nmm_3-k-n_2013rn_3r

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО

Основною метою викладання дисципліни ―Цивільне право‖ є підготовка до практичної діяльності висококваліфікованих фахівцівправознавців.

Цивільне право України займає провідне місце серед інших галузей права, оскільки покликане захищати свободу особи, приватної власності, підприємницької діяльності. Великий обсяг навчального та нормативного матеріалу, складність теоретичних категорій, багатоманітна практика, динаміка та іноді суперечливість правових актів роблять цивільне право однією з найбільш складних юридичних дисциплін.

Студент повинен

-Знати

-поняття та зміст основних правових категорій з цивільного права;

-джерела правового регулювання; суб’єкти, об’єкти, підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин;

-поняття та способи здійснення і захисту суб’єктивних цивільних прав; поняття, зміст, види, форми, підстави виникнення та припинення права власності;

-поняття та способи захисту права власності; поняття та зміст права інтелектуальної власності;

-спадкове право; загальні положення про зобов’язання та договір;

-способи забезпечення виконання договірних зобов’язань;

-поняття, особливості укладання, зміни і розірвання окремих договірних зобов’язань (договору купівлі-продажу, дарування, страхування, перевезення тощо);

-поняття і систему деліктних зобов’язань, порядок відшкодування моральної та матеріальної шкоди тощо.

-Уміти

-правильно тлумачити норми цивільного законодавства та застосовувати для вирішення конкретних життєвих ситуацій;

-аналізувати відносини, що складають суть справи; приймати обґрунтовані рішення відповідно до норм чинного законодавства.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Цивільне право як галузь права – це сукупність правових норм, які

регулюють шляхом диспозитивного методу особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Метод цивільно-правового регулювання – це сукупність специфічних засобів впливу на учасників цивільних відносин, що характеризується насамперед юридичною рівністю сторін, а також наданням

111

останнім можливості врегулювання цих відносин на їх розсуд за винятками, встановленими цивільним законодавством.

Функції цивільного права – це головні напрями його впливу на цивільні відносини з метою їх підпорядкування.

Система цивільного права – це систематизована сукупність його елементів (цивільно-правових норм, інститутів, підгалузей або розділів), розташованих у певній послідовності й ієрархії, що визначаються внутрішньою логікою цієї галузі.

Цивільна правоздатність – це здатність фізичної особи мати цивільні права та обов’язки

Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, яка може бути позивачем і відповідачем у суді.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Публічна обіцянка винагороди - це односторонній правочин, в

силу якого одна особа зобов'язується сплатити матеріальну винагороду будь-якій особі за умови досягнення нею зазначеного результату.

Зобов’язання з відшкодування шкоди – це цивільно-правові зобов’язання, що виникають внаслідок протиправного заподіяння шкоди, і в зв’язку з чим потерпіла сторона (кредитор) має право вимагати від правопорушника, який завдав шкоди (боржника), виконання обов’язку відшкодувати завдану шкоду шляхом надання майна в натурі або відшкодування збитків.

Кредитор – це особа, якій заподіяно шкоду. Ним може бути будь-яка особа – неповнолітня, малолітня, дієздатна, недієздатна, обмежено дієздатна, громадяни України, іноземці або особи без громадянства.

Боржник – це особа, яка відповідає за заподіяну шкоду. Як правило, нею виступає заподіювач шкоди.

112

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Форма підсумкового контролю - екзамен.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1.Конституція України: Основний Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30 – Ст.141. // www.rada.gov.ua.

2.Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-41. – Ст. 356.

3.Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.

4.Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України, 2002. – № 21-22. – Ст.135.

5.Житловий кодекс Української РСР від 30 червня 1983 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1983. – додаток до № 28. – Ст. 573.

6.Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001р. // www.rada.gov.ua.

7.Повітряний кодекс України від 4 травня 1993 р. // ВВР України, 1993., № 25, ст. 274.

113

8.Закон України ―Про авторське право і суміжні права‖ в редакції Закону України від 11 липня 2001р. // Відомості Верховної Ради. – 2001. - №43. – Ст. 214.

9.Закон України ―Про страхування‖ від 7 березня 1996 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. - № 205. – 7 листопада.

10.Закон України ―Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень‖ від 01.07.2004 р. // Відомості Верховної Ради.

