КП - Основи технології ремонту
.pdfаоб = 9% |
/2/, с.19, карта 4; |
|||
аотд =2,5% |
/2/, с.18, карта 2; |
|||
к2 |
= 1,2 |
/2/, с.20, карта 7; |
||
к3 |
= 1,0 |
/2/, с.20, карта 8. |
||
|
Тшт020 |
= 5,087 (1 + |
1,5 + 9 + 2,5 |
) 1,2 1,0 = 6,9нормо − год |
|
|
|||
|
|
100 |
|
Для операцій, пов’язаних з механічною обробкою (токарна,
шліфувальна, розточувальна, хонінгувальна і інші) виконується розрахунок режимів різання з вибором ріжучого інструмента, оснастки і з наступним нормуванням по методиці, викладеній нижче.
Приклад нормування верстатної операції.
020 Круглошліфувальна. Верстат круглошліфувальний моделі 3А432.
Зміст роботи: шліфувати корінні шийки до діаметра 59,75 мм.
Припуск на обробку 2Z = 0,1 мм Технологічні бази: центрові отвори.
Ріжучий інструмент: шліфувальними кругами 15А40ПСТ1Х8К,
розміром ПП 900х30х305 . |
|
|
|
|
||
Режими різання: глибина різання – 0,05 |
мм; подача – 0,002 мм/об; |
|||||
швидкість обертання шліфувального круга – 30 |
м/с ; |
|||||
При шліфуванні методом врізання основний час визначається |
||||||
|
ТО = |
|
z |
K, хв |
(3.4) |
|
|
|
|
|
|||
|
nд |
S |
||||
|
|
|
|
|||
де z – |
припуск на обробку, мм; |
|
|
|||
S – |
поперечна подача, мм/об; |
|
|
|||
nд – |
частота обертання деталі, хв-1; |
|
nд = 1000υ/π d = 1000· 12/ 3,14 · 59,75 = 64
К – коефіцієнт, що враховує знос круга і точність при шліфуванні.
Лист
ХПТК.ХХХХХХ.001.ПЗ
Изм. Лист |
№ докум. |
Подпись Дата |
ТО |
= |
|
0,05 |
1,5 |
|
0,002 |
|||
|
64 |
|
Визначаємо штучно-калькуляційний час
Тшт |
= ТО + Тдоп |
+ Тд |
+ |
ТПЗ |
, |
(3.5) |
|
||||||
|
|
|
|
n |
|
де Тдоп = 0,36 хв - час на установку і зняття деталі;
Тд - додатковий час. Приймаємо 6% від оперативного часу.
Тд = (0,59 · 5) 0,6 = 1,77 хв Тпз = 30 хв – підготовчо-заключний час.
Тшт |
= 2,95 + 0,36 + 1,77 + |
30 |
= 5,38хв |
|
|||
|
100 |
|
Загальний штучний час складає ∑Тшт = 0,24 + 0,75 = 0,99нормо-год
Таблиця ___ – трудомісткість операцій
Операція |
Найменування операції |
Розряд роботи |
Трудомісткість, |
|
|
|
|
|
нормо-год |
|
|
|
|
|
005 |
Мийна |
|
3 |
0,24 |
|
|
|
|
|
010 |
Часткове |
розбирання |
4 |
0,75 |
|
двигуна |
|
|
|
|
|
|
|
|
3.8 Розрахунок кількості робочих місць і обладнання Потрібна кількість обладнання (робочі місця, стенди) визначаються
по кожному типу окремо.
Лист
ХПТК.ХХХХХХ.001.ПЗ
Изм. Лист |
№ докум. |
Подпись Дата |
Для серійного виробництва
|
|
СР = |
Тшт N |
|
|||
|
|
|
|
|
,шт |
(3.6) |
|
|
|
Ф К |
в |
т |
|||
|
|
|
ео |
|
|
|
|
де: Ср – |
розрахункова кількість обладнання (робочих місць, стендів); |
||||||
Тшт – |
норма часу (штучний час) |
ремонту (випробування) вузла |
|||||
або виконання складальних операцій при загальному складанні, хв; |
|||||||
N – |
річна програма випуску (по завданню), шт; |
|
|||||
Фео |
– |
ефективний фонд часу робочого місця на протязі року, |
Фео = 2040 год - при роботі в одну зміну; Фео = 4055 год - при роботі в дві зміни, /11/ додаток 1, табл.1.
