faem_kab_sep_dms_lek

промислів; е) продукція морського промислу, добута і (чи) перероблена у Світовому

океані її суднами або суднами, орендованими (зафрахтованими) нею; ж) вторинна сировина і відходи, що є результатом виробничих і інших

операцій; з) продукція високих технологій, отримана у відкритому космосі на

космічних суднах, що належать даній країні, чи орендованих нею; и) товари, зроблені в ній винятково з продукції, зазначеної в пунктах

«а»—«з».

Якщо у виробництві товару беруть участь дві і більше країн, його походження визначається відповідно до критеріїв достатньої переробки товару в даній країні:

а) зміна товарної позиції (класифікаційного коду товару) по ТН ЗЕД на рівні кожного з перших чотирьох знаків, що відбулося в результаті переробки товару;

б) виконання виробничих чи технологічних операцій, достатніх чи не достатніх для того, щоб товар вважався виробленим в тій країні, де ці операції мали місце;

в) правило адвалерної частки, тобто зміна вартості товару, коли процентна частка вартості використаних матеріалів чи доданої вартості досягає фіксованої частки ціни товару, що поставляється.

При цьому вважають, що не відповідають критерію достатньої переробки:

-операції по забезпеченню зберігання товарів під час зберігання чи транспортування;

-операції по підготовці товарів до продажу і транспортування (дроблення партії, формування відправлень, сортування, переупаковка);

-прості складальні операції;

-змішування товарів (компонентів) без додання отриманій продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових.

Для підтвердження походження товару з даної країни митний орган України вправі вимагати представлення сертифіката про його походження.

8.3.ПРАВОВІ ОСНОВИ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ

Питання щодо збирання митних платежів регулюються ст. 75-99 Митного кодексу України. Крім того, порядок обкладання митом товарів, що переміщуються через митний кордон, та види мита визначено Законом «Про Єдиний митний тариф» у розділі II «Мито та його види». Відомчі накази та інструкції деталізують здійснення цих питань на практиці, зокрема Митне законодавство передбачає такі митні платежі:

-мито;

-податок на додану вартість;

71

-акцизний збір - непрямий податок на високорентабельні і монопольні товари (продукцію). Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, і його ставки затверджуються Верховною Радою України.

Указ Президента України від 12 липня 1995 р. №609 «Про марки акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби» визначив нові види податків:

-збір за видачу ліцензій митними органами (оновлення ліцензії);

-збір за видачу свідоцтва на визнання підприємства декларантом та право здійснення брокерської діяльності;

-митні збори за митне оформлення;

-митні збори за зберігання товару;

-митні збори за супроводження товару;

-плата за участь у митних аукціонах;

-штрафи, пені.

Митні платежі та збори стягуються тільки в національній валюті України за курсом 1 євро до 1 дол., США. За призначенням митні платежі поділяються на:

-бюджетні (мито, акциз, ПДВ)г

-митні збори (теж бюджетні, але за їх рахунок фінансується митна система). З 1998 р. всі платежі надходять до держбюджету, а звідти до Держмитслужби.

Митні доходи - це всі грошові внески, які утворені в результаті справляння або стягнення митних платежів, від реалізації конфіскованих предметів контрабанди, кошти від справляння штрафів, пені.

Митні платежі також кваліфікують, як:

-платежі, які формують торговельний оборот;

-платежі, які формують неторговельний оборот.

Платниками митних платежів є фізичні та юридичні особи, що здійснюють митне оформлення.

Основою для нарахування митних платежів є Закон України «Про Єдиний митний тариф» та постанова Кабміну України (Інструкція Мінфіну від 31 травня 1994 р. «Про порядок обчислення та сплати ПДВ та акцизного збору за товари, ввезені з-за меж митних кордонів України і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України», а також лист Держмитслужби від 27 квітня 2000 р. (Про порядок нарахування митних зборів, мита, податку на додану вартість та акцизного збору при митному оформленні товарів).

Порядок обчислення акцизного збору.

Акцизним збором оподатковуються окремі товари, що ввозяться на митну територію України, на базі митної вартості за формулою:

А = [(В + М) х Ас] / 100

де:

В - митна вартість товару (в грн.), М - мито та митні збори, Ас - ставка акцизного збору.

72

Порядок обчислення податку на додану вартість.