–2004. – № 51. – Ст. 553.

11.Закон України ―Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців‖ від 15 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради – 2003. – № 31-32. – Ст.263.

12.Закон України ―Про заставу‖ від 02. жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47. – Ст. 642.

13.Закон України ―Про захист прав споживачів‖ від 12 травня 1991 р. в редакції Закону України від 1 грудня 2005 р. № 3161-IV //Відомості Верховної Ради України, 2006. – № 7. – Ст.84.

14.Закон України ―Про іпотеку‖ від 5 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 38. – Ст. 313.

15.Закон України ―Про нотаріат‖ від 02. 09. 1993 р. № 3425-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1993.- № 39. - Ст. 383.

16.Закон України ―Про органи реєстрації актів громадянського стану‖ від 24 грудня 1993р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 14. – Ст. 78.

17.Закон України ―Про оренду державного та комунального майна‖ від 14 березня 1995 р. // Відомості Верховної Ради. – 1995. - № 15. - Ст.99.

18.Закон України ―Про охорону прав на винаходи і корисні моделі‖ // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 7. – Ст. 32. у редакції Закону України від 1 червня 2000 р. Відомості Верховної Ради. – 2001. – №8.

–Ст. 37.

19.Закон України ―Про охорону прав на знаки для товарів і послуг‖ від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7.

–Ст.36.

20.Закон України ―Про охорону прав на промислові зразки‖ від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради. – 1994. – №7. – Ст. 34.

21.Закон України ―Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду‖ від 1 грудня 1994 р. //// Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 1. – Ст. 1.

22.Закон України ―Про приватизацію державного житлового фонду‖ // Відомості Верховної Ради України – 1992 - №36 – ст. 524.

23.Закон України ―Про фермерське господарство‖ від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 45. – Ст. 363.

114

24.Закон України ―Про цінні папери та фондовий ринок‖ від 23.02.2006 р. / Відомості Верховної Ради України, 2006, № 31. – Ст. 268.

25.Закон України „Про господарські товариства‖ від 19.09.1991 р. // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 49 (03.12.91), ст. 682.

26.ИНКОТЕРМС 2000 Международные правила толкования торговых терминов // Урядовий кур'єр, 2002, 04, 03.04.2002 № 63.

27.Постанова Верховної Ради України ―Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР‖ від 12.09.1991 р. № 1545 // Відомості Верховної ради України. – 1991. – № 46. – Ст. 621.

28.Постанова Кабінету Міністрів України ―Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення‖ від 26 липня 1999 р. N 1357 // Урядовий кур'єр, 1999, 08, 26.08.99 № 158-159.

29.Постанова Кабінету Міністрів України ―Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення‖ від 15 червня 2006 р. № 833 // Офіційний вісник України, 2006, № 25 (05.07.2006), ст. 1818.

30.Постанова Кабінету Міністрів України ―Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівняних до нотаріально посвідчених‖ від 15 червня 1994 р. № 419 // Нотаріальне оформлення цивільно-правових документів. – К., 1999.

31.Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами Україн. / Затв. Наказом Мінюсту України від 22 лютого 2012. № 296 // Електронний ресурс / режим доступу www.rada.gov.ua

32.Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України у цивільних справах. - К.: Скіф, 2005. -304 с. -С. 71 -90.

33.Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду»: Затверджено наказом Міністерства юстиції., Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 4.03.96 р. № 6/5/3/41 // Офіційний сайт Верховної Ради України

(www.rada.gov.ua).

34.Порядок встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків: Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. № 212 // Офіційний сайт Верховної Ради України (www.rada.gov.ua).

35.Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності: Затверджено постановою Кабінету Міністрів

115

України від 4.04.1994 р. № 221 // Офіційний сайт Верховної Ради)

України (www.rada.gov.ua).

36.Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-

04:Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112// Офіційний вісник України. - 2004. - № 35. – С. 55. – Ст. 2337.

37.Інструкція про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. №11-6 // «Бізнес» № 29, 21.07.97.

38.Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України ―Про затвердження Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами‖ від 11 липня 2003 року № 185 // Офіційний вісник України, 2003, № 30, ст. 1581.

