- •Міністерство освіти і науки україни
- •Загальні положення
- •Мета й завдання дисципліни
- •Розділи й тематика нормативної дисципліни «бжд»
- •Тема 1. Теоретичні основи бжд
- •Тема 2. Концепція ризику. Принципи забезпечення бжд
- •Тема 3. Фізіологічні фактори
- •Тема 4. Роль сприйнятливості в безпеці людини
- •Тема 5. Психологічні основи забезпечення
- •Тема 6. Середовище жизнедеятельности людини
- •Тема 7. Негативні фактори середовища
- •Тема 8. Моделювання сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій.
- •Тема 9. Безпека в умовах кримінальної
- •Тема 10. Долікарська допомога при нещасних випадках
- •Тема 11. Бжд у законах і підзаконних актах
- •Критерії оцінки
- •Рекомендована література:
- •Навчальне питання 1. Осередок ядерної поразки Графічна частина
- •Розрахункова частина
- •Навчальне питання 2. Зона хімічного зараження й осередок хімічної поразки Графічна частина
- •Розрахункова частина
- •Навчальне питання 3. Зона біологічного (бактеріологічного) зараження й осередок біологічної поразки Графічна частина
Навчальне питання 1. Осередок ядерної поразки Графічна частина
Графічна частина роботи виконується в масштабі на схемі Седлецького району формату А4.
На схему, згідно з умовою, наноситься крапка синього кольору, що позначає центр наземного ядерного вибуху.
Зони руйнувань на схему наносяться у вигляді окружностей синього кольору, з урахуванням, що центр наземного ядерного вибуху є центром окружностей. Радіуси зон руйнувань визначаються з Дод.1 Справочника Г.П. Демиденко "Защита объектов народного хазяйства от оружия массового поражения". К.- 1987(89). У результаті ядерного вибуху утворюються чотири зони руйнувань. Кожна з них характеризується надлишковим тиском у фронті ударної хвилі ΔРф на зовнішній границі: зона слабких руйнувань – 10 кПа, зона середніх руйнувань – 20 кПа, зона сильних руйнувань – 30 кПа, зона повних руйнувань – 50 кПа.
Зони пожеж на схему наносяться у вигляді окружностей червоного кольору. Радіуси визначаються з Дод. 4 «Довідника». У результаті ядерного вибуху утворюються три зони пожеж. Кожна з них характеризується значенням світлового імпульсу ΔUсв на зовнішній границі: зона окремих пожеж - 100-200 кДж/м2 (до потужності 100 кт – нижня границя, 1000 кт – верхня границя), зона суцільних пожеж – 400-600 кДж/м2, зона пожеж у завалах – 700-1700 (звичайно радіус зони пожеж у завалах ухвалюється рівним радіусу зони повних руйнувань, тому що, пожежі в завалах поширюються на частину зони сильних руйнувань і усю зону повних руйнувань).
Зони радіоактивного зараження на схему наносяться у вигляді витягнутих еліпсів. Довжина й ширина еліпса визначається з Дод.10 «Довідника»
Ширина – це перпендикуляр до 2/3 довжини. Із центру наземного ядерного вибуху згідно з азимутом середнього вітру (азимут середнього вітру вказує звідки дме вітер) на схему наносяться чотири зони радіоактивного зараження: зона помірного зараження (А) – синім, рівень радіації на зовнішній границі на 1 годину після вибуху Р1 – 8 Р/г. Зона сильного зараження (Б) – зеленим, Р1 – 80 Р/г. Зона небезпечного зараження (В) – коричневим, Р1 – 240 Р/г. Зона надзвичайно небезпечного зараження (Г) – чорним, Р1 – 800 Р/г.
Характеристики осередку ядерної поразки на схему наносяться синім кольором – це значення: надлишкового тиску вибуху на зовнішній границі – ΔРф; світлового імпульсу, що викликає запалення – ΔUсв; рівнів радіації на 1 годину після вибуху на зовнішній границі кожної із зон – Р1; і позначення зон радіоактивного зараження. Біля центру наземного ядерного вибуху: у чисельнику вид вибуху й потужність, у знаменнику – дата й час застосування ядерної зброї.
Розрахункова частина
Рівні радіації на годину після вибуху визначаються з Дод. 12 і 12а «Довідника»
Виміряється відстань від епіцентру вибуху до центру населеного пункту, що потрапив у зону радіоактивного зараження (R). З Дод. 12 визначається рівень радіації на 1 годину після вибуху на осі сліду (Р1').
Потім виміряється перпендикуляр від центру населеного пункту до осі сліду (ΔR). З Дод. 12а визначається поправочний коефіцієнт перерахування рівнів радіації (k).
Рівень радіації з урахуванням видалення від осі сліду рівний:
P1=P1' ∙ k
Доза опромінення на відкритій місцевості для населених пунктів, що потрапили в зону радіоактивного зараження, визначається по формулі:
Двм = 5∙P1 (tп-0,2- tк -0.2) ,
де P1 – рівень радіації з урахуванням видалення від осі сліду;
tп – час початку опромінення, визначається по формулі:
tп = tвип + R/Vсв, tвип = 1 година;
tк – повний час опромінення, визначається по формулі:
tк = tп + tзнах,
tзнах – час знаходження людей у зоні радіоактивного зараження задано в пункті 1і 4.
Доза опромінення на закритій місцевості визначається по формулі:
Дзм = Двм / Косл ,
де Косл визначається з Дод 13 «Довідника».
Результати розрахунків представити у вигляді таблиці:
Населений пункт |
R, км |
R, км |
Р1, Р/г |
Р11, Р/г |
tп, г |
tк, г
|
Двм |
Дзм
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|