Кв – коефіцієнт використання робочого часу, Кв = 0,97
m – число робітників, одночасно працюючих на одному робочому
місці.
Приймаємо Ср005 = ____ шт.
Прийнята кількість робочих місць (обладнання) визначається шляхом округлення розрахункової кількості до ближчого цілого числа. Дрібні числа до 0,1 (0,01…0,09) не враховуються.
В цьому розділі необхідно зробити висновок про раціональне використання обладнання (робочих місць) на дільниці: наявність резервів більш повного використання та яким шляхом це може бути досягнено та як це вплине на результати роботи дільниці.
Визначаємо загальний середній коефіцієнт завантаження робочих місць (стендів).
К
Враховуючи дані розрахунків,
відомість обладнання на дільниці.
Изм. Лист |
№ докум. |
Подпись |
Дата |
|
|
|
|
З.О.СР. = |
∑ СР |
(3.7) |
|
∑ СР.пр |
|||
|
|
виконаних по кожній операції, складаємо
Лист
ХПТК.ХХХХХХ.001.ПЗ
Таблиця ___ – |
зведена відомість обладнання |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
Найменування |
Кіль- |
Потужність |
Вартість , грн. |
||
обладнання |
кість, |
ел.двиг.кВт |
|
|
|
|
шт. |
на |
підсумкова |
на |
підсумкова |
|
|
одиницю |
|
одиницю |
|
Слюсарний |
5 |
---- |
----- |
200 |
1000 |
верстак |
|
|
|
|
|
Випробувальний |
2 |
2,2 |
4,4 |
500 |
1000 |
стенд |
|
|
|
|
|
Всього |
7 |
--- |
4,4 |
----- |
2000 |
3.9 Розрахунок потрібної кількості основних, допоміжних робітників,
РІС і МОП
Кількість основних робітників визначається по кожній професії
окремо по формулі
РО |
= |
|
Тшт |
N |
,чол , |
(3.8) |
|
Феф Квп |
|||||
|
60 |
|
|
де: Феф – ефективний річний фонд часу робітника, год., Феф = 1840
год. (додаток 3, табл.2).
Квп – коефіцієнт перевиконання норм часу, Квп =1,05…1,1
Наприклад:
Розрахунок кількості основних робітників для складання редуктора
РО |
= |
1900 100,6 |
= 17,5 |
|
60 1840 1,1 |
||||
|
|
|
Приймаємо 18 чоловік.
Увага! Розрахунки виконуємо по кожній операції або по групі споріднених операцій.
Визначаємо середню кваліфікацію робітників
4 18 + 4 5 + 5 23 =
4,5 розряда
18 + 5 + 23
Лист
ХПТК.ХХХХХХ.001.ПЗ
Изм. Лист |
№ докум. |
Подпись Дата |
Кількість допоміжних робітників приймаємо у відсотковому відношенні від загальної кількості виробничих робітників – ( 25–30)%,
кількість РІС - (1013 )% від загальної кількості виробничих та допоміжних,
для МОП – (1–3)%.
3.9.1 Кількість допоміжних робітників :
|
Рдоп = |
∑ РО |
КО |
= |
|
= |
(3.9) |
|
100 |
|
|
||||
|
|
|
100 |
|
|
||
Приймаємо наступний професіональний склад: |
|
||||||
- слюсар – ремонтник - ____ чол. |
|
|
|
|
|
||
- електрик |
____чол. |
|
|
|
|
|
|
Не заняті обслуговуванням обладнання : |
|
|
|||||
-росподільник робіт - _____ чол. |
|
|
|
|
|
||
- контролер - |
______чол. |
|
|
|
|
|
|
- транспортні робочі - _______чол.
Всього приймаємо ________чол.