39.Наказ Міністерства юстиції України «Про Спадковий реєстр» від 17 жовтня 2000 р.

40.Статут автомобільного транспорту Української РСР, затверджений постановою Ради Міністрів Української РСР від 27 червня 1969 року № 401 (п.п. 23, 24, 71, 72, 81, 90).

41.Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. N 560 // Офіційний вісник України, 2005, N 28 (29.07.2005), ст. 1634.

42.Про деякі питання практики розгляду спорів, пов’язаних з обігом векселів // Постанова Пленуму Верховного Суду України від 8 червня 2007 р. № 5 // zakon.rada.gov.ua

43.Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. № 1. // zakon.rada.gov.ua

44.Про деякі питання практики розгляду спорів, пов’язаних з обігом векселів // Постанова Пленуму Верховного Суду України від 8 червня 2007 р. № 5 // zakon.rada.gov.ua

45.Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів // Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 // zakon.rada.gov.ua

46.Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав // Постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року № 5 // zakon.rada.gov.ua

47.Постанова Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» // zakon.rada.gov.ua

116

48.Безклубий І.А. Банківські правочини: монограф. – К.,: КНУ, 2008. - 378 с.

49.Берестова І.Е. Зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національний ун-т внутрішніх справ. - X., 2004. - 20 с.

50.Бервено С.М. Проблеми договірного права України: монограф. – К.: Юр Інком, 2006. – 392 с.

51.Горян Е.В., Завоюра Я.О. Відшкодування моральної шкоди при здійсненні міжнародних повітряних перевезень // Часопис Академії адвокатури України. – 2012. – № 1. – С. 101-106.

52.Дзера І.О. Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні: монограф. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 256 с.

53.Дзера О.В. Розвиток права власності громадян в Україні: монограф. - К.: Векта, 1996. – 234 с.

54.Договірне право України. Загальна частина : навч. посіб. / За ред. О.В.Дзери. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 896 с.

55.Зайчук О.В. Науково-практичний класифікатор цивільного законодавства : К.,Юрінком Інтер, 2013. – 400 с.

56.Заіка Ю.О. Спадкове право в Україні. Становлення і розвиток.: монограф. – К.,: КНТ, 2007. – 288 с.

57.Заіка Ю.О. Спадкове право України : навч. посіб. – К.: Істина, 2006. – 216 с.

58.Заіка Ю.О., Рябоконь Є.О. Спадкове право : навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 352 с.

59.Здійснення та захист корпоративних прав в Україні (цивільно-правові аспекти): монограф. / За ред. В.В.Луця – Тернопіль: Підручники, – 2011.

– 320 с.

60.Зобов’язальне право: теорія і практика: навч. посібн. / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та інш. / За ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком, 1998.

– 912 с.

61.Заіка Ю.О. Українське цивільне право: навч. посіб. – К.: КНТ, 2008. – 368 с.

62.Ігнатенко В.М. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу // Підприємництво, господарство і право. - 2004. -№5.-С.

21-24.

63.Ромовська З. Українське цивільне право. Академічний курс. – К.: Атіка, 2010. – 560 с.

64.Ківалова Т. С. Зобов'язання відшкодування шкоди за цивільним законодавством України: теоретичні проблеми. : Автореф. дис. ...

канд. юрид. наук: 12.00.03 /Одеська національна юридична академія. - О., 2009. - 19 с.

65.Кохановська О.В. Теоретичні проблеми інформаційних відносин у цивільному праві. – К.: КНУ, 2006. - 228 с.

117

66.Кузнєцова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. – К.: КНУ, 1998. – 220 с.

67.Лов’як О.О. Нормативно-правове забезпечення відшкодування шкоди, завданої органами внутрішніх справ України: Монографія / За заг. ред. професора Гопанчука В.С. – Київ, 2011. – 228 с.

68.Луць В.В. Контракти в підприємницькій діяльності. – К.: Атіка. 2009. – 452 с.

69.Луць А.В. Свобода договору в цивільному праві України. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 204 с.

70.Луць В.В. Строки і терміни в цивільному праві: монограф. – Київ, Юрінком, 2013. – 384 с.

71.Майданик Р.А. Проблеми довірчих відносин у цивільному праві: монограф. – К.: КНУ, 2002. – 216 с.

