- •2.Договір про комерційну концесію.
- •1.Система виключних прав (права інтелектуальної власності).
- •2.Загальна характеристика майнових прав на комерційне найменування.
- •1.Види міжнародно-правових актів про інтелектуальну власність.
- •2.Зміст майнових прав на комерційне найменування.
- •2.Порушення права на комерційне зазначення.
- •2.Порядок захисту права на комерційне найменування.
- •1.Твори, які не є об’єктами авторського права.
- •2. Суб’єкти права на торговельну марку.
- •2.Порядок захисту права на географічне зазначення.
- •2.Поняття комерційної таємниці та її ознаки
- •2.Зміст майнових прав на комерційну таємницю
- •2.Порушення права на комерційну таємницю
- •2. Порядок захисту права на комерційну таємницю
- •2.Поняття компонування інтегральної мікросхеми
- •2.Зміст майнових прав на компонування інтегральної мікросхеми
- •2.Порядок набуття права на компонування інтегральної мікросхеми. Строк чинності права на компонування інтегральної мікросхеми
- •1.Поняття патентного права, його об’єкти
- •2.Порушення права на компонування інтегральної мікросхеми.
- •1. Поняття та ознаки винаходу. Об’єкти винаходу.
- •2. Порядок захисту права на компонування інтегральної мікросхеми.
- •2. Поняття сорту рослин і породи тварин.
- •1.Поняття та ознаки промислового зразка, його види.
- •2. Зміст майнових прав на сорт рослин, породу тварин, засвідчених патентом.
- •1.Суб’єкти патентного права.
- •2. Порядок патентування нових сортів рослин, порід тварин.
- •1. Право попереднього користувача на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
- •2. Строк чинності майнових прав на сорт рослин, породу тварин.
- •1. Поняття патенту, його види і строки дії.
- •2.Порушення права на сорт рослин, породу тварин.
- •2. Порядок захисту права на сорт рослин, породу тварин.
- •1. Патентування промислового зразка.
- •1. Загальна характеристика суб’єктивних прав, що випливають із патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
- •2. Ліцензія на використання об’єкта інтелектуальної власності. Види ліцензій.
- •1. Обов’язки, що виплавають із патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
- •2. Примусові ліцензії та порядок їх надання.
- •1. Обмеження патентних прав.
- •2.Ліцензійний договір.
- •1. Порушення патентних прав.
- •2. Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності.
- •1. Порядок захисту патентних прав.
- •2. Договір про використання об’єкта права інтелектуальної власності, створеного у зв'язку з виконанням трудового договору.
- •1. Поняття правової охорони засобів індивідуалізації суб’єктів цивільного обігу, товарів та послуг.
- •2. Договір про передачу ноу-хау.
- •1. Поняття комерційного найменування, його структура.
- •2. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.
2.Зміст майнових прав на комерційне найменування.
Поняття «комерційне найменування» своїм змістом передбачає, що воно стосується лише суб'єктів підприємницької діяльності. Сказане відображено, зокрема, у ст. 90 ЦК України, яка закріплює право на комерційне найменування не за всіма юридичними особами, а лише за підприємницькими товариствами. До них ЦК України зараховує господарські товариства й виробничі кооперативи. Крім цього, до суб'єктів права на комерційне найменування належать також передбачені ГК України приватні підприємства, що здійснюють підприємницьку діяльність, державні комерційні підприємства, комунальні комерційні підприємства.Отже, не є суб'єктами права на комерційне найменування юридичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності. Складнішим є питання про можливість фізичних осіб - підприємців бути суб'єктами права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування. Слід звернути увагу на те, що ст. 159 ГК України прямо передбачає, що суб'єкт господарювання — юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування. При цьому громадянин-підприємець має право заявити як комерційне найменування своє прізвище або ім'я.