3.9.2 Визначаєм кількість РІС:
РРІС = |
( ∑ РО |
+ ∑ РДОП ) 10 |
= |
(3.10) |
|
100 |
|||
|
|
|
|
Приймаємо наступний склад :
- старший майстер - |
_____чол. |
- змінний майстер - |
_____чол. |
-технолог - |
____ чол. |
- економіст |
групи НОТ - ____ чол. |
- плановик - |
_____чол. |
Всього приймаємо ________чоловік.
Лист
ХПТК.ХХХХХХ.001.ПЗ
Изм. Лист |
№ докум. |
Подпись Дата |
3.9.3 Визначаєм кількість МОП:
|
|
РМОП = |
( ∑ РО + ∑ РДОП ) 3 |
(3.11) |
||||
|
|
|
100 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приймаємо: |
|
|
|
|
|
|
|
|
- прибиральник _____ чол. |
|
|
|
|
||||
- мийник |
_____ чол. |
|
|
|
|
|||
Таблиця ___ – |
зведена відомість робітників на дільниці |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
||
Назва категорій |
|
Кільк |
По |
У % від кількості |
У % від загальної |
|||
працівників |
|
ість |
змінах |
виробничих |
кількості |
|||
|
|
чол. |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
робітників |
робітників |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Виробничі робітники |
|
|
|
|
----------- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Допоміжні робітники |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
РІС |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
МОП |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|
|
|
|
100 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.10 Розрахунок площі дільниці. Обґрунтування розміщення
обладнання
Виробнича площа дільниці визначається на основі даних про кількість виробничого обладнання і робочих місць, питомої площі, що приходиться на одиницю обладнання або на одного виробничого робітника в найбільшу
зміну. |
|
|
|
Ао = Ро × Ар , |
(3.12) |
де Ро – |
кількість виробничих робітників в найбільшу зміну; |
|
Ар – |
питома площа, що приходиться на одного |
виробничого |
робітника. |
|
|
Лист
ХПТК.ХХХХХХ.001.ПЗ
Изм. Лист |
№ докум. |
Подпись Дата |
Питома площа - це площа, що включає в себе площу, що займає сам робітник, обладнання, а також проходи і інші технологічні площі.
Таблиця ___ - питома площа на одного виробничого робітника.
Назва дільниці |
Питома площа, м |
|
|
Зовнішньої чистки |
35 |
|
|
Розбиральне, складальне |
35 |
|
|
Комплектувальне |
18 |
|
|
Випробувальне |
35 |
|
|
Паливної апаратури |
18 |
|
|
Механічне |
30 |
|
|
Слюсарно-ремонтне |
18 |
|
|
Площадка для межопераційного контролю приймається в розмірі
3…5% від загальної площі дільниці.
Робоче місце майстра приймають 6 м2.
Ізолятор брака має площу 10…12 м2.
Площу інструментально-роздавальної комори приймають із розрахунку 0,30…0,35 м2 на одного виробничого робітника.
Площу конторських приміщень приймають із розрахунку 3 м2 на одного співробітника.
Площа індивідуального кабінета приймається 10…15 м2.
Розрахунок побутових приміщень при проектуванні виробничих дільниць, як правило, не проводять.
При проектуванні дільниць ремонту необхідно керуватися правилами,
що викладені в СНПП 11-90-81 “Виробничі будівлі промислових підприємств” і СН 245-91 “Санітарні норми проектування промислових підприємств”.
Лист
ХПТК.ХХХХХХ.001.ПЗ
Изм. Лист |
№ докум. |
Подпись Дата |
У відповідності з будівельними вимогами у пояснювальній записці вказують товщину стін в дві цеглини 510 мм; в півтори цеглини 380 мм;
товщину каркасно-запасних стін 140…250 мм; товщину перегородок 120, 250 і 380 мм; розміри цегляних колон 500х500 мм; висоту приміщень від
4…6 м; ширину воріт (приймають по стандарту) 3; 3,5; 4; 4,5; 5 м; ширина вікон 2, 3, 4 м.
Планіровка проектуємої дільниці повина бути узгоджена з іншими дільницями та відділеннями.
Викреслення плана починається з нанесення осей, що визначають розташування колон і стін будівлі. Відстань між осями приймають по модульній системі. Вертикальні осі позначають зліва на право арабськими цифрами, горизонтальні осі – знизу верх буквами українського алфавіта.
