Методичні_вказівки_для_заочної_форми_навчання

21

рій вирощують на рідких поживних середовищах (гідролізати казеїну або інші білково-вуглеводні середовища) в апаратах – ферментаторах ємністю від 0,1 до1-2 м3. Отримана чиста культура вакцинного штаму піддається ліофільному висушуванню з додаванням протекторів.

Вірусні та риккетсіїні живі вакцини одержують вирощуванням вакцинного штаму в ембріонах курей або перепелів, вільних від вірусів лейкозу або в культурах клітин, позбавлених мікоплазм. Використовують первиннотріпсинізовані клітини тварин. Живі аттенуірованні штами бактерій і вірусів, які вживаються для приготування живих вакцин, отримані, як правило, з природних штамів шляхом їх селекції або пасажів через біологічні системи. У зв'язку з успіхами генетики та генної інженерії з'явилися можливості цілеспрямованого конструювання вакцинних штамів. Інактивовані корпускулярні бактеріальні вакцини отримують відповідно з культур бактерій і вірусів, вирощених на тих же середовищах накопичення, що і у випадках отримання живих вакцин, і потім підданих інактивації нагріванням (гріті вакцини), формаліном (формолвакцини), ультрафіолетовим випромінюванням (УФвакцини), іонізуючим випромінюванням (радіовакцини), спиртом (спиртові вакцини). Інактивовані вакцини через недостатньо високу імуногенність і підвищену реактогенність не знайшли широкого застосування.

Виробництво молекулярних вакцин – більш складний технологічний процес, оскільки вимагає вилучення з вирощеної мікробної маси протективних антигенів або антигенних комплексів, очищення та концентрування антигенів. Виділення та очищення антигенів за допомогою традиційних методів (екстракцію трихлороцтової кислотою, кислотного або лужного гідролізу, ферментативного гідролізу, висолювання нейтральними солями, осадження спиртом або ацетоном) поєднуються з застосуванням сучасних методів. За допомогою цих прийомів вдається отримувати антигени високого ступеня очищення та концентрування.

Препарати, в яких антиген знаходиться в сорбованому стані, називають сорбованими або адсорбованими (дифтерійний, правцевий, ботулінічний сорбований анатоксини). Сорбент грає роль носія. В якості носія в синтетичних вакцинах запропоновані різноманітні полімери.

Інтенсивно розробляється генно-інженерний спосіб отримання протективних білкових антигенів бактерій і вірусів. В якості продуцентів використовують зазвичай ешерихії, дріжджі, псевдомонади з вбудованими в них генами протективних антигенів. Отримані рекомбінантні штами бактерій, які продукують антигени збудників грипу, кашлюку, кору, герпесу, гепатиту В, сказу, ящуру, ВІЛ-інфекції та ін.

Отримання протективних антигенів генно-інженерним способом доцільно в тому випадку, коли вирощування мікробів пов'язано з великими труднощами або небезпеками, або коли важко витягати антиген з мікробної клітини. Принцип і технологія отримання вакцин на основі генно-інженерного

22

способу зводяться до вирощування рекомбінантного штаму, виділення і очищення протективного антигену, конструювання кінцевого препарату.

Препарати вакцин, призначені для імунізації людей, перевіряють на нешкідливість, реактогенність і імуногенність. Нешкідливість включає перевірку на лабораторних тваринах та інших біологічних системах токсичності, пірогенності, стерильності, алергенністі, тератогенності, мутагенності препарату.

Реактогенність, тобто побічні місцеві і загальні реакції на введення вакцини, оцінюють на тваринах. Імуногенність перевіряють на лабораторних тваринах і виражають в іммунізіючих одиницях, тобто в дозах антигену, що захищають 50 % імунізованих тварин, заражених певним числом доз патогенного мікроба або токсину. У протиепідемічної практиці ефект вакцинації оцінюють по співвідношенню інфекційної захворюваності в щеплених і нещеплених колективах. Контроль вакцин здійснюють на виробництві у відділах бактеріологічного контролю і в Державному науково-дослідному інституті стандартизації та контролю медичних біологічних препаратів МОЗ України.

Література 1. Елинов Н.П. Химическая микробиология. – М.: Высшая школа, 1989. – 448 c.

2. Микробиология / Дикий И.Л., Холупяк Н.Ю., Шевелева Н.Е., Стегний М.Ю. – Харьков: Прапор, Изд. НФАУ, 1999. – 678 с.

6 Критерії оцінок за всіма видами навчальної роботи

Семестровий контроль знань студентів заочної форми навчання виставляється за результатами іспиту у 7 семестрі за стобальною шкалою. Студент вважається допущеним до іспиту, якщо контрольна робота та лабораторна робота виконані протягом 7 семестру та зараховані.

Контрольна робота студентів заочної форми навчання оцінюється за двобальною системою: “зараховано” чи “не зараховано”. Контрольна робота вважається зарахованою, якщо вона виконана безпомилково або містить в собі лише незначні неточності (особливо з питань, що торкаються формулювання основних факторів під час формулювання відповідей на питання програмного матеріалу з дисципліни). При цьому відповіді свідчать про те, що знання, вміння і навички студента практично у повному обсязі відповідають знанням, вмінням та навичкам, що приведені у розділі 2 цих методичних вказівок. Контрольна робота вважається не зарахованою, якщо хоча б одна з відповідей на питання роботи містить помилки принципового характеру або студент виконав роботу не за своїм варіантом.

Лабораторна робота 1 «Мікробіологічна лабораторія. Мікроскопи і методи мікроскопії. Мікроорганізми як об’ект хімічної мікробіології. Особли-

23

вості морфології прокаріотів. Прості та складні методи фарбування» виконуються на протязі установчої сесії. Захист лабораторної роботи відбувається на лабораторному занятті.

24

Додаток А (обов’язковий)

Зразок титульного листа контрольної роботи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

КАФЕДРА ПРОМИСЛОВОЇ ФАРМАЦІЇ

ХІМІЧНА МІКРОБІОЛОГІЯ Контрольна робота

Варіант 6

Група Студент Максименко М.С.

Залікова книжка № 03226

_________ підпис студента Здано 13.04.2014_________

2014/15, весняний