5. Дисципліна – це …?

а)певний порядок поведінки людей відповідно до норм права і моралі, що склались у суспільстві чи організації;

б)  будь-яка поведінка однієї людини, що вносить зміни у відномини;

в) врегульовані норми права суспільні зв’язки, учасники яких є носіями прав та обов’язків;

г) вид правопорушення.

Тема №3 «Загальні поняття цивільного права»

1.Які відносини регулюються Цивільним кодексом ?  а)особисті немайнові;  б)сімейні;  в)майнові;  г) трудові.

2.Цивільний кодекс – це …?

а) найвища форма організації суспільства, яка забезпечує захист та погодження індивідуальних, групових та загальносуспільних інтересів за допомогою права на певній території;

б)  систематизований законодавчий акт, що містить розміщені за певною системою норми цивільного права;

в) це компетентнтний орган який має право видавати загальнообов’язкові правила поведінки - правові норми, що є обов’язковими для всіх суб’єктів;

г) система поглядів на ті чи інші явища, процеси; спосіб розуміння, трактування певних явищ, подій.

3.Коли було прийнято Цивільний кодекс?

а)16 жовтня 2000р.

б) 1 грудня 1991р.

в) 20 листопада 1996р.

г)16 січня 2003р.

4.Що таке зобов'язання?

а) це вимоги, які пред'являються на активи підприємства кредиторами, або іншими суб'єктами, нерегульована заборгованість підприємства;

б)це врегульовані норми права суспільні зв'язки учасники яких є носіями прав та обов'язків;

в) це закріплення основних прав людини у Конституції та інших законах;

г) офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

5.Юридична особа – це …?

а) адвокат;

б)особа, яка виконує доручення суду;

в) організація, суб'єкт права, здатний від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.

Задача 1. Цегляний завод відповідно до укладеного договору поставки повинен був відвантажити будівельному комбінату 20 тис. штук цеглі. Наприкінці року, у межаж якого припинялася дія договору , завод відвантажив тільки 9 тис. штук, а решту 11 тис. штук поставив на протязі першого кварталу наступного року. Зважаючи на те, що з 1 січня постановою уряду були підвищені ціни на цегляну продукцію, між сторонами виникла суперечка. Поставник вимагав, щоб 11 тис. штук цеглі було оплачено за новими цінами, бо в іншому разі він понесе збитки. Покупець настоював на тому, що розрахунок має бути за старими цінами. Як вирішити даний спір?

Розв’язок :

ст. 691 ч.1 ЦК Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собі вартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. Ціна у договорі купівлі-продажу — це певна грошова сума, що сплачується покупцем продавцеві за придбане майно, що визначається договором купівлі-продажу. Згідно з договором купівлі-продажу покупець повинен прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Аналізуючи зміст коментованої статті, можна дійти висновку, що ціна товару за договором купівлі-продажу може бути визначена: 1) договором; 2) законом. Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, що встановлена договором купівлі-продажу (ст. 691 ЦК), якщо ціна не встановлена — з дотриманням правил ст. 632 ЦК (див. коментар до вканозаної статті). 669 Книга п'ята. Розділ III Згідно з Законом України «Про ціни і ціноутворення» в народному господарстві застосовуються ціни і тарифи, державні фіксовані і регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів та послуг, за винятком тих, за якими здійснюється державне регулювання цін і тарифів. У залежності від організаційно-правової форми торгівлі ціни на товари можуть бути оптовими і роздрібними. Застосовуються також закупівельні ціни у випадку придбання продукції на підставі державного замовлення. Деякі спеціальні вимоги щодо ціни можуть пред'являтися до окремих різновидів договору купівлі-продажу. Абсолютно вільно визначають ціну громадяни, які укладають разові угоди купівлі-продажу, зокрема, на речових ринках. Особливий порядок визначення цін передбачений для зовнішньоекономічних договорів щодо індикативних цін (Положення про індикативні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності, затверджене Указом Президенту України від 10.02.96 р. № 124/96). Крім того, покупець зобов'язаний також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору купівлі-продажу, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Це може бути передача певної суми грошей готівкою або проведення розрахунків у безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень, розрахункових чеків, акредитивів тощо (див. главу 74 ЦК). Якщо ціна встановлена в залежності від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, під якою слід розуміти вагу товару з вирахуванням ваги тари, упаковки, а вага брутто — це вага товару з упаковкою. Зазначена норма є диспозитивною, оскільки сторонам надана можливість встановлювати в договорі купівлі-продажу інші правила. Частина 3 коментованої статі передбачає можливість зміни ціни в залежності від показників, що її зумовлюють. Зокрема, якщо договором встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), і при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладання договору і на момент передання товару. Сторони не вправі в односторонньому порядку змінювати умови договору щодо ціни товару (див. коментар до статей 651, 652 ЦК). Аналогічний спосіб визначення ціни передбачений і на випадок прострочення передання продавцем товару. У такому випадку ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладання договору і на день передання товару, що встановлений у договорі. Якщо такий строк не встановлений у договорі, то в такому разі слід застосовувати положення ст. 530 ЦК. Відповідно до коментованої статті положення частини 3 ст. 691 ЦК застосовуються як загальні правила, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті самого зобов'язання.

