- •CoolReferat.Com текст лекцій з дисципліни «історія україни» для усіх спеціальностей стаціонару Лекція 1. Вступ до курсу історії України
- •Проблеми періодизації курсу історії України
- •Література:
- •Лекція 2. “Первісна доба та період стародавніх цивілізацій на території України”. План.
- •Література
- •Лекція 3. Українські землі в добу раннього середньовіччя. (VIIXIII ст.) План
- •Економічний розвиток
- •4. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі.
- •Лекція 4. Українські землі в добу пізнього середньовіччя (XIV-XVI ст.) План
- •1. Утворення Великого князівства Литовського. Інкорпорація українських земель до його складу.
- •Господарське життя
- •Лекція 5. Доба козаччини Частина і. Козацтво та його роль в історичній долі українського народу (2 години). План
- •Лекція 5. Доба козаччини Частина іі. Українська національна революція хvіі ст. (2 години)
- •Лекція 6. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій (кінець XVIII початок XX ст.)
- •1. Соціально-економічне та політичне становище українських земель в кінці хvііі – на початку хіх ст.
- •Лекція 7. Національно-демократична революція в Україні. Боротьба за відродження української державності (1917-1921 рр.) План
- •1. Утворення Центральної Ради. Її внутрішня та зовнішня політика.
- •2. Держава гетьмана Скоропадського.
- •5. Причини поразки й уроки українських національно-визвольних змагань.
- •Лекція 8. Міжвоєнний період (1921-1939 рр.)
- •2. Суспільно-політичний та економічний розвиток урср у 30-х рр.
- •3. Західноукраїнські землі у 20-30-х рр. Хх ст.
- •Література
- •Лекція 9. Україна в роки Другої світової війни (19391945 рр.)
- •1. Українське питання напередодні Другої світової війни.
- •2. Початок війни, включення західноукраїнських земель до складу урср.
- •3. Напад Німеччини на срср. Спроба відновлення Української держави.
- •Спроба відновлення Української держави.
- •4. Окупаційний режим та Рух опору в Україні
- •Окупаційний режим
- •5. Визволення України від окупантів.
- •Література
- •Лекція 10. Радянська Україна у 1945-1991 рр. (4 год.)
- •2. Економічний розвиток і соціально-політичне життя в Україні у другій половині 50-х – на початку 60-х рр.
- •3. Радянська Україна в умовах загострення кризи комуністичного ладу та спроб оновлення соціалізму (60–80 рр.). Політичні проблеми
- •Соціально-економічний розвиток урср
- •Екологічні проблеми
- •Література
- •Лекція 11. Україна – суверенна незалежна держава План
- •2. Українська національна антикомуністична революція 19891991 рр.
- •3. Політичні й соціально-економічні проблеми державного будівництва.
- •Соціально-економічні проблеми
3. Напад Німеччини на срср. Спроба відновлення Української держави.
22 червня 1941 року без об’явлення війни після сигналу “Дортмунд” фашиська Німеччина раптово напала на СРСР, для якого в цей день почалась Велика Вітчизняна війна. У ВВВ виділяють три періоди: 1) червень 1941-листопад 1942 (оборонні бої, поразки радянської армії, окупація України німцями); 2) листопад 1942-кінець 1943 (контрнаступ під Сталінградом, вирішальний перелом у війні, початок визволення України); 3) січень 1944 - 8 травня 1945 (визволення СРСР від німецьких окупантів). Згідно з планом “Барбаросса” проти СРСР передбачалося нанести блискавичну поразку (план бліцкригу). Сконцентровані у мобільні групи “Північ”, “Центр” і “Південь” німецькі армії планували просування по трьом напрямкам: на Москву, Ленінград і Київ.