Варіант 5
1.Здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам (співавторство). Види співавторства.Право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, може здійснюватися за договором між ними. У разі відсутності такого договору правоінте-лектуальної власності, яке належить кільком особам, здійснюється спільно.Коментована стаття встановлює, що будь-який результат творчої діяльності може бути створений не одним автором, а двома або декількома авторами. Такий вид співучасті в створенні результатів інтелектуальної власності здійснюється на підставі їх творчої інтелектуальної діяльності (співавторства). Законодавство також передбачає, що право інтелектуальної власності кількох осіб може скластися в силу закону чи договору. Право інтелектуальної власності, яке належало одному суб'єкту, в порядку спадкування може перейти до кількох спадкоємців як за законом, так і за заповітом. Визначена стаття вказує, що співавтори мають урегулювати свої правовідносини за допомогою договору між ними. Сторони такого договору повинні визначити, які права і в якому обсязі здійснює кожний з суб'єктів даних правовідносин. Якщо сторони не заключили договір або не домовилися з усіх істотних умов, право інтелектуальної власності здійснюється ними сумісно. Це означає, що кожний з таких суб'єктів не може самостійно розпоряджатися без згоди іншого із співавторів особистими немай-новими і майновими правами. У разі виникнення спору між ними щодо здійснення спільного права інтелектуальної власності співавтори можуть звернутися до суду для розв'язання спору.
2.Порушення права на комерційне зазначення.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України. Порушенням прав інтелектуальної власності є акти недобросовісної конкуренції, які визначені в Законі України "Про захист від недобросовісної конкуренції". Таким актом є неправомірне використання чужої ділової репутації у формі: використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, зазначень походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта, який має пріоритет на їх використання. Використання у фірмовому найменуванні власного імені фізичної особи не визнається неправомірним, якщо до власного імені додається який-небудь відмітний елемент, що виключає змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта. Неправомірним використанням товару іншого виробника є введення в господарський обіг під своїм позначенням товару іншого виробника шляхом змін чи зняття позначень виробника без дозволу уповноваженої на те особи.Копіюванням зовнішнього вигляду виробу є відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого господарюючого суб'єкта і введення його у господарський обіг без однозначного зазначення виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта. Не визнається неправомірним копіювання зовнішнього вигляду виробу або його частин, якщо таке копіювання обумовлено виключно їх функціональним застосуванням. Дія цієї статті не поширюється на вироби, що мають охорону як об'єкти права інтелектуальної власності. За порушення майнових прав інтелектуальної власності на комерційну таємницю чи прав на "ноу-хау", зокрема шляхом добування протиправним способом чужої комерційної інформації, розголошення її без згоди особи, уповноваженої на те, чи схилення до її розголошення або використання чужої комерційної інформації без згоди уповноваженої особи, власник цієї інформації має право на відшкодування завданої майнової та моральної шкоди відповідно до правил ст. 1166 та 1167 ЦКУ. Така цивільна відповідальність може наставати і в разі вчинення дій, зазначених у главі 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції". Проте не може бути застосовано відповідальності за збирання, розголошення чи використання відомостей, які не можуть належати до кола комерційної таємниці згідно з приписами постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.93 р. "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці".
Варіант 6
1.Поняття авторського права.Правова охорона творів у галузі літератури, науки, мистецтва, зокрема статей, монографій, дисертацій, картин, музичних творів, творів скульптури, архітектури, фотографій здійснюється авторським правом. Поняття «авторське право» виділяють в об´єктивному і суб´єктивному розумінні.В об´єктивному розумінні авторське право - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів науки, літератури та мистецтва.У суб´єктивному розумінні авторське право - це сукупність прав, які належать автору або його правонаступникам у зв´язку зі створенням і використанням твору літератури, науки і мистецтва. Авторське право виникає з моменту створення твору. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, який розміщується на кожному екземплярі твору і складається з трьох елементів: латинської букви «С», обведеної колом , імені (найменування) особи, яка має авторське право, та року першого опублікування твору.Здебільшого автором твору науки, літератури, мистецтва є одна особа.