Оподаткованим оборотом для обчислення ПДВ є вартість, що включає

митну вартість + мито та митні збори + суму акцизного збору (за підакцизні товари). Обчислення ПДВ проводиться за ставкою 20% від оподаткованого обороту.

ПДВ = (М + 3 + В + А) х П : 100,

де:

М - митна вартість, З - митні збори, В - ввізне мито,

А - акцизний збір (якщо товар підакцизний), П - ставка ПДВ - 20%.

Особливості обчислення ПДВ та акцизного збору в разі застосування різних митних режимів:

-Транзит товарів - ПДВ та акцизний збір не стягують.

-Реекспорт - підставою для митного оформлення іноземних товарів є пред'явлення простого векселя з відстроченням платежу, авізованого податковою інспекцією. Строк реекспорту - 90 днів.

-Реімпорт - сплачується ПДВ і акцизний збір згідно із загально встановленим порядком.

-Майно українських підприємств, що вивозилося для забезпечення діяльності українських установ за кордоном на правах тимчасового вивезення, ПДВ та акцизом не обкладається.

-Митний ліцензійний склад - ПДВ та акцизний збір стягуються при випуску товару у вільне використання. Відповідальність за це несе власник складу.

-Давальницька сировина - іноземний замовник не сплачує ПДВ та акцизний збір у разі вивезення сировини, у разі ввезення на переробку - вексельна форма розрахунку.

Особливості нарахування зборів за перебування під митним контролем.

Строк нарахування митних зборів починається: при ввезенні автомобільним транспортом - з дати, що зазначена в провізній відомості як строк доставки товару у митницю призначення, а якщо доставлено раніше - з дати фактичної доставки;

-при ввезенні залізничним транспортом - з дати отримання митницею інформації залізниці про надходження вантажу та проставлення штампу «Під митним контролем» на товаросупровідних документах;

-при ввезенні водним транспортом - якщо митне оформлення здійснює портова митниця, в зоні діяльності якої знаходиться отримувач, - з дати отримання митницею інформації порту про надходження вантажу; якщо отримувач знаходиться в зоні діяльності іншої митниці - з дати отримання дозволу на митне оформлення вантажу в митниці, у зоні діяльності якої знаходиться порт; якщо митне оформлення здійснюється в зоні діяльності іншої митниці - з дати, що зазначена у провізній відомості як строк доставки товару у митницю призначення, а якщо раніше - з дати фактичної доставки.

73

При нарахуванні зборів за перебування під митним контролем до цього строку не включаються:

-час, необхідний для завантаження транспортного засобу згідно з установленими нормами;

-період, на який надається відстрочення сплати мита та зборів за митне оформлення;

-період, який за рішенням начальника митниці (його заступника) надається на оформлення ВМД (30 днів) при здійсненні зовнішньоекономічної операції з країнами СНД;

-час, витрачений на отримання інформації однією митницею від іншої, коли це не є обов'язком декларанта;

-строк дії обставин непереборної сили (війна, лихо, шторми, обмерзання тощо). Цікаво, що до цієї умови відносяться і не прогнозовані зміни законодавства.Якщо затримка митного оформлення сталася внаслідок порушень митних правил і строк перебування під митним контролем перевищує 6 місяців, то митниця застосовує штрафні санкції аж до конфіскації товару. Якщо товар був затриманий за порушення митних правил і знаходився під митним контролем, але за рішенням суду був повернутий власнику, збір за знаходження товару під митним контролем не справляється.

8.4.МИТНІ ТАРИФИ

Класичним і основним інструментом зовнішньоторговельної політики є митні тарифи.

Митний тариф - це систематизований перелік ставок митних зборів. Розглянемо механізм дії імпортних зборів. Допустимо, що в якій-небудь країні А здійснюються виробництво і Споживання якого-небудь товару, наприклад яблук. На мал. 5.1 лінія S позначає пропозицію яблук, лінія D - попит, Р0 - ціна внутрішнього ринку (ціна рівноваги). При цій ціні зроблена і спожита кількість яблук буде дорівнює Q0. Ця ситуація може виникнути в автаркичній економіці.

