26.Аналіз основних систем фінансування охорони здоров’я.

Аналіз зарубіжного досвіду показує, що в країнах із ринковою економікою існує два основних типи систем фінансування охорони здоров'я:

1)         Американська, що грунтується переважно на самозабезпе-ченні населення у випадку хвороби;

2)         Західноєвропейська, що грунтується здебільшого на суспі-льних фондах страхування.

Зупинимося детальніше на особливостях західноєвропейської системи.

У Західній Європі обсяг медичних послуг, що надаються тій чи іншій особі, яка є учасником систем страхування, не залежить від розмірів її внеску до страхових фондів. У формуванні фондів охорони здоров'я беруть участь наймані працівники, підприємці та держава. Однак ступінь їх участі різний. Тут можна виділити дві групи країн.:

•          перша група - Англія, Ірландія, Данія та ін. Основна час-тина фондів формується державою, частка якої становить 50-90 %;

•          друга група - Німеччина, Франція, Голландія, Бельгія та ін Суспільні фонди охорони здоров'я формуються переважно за рахунок внесків найманих працівників та підприємців за мінімальної фінансової участі держави.

Але в усіх країнах ці фонди знаходяться під контролем дер-жави.

3) бюджетне фінансування(Україна).

27.Форми медичного страхування.

Медичне страхування за формами поділяється на обов'язкове та добровільне. Метою обов'язкового медичного страхування є забезпечення рівних можливостей усіх громадян щодо реалізації їх конституційних прав на ефективну та доступну медичну допомогу за рахунок коштів загальнообов'язкового соціального медичного страхування в обсягах до відповідних програм.

Джерела фінансування:

• внески з державного бюджету;

• внески роботодавців;

• внески працюючого населення.

Програми обов'язкового медичного страхування здійснюються державними страховими організаціями або організаціями, які контролюються державою. Тарифи на страхування встановлюються за єдиною методикою, затвердженою державою. Система контролю за якістю та обсягом надання медичних послуг визначається державними органами.

Добровільне медичне страхування. (на добровільній основі).Джерела фінансування:

• особисті доходи громадян;

• прибуток працедавців (юридичних осіб).

Правила добровільного страхування визначаються страховими організаціями. Програма добровільного страхування визначається договором страховика та страхувальника, в якому встановлюються:

• тарифи на страхування;

• системи контролю за якістю надання медичних послуг.

Таким чином, медичне страхування є самостійною системою товарно-ринкових відносин в системі охорони здоров'я, що впроваджується з метою поліпшення медичного обслуговування населення.

28.Програми добровільного медичного страхування.

29.Колективне медичне страхування.

У випадку страхування медичних витрат юридичними особами (колективне медичне страхування) об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України та пов'язані із здоров'ям застрахованих осіб.

Страховими випадками, з настанням яких страховик здійснює виплату страхового відшкодування, вважаються випадки звернен-ня застрахованої особи під час дії договору до медичного закладу що розташований у будь-якому місті України, у зв'язку з гострим захворюванням, загостренням хронічного захворювання або тра-вмою, отруєнням, наслідками нещасного випадку, з метою одер-жання медичної допомоги та медичних послуг (зокрема, медика-ментів та матеріалів, лікування, реабілітації, діагностичного об-стеження тощо) в межах та в обсязі наступних Програм медично-го страхування:

Програма "А" - "Амбулаторно-поліклінічне лікування". На умовах цієї Програми страховик гарантує здійснення страхової виплати шляхом оплати вартості медичної допомоги та медичних послуг, наданих застрахованій особі при амбулаторно-поліклінічному лікуванні, в тому числі при лікуванні в умовах денного стаціонару

Програма "В" - "Стаціонарне лікування". На умовах цієї Програми страховик гарантує здійснення страхової виплати шля-хом оплати вартості медичної допомоги та медичних послуг, на-даних застрахованій особі при стаціонарному лікуванні (санатор-но-курортному лікуванні, яке є продовженням стаціонарного лікування або пов'язане із загостренням хронічних захворювань) у відділеннях загального профілю та спеціалізованих відділеннях.

Програма "С" - "Швидка медична допомога". На умовах цієї Програми страховик гарантує здійснення страхової виплати шля-хом оплати вартості медичної допомоги, яка була надана застра-хованій особі загальнопрофільними або спеціалізованими брига-дами швидкої допомоги.

Програма "D" - "Стоматологічна допомога". Ha умовах цієї Програми страховик гарантує здійснення страхової виплати шля-хом оплати вартості стоматологічної допомоги (за винятком про-тезування зубів), наданої застрахованій особі відповідними ме-дичними закладами.

Захворювання, що покриваються страховим захистом:

інфекційні та паразитарні; ендокринної системи;нервової системи та органів чуття; органів дихання; органів травлення; сечостатевої системи; новоутворення; гінекологічні; стоматологічні;

ускладнення вагітності, пологів;шкіри та підшкірної клітковини;кістково-м'язової системи;з'єднувальної тканини;системи кровообігу;онкологічні.

He можуть бути застраховані особи, які на часукладення договору є:

•          онкологічно хворими;

•          хворими з тяжкими формами захворювання серцево-судинної системи;

•          ВІЛ-інфікованими;

•          перебувають на обліку в наркологічних, психоневро-логічних, туберкульозних, шкірно-венерологічних диспан-серах;

•          хворіють на остеопороз та гемофілію.