- •Міністерство освіти та науки україни
- •Зміст навчальної дисципліни розкривається в темах: Розділ 1. Типове проектування одягу.
- •Розділ 2. Конструювання одягу з різних матеріалів та різного призначення.
- •Розділ 3. Конструювання одягу на нетипові фігури.
- •Практична частина. Розділ 1. Типове проектування одягу.
- •Розділ 2. Розділ 2. Конструювання одягу на нетипові фігури.
- •Розділ 3. Конструювання одягу на нетипові фігури.
- •Розділ 4. Проектування асортименту одягу.
- •2 Класифікації шкур і шкіряної сировини
- •3 Властивості та основні процеси шкіряного виробництва
- •4 Асортимент і особливості проектування жіночого одягу зі шкіри
- •5 Асортимент одягу та класифікація напівфабрикатів з хутра
- •6 Топографія і обробка хутрової шкури
- •7 Характеристика основних властивостей хутра
- •8 Дефекти хутрового напівфабрикату та способи їх вилучення
- •9 Методи розкроювання хутрових напівфабрикатів
- •10 Особливості проектування верхнього жіночого одягу з хутра
- •Контрольні питання для самоперевірки
- •Зміст контрольної роботи на тему:
- •Перелік використаної та рекомендованої літератури
5 Асортимент одягу та класифікація напівфабрикатів з хутра
Хутрова сировина– шкіра невироблена, знята з туш, як правило законсервована. Це продукти мисливського промислу, звіроводства, тваринництва. За часом добування виділяють хутровину зимового виду і весняного. Зимовий вид шкур: барса, борсука, зайця, колонка, дикої кішки, гірської куниці, ласки, червоної лисиці, сріблясто-чорної лисиці, норки, песця, соболя. Весняний вид: жеребок, опойок, шкурки молодняку овець і кіз, які добувають в весняно-літній чи осінній періоди.
Хутровий напівфабрикат– шкіри диких та свійських тварин, які вироблені, та іноді пофарбовані і розкроєні, з яких ще не виготовлені хутряні вироби. Особливу групу хутряного напівфабрикату складають:
1 Хутрові пластини – смужки певної форми, зшиті з підібраних вироблених шкір, з яких викроюють деталі хутряних виробів.
2 Хутро – шкіри, що пройшли спеціальну обробку (вироблення, фарбування).
3 Скрій – хутряна частина всіх виробів верхнього одягу.
Всі хутрові вироби поділяють за статево-віковою ознакою на: чоловічі, жіночі, дитячі. За цільовим призначенням на: святкові (пелерини, палантини, горжетки); повсякденні, спортивні, спеціальні (для пілотів, військовослужбовців, спеціального одягу, наприклад, для роботи в кліматичних умовах півночі).
Асортимент жіночих виробів з хутра включає, такі види: пальто з хутра, напівпальто, куртки, дублянки, жилети, жакети, пелерини, палантини, горжетки, шарфи та боа.
Жакетиможуть бути різними за силуетом і покроєм, довжиною від лінії талії до середини стегна. Їх виготовляють з коштовних видів хутра: соболя, норки, куниці, каракульчі з тонкою шкіряною тканиною і красивим завитком, з нещипаної нутрії, козлика.
Пелерина– виріб на підкладці без рукавів, облягає плечі, спину і груди. Надягають пелерину поверх одягу. Пелерини можуть бути довгі, короткі, вузькі, широкі. Довжина до середини плеча, до лінії ліктя, до лінії зап’ястка, до лінії коліна. Перелина довжиною нижче лінії коліна – накидка. Кількість шкір залежить від напівфабрикату: горностай, колонок, куниця, лисиця, норка, соболь, песець.
Палантин– хутряний шарф довжиною 2÷2,5 м, шириною 60÷70 см, але може бути вузьким – 30÷40 см. Виготовляють з хутра та оздоблюють хвостами коштовних шкурок, наприклад горностая. Використовують як доповнення до вечірнього вбрання. Може мати пряму чи округлу форму.
Горжетка– жіночий одяг з хутра, який носять як комір і доповнення до вечірнього одягу, може бути трубчастим, або пласким. Горжетки виготовляють зі шкір (з головою, лапами і хвостами). Їх виробляють з шкір куниці, норки, соболя, песця, колонка, тощо.
Боа - довгий вузький шарф округлої форми.
Дублянка – пальто або куртка зі спеціальною обробкою шкіряної тканини під велюр.
Для оздоблення одягу також застосовують хутряні коміри, манжети, опушку (пухнастий край, кромка, кайма, обшивка), а також виготовляють головні убори, муфти з хутра. Деякі види одягу (пальто, куртки, комбінезони, рукавички, штани, конверти для новонароджених тощо) виготовляють з хутряною підкладкою, для яких використовують хутро з м’якою шкіряною тканиною і коротким волосяним покривом.
Форма одягу визначається властивостями хутрового напівфабрикату, а саме:
висотою волосяного покриву;
густиною волосяного покриву;
м’якістю волосяного покриву;
товщиною шкіряної тканини;
масою хутрового напівфабрикату та ін.
За висотою волосяного покрову всі види хутрового напівфабрикату поділяються на такі групи:
особливо довговолосі (вовк, росомаха, борсук, ведмідь);
довговолосі (видра, бобер, лисиця, овчина);
середньоволосі (соболь, куниця, рись);
коротковолосі (білка, тхір, бабак);
особливо коротковолосі (кріт, хом’як, щур);
Густина волосяного покриву впливає на теплозахисні властивості напівфабрикату:
особливо грубоволосі ( борсук, ведмідь);
грубоволосі (видра, бобер);
м’яковолосі (соболь, куниця, нутрія);
особливо м'яковолосі (заєць, шиншила, песець).
За товщиною шкіряної тканини хутрові напівфабрикати поділяють на три групи:
тонкі (білка, заєць, песець);
середні (куниця, каракуль, тхір);
товсті (опоєк, жеребок, нерпа).
За масою напівфабрикат поділяють на такі групи:
особливо важкі ( вовк, борсук, ведмідь);
важкі (морський котик, дикі кішки, нутрія);
середні (норка, ондатра, тхір);
легкі (заєць, кріт, ласка).
Легкі види хутряного напівфабрикату використовують для виробництва дитячого одягу, важкі – для чоловічого одягу, середні – для жіночого одягу.