Припустимо, що країна А відкрила свої митні кордони при світовій ціні на яблука, рівній Рw. Оскільки ця ціна нижче внутрішньої, то ціни на внутрішньому ринку упадуть, виробництво яблук у країні А скоротиться з Q0 до Q1 а споживання зросте з Q0 до Q2. Споживання при скороченні виробництва буде рости за рахунок імпорту, величина якого дорівнює (Q2 - Q1).

Захищаючи інтереси національних виробників яблук, уряд країни А вводить імпортне мито (Т). Допустимо, що країна А досить мала і тому не може вплинути на світову ціну яблук. На яблука встановлюється нова ціна, рівна Р, тоді Т = Р1 - Рw . У результаті внутрішнє виробництво зросте з Q1, до Q3. Це викликано тим, що внаслідок встановлення імпортного мита ростуть ціни на іноземну продукцію (у нашому прикладі - яблука). Національні виробники продають ідентичну продукцію (того ж сорту, з тими ж якісними характеристиками), тому вони вважають за можливе і вигідним для себе підняти ціни на свою продукцію.

74

вільної торгівлі.

Рис. 5.2. Вплив імпортних зборів на добробут країни

На мал. 5.2,6 площа, рівна а, розділена на дві частини. Частина площі, позначена a являє собою додаткову вигоду виробників від реалізації за ціною Рt в умовах дії імпортного мита такого обсягу товарів (у нашому прикладі - яблук), що був би проданий і в умовах вільної торгівлі (тільки за цінами Рw). Крім того, як уже відзначалося, введення імпортного мита приводить і до росту обсягу внутрішнього виробництва з Q1, до Q3 Доходи від продажу цієї додаткової кількості товару рівні: (Q3 - Q1)Pt, чи, як позначено на схемі, вони складають: Sа+ Sb + Sс. Додаткова вигода виробників, отримана внаслідок розширення виробництва після введення імпортного мита, дорівнює Sа2, а вартість ресурсів, необхідних для цього розширення виробництва, - S (b + е). Якби імпортне мито не було введено, то ця ж кількість яблук могла б бути куплена на світовому ринку за ціною, рівною Sе. Отже, вартість ресурсів, спрямованих на розширення внутрішнього (більш дорогого в порівнянні зі світовим) виробництва яблук, а не на закупівлю додаткової кількості більш дешевих яблук на світовому ринку чи на використання в інших секторах економіки, дорівнює Sb.

Площа d - це «ціна мертвої ваги» тарифу для споживача. Ця величина являє собою втрати споживачів внаслідок зміни попиту на менш бажані, але більш дешеві замінники яблук. Так, до введення мита споживачі купували кількість товару, рівне Q2, а після введення мита - Q4. Втрати споживачів склали: Sа + Sb + Sс, оскільки кількість яблук, що вони зараз купують, обходиться їм дорожче. Крім цього, вони втрачають Sd, тому що їх споживання яблук знизилося.

Таким чином, введення імпортних митних зборів, з одного боку, сприяє скороченню внутрішнього споживання, а з іншого боку - захисту національних товаровиробників. Ступінь захисту (протекції) різна по різних товарах. До того ж вона не завжди так очевидна, оскільки більшість товарів виробляється з

76

використанням сировини і напівфабрикатів, на які також можуть встановлюватися мита. У цьому зв'язку необхідно розглянути фактичний рівень протекції (effective rate of protection).

Припустимо, що ціна костюма на внутрішньому ринку при вільній торгівлі складає 150 дол., з яких 100 дол. - вартість тканини, а 50 до. - додана вартість. Допустимо, що уряд встановлює імпортне мито на костюми в розмірі 20%. Ціна на костюми підвищується на 30 дол. і складає 180 до. Додана вартість для внутрішніх виробників зросте з 50 до 80 дол. У результаті зростуть доходи і буде стимулюватися подальше національне виробництво костюмів. Додана вартість іноземних виробників залишиться на колишньому рівні.

Фактичний рівень протекції визначається по наступній формулі:

де:

Д - внутрішня додана; вартість при вільній торгівлі; Д' - внутрішня додана вартість після введення імпортного мита. У нашому прикладі Ф = 60%.

Далі припустимо, що уряд уводить друге мито - на тканину, величина якої складає 10%. У цьому випадку за рахунок збільшення ціни тканини внутрішня додана вартість виробників костюмів складе вже 70 дол., а фактичний рівень протекції - 40%.