Важко визначити причини такого раптового кроку Німеччини. Покладаючись на міцність пакту про ненапад й дружні стосунки з Німеччиною, Сталін не очікував такого кроку, розуміючи водночас, що війна на два фронти (один з яких – СРСР) може стати для Гітлера самогубством. Саме тому він не вірив донесенням радянської агентури в Німеччині про можливість й навіть про точний час нападу Гітлера на СРСР. Традиційною для вітчизняної історіографії стала думка, що причиною такої масштабної агресії стала політика умиротворення агресора з боку США. Англії, Франції, внаслідок чого Німеччина спочатку напала на Балканські країни, потім прагнула розправитись з країнами західної демократії, й, нарешті, розбити СРСР.
За три тижні війни 3/5 радянських військ, що перебували у західних округах, було знищено. Радянські війська почали відступ, за 2 тижні німці вже опинились біля Києва. Невдачі радянської армії в перший період війни були зумовлені цілим комплексом причин:
Раптовість німецького нападу й дезинформація радянським урядом українського населення про те, що Німеччина не збирається нападати, а такі відомості – “плітки” ворогів;
Матеріальна непідготовленість до війни – незавершеність процесу переозброєння, будівництва укріп районів уздовж західного кордону (в плані “Барбаросса” лише півгодини відводилося на знищення радянських прикордонних комендатур);
Відсутність надійних союзників, міжнародна ізоляція Радянського Союзу;
Розпорошення сил Червоної армії на кордонах;
Масові репресії проти військового командування наприкінці 30-х рр.. і зруйнована система управління обороною країни; (знищено 43 тис. чол.. командного складу);
Некомпетентність воєнно-стратегічного керівництва (влітку 1941 р. 75% командирів і 70% політпрацівників займали посади менше року);
Населення західноукраїнських й прибалтійських земель, мешканці якого внаслідок радянізації, були негативно налаштовані до радянської влади, часто зустрічали німців як визволителів.
Спроба відновлення Української держави.
З приходом німців у західноукраїнські землі у Львові відбулась дуже важлива подія. Ще у передвоєні часи активність в цих землях посилила Організація Українських націоналістів – ОУН. Але у 1939 р. на ІІ зборі ОУН організація розкололасьна дві групи, які мали однакову ціль – незалежність Української держави, але наголошували на різних способах боротьби за цю мету. Група, яку очолив А.Мельник, розраховувала на суттєву допомогу Німців у вирішенні українського питання (ОУН-м), група, очолена С.Бандерою вважала, що українська держава може бути встановлена внаслідок національної революції, в ході якої можна розраховувати лише на власні сили (ОУН-Б або ОУН-Р). Так виникло дві концепції боротьби – політика “непередрішеності” ОУН-М і “політика доконаних фактів” ОУН-Б. Проте з наближенням нападу Гітлера на СРСР обидві течії зробили ставку на Німеччину. За допомогою німецького командування ОУН-Б створює “легіон українських націоналістів”, що складається з підрозділів “Нахтигаль” і “Роланд” (чисельність – 600 осіб). Бандера вбачав у них ядро майбутньої української армії, німці ж використовували для каральних акцій і охорони на окупованих територіях. З початком бойових дій бандерівці перейшли до рішучих акцій. При підтримці Легіону, що першим увійшов до Львову, в окупованому німцями місті, вони провели Національні збори й 30 червня 1941 року ухвалили Акт про відновлення Української держави. Було обрано українське державне правління на чолі з Я.Стецьком. ОУН-мельниківців від цієї акції відмежувалися. Керівництво ОУН-Б розраховувало на підтримку німців, одночасно ставлячи їх вже перед здійсненим, доконаним фактом. Проте бандерівці помилилися. Невдовзі німці арештували Стецька, Бандеру та інших оунівських лідерів (300, з яких 15 розстріляли). Після відмови відкликати Акт про незалежність Української держави Бандера півтора роки провів у берлінській в’язниці, а потім до 1944 році у концтаборах. 25 жовтня гестапо отримало директиву, за якою наказувалося заарештовувати і розстрілювати бандерівців під виглядом звинувачень у грабунках і бандитизмі. Внаслідок репресії ОУН-Б загубила 80% керівних кадрів й пішла в підпілля, очолена М.Лебедем. У вересні вона провела нову конференцію й вирішили відкрити новий фронт – проти німців.