Задача 2.

Бізнесмен кравченко пообіцяв своєму онуку купити йому будь-який автомобіль, вартість не більше 20.000$ після успішного закінчення навчання. в підтвердження чого дав письмове зобов"язання. Через рік кравченко помер. після закінчення університету, онук звернувся до єдиного спадкоємця Кравченка, указаного в заповіті з вимогою купити йому авто "Шевроле" або виплатити вартість в грошах. Отримавши відмову, онук звернувся до суду.  Виріште справу.

Розв’язання:

На мій погляд, для вирішення даної справи необхідно застосувати ч.3 Стаття 723. ЦКУ : Договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому 1. Договором дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини. 2. У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості. 3. Якщо до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдаровуваний помре, договір дарування припиняється. Коментар до частини 3 цієї статті: 3. Положення ЦК не передбачають можливість дарування на випадок смерті. Розпорядження про передачу майна після смерті особи оформлюється заповітом. Майно за договором дарування може бути передане лише за життя дарувальника або обдаровуваного. Адже майнові відносини, що виникають на підставі договору дарування мають особистий характер, а тому смерть будь-якого учасника договору дарування припиняє зобов'язання передати певне майно у дарунок. Тому передане та прийняте на підставі договору дарування майно належить обдаровуваному на праві власності, і у разі його смерті воно включається до складу спадщини та переходить до спадкоємців обдаровуваного. Проте закон по-іншому регулює ситуацію, коли був укладений консенсуальний договір дарування, за яким передача дарунку мала відбутись у майбутньому та пов'язувалась із настанням певного строку (терміну) або відкладальної обставини. Зокрема, якщо настане смерть дарувальника чи обдаровуваного до настання строку (терміну) чи відкладальної обставини, встановленої у договорі дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, то відповідно: спадкоємці обдаровуваного не вправі вимагати від дарувальника виконання його зобов'язань за договором, а до спадкоємців дарувальника не переходить зобов'язання щодо передачі дарунку обдаровуваному. Законом встановлено, що договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому у випадку смерті дарувальника або обдаровуваного припиняється. Таким чином у спадкоємців зазначених осіб не виникає жодних прав чи обов'язків за даним договором. Останнє не стосується випадку, коли строк (термін) чи відкладальна обставина настали до моменту смерті дарувальника або обдарованого. І якщо фактична передача дарунку ще не відбулася, обдаровуваний або його спадкоємці вправі вимагати передання дарунку, що був предметом договору дарування, а спадкоємці дарувальника повинні виконати його обов'язок за договором. Аналогічні правові наслідки наступають також у випадку оголошення померлим дарувальника або обдаровуваного.

Тема №4 «Основи спадкового права»