Отже, на ступінь захисту однієї галузі впливають мита і по товарах інших галузей.

8.5. ТАРИФНІ ПІЛЬГИ (ПРЕФЕРЕНЦІЇ)

Тарифні пільги встановлюються відносно товарів, не можуть мати індивідуального характеру і надаються тільки за рішенням Уряду.

Тарифна пільга (преференція) - це пільга, що надається на умовах взаємності або в односторонньому порядку при реалізації торгової політики України по відношенню до товару, що переміщується через митний кордон, у вигляді:

-повернення раніше сплаченого мита;

-звільнення від сплати митних платежів;

-зменшення ставки митних платежів (пільгові ставки);

-встановлення тарифних квот на преференційне ввезення (вивезення)

товару.

До об'єктів, що звільнюються від мита, належать:

-транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів, пасажирів, палива та оснащення, необхідного для нормальної експлуатації транспортного засобу або яке було придбане за кордоном у зв'язку з ліквідацією аварії (поломки) транспортного засобу;

-предмети матеріально-технічного оснащення (паливо, продукти харчування та інші предмети, що вивозяться для забезпечення функціонування українських та орендованих суден, які ведуть морський промисел; у 1998 р.

77

було відмінено мито на продукцію рибного промислу, що вироблялася Укррибфлотом та ввозилася в Україну);

- інші товари згідно з переліком.

Тарифні пільги, порядок їх визначення та встановлення чітко зазначено законодавством. Вони становлять митну політику, застосовуються в інтересах економічної політики держави, для заохочення іноземних інвестицій у спільні та іноземні підприємства в Україні.

Не підлягають оподаткуванню та акцизним збором:

-професійне обладнання, майно та інструменти, що належать іноземним юридичним особам, необхідні для надання послуг чи виконання робіт ними на території України;

-зразки товарів, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання в Україні не носить комерційного характеру;

-транспортні засоби, що використовуються для міжнародних перевезень вантажу, пасажирів, а також ті, що ввозяться в режимі тимчасового ввезення.

Умовно всі митні пільги можна поділити відповідно до осіб, яким вони надаються:

-представники іноземних держав (їх працівники);

-інші іноземні громадяни;

-власні виробники (імпортери, експортери) за наявністю відповідних умов їх підтримки;

-за міжнародними договорами України.

Крім того, законами України були встановлені і протягом майже 7 років діяли пільги для організацій по захисту інтересів чорнобильців, ветеранів ВВВ

та прирівнених до них учасників війни, іноземних інвесторів. Зараз пільги цим категоріям відмінені, в основному з причин зловживання ними.

Пільги іноземним громадянам, як правило, встановлюються на двосторонній основі або з урахуванням традицій міжнародної митної практики.

Збори за митне оформлення не справляються, коли:

-ввозяться предмети, призначені для офіційного користування дипломатичних і консульських представництв іноземних держав в Україні, міжнародних, міжурядових організацій та інших установ, які користуються в Україні митними пільгами відповідно до міжурядових угод, програм міжнародної технічної допомоги;

-подається попередня ВМД при ордерних поставках товарів;

-подається загальна ВМД при поставках комплексного об'єкта;

-повертається в Україну (або за кордон) майно, яке було тимчасово ввезене (вивезене);

-ввозяться предмети гуманітарної допомоги, що визнана ся Кабміном

України;

-відбувається митне оформлення товарів та інших предметі! вартістю до 100 дол. США;

-товари перебувають під митним контролем перші 15 календарних днів.

78

Митні платежі (податки, збори) - це важелі митної, економічної політики держави, які завжди перебувають в динаміці по від-1 ношенню до різних країн і до різних товарів.

8.6. ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ І МИТНІ СОЮЗИ

Вище були розглянуті види і механізм дії інструментів зовнішньоторговельної політики стосовно до окремо узятої держави. Однак існують деякі особливості, коли країни поєднуються для проведення зовнішньоторговельної політики, що зв'язано з привілеями, наданими цими країнами один одному, і виявляється спочатку в ліквідації митних зборів.

