Висновки

Проаналізувавши блоги українських журналістів, ми прийшли до висновку, що блоги стали серйозною зброєю на фронті сучасної журналістики. Користувачі Інтернету довіряють їм все більше, а блогери відповідають за це якісної аналітикою. Ми також простежили, які журналістські жанри використовуються в блогосфері найчастіше. Варто також відзначити, що блогових журналістика має у порівнянні з традиційною як переваги, так і недоліки. До переваг можна віднести:

• відсутність в матеріалах блогерів-якої цензури або політичного замовлення;

• інтерактивність, тобто залученість користувача в журналістський процес;

• неможливість властей придушенням в блогах свободи слова.

Недоліки блогових журналістики:

• велика кількість «бруду» (нецензурна лайка в коментарях) і в загальному низький культурний рівень багатьох блогерів;

• практично абсолютна безконтрольність блогерів і відсутність у них офіційного етичного кодексу, який є у «традиційних журналістів»;

• недостовірність джерел − найчастіше блогери не перевіряють інформацію в декількох джерелах, часто їх матеріали базуються на їх особистій думці або недостовірний інтернет-джерелі.

Протягом декількох місяців ми досліджували блоги 2 відомих українських журналістів (Мустафа Найєм, Єгор Соболєв) і дійшли таких висновків:

• діяльність професійних журналістів в блогосфері різноманітна і за змістом, і за формою подачі матеріалу. Її характер залежить від цілей перебування журналіста у блозі безпосередньо від його особистісних якостей;

• в блогосфері журналісти найчастіше ведуть себе більш відкрито і безкомпромісно, ​​ніж в професійній діяльності. Серед вищеперелічених журналістів дана риса особливо проявляється у Мустафи Найєма. У той же час, Єгор Соболєв у своєму блозі намагається зберігати об’єктивність і витриманість, властиву його професстнальной діяльності;

• якщо сторінки Мустафи Найєма можна виділити як контентні текстові блоги (матеріали, як правило, об’ємні та аналітичні), то Єгор Соболєв ведуть так звані тамблелогі, тобто система ведення записів і заміток в них більше походить на запис потоку свідомості;

У кожному з досліджуваних блогів можна знайти щось неповторне і унікальне − бурхливий відстоювання інтересів незалежної журналістики Мустафою Найємом, реформаторські соціальні ідеї Єгора Соболєва.

Також варто відзначити, що незважаючи на те, що ведення блогу є радше хобі, ніж серйозною роботою, журналісти у своїх записах намагаються відповідати своєму професійному іміджу і витримувати позицію, якої вони дотримуються у ЗМІ..

Залишається зауважити, що рівень української блогосфери вже досить високий і вона все ще активно розвивається, залучаючи все нових блогерів і простих користувачів.

Ми провели контент-аналіз на предмет висвітлення соцільної проблематики з по наступним критеріям:

• досвід роботи «третього сектору»: форми самоорганізації громадян для вирішення своїх проблем, механізми взаємодії НКО з владою та бізнесом у соціальній сфері, потенціал громадських організацій у різних сферах соціального життя: ресурсні центри, благодійні акції, добровольча допомогу, консультативна допомога, телефон довіри, довідково-інформаційна система та ін.;

• проблеми незахищених верств населення: безробітні, мігранти, неповні сім’ї, питання соціального сирітства, ставлення до престарілим громадянам, створення безбар’єрного середовища для людей з обмеженими можливостями, адаптації та соціалізації дітей з обмеженими можливостями;

• проблеми молоді: алкоголізм, наркоманія, СНІД, криміналізація суспільства і підліткова злочинність, доступності та якості освіти діяльність дитячих установ (школи, сімейні дитячі будинки, пансіонати, сирітські притулки та ін);

• екологічна та природоохоронна діяльності: форми і досвід діяльності громадських екологічних організацій, екологічні проблеми регіонів і екологічна експертиза, екологічна освіта та ін;

• пропаганда здорового способу життя: популяризація масового спорту і фізкультурного руху, роль спорту у вихованні, "соціальні" хвороби та їх профілактика, фізичне і психічне здоров’я, інформація про нетрадиційні методики лікування: арт-терапія, музична терапія та ін;

• теми морального виховання та екології особистості: принципи громадянського суспільства, толерантності, сімейні та моральні цінності, міжетнічні, міжконфесійні проблеми, спонсорська допомога, досвід благодійних фондів, традиції меценатства;

• соціально-трудові відносини і економічна політика: соціальний захист населення, соціальне забезпечення та соціальне страхування, доходи і рівень життя населення, розвиток ринку праці, охорона праці та екологічна безпека.

Після проведеної роботи,ми можемо побачити, що протягом аналізованого періоду (травень-грудень 2012 року) журналісти М.Найем та Є. Соболєв мають у своїх блогах записи з вищезазначених підтем:

• досвід роботи третього сектору;

• проблеми незахищеності верств населення;

• проблеми молоді;

• природоохоронна діяльність;

• пропаганда ЗОЖ;

• теми морального виховання та екологія;

• соціальна політика.

Таким чином, найбільш цікавіша та популярна тема серед журналістів М. Найема та Є. Соболева є тема соціальної политики. А менш висвітлюванна у аналізованих блогах є тема так званого «третього» сектору.