2.Функції філософії

З метою усвідомлення предмета та особливостей філософії важливо не лише визначити місце філософії серед історичних типів світогляду, але й з ясувати, яку роль відіграє філософія у суспільстві.Серед основних функцій філософії, що мають як індивідуально-особисте, так і суспільне значення, традиційно виділяють:

1. Світоглядна — філософія допомагає людині знайти й обґрунтувати свої життєві орієнтири, з'ясувати зміст і значення життєвих пріоритетів та цінностей.

2. Пізнавальна — завдяки дослідженню загальних проблем пізнання філософія озброює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності, критеріями та ознаками правильного руху на шляху до надійних, достовірних знань.

3. Логічна — філософія сприяє формуванню культури людського мислення, виробленню критичної неупередженої позиції у міжіндивідуальних та соціально-культурних діалогах.

4. Соціально-адаптивна — філософія допомагає зорієнтуватися у складних, строкатих, розмаїтих проявах суспільного життя і виробити власну соціальну позицію.

5. Критична — проявляється в опозиції філософії до емпіричної дійсності, до світу повсякденної реальності, руйнуванні звичних стереотипів та забобонів, пошуку шляхів до більш вдосконаленого, людяного світу.

6. Виховна — філософія прищеплює інтерес і смак до самовиховання, сприяє посиленню потягу людини до самовдосконалення, творчого підходу до життя, пошуку життєвих сенсів.

№3.

1.Світогляд: поняття, структура, класифікація.

Світогляд – це сукупність узагальнених уявлень людини про світ, про себе в цьому світі, про свої взаємовідносини зі світом, про своє життєве призначення.

Світогляд не просто знання, а деяке інтегральне утворення, тому з цього випливає те, що світогляд включає в себе і синтезує цілу низку інтелектуальних утворень – знання, бажання, віра, життєві мотиви, цінності, переконання тощо. У структурному плані прийнято виділяти в ньому такі підсистеми або рівні, як світовідчуття (ставлення людини до навколишньої дійсності, що виявляється в його настроях, почуттях, вчинках), світосприйняття та світорозуміння.

Класифікація світогляду:

1.За носієм – індивідуальний, колективний, релігійний, національний.

2.За історичними епохами – архаїчний, античний, середньовічний, ренесансний, сучасний.

3.За рівнем світобачення – усвідомлений, буденний, сформований на засадах наукових знань.

4.За морально-ціннісними орієнтирами – гуманний, антигуманний, егоїстичний, цинічний.

5.За ставленням до визнання – існування вищих сутностей – релігійний, атеїстичний.

2.Особливості української філософії.

Українська філософія базується на особливостях характеру українців (як і в кожній країні) сентиментальність, емоційність, естетизм, психічна рухливість, шанування індивідуальної свободи, релігійність, своєрідний культ землі тощо.

Означені риси національного характеру українців та особливості світосприйняття позначились і на певних особливостях української філософії:

1. Вона постає переважно внутрішнім явищем української культури.

2. Вона ніколи не виявляла схильність до раціональних системних побудов за винятком Вернадського, Сковороди, Івана Франка та інших.

3. Вона завжди проявляла схильність до моральних настанов та життєвого повчання.

4. Вона переважно позитивно ставилася до релігії, до шанування вищих духовних цінностей.

5. Вона досить сильно була обернена в бік історичних осмислень особливостей долі українського народу.

6. Вона сильно інтегрована в літературу, культурно-історичні проекти.

№4