У випадку якщо після скасування митних зборів між країнамиучасницями зберігається автономія при їхньому відношенні до третіх країн, то має місце зона вільної торгівлі (Free Тrade Аrea): Європейська асоціація вільної торгівлі (ЕАСТ, 1959), якщо ж скасування митних зборів між країнами супроводжуються встановленням єдиного тарифу стосовно третіх країн, має місце митний союз (Customs Union): Франція — Монако (1865), Швейцарія — Ліхтенштейн (1923).

Таким чином, при створенні митного союзу знижується конкурентноздатність товарів із третіх країн на ринку країн митного союзу. Аналогічний ефект може бути отриманий і тоді, що коли існували до цього часу імпортні мита у відношенні третіх країн будуть знижуватися.

Якщо країни, що створюють митний союз, високо розвинуті, то це може привести до загального економічного росту. Якщо ж країни — учасниці митного союзу слабко розвинуті, то це може привести до уповільнення їхнього економічного росту в результаті обмеження конкуренції.

Об'єктивною причиною створення зон вільної торгівлі і митних союзів є процеси, що відбуваються у світовій економіці, що характеризуються інтернаціоналізацією виробництва і, як наслідок, прискоренням формування регіональних торгово-економічних союзів і угруповань. Країни-сусіди усе більше прагнуть до об'єднання ресурсів, засобів і зусиль для проведення скоординованої, а в ідеалі — спільної економічної політики. Найбільший розвиток регіональні угоди про вільну торгівлю і митні союзи одержали в Європі, чому будуть присвячені розділ 6.

З 1 січня 1994 р. набрала сили Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА), підписане в 1992 р.Угода між США, Канадою і Мексикою про Північноамериканську зону вільної торгівлі, укладене в 1992 р., стало продовженням і розвитком підписаного в 1988 р. обопільної умови про вільну торгівлю між США і Канадою. В даний час цілком імовірно, що до угоди приєднається Чилі.

Відповідно до підписаної Угоди про північноамериканську інтеграцію протягом наступних 15 років майже всі торгові й інвестиційні бар'єри між країнами — учасницями НАФТА повинні бути ліквідовані, а мита — скасовані. Питання про політичну інтеграцію не розглядався.

Відмінними рисами НАФТА є те, що воно поширюється на величезну

79

територію з населенням 370 млн. чоловік і дуже могутнім, особливо завдяки США, економічним потенціалом. Північноамериканська інтеграція носить асиметричний характер (асиметрія розвитку й асиметрія інтенсивності двосторонніх торгово-економічних відносин), оскільки, з одного боку, НАФТА уклали такі розвинуті держави, як США і Канада, а з іншого боку - Мексика, що володіє великим економічним і демографічним потенціалом, але все-таки схильна до країн, що розвиваються. Крім того, по своєму потенціалі північний і південний партнери багаторазово поступаються США (табл. 5.1).

Ведуча роль США в цьому угрупованні визначається їхнім економічним потенціалом і політичним впливом. США є основним торгово-економічним партнером як Канади, так і Мексики (Канада — перший торговий партнер США, Мексика — третій). Дуже великі масштаби взаємних інвестицій США і Канади.

У той же час торгово-економічні зв'язки між Канадою і Мексикою, а також присутність канадського капіталу в Мексиці вкрай незначні.

Taблица 5.1

Відносні величини ВВП і ВВП на одного жителя США, Канади і Мексики (у % до рівня США)*

Сполучені Штати Америки зацікавлені в розвитку НАФТА по наступним причинах:

•у зв'язку зі зростанням ролі економічних союзів США поодинці складно протистояти конкуренції з боку ЄС і економічних союзів, що зароджуються, в Азії;

•унаслідок посилення конкуренції між товаровиробниками, що випускають продукцію подібної якості, але з низькими витратами на робочу силу, охорону навколишнього середовища чи природні ресурси, США зацікавлені реалізувати свій науково-технічний потенціал при низьких витратах виробництва в Мексиці;

•створюючи нові робітники місця в Мексиці, США прагнуть скоротити потік іммігрантів з Півдня;

•США хочуть утягнути Мексику в спільні пошуки балансу екологоекономічних проблем, раціонально розподілити тягар витрат по збереженню навколишнього середовища;

•у довгостроковому плані НАФТА розглядається в США як інструмент для широкого економічного проникнення в Латинську Америку з метою розширення ринків збуту і створення нових робочих місць, а також підвищення

80