його повітроприймача була розміщена паралельно потоку повітря. Чашковий анемометр установлюють вертикально, і положення його вітроприймача не залежить від направлення вітрового потоку. За допомогою анемометрів виміряють число поділок за секунду, а потім за графіком знаходять швидкість повітря, м/с. Графік видається разом з паспортом для кожного виду анемометра. Границя вимірювань крильчастого анемометра - 0,3 …5 м/с, чашкового – 1 … 20 м/с.
5. Контрольні запитання для самоперевірки
1. За якими показниками визначаються метеорологічні умови виробничих приміщень ?
2. Як впливає мікроклімат на працівника ?
3. Що ви знаєте про терморегуляцію організму людини ?
4. Від яких факторів залежать норми мікроклімату ?
5. Як класифікуються роботи за важкістю та енергозатратами ?
6. В яких випадках мікроклімат нормується за оптимальними нормами, а в яких випадках за допустимими ?
7. Які методи визначення відносної вологості ви знаєте ?
8. Які заходи застосовуються для нормалізації мікроклімату ?
9. Які засоби використовуються для нормалізації мікроклімату ?
Рис. 1.2 – Психрометричний графік для визначення відносної вологості
повітря.
Рис. 1.3 – Прилади для вимірювання швидкості руху повітря:
а– крильчастий анемометр;б– чашковий анемометр.