Цифри і букви, що позначають осі пишуть в колах діаметром 7…9 мм.
Найбільш поширена ширина пролету - 12 м, довжина – 6 м.
Розташування обладнання повинно бути у відповідності з вимогами технологічного процеса і правил техніки безпеки. Обладнання, що встановлюються на фундамент, а також оглядові канави, повині мати привязочні розміри. Санітарно-технічне обладнання (душеві, вани,
уминвальники та інші) на планах показують умовними графічними знаками.
На планах дільниць наносять умовні позначення робочих місць,
споживачі пара, води, стиснутого повітря, електроенергії. (Додаток № 1).
На планах проектуємих дільниць або на окремих листах формата А4
виконують спеціфікацію обладнання.
Розпланування обладнання на дільниці ремонту необхідно виконувати по ходу технологічного процеса ремонту і випробування складальних одиниць, відтворуючи таким чином замкнутий технологічний цикл ремонту і випробування.
Ланцюгове розташування обладнання по ходу технологічного процесу значно скорочує шлях пересування складальних одиниць порівняно
Лист
ХПТК.ХХХХХХ.001.ПЗ
Изм. Лист |
№ докум. |
Подпись Дата |
з груповим розташуванням, зменшує витрати на транспортування,
створює можливість механізувати межопераційний транспорт і скоротити час межопераційного пролежування , а відповідно, зменшується цикл ремонту .
Таблиця ___ – виробнича площа дільниці ремонту.
Найменування |
Габаритні |
Кількість, |
Зайнята площа, м2 |
|
обладнання |
розміри,мм |
шт. |
|
|
одиниці |
загальна |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 Організаційний розділ
4.1 Організація робіт і розробка схеми поточного ремонту двигуна Роботи по поточному ремонту виконуються по потребі які
виявляються в процесі роботи на лінії, при контролю на КТП, в процесі діагностування і ТО. Найбільше застосованим методом поточного ремонту є агрегатно-вузловий метод. При розробці курсового проекту по ремонту агрегатів автомобілів необхідно показати послідовність виконання робіт по знятому з автомобіля агрегату, вузлу з моменту зняття його в зоні ПР і до моменту установки на автомобіль. Приклади схем організації технологічного процесу ремонту вузлів і агрегатів приведені /2/ с.6, /11/ с.70.
Лист
ХПТК.ХХХХХХ.001.ПЗ
Изм. Лист |
№ докум. |
Подпись Дата |
4.2 Організація технічного контролю
Визначити задачі організації технічного контролю:
∙встановити раціональну структуру служби технічного контролю;
∙визначити об′єкти контролю, об′єми і склад контрольних
операцій;
∙визначити види і методи контролю;
∙розробити заходи по удосконаленню організації технічного контролю.
4.3 Організація робочого місця слюсаря-ремонтника Робоче місце являється первинною ланкою організації праці на
виробництві. Від рівня організації робочого місця залежить продуктивність праці. З метою зниження втрат робочого часу і підвищення продуктивності праці на робочих місцях враховувати рекомендації НОТ, проводити аналіз і розробляти заходи по усуненню недоліків. Особливу увага приділяти забезпеченню безпечних умов праці,
освітлення і кольорового фарбування приміщень. Робоче місце слюсаря-
складальника організується таким чином, щоб світло падало зліва. Робоче місце забезпечується нормативно-технічною документацією
(технологічні інструкції, креслення, схеми та ін.). Робоче місце необхідно обладнати транспортними засобами вантажопідйомністю 0,5…1 тонна.
Температура повітря в зоні робочого місця забезпечується не нижче 16°С.
Вологість повітря не більше 75%. Освітлення в зоні робочого місця працюючих при загальному освітленні знаходиться в межах 200…300 Лк.
При плануванні робочого місця необхідно враховувати можливість вільного доступу робочого до любої частини вузла складання. Приклад планування робочого місця слюсаря-складальника у відповідності до вимог /3/ с. (Додаток №2)
Лист
ХПТК.ХХХХХХ.001.ПЗ
Изм. Лист |
№ докум. |
Подпись Дата |