73.Токарева В. Відповідальність сторін за порушення договору страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату // Юридичний вісник. – 2012. – № 1. – С. 133-139.

74.Харитонов Є.О. Вступ до цивільного права України: навч. посіб. – К.: Істина, 2006. – 288 с.

75.Харитонов Є.О. Добровільне представництво у цивільному праві України: навч. посіб. – К.: Істина, 2007. – 216 с.

76.Цивільне право України : підруч.: У 2-х кн. /3а ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової. - К. : Юрінком Інтер, 2010. – 890 с.

77.Цивільне право України. Братель О.Г., Пилипенко С.А.: [Посібник для підготовки до іспитів]. – К.: ФОП Ліпкан, 2010. – 256 с.

78.Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / За відповід. ред. О.В.Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В.Луця. – 5-те видання. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – Т. I. — 832 Т.

II. — 1120 c.

79.Цивільний кодекс України. Науково-практичний коментар т.5. Право власності та інші речові права. / За ред. І.В.Спасибо-Фатєєвої. – Х.: Страйд, 2011. – 624 с.

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ:

Тема 1. Загальна характеристика цивільного права

Лекція – 2 години

1.Цивільне право, як приватне право. Місце цивільного права в системі галузей права.

2.Предмет цивільно-правового регулювання.

3.Цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин.

8.Основні принципи цивільного права.

118

9.Цивільне законодавство. Аналогія закону. Аналогія права.

Тема 3. Право власності.Захист права власності

Лекція – 2 години

1.Договір купівлі-продажу: поняття, юридична характеристика.

2.Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.

3.Договір міни.

4.Договір дарування: поняття, юридична характеристика та зміст. Пожертва.

Договір довічного утримання (догляду): поняття, юридична характеристика та зміст.

Тема 5. Договори про передачу майна у власність

Лекція – 2 години

1.Договір купівлі-продажу: поняття, юридична характеристика.

2.Істотні умови договору купівлі-продажу.

3.Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.

4.Договір дарування: поняття, юридична характеристика, зміст. Пожертва.

5.Поняття, юридична характеристика та зміст договору довічного утримання.

Тема 6. Деліктні зобов’язання

Лекція – 2 години

1.Поняття та елементи деліктних зобов’язань.

2.Умови деліктної відповідальності.

3.Система деліктних зобов’язань.

4.Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

5.Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою, недієздатною особами та особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

6.Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 2. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин

Семінар - 2 години

1.Поняття цивільної правосуб’єктності. Фізична особа (громадянин) як суб'єкт цивільного права. Правоздатність і дієздатність.

2.Визнання особи недієздатною, обмеження дієздатності.

119

1.3.Визнання особи безвісно відсутньою, оголошення особи померлою.

3.Поняття та ознаки юридичної особи.

4.Виникнення та припинення юридичних осіб.

Нормативні акти та література

1-12, 15, 17, 20-24, 26, 27, 30-33, 35-39, 41-43, 45-50, 76-79

Тема 4. Загальні положення про зобов’язання. Загальні положення про договір.

Семінар - 2 години

1.Поняття, елементи та підстави виникнення зобов’язання.

2.Система зобов’язань.

3.Припинення зобов’язань.

4.Поняття цивільно-правового договору. Види договорів.

5.Порядок укладення, зміни та розірвання договору.

Література

1-12, 15, 17, 20-24, 26, 27, 30-33, 35-39, 41-43, 52, 53, 72, 76-77

Тема 5. Договори про передачу майна у власність

Семінар – 2 години

1.Договір купівлі-продажу: поняття, юридична характеристика.

2.Істотні умови договору купівлі-продажу.

3.Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.

5.Договір дарування: поняття, юридична характеристика, зміст. Пожертва.

6.Поняття, юридична характеристика та зміст договору довічного утримання (догляду).

Література

5-10, 15, 17, 20-24, 26, 27, 30-33, 35-39, 41-43, 52, 54, 55, 74, 76-77

Тема 6. Деліктні зобов’язання

Семінар– 2 години

1.Поняття та елементи деліктних зобов’язань.

2.Умови деліктної відповідальності.

3.Система деліктних зобов’язань.

4.Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

5.Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою, недієздатною особами та особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

120